Анотація
У дисертації досліджуються теоретико-методологічні основи економічного зростання та джерела його фінансового забезпечення в умовах інноваційної економіки. Здійснено поглиблений аналіз економічного зростання на категоріальному та інституційному рівні як реального економічного явища.
Обґрунтовано основні інституційні форми фінансового забезпечення економічного зростання в умовах інноваційної економіки та доведено, що ні приватний капітал, ні державне фінансування не може в достатньому обсязі задовольнити потребу суб’єктів господарської діяльності у фінансових ресурсах для їх модернізації та сприяння економічному зростанню.
Досліджено необхідність та принципи реалізації партнерських відносин «держава – приватний капітал » як організаційно-інституційної форми з метою формування засад фінансового забезпечення економічного зростання через фінансування інноваційних проектів. Партнерство держави і приватного капіталу полягає у співпраці державної влади і приватного капіталу на основі взаємозацікавленості, забезпечує зростання економіки та дозволяє максимально використати потенціал приватного сектора за чітко визначеною провідною роллю держави.
Доведено, що інноваційна політика в Україні має зосереджуватися в трьох напрямах: організація інноваційного фінансування; регулювання фінансування інноваційної діяльності; забезпечення стимулювання взаємодії в сфері фінансування НДДКР держави, приватного сектору і наукового співтовариства.
Annotation
The thesis is devoted to the study of the theoretical and methodological basis of economic growth and the sources of its financial support in the conditions of the innovative economy. The in-depth analysis of economic growth at the category and institution level, as a really existing economic phenomenon, is made.
The essence, role and structure of financial support for the economic growth in the process of forming the innovative economy were developed. The main institutional forms of financial support for the economic growth – private capital and public funding – are being detailed studied. The main sources of funding of the economic growth in conditions of the innovative economy – profit, depreciation deductions, budgetary resources, bank credits, savings, investments enable to diversify resources for it and unite entrepreneur and public sector capitals.
The necessity and the principles of implementation of public – private partnership are studied, for the purpose of forming grounds for financial support of economic growth through funding of innovative projects. Public – private partnership consists of cooperation of public authority and private capital on the basis of mutual incentive, provides economic growth and allows to comprehensively use the private sector potential, with the firmly determined leading role of the government.
Types of funding innovative projects within the system of principles of public and private capital partnership were proposed: a direct (one-way) funding is resources of the government budget in order to implement specific target innovative programs and projects or resources of businesses with private capital, and a partial (multi-way) funding is a partial participation of government, science and business in co-funding innovative projects.
It is proven that the innovative economic policy in Ukraine should concentrate on 3 directions: arranging of innovative financing; regulating of innovative activity financing; providing the stimulation of interaction in the field of financing R&D of the government, private sector and science.
Актуальність теми дослідження
Стратегічною метою трансформації сучасної економічної системи є забезпечення умов розвитку людини, формування нової якості економічних відносин, сталого економічного зростання, що, безперечно, робить актуальною потребу у його фінансовому забезпеченні, отже, й у дослідженні цієї проблеми. Економічне зростання в Україні потребує кількісних змін у капіталі, змін поколінь техніки, якісних змін у робочій силі, внаслідок чого виникає необхідність пошуку нових джерел фінансування економічного зростання.
Дослідження дії фактора фінансового забезпечення економічного зростання має стати пріоритетом в системі теоретичних досліджень чинників економічного розвитку, причому, на перший план у наукових дослідженнях та в економічній політиці держави виходить розв’язання проблем дефіциту фінансових ресурсів для фінансування інновацій і забезпечення економічного зростання інноваційного типу. Водночас, важливим напрямом дослідження стає також аналіз мотивації суб’єктів господарювання в напрямку інноваційної діяльності та формування інституційних форм фінансового забезпечення економічного зростання в умовах інноваційної економіки.
Останні публікації засвідчують, що проблеми недостатнього фінансового забезпечення економічного зростання не є новими для економічної науки. Основна теза сучасних досліджень полягає у тому, що процеси фінансування повинні відповідати основному завданню інноваційно орієнтованої економіки – забезпеченню високих та усталених темпів економічного зростання. У вітчизняній та зарубіжній літературі існує чимало праць, присвячених вивченню цих питань. Теоретичні засади та рекомендації для формування системи фінансового забезпечення економічного зростання розроблялися у наукових працях видатних економістів, як А. Сміт, Дж. Кейнс, С. Кузнєц, Й. Шумпетер, А. Льюїс, Т. Шульц, Р. Харрод, Є. Домар, Г. Фельдман, Л. Бальцерович, Р. Солоу, Р. Нуреєв, М. Тодаро, У. Ростоу, Г. Мюрдаль.
Значний внесок у дослідження цієї проблеми зробили провідні вітчизняні економісти В. Александрова, Л. Антонюк, Ю. Бажал, Л. Безчасний, В. Бородюк, В. Геєць, А. Гальчинський, А. Даниленко, Я. Жаліло, Ю. Зайцев, С. Захарін, Б. Кваснюк, М. Крупка, І. Малий, В. Мельник, С.Онишко, В. Опарін, І. Павленко, І. Радіонова, В. Савчук, В. Семиноженко, Л. Федулова, В. Федосов, А. Філіпенко, А. Чухно, М.Якубовський та ін.
Водночас, у теорії і практиці, незважаючи на зрослий інтерес науковців до проблеми фінансового забезпечення економічного зростання, переважає фрагментарне висвітлення його окремих аспектів, тому особливо цікавими є питання вибору оптимальних варіантів та альтернативних джерел забезпечення економічного зростання необхідними ресурсами в умовах інноваційної економіки на засадах партнерства держави і приватного капіталу.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних основ економічного зростання та формування системи його фінансового забезпечення в умовах інноваційної економіки.
Для реалізації мети необхідно було виконати такі завдання:
- вивчити природу неоднозначності економічного зростання як однієї з умов економічного розвитку;
- поглибити зміст понятійно-категоріального апарату економічного зростання та виявити його еволюційну основу;
- розкрити економічні, соціальні та історичні умови формування теорій економічного зростання та моделей економічного розвитку;
- дослідити та обґрунтувати інституційні форми (приватний капітал, державний капітал) фінансового забезпечення економічного зростання;
- обґрунтувати потребу партнерства держави і приватного капіталу як інституційної форми фінансування інновацій і стимулу економічного зростання;
- розробити принципи партнерства держави і приватного капіталу для забезпечення фінансування інноваційної моделі економічного розвитку.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є процес економічного зростання в умовах інноваційної економіки.
Предметом дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення економічного зростання в інноваційній економіці.
Наукова новизна результатів дослідження
У дисертаційній роботі здійснено системне теоретико-методологічне обґрунтування джерел фінансового забезпечення економічного зростання на основі використання інноваційного потенціалу. Основні наукові результати, отримані особисто здобувачем, характеризуються новизною і виносяться на захист:
Вперше:
- системно обгрунтовано зміст понятійно-категоріального апарату економічного зростання через трактування останнього у вузькому та широкому розумінні. Економічне зростання у вузькому розумінні – це позитивна динаміка зміни абсолютних та відносних (на душу населення) обсягів реального ВВП; у широкому розумінні – це формування економічних, соціальних та природних умов для забезпечення якісної зміни рівня та якості життя населення;
- доведено, що регулювання механізму партнерства держави і приватного капіталу як необхідної умови формування організаційно-інституційної структури фінансового забезпечення інноваційного розвитку, повинно базуватися на принципах посередництва, регіональної концентрації, інституційного забезпечення, інформативно-правового забезпечення, пріоритетності фінансування (співфінансування), диверсифікації ризиків, прозорості, достовірності. У роботі виокремлено види фінансування економічного зростання інноваційної економіки (пряме, або одностороннє, та часткове, або багатостороннє).
Удосконалено:
- уявлення про інституційні форми фінансового забезпечення економічного зростання в інноваційній економіці шляхом класифікації форм за певними критеріями та виокремлення таких груп, як фінансування з використанням фінансово-кредитних посередників (державне фінансування, самофінансування підприємств, кредитування, інвестування), венчурне фінансування, фінансування з використанням центрів сприяння інноваційному розвитку (Інноваційний фонд, Інноваційний банк, Національний Комітет координації та підтримки інноваційного розвитку, Державна страхова компанія, Інформаційний центр);
- класифікацію структурних елементів системи фінансового забезпечення економічного зростання. Визначено та чітко розмежовано сутність джерел, інструментів, форм та методів фінансового забезпечення.
Набули подальшого розвитку:
- обгрунтування підходів у формуванні потреби в інноваційній політиці на принципах забезпечення реалізації інтересів держави і приватного капіталу, а саме: соціальної спрямованості економічної політики та її оптимізації, узгодженості інтересів населення, бізнесу і держави, оптимізації технологій проведення економічної політики держави;
- розуміння сутності, ролі та функцій інституту відповідальності у реалізації інноваційної політики, який має розширити інструменти інноваційного конструювання через стимули, мотиви, обмеження формального і неформального характеру, виробити ефективний механізм економічної політики та утвердити принцип довіри до влади в суспільстві; забезпечити конкурентоспроможність національної економіки через формування потреби у інтелектуальному і людському капіталі.