Анотація
Дисертація присвячена обґрунтуванню новітніх політекономічних підходів до визначення сутності транснаціоналізації господарської діяльності та її ролі у системі чинників економічного розвитку.
Досліджені процеси економічного розвитку посттрансформаційних країн через транснаціоналізацію форм господарського життя. На основі моделі розкриті умови інтеграції національних економік у світове господарство через мережі ТНК і відображені результати такої інтеграції. Систематизовані чинники економічного розвитку в умовах глобалізації світової економіки, через які опосередковано проявляється вплив транснаціоналізації. За застосування критерію інституційної ідентифікації реалізовані методологічні підходи до змістовної диференціації понять «транснаціоналізація» та «транснаціональна корпорація».
Визначені методологічні засади розуміння транснаціоналізації в її значенні функції трансформації умов економічного життя соціуму. З’ясовані відмінності між інтернаціональними, багатонаціональними / транснаціональними та глобальними корпораціями. Показано розширення діапазону участі ТНК у процесах інтернаціоналізації: разом із збереженням визначальної ролі ТНК у процесах інтернаціоналізації виробництва і капіталу зростає їх роль у процесах інтернаціоналізації інформації та політичного впливу. Досліджена двоїста суперечлива сутність ТНК та визначена роль держави при застосуванні бар’єрів у вигляді державної політики оптимізації діяльності національних та іноземних транснаціональних корпорацій.
Annotation
The dissertation is devoted to the grounds of the latest politeconomic approaches to definition of the essence of transnationalization of economic activity and its role in the system of the economic development factors.
The processes of the economic development of the post-transformational countries through the transnationalization of the forms economic life are investigated. On the base of the model the conditions of the integration of national economies into international economy through the TNC networks are revealed and the results of such integration are revealed. The factors of the economic development in the conditions of globalization of international economy are systematized. Through these factors the impact of the transnationalization evinces mediately. At using the criterion of institutional identification the methodological approaches to contents’ differentiation of the concepts «transnationalization» and «transnational corporation» are realized.
The methodological bases of transnationalization understanding in its function of transformation of the conditions of society economic life are determined. The differences between international, multinational / transnational and global corporations are ascertained. Widening the diapason of TNC’s participation in the internationalization processes is showed: at the same time with keeping of determinant role TNC’s in the processes of internationalization of production and capital their role in the processes of information internationalization and political influence is growing. The dual contradictory essence of THC is investigated and the role of state as to application of barriers as a form state politics of optimization of national and foreign TNCs activity is determined.
Актуальність теми дослідження
Сучасний період розвитку суспільства істотно зумовлений впливом транснаціоналізації. З огляду на її об’єктивний характер та роль у економічній, а також соціальній, політичній та інших сферах життя суспільства, актуальність дослідження транснаціоналізації насамперед визначають контекст суспільного (передусім економічного) розвитку, а також чинники, які в умовах глобалізації його зумовлюють.
Науково значимою, проте недостатньо вивченою є проблема концентрації капіталу у контексті історичного процесу розбудови постіндустріального суспільства, зокрема розгляд ТНК як носіїв науково-технічного прогресу (НТП) та динамічного суспільного розвитку. Реалізуючи власні економічні інтереси, ТНК, одночасно перетворюються на центри продукування новітніх знань, що об’єктивуються у вигляді інновацій. Поширення інновацій зумовлює зростання інтелектуального потенціалу суспільства, що веде до розвитку соціальних систем. Отже, інтелектуальне виробництво і розширене суспільне відтворення істотно опосередковуються нині діяльністю ТНК.
Новою та недостатньо вивченою проблемою з погляду теорії, методології та практики до нинішнього часу лишається економічний розвиток країн, які зазнали системної трансформації, зважаючи на те, що процеси транснаціоналізації виробництва та капіталу мають у більшості таких країн (зокрема в Україні) лише двадцятирічний період історичного розвитку.
Традиційно значимими для наукового аналізу залишаються аспекти безпеки світового суспільного розвитку, а також аспекти визначення та застосування корегувальних і запобіжних дій стосовно діяльності ТНК, що здійснюються з метою забезпечення прогресивного розвитку макроекономічних систем та макросоціумів.
Вагомий внесок у теоретичне осмислення проблематики процесів транснаціоналізації, руху капіталу у глобальному економічному просторі, інституціалізації світогосподарських процесів, розвитку транснаціональних корпоративних систем, глобальних та міжнародних стратегій ТНК, ролі сучасної корпорації як рушійної сили постіндустріального розвитку зробили зарубіжні науковці: К. Акамацу, Р. Акофф, Д. Белл, Д. Берч, Дж. Гелбрейт, Р. Гільфердинг, А. де Гіус, Дж. Даннінг, Р. Дорнбуш, В. Іноземцев, М. Кастельс, Р. Каплінски, Дж. Кейнс, М. Кессон, Р. Коуз, Е. Кочетов, С. Кроуфорд, К. Маркс, Р. Нарула, Р. Олліо, П. Пекар, М. Портер, А. Рагман, Ж. Сапір, Дж. Стігліц, О. Уільямсон, Ф. Уебстер, Ф. Фукуяма, С. Хаймер, Е. Хелпман, К. Хофф та ін.
У широкому загалі зазначених проблем, необхідно виділити також дослідження вітчизняних науковців: Л. Антонюк, Ю. Бажала, О. Барановського, Г. Башнянина, П. Буряка, А. Гальчинського, В. Геєця, В. Горбатова, А. Гриценка, Ю. Зайцева, Б. Кваснюка, М. Кизима, Д. Лук’яненка, З. Луцишин, О. Мозгового, В. Мунтіяна, В. Новицького, Є. Панченка, А. Поручника, Л. Руденко-Сударєвої, В. Савчука, Л. Федулової, Д. Чистіліна, А. Чухна, С. Якубовського та ін.
Водночас, незважаючи на високу ступінь розробки теми, а також значний науковий та практичний внесок вітчизняних науковців, проблеми транснаціоналізації економічного життя і впливу цього процесу на економічний розвиток суспільства потребують подальшого дослідження. Актуальність зазначених проблем у нових економічних умовах, їх теоретичне та практичне значення обумовили вибір теми дисертації, її структуру, мету та завдання дослідження.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертації є дослідження сутності та функцій транснаціоналізації як чинника розвитку світового та національних господарств в умовах глобалізації економічного життя.
Відповідно до мети дослідження у роботі поставлені та вирішені такі завдання:
- визначити сутність економічного розвитку та з’ясувати чинники, що зумовлюють його в умовах глобалізації світової економіки;
- узагальнити та систематизувати концептуальні підходи до розуміння природи та інституціональних форм транснаціоналізації;
- виявити специфіку трансформації корпоративних структур в умовах становлення глобалізованої економіки;
- розкрити роль ТНК у процесах інтернаціоналізації виробництва і капіталу;
- обґрунтувати роль ТНК як чинника інноватизації економічного розвитку;
- виявити функції ТНК в опосередкуванні процесів трансформації національних економічних систем;
- визначити значимість ТНК як чинника економічного та соціального розвитку національних господарств;
- дослідити специфіку умов економічного розвитку України та її місце в процесах транснаціоналізації.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є транснаціоналізація економічного життя в умовах становлення глобальної економіки.
Предметом дослідження є транснаціоналізація як чинник розвитку економіки та економічних відносин у сучасному суспільстві.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист:
вперше:
- запропонована модель економічного розвитку посттрансформаційних країн через транснаціоналізацію форм господарського життя, яка складається з двох блоків: перший – розкриває умови інтеграції національних економік у світове господарство через мережі ТНК, враховуючи визначальні ознаки сучасних корпорацій (глобальний характер структурної організації ТНК та організації бізнес-процесів; використання одиничного поділу праці; використання знань як нової продуктивної сили), види мереж, активи, які у посттрансформаційних країнах існують у потенціалі (технологічний, інноваційний, людський потенціали, територіальні переваги), та функцію ефективної державної політики стосовно ТНК, спрямовану на реалізацію завдань національного розвитку; другий – відображає результати інтеграції, передбачаючи (а) етап інтеграції країн у світове господарство через мережі іноземних ТНК – його цілями є розвиток і структурна перебудова виробництва приймаючих країн, зростання зайнятості, збільшення надходжень до державного бюджету, підвищення життєвого рівня населення, захист оточуючого середовища та (б) етап формування транснаціональних структур національного походження – його цілями є забезпечення умов розвитку відповідно до інноваційної моделі, підвищення конкурентоспроможності підприємств, створення великих корпоративних структур, формування високотехнологічних ТНК;
удосконалено:
- систематизацію чинників економічного розвитку в умовах глобалізації світової економіки, через які опосередковано проявляється вплив транснаціоналізації. Як визначальні виділено такі: (а) наявність ресурсів і технологій та здатність до їх ефективного використання, (б) фінансовий капітал – його нагромадження, рух та продуктивність використання, (в) НТП, (г) розподіл багатства, (д) інститути, (е) історія, (ж) екологія, (з) структуроутворення системи. Складена систематизація відрізняється від існуючих введенням чинника структури як такого, що зумовлює економічний розвиток через трансформаційні зміни, які виникають під впливом інверсії;
- методологічні підходи до трактування змісту понять «транснаціоналізація» та «транснаціональна корпорація» за критерієм інституційної ідентифікації: як певний економічний порядок транснаціоналізація (система економічних відносин міжнародного рівня) визначається через широке розуміння інтернаціоналізації всього економічного життя, продуктивних сил та організаційно-економічних відносин, а ТНК (як підсистема) – через вузьке розуміння інтернаціоналізації як розвитку міжнародних зв’язків у процесі функціонування продуктивних сил; відповідно транснаціоналізація інституційно ідентифікується як процес і форма інтернаціоналізації, а ТНК як організаційно-економічна форма інтернаціоналізації продуктивних сил і одночасно конкретизована форма транснаціоналізації;
- характеристику функціональної ролі транснаціоналізації, що виявляється як її (транснаціоналізації) вплив на систему відносин макрорівня; підхід відрізняється від існуючих визначенням а) функціональної специфіки (міжнародний поділ праці – МПП, розподіл світового доходу), б) механізму реалізації функції (спеціалізація та кооперування, інтеграція відтворювально-інвестиційного «ланцюга», фінансово-владна / олігархічна інтеграція), в) формування потенціалу економічного розвитку соціуму на основі реалізації функції (ефекти: від географії розміщення виробничих потужностей, від розвитку науки та поширення технологій; від результатів формування власності, від формування та геоспрямування товарних потоків, від інтернаціоналізації виробництва, від консолідації іммобільних і слабо мобільних ресурсів приймаючих країн з мобільними ресурсами ТНК, від міжнародного руху капіталів, від результатів формування економічної влади), г) впливу реалізації функції на трансформацію умов економічного життя соціуму через зміни, що відбуваються в системі суспільних відносин (економічних і соціальних);
набули подальшого розвитку:
- підходи до диференціації наукових уявлень стосовно діяльності інтернаціональних, багатонаціональних / транснаціональних та глобальних компаній на основі критерію інституціалізації, а саме: зовнішньоекономічна (транскордонна) діяльність суб’єкта виступає як інституціалізація інтернаціональних корпорацій; міжнародна економічна діяльність – як інституціалізація багатонаціональних / транснаціональних корпорацій (критерій субдиференціації – базування ядра власності у першому випадку на капіталі різних країн, у другому однієї); світова економічна діяльність – як інституціалізація глобальних корпорацій;
- дослідження функцій ТНК, які реалізуються традиційно у полі процесів інтернаціоналізації (а) виробництва і (б) капіталу, а також, з урахуванням відмінностей сучасних міжнародних економічних відносин, – в полі процесів інтернаціоналізації (в) інформації (вона опосередковує формування міжнародних зв’язків, що зумовлені поділом праці, стає предметом угод, самостійним продуктом, який знаходиться у транскордонному русі) та (г) політичного впливу – «влади», яка є продуктом нової якості (її споживна вартість має найвищу цінність передусім для самих корпорацій, тому ТНК активно експортують «владу» за межі країни базування); підхід відрізняється від існуючих розширенням діапазону функцій ТНК;
- підходи до систематизації засад з використання переваг ТНК в інтересах економічного та соціального розвитку, відмінністю яких є дослідження взаємодії «держава – ТНК» за принципом потоку та урахуванням двоїстої суперечливої сутності ТНК, а саме: (1) вплив ТНК на розвиток макросоціуму може бути одночасно як позитивним, так і негативним, отже, (2) роль держави полягає у застосуванні бар’єрів у вигляді державної політики оптимізації діяльності національних та іноземних ТНК, що дозволяє скорегувати першопочатковий вплив, якій йде від ТНК і (3) забезпечити відповідність діяльності таких корпорацій інтересам розвитку макросоціуму через створення умов для того, щоб вплив ТНК сприяв економічному зростанню, поліпшенню структури економіки (розвитку сфери послуг, інфраструктури тощо), активізації інноваційних процесів, забезпеченню соціальних стандартів (підвищенню зайнятості, збільшенню заробітної плати, підвищенню кваліфікації працівників), міжнародній безпеці, поширенню інститутів світового ринку (стандартів виробництва продукції тощо), економічній та соціальній стабільності в умовах кризи, підвищенню відкритості країни для міжнародного співробітництва (економічних, культурних зв’язків тощо).
