Анотація
У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу досліджено теоретико-методологічні засади мережевої економіки, розроблено концептуальні підходи, а також сформульовано пропозиції щодо шляхів і способів становлення та механізмів функціонування мережевих структур. Досліджено генезис концептуальних підходів представників різних наукових шкіл щодо розгляду сутності мережевої економіки, на основі якого проаналізовано сучасні процеси формування мережених структур, виявлено їх переваги і суперечності розвитку в умовах глобалізації. Запропоновано підхід до розгляду мережевої організації економіки як домінуючого типу інформаційного суспільства.
Обґрунтовано, що формування мережевої економіки супроводжується переміщенням економічної активності з географічно-просторового до кіберпростору, підривом деяких глибинних властивостей сучасної економіки. Розкрито можливості оптимізації бізнес-процесів під впливом мережевої економіки за рахунок глобального масштабу діяльності, більш оперативної і ефективної взаємодії між економічними суб’єктами, використання гнучкіших форм організації та управління виробництвом і капіталом.
Annotation
This paper talks about the appearance of a new model of the world economic system – network economy. It defines the preconditions for the origination and formation of the said system for developing an effective strategy for economic activity. Besides, it focuses on the formation of country’s competitiveness at the expense of the network model implementation. It talks about the essence, structure, key descriptions of the network structures and advantages of their functioning. On the basis of complex analysis the thesis paper explores theoretical and methodological principles of network economy, the conceptual approaches to the network economy are formulated; some recommendations are developed and suggested in relation to ways and methods for forming and functioning of mechanisms of network structures’ activity.
It is set that the theory of network economy arose up in the conditions of the new stage of postindustrial economy, as a result of the using the civilization world view going near the analysis of difficult socio-economic processes, works of scientists, in relation to the exposure of maintenance and forms of display of informative society theory, postindustrial economy theory, theory of globalization, institutional economic theory, theory of “resource dependence” and row of critical theories. These and other theories represent the structural forming role of information and knowledge in community development, passing to the new technological and economic mode, globalization of economy.
The representatives of evolutional economic theory, theory of a particular branch markets and theory of resource dependence, see aspiring of enterprises to creation of networks for providing of stable development of firm. It is related to ejection itselves of market regulators, transition to the system of informative networks.
It is augmented by the author, that a term “network economy” is used in case of description of organizational constituent of production process in the conditions of forming of both informative economy and economy which is based on knowledge. Network economy connected with appearance of production networks which jurisdiction includes global production of commodities and grant of services.
Essence of network economy consists in prevailing of information and knowledge as determining production resources which provide co-operating of economic subjects with minimum charges for joint entrepreneurial activity, to the exchange ideas or information which presents general interest. The origin of network economy is stipulated by distribution of action of new functional mechanism for realization of economic activity – not through market regulators, but through the system of informative networks of equal in rights and independent enterprises.
Advantages and problems of forming and functioning of the network economy are investigated in dissertation. Besides, the opportunities, which the network economy gives, allow to optimize the business process in such spheres:
- national scopes stop to be a barrier to the conduct of business – a global scale of activity without scopes makes possible the intercourse, communication between subsections of company, suppliers, clients, in any point of earth;
- internal co-operating and collaboration with other firms become quick and cheaper;
- opportunity to optimize business process using the delegation of certain functions of economic process to other contractors, and as a result there is possibility to save own resources, to get access to other resources, which does not available for the enterprises, to decline the prime price of functions which are delegated;
- reduction of time for internal transactions: more flexible forms of organization and management, rapid flows of capital, external collaboration and increasing of labor intensification.
All these moments intend to accelerate the production process, thus the speed of firm’s reaction is the criteria of competitiveness and the measure of adaptation to the existent economic processes connected with development of new technologies and informative changes.
It is set that possibilities of network economy allow to optimize business process which shows up in such aspects:
- a global scale of activity in condition of scopes absence, which gives possibilities of intercourse, communication, between subunits, suppliers, clients in any point of earth, and national scopes stop to be a barrier to the conduct of business;
- internal co-operating and collaboration with other firms becomes quick and more cheap;
- possibility to optimize business-process due to delegation of certain functions of economic process to other contractors, and as a result there is possibility to save own resources, get access to other resources, which does not available in enterprises, declines of prime price of functions which are delegated;
- there is reduction of time of firm’s internal transactions: more flexible forms of organization and management, rapid flowing of capital, interorganizational copulas and increases of intensification of labor.
All these moments are induced by the accelerations of production process, thus speed of firm’s reaction is also the criterion of its competitiveness, measure of its adaptiveness to the existent economic processes under act of new technologies and informative changes; there is moving of economic activity from geographical to the cyberspace, and realization of purchase-sale is forced out of sphere of market traditional forms to the internet network. It can to be asserted that modern information and communication technologies blows up some properties of economy, which do the “invisible hand” of the market system effective mean for organization and distribution of products.
Two parallel operating tendencies: globalization and informatization – make use the network principles and today possibilities of network are examined already not simply as a competitive edge, but as necessary pre-condition for conducting of business.
Актуальність теми дослідження
Світова економічна система перебуває нині у переломній фазі, що обумовлено бурхливим розвитком нових технологій, завдяки яким значно спрощується і прискорюється процес передачі інформації. Індустріальна економіка поступово входить у нову економіку, для якої визначальним є виробництво, обробка і поширення інформації. Інформація як економічне благо має низку властивостей, пов’язаних із зміною форм організації виробництва, втратою колишнього впливу адміністративного управління при зміцненні самостійності кожної організаційної одиниці в процесі вирішення конкретних завдань.
Докорінна відмінність властивостей традиційних економічних благ в інформаційному суспільстві, системи цінностей, посилення взаємозалежності та взаємодії економічних процесів під впливом глобалізації зумовлює істотні зміни у ринкових та конкурентних структурах, а отже, й інституційних правилах ринкової економіки.
В основу нової економічної системи покладено мережеві принципи організації та функціонування підприємницьких структур, що надають вагомі переваги в процесі реалізації потреб споживачів: дозволяють оперативно реагувати на зміну цих потреб і максимізувати їх задоволення.
Розвиток мережевої економіки на основі інформаційних технологій, інновацій, підвищення важливості орієнтації виробництва на вимоги споживачів якісним чином змінює умови функціонування господарюючих суб’єктів, обумовлює необхідність розвивати здатність підприємств реорганізовувати виробничі процеси, генерувати нові знання й упроваджувати їх у виробничу діяльність.
Дослідження впливу мережевої економіки на розвиток виробничої, економічної та соціальної інфраструктури, удосконалення та поширення мережевих інформаційних технологій є новим і надзвичайно актуальним завданням для економічної теорії. Становлення мережевого простору обумовлює появу нових можливостей для глобалізації підприємницької діяльності, перебудови традиційних зв’язків на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій, активізації нових форм економічних відносин, що сприяють ефективному управлінню, більш точному прогнозуванню економічної кон’юнктури, ефективному функціонуванню підприємств.
Актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю розробки теоретичних і методологічних засад формування мережевої економіки, як сучасної економічної системи, що сприяє ефективному функціонуванню виробничих структур, в основу яких покладена концепція мережі – альтернативна організаційна форма класичним ієрархічним структурам.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування методологічного інструментарію, адекватного процесам формування й розвитку мережевої економіки, розроблення теоретичних основ і практичних шляхів становлення її основ в умовах економічних трансформацій, посилення впливу мережевих структур на конкурентоспроможність національної системи господарювання в глобальному економічному середовищі.
Реалізація мети дослідження зумовила постановку та вирішення таких завдань:
- розкрити сутність мережевої економіки на основі аналізу праць представників різних шкіл економічної теорії й критичного осмислення відомих наукових точок зору щодо даної проблеми;
- визначити функціонально-структурні параметри мережевої економіки з метою класифікації видів мережевих структур;
- обґрунтувати переваги та суперечності розвитку мережевих структур;
- провести порівняльний аналіз формування мережевих структур у розвинених країнах та країнах із трансформаційною економікою з метою виявлення загальних і особливих характеристик розвитку мережевої економіки в різних умовах функціонування;
- проаналізувати роль мережевих структур у розвитку економіки країни та виявити їх вплив на досягнення конкурентоспроможності;
- здійснити економетричний аналіз діяльності підприємств у мережевих структурах і сформувати стратегію мережевих взаємодій в сучасній економіці;
- розробити модель оптимізації мережевих структур та взаємодій їх учасників з метою виявлення можливостей синергетичного ефекту.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є сукупність економічних та соціальних відносин, які виникають у процесі формування й розвитку мережевої економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи оптимізації взаємодій мережевих структур.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:
вперше:
- запропоновано технологічну версію виникнення мережевої економіки як результату загального розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, посилення глобального характеру динамічного поширення інформації та нових знань, що зумовлюють зміну характеру людської діяльності й типів ресурсів. Аргументовано, що інформаційні ресурси, які залучаються в суспільне виробництво, забезпечують встановлення прямих і рівноправних зв’язків у процесі досягнення спільної мети й реалізації економічних інтересів учасників мережі;
- здійснено аналіз сучасного стану мережевої економіки в Україні як початкового, для якого характерним є відокремлення незалежних підрозділів підприємств і налагодження між ними економічних відносин, в той час як у розвинених країнах формування мережевих структур знаходиться або на проміжному етапі, для якого характерне налагодження зв’язків між постачальниками і створення адхократичних структур, або на завершальному, зміст якого полягає у вдосконаленні обслуговування споживачів та інтелектуалізації пропонованих підприємством послуг. Ґрунтуючись на результатах порівняльного аналізу вітчизняних і провідних іноземних мережевих структур визначено загальну послідовність побудови мережевого підприємства;
удосконалено:
- методологічні підходи до визначення змісту та структури сучасних механізмів встановлення мережевої організації суспільного виробництва на мікро- та макроекономічному рівні (готовність всіх суб’єктів до сприйняття і використання інформаційно-комунікаційних технологій), що дало можливість аргументувати пріоритетність дій держави при регулюванні процесів створення і функціонування мереж;
- систематизацію теорій мережевої економіки та обґрунтовано внесок нової інституціональної економічної теорії, теорії галузевих ринків, неокласичної економічної теорії, еволюційної економічної теорії та теорії ресурсної залежності з метою конкретизації змісту, складових, суперечностей форм прояву мережевої економіки та мережевих структур;
- моделювання оптимального розподілу фінансово-економічних ресурсів у процесі взаємодії мережевих структур, що дозволяє розробити сценарії формування ефективної структури мережевого підприємства, мінімізувати витрати виробництва та максимізувати прибуток, за рахунок перевищення нижньої межі привабливості за напрямком спільної діяльності;
набули подальший розвиток:
- дослідження суперечностей формування та розвитку мережевої економіки, в основі яких знаходяться обмеження доступу до новітніх інформаційно-комп’ютерних технологій для різних суб’єктів мережевої організації як всередині кожної країни, так і у світовому інформаційному просторі й обґрунтовано пропозиції щодо розв’язання цих суперечностей у різних видах мережевих структур та у світовому економічному просторі;
- характеристика впливу мережевих структур на національну та глобальну економіку, яка стосується таких аспектів, як подальше поглиблення суспільного поділу праці, відкритість і прозорість компаній, співробітництво та конкурентоспроможність, удосконалення корпоративних зв’язків на засадах спільних інтересів учасників мережевих структур, глибинні зрушення в традиційних механізмах “невидимої руки”.