Анотація
Досліджуються теоретико-методологічні та практичні проблеми банківського кредиту як джерела інноваційного кредитування трансформаційної економіки. Розкрито економічний зміст банківського кредитування. Визначено специфіку банківського кредитування інноваційного розвитку економіки інверсійного типу. Досліджено сутність і механізм формування інвестиційних ресурсів в національній економіці, роль та значення внутрішніх та зовнішніх джерел інвестиційних грошей. Запропоновано шляхи та методи збільшення обсягів кредитування банками інноваційного розвитку економіки України.
Annotation
The theoretical, methodological and practical problems of bank credit as a source of transformational economy innovative crediting have been investigated. The economic substance of bank crediting is exposed. A specific role of bank crediting in innovative development of inversion-type economy has been defined. The essence and mechanism of formation of investment resources in the national economy, the role and importance of internal and external sources of investment money has been analysed.
Актуальність теми дослідження
Україна, маючи величезні інтелектуальні, фізичні та природні ресурси, на початку третього тисячоліття виявилася неспроможною реалізувати свої можливості, аби вивести економіку на інноваційну модель розвитку. Досягти цього можна при оптимальному використанні ендогенних та екзогенних чинників, важливе місце серед яких посідають інвестиції. Зростання інвестицій, спрямування їх на модернізацію основних виробничих фондів, особливо в галузях, що визначають сутність сучасного науково-технічного прогресу, дозволять країні подолати істотне відставання від розвинутих країн щодо продуктивності праці в усіх сферах господарства, оновити основні фонди, впровадити енерго- та матеріалозберігаючі технології. Виключно важлива роль у цьому процесі належить кредитним відносинам.
Кредитні відносини у сучасній економіці виконують функцію розподілу фінансових ресурсів, опосередковують рух капіталу, впливаючи при цьому практично на всі аспекти господарської діяльності, виступають чинником економічного зростання і водночас сприяють використанню деяких операцій у спекулятивних цілях, породжують фінансові кризи.
Структурна деформація кредитно-інвестиційного портфеля українських банків, спрямована на високі норми рентабельності та отримання значного прибутку в стислі строки, засвідчує неспроможність існуючої банківсько-кредитної системи задовольнити попит на інвестиційні ресурси з боку першочергових реципієнтів інвестицій – безпосередніх виробників продукції. Так, станом на 01.10.2009 р. третину активів банківської системи України становлять кредити фізичним особам та міжбанківські кредити, а кредити юридичним особам видаються переважно на спекулятивно-торговельні операції та поточну діяльність, що свідчить про неможливість фінансування інноваційної діяльності та неможливість її проведення в необхідних обсягах та строках.
Економічна наука завжди приділяла велику увагу банківському кредитуванню. Ґрунтовно досліджувався кредит і механізм грошово-кредитного регулювання економіки в працях видатних представників світової економічної думки: А. Гана, Е. Долона, Дж. Кейнса, В. Лексиса, К. Маркса, А. Маршалла, В. Петті, Д. Рікардо, П. Роуза, П. Самюельсона, А. Сміта, І. Фішера, М. Фрідмена, Ф.2Хаєка, Л. Харріса, Й. Шумпетера.
Різноманітні аспекти зазначеної проблематики висвітлені у працях вітчизняних вчених-економістів В. Базилевича, З. Васильченко, В. Вітлицького, О.2Гаврилюка, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, Т. Ковальчука, В. Лагутіна, І. Лютого, Л. Лазебник, П. Нікіфорова, В. Осецького, М. Савлука, М.2Туган-Барановського, Ю. Уманціва, В. Федосова, С. Циганова, А. Чухно та ін. Серед російських вчених відзначимо напрацювання з цієї тематики Л. Абалкіна, С. Глазьєва, Л. Гурієвої, І. Гуркова, Х. Дасаєва, В. Іноземцева, Ю. Морозова, В.2Усокіна та ін.
Високо оцінюючи внесок вітчизняних і зарубіжних учених у розвиток теорії кредитних відносин, необхідно зазначити, що в їх працях все ще недостатньо досліджено особливості банківського кредитування інноваційного розвитку економіки інверсійного типу. У вітчизняній економічній теорії відсутні праці, в яких комплексно вирішувались би складні проблеми кредиту і кредитних відносин структурно спотвореної економіки, нестійкості економічного і політичного розвитку, бюджетного дефіциту, недосконалості механізмів довгострокового фінансування і кредитування, недостачі власних коштів, що й зумовлює актуальність теми дисертаційної роботи, її теоретичну та практичну значимість.
Мета і завдання дослідження
Метою роботи є теоретичне обґрунтування сутності та ролі банківського кредиту як джерела інноваційного кредитування трансформаційної економіки, розроблення принципів та механізмів практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності кредитування при здійсненні інвестиційних процесів в умовах сучасної економіки України та визначенні шляхів їх грошового забезпечення.
Відповідно, для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:
- здійснити системний теоретико-методологічний аналіз сутності кредиту і банківського кредитування в інноваційному розвитку економіки;
- виявити й охарактеризувати специфіку банківського кредитування інноваційного розвитку трансформаційної економіки;
- виявити причини неефективності банківського кредитування інноваційної діяльності, модернізації основних виробничих фондів, що визначають сутність сучасного науково-технічного прогресу;
- визначити сутність і механізми формування інвестиційних ресурсів в інверсійній економіці, розглянути значення внутрішніх і зовнішніх джерел інвестиційних грошей;
- розкрити основні мотиви банківського кредитування інноваційних проектів, типізувати й узагальнити теоретичну модель банківського кредитування інноваційної діяльності;
- обґрунтувати необхідні напрями розвитку банківських інвестицій у реальний сектор економіки, підвищення їх ефективності та економічної привабливості для банків;
- запропонувати шляхи та методи збільшення обсягів кредитування банками інноваційного розвитку національної економіки.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають у процесі інноваційного розвитку економіки між банками і суб’єктами господарської діяльності в умовах формування глобальної економічної системи.
Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та практичні аспекти банківського кредитування інноваційного розвитку економіки.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна основних положень і одержаних автором результатів дослідження, що виноситься на захист, полягає у наступному:
вперше:
- визначено сутність категорії «інвестиційні гроші» як системи економіко-правових відносин між кредитором та позичальником, які відображають діалектичну суперечність: як власні кошти інвесторів вони мають бути вільними від поточного обігу, до них необхідний оперативний доступ, а як залучені кошти на тривалий термін з обмеженням дострокового зняття їх власниками вони перетворюють позичальників на інвесторів;
- аргументовано висновок про те, що банківські інвестиції доцільно розглядати у широкому і вузькому значенні слова. Вкладення банку від свого імені власних і залучених коштів в обмежено-ризикові активи з метою збільшення вартості капіталу й отримання прибутків є інвестиціями у широкому значенні слова. Інвестиції банків у цінні папери на тривалий термін з метою отримання доходу у вигляді відсотків, дивідендів або зростання курсової вартості цінних паперів є інвестиціями у вузькому значенні слова;
- запропоновано новий підхід до оцінки «мінімально необхідних інвестицій» для задоволення поточної потреби економіки в кредитних коштах. Аргументовано доцільність поєднання комерційних інтересів інвестора та реципієнта з урахуванням суспільних інтересів;
удосконалено:
- теоретичне обґрунтування ключової ролі комерційних банків як організаторів та фінансових ініціаторів інноваційних проектів в умовах ринкової економіки. Доведено, що комерційні банки відіграють вирішальну роль у мобілізації фінансових інвестиційних ресурсів, виступають провідниками, а також фінансовими гарантами інвестиційних заходів, беруть безпосередню участь у розробці пілотних проектів, інноваційних та інвестиційних програм, виконують функцію одного з фінансових агентів уряду, аби забезпечити ефективне та надійне розміщення зарубіжних інвестицій у національній економіці;
- критерії достатньої концентрації банків на кредитуванні економіки, насамперед інвестиційних проектів. Доведено доцільність введення показника використання банками своїх інвестиційних ресурсів Kinv , який визначається як співвідношення між інвестиційними кредитами та інвестиційними ресурсами банку. Випадок, коли коефіцієнтKinvперевищує одиницю, свідчить про те, що попит на інвестиційні ресурси перевищує наявні довгострокові ресурси банків, і банківська система потребує нових інвестиційних резервів;
одержало подальший розвиток:
- систематизація сучасних підходів щодо методів аналізу сприятливих і несприятливих причин інвестування в інноваційні проекти в Україні;
- доведення, що держава має керувати процесом не лише залучення, але й розміщення іноземних інвестицій. Оптимальним для України має бути система державного регулювання в сфері ПІІ на загальнодержавному і місцевому рівнях, які забезпечують модернізацію існуючого виробництва та захист інтересів національної безпеки.