У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу досліджені теоретико-методологічні засади тіньової економіки, розроблені концептуальні підходи, а також подані пропозиції щодо шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.
Досліджені теоретичні погляди науковців різних економічних шкіл на проблему тіньової економіки. Виявлені основні причини поглиблення й розширення тіньової економіки в трансформаційних суспільствах, що полягають не стільки у порушенні чинного законодавства, скільки у його невідповідності реаліям життя. Головними чинниками поширення тінізації економіки стають недосконалість інституційного середовища, зокрема відсутність нормальних “правил гри” для підприємців, внаслідок лобіювання корпоративних інтересів у ході прийняття законів, неефективність регуляторної політики підприємницької діяльності, інституціоналізація тіньової економічної діяльності, недосконалості податкової системи, несформованості конкурентного середовища, корупційні відносини між суб’єктами економічної діяльності тощо.
Обґрунтовано наявність у структурі тіньової економіки нової складової – комунікаційної тіні, існування якої пояснюється сучасними процесами глобалізації, зокрема інформаційною та комунікаційною революціями, які призвели до виникнення Інтернету, як віртуального спілкування за умов компресії часу та простору, а відтак для можливості приховування будь-якої економічної діяльності з метою отримання прибутків завдяки ухиленню від оподаткування.
Подається авторське оригінальне трактування категорій: “тіньова економіка”, “неформальна економіка”, “прихована економіка”, “підпільна економіка”, “детінізація економіки”, “легалізація економіки”; обґрунтування об’єктивного характеру тіньової економіки, обґрунтування критеріальної ознаки спонукальних мотивів тінізації економіки. Визначено мотивацію щодо “втечі” капіталу з України за кордон і запропоновано практичні рекомендації щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах в умовах глобалізації.
In the thesis based on complex analysis, theoretical and methodological foundations of shadow economy have been investigated and conceptual approaches as well as proposals as to the ways and methods of economy unshadowing in transformation societies developed.
Theoretical views of scientists of various economic schools on the problem of shadow economy are examined. There have been disclosed the main reasons for intensification and extension of shadow economy in transformation societies which are not so much violation of the current legislation as incompatibility thereof with real life that is named gaps in the legislation. The main factors of shadow economy extension are imperfection of the institutional environment, in particular, absence of normal rules of play for businessmen, in consequence of lobbying corporate interests at adoption of laws, ineffectiveness of regulatory policy for business, institutionalization of shadow economic activity, imperfection of the tax structure, unformed competitive environment, corrupt relations between economic activity entities etc.
The author has justified existence of a new part in the structure of shadow economy, communication shadow, which may be explained by the contemporary globalization processes, in particular, the information and communication revolutions which resulted in origin of the Internet as virtual communication under the conditions of compression of time and space and thus the possibility to conceal any economic activity for the purpose of profit earning due to tax evasion.
The author gives her own interpretation of the categories: shadow economy, informal economy, hidden economy, underground economy, economy unshadowing, economy legalization; justification of objective nature of shadow economy, justification of categorical characteristic of the stimuli of economy shadowing. There has been ascertained motivation of outflow of capital from Ukraine abroad and there have been proposed the practical recommendations on the ways and methods of economy unshadowing in transformation societies under the conditions of globalization.
Поширення тінізації економіки, глибина її вкоріненості в трансформаційних суспільствах зумовлює макроекономічні диспропорції та структурні деформації суспільно-економічного розвитку, що призводить до різкого зниження ефективності державної політики, визнання тіньової економіки однією з загроз національним інтересам країни й національній безпеці в економічній сфері. Це зумовлює об’єктивну необхідність розробки теоретико-методологічної концепції щодо практичної реалізації шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.
Тіньова економіка, маючи об’єктивний характер, існує в будь-яких економічних системах. Проте в країнах з трансформаційною економікою проблема обсягу та динаміки розвитку тіньової економіки набуває особливої актуальності. Адже недооцінка, неврахування обсягу тіньової економіки призводять до значних помилок у визначенні макроекономічних показників, економічних і фінансових пропорцій, а відтак реалізації економічної політики в цілому. Саме тому теоретико-методологічні підходи до визначення сутності, причин існування та оцінки обсягу тіньової економіки, а також пропозицій щодо істотного її скорочення є одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень.
Тінізація економіки істотно впливає не лише на економічну діяльність, але й на соціальні процеси, що відбуваються в трансформаційному суспільстві. В умовах ринкових перетворень тіньова економічна діяльність притаманна багатьом суб’єктам господарювання. Це пояснюється зіткненням новітніх та застарілих прав, правил і норм, готовністю суб’єктів підприємницької діяльності діяти в умовах правової невизначеності з метою задоволення власних потреб. За таких обставин поступово сформувались неформальні правила, інфраструктура, ставки й тарифи на бюрократичні послуги, а відтак – інституціоналізація тіньової економіки.
В Україні, як і в інших пострадянських країнах з перехідною економікою, тіньова економіка відрізняється від її аналогів у розвинених країнах не лише за обсягом, але й за якісними характеристиками. Так, у розвинених країнах тіньову економіку розглядають з точки зору порушення чинного законодавства, а в трансформаційних суспільствах її визначають не лише як девіантну поведінку суб’єктів економічної діяльності, але й як інституційну структуру суспільства, що виявляється в законодавчій, виконавчій і судовій владі у формі тіньових інституцій. Процес тінізації економіки гальмує процеси державотворення в країні, демократизації та побудови громадянського суспільства, інтеграції України у світове співтовариство. Тому детінізація економіки є пріоритетним завданням як для України, так і для країн, що перебувають на етапі трансформаційних процесів.
Детінізація економіки передбачає застосування державою стимулюючих методів, які не маючи репресивного характеру щодо суб’єктів тіньової економіки, створюють умови для ефективної діяльності у легальній економіці, тобто створення такого інституційного середовища, де тіньова економічна діяльність стала б неефективною. Тому важливою є не лише боротьба з тіньовою економікою, а її регламентація з боку держави на основі легалізації тих її складових, які не мають кримінального підґрунтя. Поряд з цим обов’язковими є заходи правоохоронних органів з метою викорінення кримінальної складової тіньової економіки та корупції.
Комплексний аналіз теоретичних і методологічних основ соціально-економічної природи тінізації економіки зумовив розв’язання проблеми щодо розробки концептуальних засад детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.
Метою дисертаційної роботи є системно-концептуальне дослідження теоретичних і практичних основ соціально-економічної природи процесу тінізації економіки, а також визначення концептуальних засад і розробка пропозицій щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.
Для досягнення поставленої мети було передбачено постановку, сформулювання та вирішення таких завдань:
- дослідити теоретичні засади та сутність тіньової економіки на основі аналізу наукових поглядів й творчого осмислення відомих наукових точок зору щодо даної проблеми;
- вдосконалити науковий інструментарій, конкретизувати економічні категорії, подати авторське визначення тіньової економіки з позицій політекономії;
- виявити й обґрунтувати причини виникнення тіньових економічних відносин у трансформаційних економіках з метою обмеження їхнього негативного впливу;
- визначити критеріальні ознаки тіньової економіки з метою її структурування та класифікації;
- проаналізувати спонукальні мотиви тіньової економіки й виявити суперечливість цього процесу;
- проаналізувати методологічні та методичні підходи щодо визначення масштабів тіньової діяльності в трансформаційних економіках;
- провести порівняльний аналіз тінізації економіки й на його основі подати характеристику особливостей тінізації економіки в розвинених країнах та в країнах з трансформаційною економікою з метою визначення загальних і особливих відмінностей тіньової економіки в різних умовах суспільного розвитку;
- проаналізувати соціально-економічні наслідки тінізації економіки на сучасному етапі розвитку трансформаційних суспільств;
- дослідити вплив ринкових перетворень на тінізацію економіки, довести необхідність створення конкурентного середовища з метою детінізації економіки;
- визначити роль, функції та методи впливу держави на процес детінізації економіки, а також фінансові важелі детінізації економіки, розробити пропозиції щодо реформування податкової системи трансформаційних суспільств як однієї з вирішальних умов для детінізації економіки;
- визначити найперспективніші антикорупційні заходи в контексті детінізації економіки;
- дослідити вплив глобалізації на процеси детінізації в трансформаційних економіках;
- розкрити фінансові джерела тіньової економіки в умовах глобалізації, з’ясувати причини та наслідки відтоку капіталу з трансформаційних суспільств;
- подати практичні рекомендації щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження є сукупність економічних і соціальних відносин, які виникають між суб’єктами економічної діяльності в процесі функціонування тіньової економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи тіньової економіки й концептуальні засади детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні розвитку теоретичних положень, обґрунтуванні методологічних засад і методичних підходів до аналізу проблем тінізації економіки, а також розробки концептуальних засад щодо детінізації економіки з урахуванням специфіки трансформаційних суспільств.
Найвагомішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:
вперше:
- запропоновано новий методологічний підхід щодо дослідження тіньової економіки, який ґрунтується на нелінійному мисленні, дозволяє розширити її трактування як політекономічної категорії. Тіньова економіка – складне соціально-економічне явище, представлене сукупністю неконтрольованих і нерегульованих як протиправних, так і законних, але переважно аморальних економічних відносин, що виникають між суб’єктами економічної діяльності з метою отримання надприбутку за рахунок приховування доходів і ухилення від сплати податків. Запропонований підхід дає можливість виявити закономірності розвитку тіньової економіки в трансформаційних суспільствах, а також сформулювати визначення ряду категорій: тіньові економічні відносини – відносини, що складаються між людьми в процесі використання та розпорядження офіційними правовими статусами керівника чи господарника за рахунок не притаманної цим статусам ролі ринкових з метою задоволення приватного інтересу. Обґрунтовано, що такі економічні відносини створюють умови для корупції. Корупція – в широкому розумінні – це складне соціально-економічне (насамперед асоціальне) явище, що виникає в процесі реалізації тіньових економічних відносин між посадовими особами та іншими суб’єктами з метою задоволення особистих інтересів через комерціалізацію суспільних благ і цінностей; корупція – у вузькому розумінні – це комерціалізація посадовими особами їх функціональних обов’язків. Уведено до теоретичного обігу поняття комунікаційна тінь – економічна діяльність, зумовлена новітніми технологічними досягненнями інформаційного суспільства, яка не підпадає під дію чинного законодавства та обліку офіційною статистикою, оскільки є віртуальною, але й подібно до факторів виробництва “третьої хвилі”, не може бути оцінена в межах певного механізму ціноутворення, а відтак і податкові надходження від такої діяльності складно (а іноді неможливо) визначити. Доведено, що комунікаційна тінь притаманна і трансформаційному суспільству;
- обґрунтовано концептуальні засади формування інноваційних процесів, що, як правило, розпочинаються в тіньовій економіці трансформаційних суспільств з метою ресурсного забезпечення творчої активності, джерелом яких є незаконно набуті та “відмиті” гроші через офшори або СЕЗ, отже легалізовані доходи у вигляді як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій;
- доведено, що в умовах несформованості інституційного середовища в трансформаційних економіках активізується інтитуціоналізація тіньової економіки – закріплення поведінки суб’єктів тіньового сектора в певних організаційно стійких формах, що визнаються всіма учасниками такої діяльності з метою отримання надприбутків шляхом приховування доходів. Доведено, що дія економічних законів без належних умов є неефективною, тому в трансформаційних суспільствах, де немає розвиненого інституційного середовища, вони розпочинають більш ефективно діяти в “тіні”, де відсутні необґрунтовані заборони й обмеження, окрім моральних і релігійних;
удосконалено:
- методологічні підходи щодо систематизації й доповнення визначення соціально-економічної сутності детінізації економіки, яка полягає у створенні такого інституційного середовища в країні, де тіньова економіка стала б неефективною та економічно невигідною. Запропоновані підходи на відміну від попередніх, забезпечать інституційні перетворення в трансформаційних економіках шляхом максимального врахування інтересів суб’єктів господарювання з метою створення сприятливих умов для легальної економічної діяльності;
- науковий інструментарій обґрунтування об’єктивного характеру тіньової економіки, яка виникає водночас з виникненням товарно-грошових відносин. Доведено, що недосконалості ринкової економіки, які виявляються у суперечностях та існуванні специфічних ризиків, пов’язаних із посиленням адміністративного впливу у процесі розвитку ринкових відносин, сприяють удосконаленню та самовідтворенню тіньових економічних відносин, загостренню суперечностей між легальними і тіньовими економічними відносинами;
- структурування тіньової економіки шляхом визначення трьох її складових: неформальної економіки; прихованої економіки; підпільної (кримінальної) економіки. Доведено наявність у структурі тіньової економіки нового виду – комунікаційної тіні, притаманної усім її складовим;
- класифікацію чинників формування тіньової економіки, які на відміну від уже відомих визначають мету, доповнюють і систематизують мотиви та соціально-економічні наслідки тіньової економіки;
- методичні рекомендації щодо оцінювання та визначення ефектів від легалізації та детінізації економіки шляхом застосування критеріальної ознаки спонукальних мотивів тінізації економіки. Доведено, що мотивацією суб’єктів економічної діяльності не лише у легальній економіці, але і в тіньовій є раціональна поведінка людини. До основних спонукальних мотивів суб’єктів тіньової економіки віднесено: потужний податковий прес, правова незахищеність суб’єктів економічної діяльності від зловживань, відсутність стабільного й збалансованого законодавства, яке б регламентувало економічну діяльність, правовий нігілізм представників влади й населення, відсутність інвестиційної альтернативи “тіньовим” капіталам, міждержавна інтеграція тіньового сектора й суб’єктів тіньової економічної діяльності, втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, які лежать в основі поваги до приватної власності;
- визначення й трактування понять: “детінізація економіки” та “легалізація економіки”. Доведено, що “легалізація” – перший етап виходу з “тіні”; а “детінізація економіки” – завершальний;
- різноплановість впливу глобалізації на процеси тінізації та детінізації в трансформаційних суспільствах. Глобалізація потоків капіталу справляє неоднозначний вплив на динаміку світових господарських процесів. З одного боку, експорт капіталу сприяє транснаціоналізації виробництва, з іншого –відплив капіталу негативно позначається на національному економічному розвиткові;
набуло подальшого розвитку:
- методологічні основи щодо оцінки масштабів тіньового сектора економіки в трансформаційних суспільствах, зокрема за рахунок введення окремих самостійних підрахунків “економіки для себе”. Це “офіс”, представлений персональним комп’ютером у власній оселі. Виконання робіт у такому “офісі” має здійснюватись на підставі прозорості й контролю з урахуванням виявлення комунікаційної тіні з метою звітності перед податковими органами;
- концептуальні засади характерних особливостей тінізації економіки в розвинених країнах та в країнах з трансформаційною економікою, які полягають у такому: головною причиною переходу економічної діяльності в “тінь” у розвинених країнах світу є порушення чинного законодавства, тому тіньова економіка там представлена значною мірою кримінальною її складовою. Головною причиною поширення тінізації економіки в трансформаційних суспільствах є не лише порушення чинного законодавства, але й тінізація діяльності в межах дії Закону, оскільки він не відповідає вимогам часу;
- напрями регуляторної політики з метою детінізації економіки, поглиблені такими заходами, як: забезпечення неухильного дотримання принципів державної регуляторної політики усіма без винятку органами влади; впорядкування дозвільної системи на основі європейських стандартів; подальша оптимізація реєстраційних процедур для суб’єктів господарювання; забезпечення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства у сфері ліцензування, реєстрації та дозвільної системи; урегулювання питань контролю та перевірок суб’єктів господарювання з боку органів влади усіх рівнів; подальше впорядкування окремих видів підприємницької діяльності з метою захисту прав як суб’єктів господарювання, так і забезпечення інтересів інших громадян;
- визначення факторів мотивації та спонук щодо відпливу капіталу з України за кордон, які полягають у загальній політичній нестабільності та постійних змінах умов господарювання, а шляхом реалізації цього процесу стають не порушення чинного законодавства, а легальні форми вивезення фінансових ресурсів за рахунок певних “прогалин” у законодавстві;
- пропозиції щодо удосконалення податкової системи як однієї з вирішальних умов детінізації економіки шляхом удосконалення законодавчої бази розширити базу оподаткування за рахунок впровадження податку на нерухомість, повернутись до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. Це сприятиме більш раціональному розподілу податкового тиску; удосконаленню системи спрощеного оподаткування для підприємців; формуванню й впровадженню прозорого комплексу податкових стимулів при жорсткому контролі за їх цільовим використанням; започаткуванню впровадження єдиного соціального податку та зниженню рівня оподаткування фонду оплати праці.