Бут А. П. Банківське кредитування інноваційного розвитку економіки

Анотація

Досліджено теоретико-методологічні та практичні основи банківського кредитування інноваційного розвитку економіки. Проведено змістовний аналіз еволюції банківського кредиту та розкрито його політико-економічну сутність у сучасних умовах. Визначено роль відносин банківського кредитування в процесах економічного розвитку суспільства. Встановлено залежність інноваційного розвитку від вирішення проблем фінансового та законодавчого забезпечення. Проаналізовано тенденції розвитку української економіки в частині з’ясування характеру взаємодії банківських інститутів з реальною економікою. Досліджено перспективи імплементації окремих елементів зарубіжного досвіду з банківського кредитування інноваційного розвитку в економіку України. На основі результатів економетричного аналізу виявлено сфери і/та сектори економіки України, де держава стимулює активізацію банківського кредитування інноваційного розвитку економіки.

Annotation

The theoretical, methodological and practical bases of bank lending in innovative development of economy are investigated. The substantial analysis of process of evolution of the bank lending is carried out and its political and economical essence is opened in today’s conditions. The role of relations of bank lending is determined during economic development of a society. Dependence of innovative development on the decision of problems of financial and legislative maintenance are discovered. Tendencies of development of the Ukrainian economy regarding definition of interaction nature of bank institutes with real economy are analysed. Prospects of introduction of separate elements of foreign experience of bank lending are investigated in the economy of Ukraine. The main areas of the state instruments directed on acceleration of bank lending in economy are determined on the basis of econometrical analysis.

Актуальність теми дослідження

В останні десятиріччя в Україні спостерігається стрімкий розвиток відносин банківського кредитування. Банківське система стає провідним сектором економіки. Загальний інвестиційний потенціал країни характеризується низькою економічною ефективністю, що приводить до уповільнення інноваційного розвитку економіки. За умов, коли ступінь розвитку й динамізму науково-технічної сфери визначає конкурентоспроможність країни на міжнародних ринках в довгостроковій перспективі, значно актуалізується потреба в активному використанні існуючих сьогодні переваг банківського кредиту для часткового вирішення проблеми фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки.

Дана проблема актуальна для всіх країн світу, включаючи Україну, оскільки саме інноваційний шлях розвитку економіки дозволяє країні не лише зберегти або ефективно використати наявний науково-технічний потенціал, а й через його примноження забезпечити соціально-економічне процвітання нації в довгостроковій перспективі. Процес переходу до інноваційного розвитку економіки в Україні є надзвичайно суперечливим і складним, зважаючи на незавершеність ринкової трансформації та відсутність ефективного ринкового механізму. Одним з основних шляхів подолання існуючих суперечностей є своєчасна теоретична розробка та практична реалізація господарських схем, орієнтованих на генерування та спрямування в систему економічного відтворення додаткових інвестиційно-інноваційних ресурсів.

Надзвичайна важливість цих питань зумовила появу наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Теоретичну основу дослідження кредитування і з’ясування його ролі в економічному житті суспільства було закладено в працях таких представників світової економічної думки, як А. Сміт, К. Маркс, А. Маршалл, Й. Шумпетер, Дж. М. Кейнс, Г. Гросман, Е. Денісон, Р. Ландау, І. Фішер, Д. Норт та інші.

Різноманітні аспекти зазначеної проблематики, зокрема питання впливу інноваційних чинників на економічний розвиток, роль держави в трансформаційних процесах і фінансове забезпечення інноваційного розвитку економіки, висвітлено у працях вітчизняних вчених економістів: М. І. Туган-Барановського, Ю. М. Бажала, В. Д. Базилевича, Л. К. Безчасного, В. М. Гейця, М. П. Денисенка, П. С. Єщенка, Б. А. Маліцького, В. І. Кондрашової-Діденко, О. В. Красовської, М. І. Крупка, А. Я. Кузнєцової, Т. В. Майорової, С. В. Онишко, В. Л. Осецького, Ю. М. Уманціва, Л. І. Федулової, С. А. Циганова, А. А. Чухна та інших. Серед російських вчених варто відзначити напрацювання з цієї тематики Л. К. Гурієвої, І. Б. Гуркова, Х. Б. Дусаєва, В. Л. Іноземцева, Ю. П. Морозова та інших.

Водночас, стрімкий розвиток економічних відносин в останні десятиріччя породив нові виклики на шляху становлення конкурентоспроможної національної економіки. Це ставить перед науковим співтовариством нові запитання, відповіді на які мають бути адекватні потребам сьогодення та найближчого майбутнього.

Особливої ваги набуває проблема комплексного вивчення ресурсної ролі банківського кредитування в інвестиційно-інноваційній сфері. Нагальна потреба прискорення інноваційного розвитку економіки формує попит на нові механізми залучення банківського кредиту в інноваційні процеси. Дослідження в цьому напрямі відкривають додаткові можливості для розробки і побудови ефективного механізму кредитування інноваційного розвитку економіки, а також розширення участі фінансово-кредитних інститутів у процесах суспільного відтворення в Україні. Важливість зазначених наукових проблем, їх теоретична та практична значимість, і при цьому недостатній рівень теоретичної розробленості в Україні, обумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, об’єкт і предмет дослідження.

Мета і завдання дослідження

Мета дисертаційної роботи полягає у розкритті сутності банківського кредитування інноваційного розвитку економіки, визначенні особливостей його здійснення в Україні, а також розробці комплексу теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо посилення ролі банківського кредиту в інноваційних процесах вітчизняної економіки.

Зазначена мета визначила постановку та розв’язання наступних завдань дослідження:

• проаналізувати еволюцію сутності банківського кредитування та інноваційного розвитку економіки;
• узагальнити і систематизувати теоретичні та практичні засади банківського кредитування для повнішого розуміння економічної природи цього поняття в сучасних умовах;
• виявити й охарактеризувати особливості банківського кредитування інноваційного розвитку економіки;
• проаналізувати стан фінансового забезпечення інноваційного процесу в Україні та оцінити існуючу практику банківського інноваційного кредитування;
• дослідити основні мотиви активізації участі банків у кредитуванні інноваційного сектору економіки;
• визначити роль держави в регулюванні банківського механізму фінансування інноваційного розвитку;
• запропонувати шляхи активізації банківського кредитування інноваційного розвитку економіки України.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є економічні відносини між суб’єктами господарювання у процесі фінансування розвитку економіки.

Предметом дослідження визначено сукупність теоретичних, методологічних та організаційних засад банківського кредитування інноваційного розвитку економіки.

Наукова новизна результатів дослідження

У дисертації здійснено комплексне дослідження процесу банківського кредитування інноваційного розвитку економіки й отримано практичні результати щодо вирішення питань, пов’язаних з активізацією діяльності банків в інноваційній сфері. Найвагоміші результати, які становлять особистий здобуток автора, характеризують наукову новизну дисертаційної роботи і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

• визначено сутність банківського кредитування як системи економіко-культурних відносин між кредитором та позичальником, до якої належать не лише економічні, але й правові, етичні, організаційні та інші відносини. Доведення доцільності такого визначення базовано на тому, що сучасне банківське кредитування як процес є комплексом взаємопов’язаних організаційно-культурних, техніко-технологічних, інформаційних, фінансових, юридичних та інших операцій, які становлять цілісну систему дій спеціалізованого підрозділу банківської інституції щодо надання фінансової послуги як засобу задоволення потреби клієнта в досягненні ним економічного ефекту, в тому числі через реалізацію інноваційних проектів;
• розроблено економіко-математичну модель, що описує залежність обсягів потенційних кредитних ресурсів банківського сектору від таких показників, як грошовий дохід населення, результат фінансової діяльності підприємств, індекс споживчих цін і відсоткова ставка по депозитах, та аргументовано доцільність її використання для виявлення тенденцій розвитку грошово-кредитних відносин в національній економіці. Доведено, що дана модель уможливлює визначення тих сфер і/або секторів економіки України, державна підтримка яких спроможна активізувати банківське кредитування інноваційного розвитку;

удосконалено:

• зміст категорії «інноваційний розвиток економіки» через поєднання інституційного підходу та підходу, де інноваційний розвиток звужено до сукупності заходів у межах стратегічного управління. Нове розуміння інноваційного розвитку дає можливість вибудовувати ефективнішу національну інноваційну стратегію економічного розвитку;
• підходи до державного регулювання банківського кредитування інноваційно-орієнтованої економіки відповідно до загальнодержавної інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Запропоновано реформування гарантійного механізму для створення повноцінної системи пільгового рефінансування комерційних банків, а також рекомендовано внести зміни у податкове законодавство в частині диференціації ставки податку на прибуток комерційних банків залежно від напрямів використання ресурсів фінансовою установою;
• методику застосування в Україні європейської системи оцінки показників інноваційної сфери шляхом виокремлення восьми основних показників з урахуванням особливостей національного статистичного обліку. Дана система уможливлює міжнародні порівняння за важливими позиціями, які є вагомими у визначенні конкурентоспроможності економіки в сучасних умовах;

дістало подальший розвиток:

• гіпотеза, що була теоретично обґрунтована Б. А. Маліцьким, І. О. Булкіним, О. С. Поповичем та Т. В. Шокун (щодо зміни ролі науки у суспільному розвитку залежно від рівня її фінансового забезпечення). З використанням математичного аналізу положення гіпотези підтверджено практично, а також виявлено, що за рівня фінансування наукової сфери, нижчого критичної межі (дану межу визначають емпірично для кожної країни), економічна функція інвестування не просто не виконується, але й відбуваються дестимулювання економічного розвитку. Хронічне недофінансування призводить до руйнування інноваційного потенціалу, науковий сектор повністю виключається з економічного життя країни, не здійснюючи на нього жодного впливу;
• методика використання коефіцієнтів монетизації економіки (коефіцієнтів Маршалла), шляхом адаптації її для визначення основних параметрів динаміки забезпеченості інноваційного розвитку живими грошима на прикладі економіки України, що дозволяє за допомогою статистичних методів оцінити рівень задоволення поточної потреби економіки в кредитних коштах.

Переглянути / скачати файли

Не знайшли того, що шукали?