Анотація
Доведено, що економічні основи соціальної політики держави з’являються як актуалізація різних компонентів фундаментальної структури людської діяльності в ході розвитку суспільства. Ефективність соціальної політики держави значною мірою залежить від світогляду вищих посадових осіб держави, що відображає протиріччя економізму й соціальної справедливості. Найбільш ефективними формами проведення оптимальної соціальної політики в умовах ринкових реформ є цільові національні програми комплексного розвитку окремих сфер суспільного відтворення або певних територій і цільові акції соціального партнерства місцево-регіонального рівня. Розвиток економічних основ соціальної політики в КНР засновано на вирішенні протиріччя між масовою некваліфікованою робочою силою й глобальною тенденцією переходу до економіки знань.
Annotation
It is proved, that economic bases of social policy of the state appear as actualisation of different components of fundamental structure of human activity in society process. Efficiency of social policy of the state appreciably depends on outlook of the supreme officials of the state that displays the contradiction economism and social justice. The most effective forms of carrying out of optimum social policy in the conditions of market reforms are target national programs of complex development of separate spheres of public reproduction or certain territories and target actions of social partnership of regional level.
Development of economic bases of social policy in the Peoples Republic of China is based on the contradiction decision between the mass not qualified labors and the global tendency of transition to economy of knowledge.
Актуальність теми дослідження
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується якоюсь парадоксальністю, що виражається в тому, що процес глобалізації в її неоліберальній формі обертається валом наростання найгостріших реальних соціальних проблем, але при цьому усе могутніше звучить і розуміння зростаючої ролі соціальної сфери в життєдіяльності людини.
Якщо цей парадокс трансформувати в галузь економічної науки, то слід зазначити, з одного боку, її кризовий стан, про який вперше почали говорити в 70-80-ті роки ХХ сторіччя нобелівські лауреати В. Леонтьєв, К. Ерроу, Дж. Хікс й інші; з іншого боку – виділення й посилений розвиток тих підходів і теорій, які виходять за межі власне економічної проблематики, усе більшою мірою орієнтуючись на дослідження соціальної сфери життєдіяльності людини, від стану якої все в більшій мірі залежить цілісний розвиток людства.
В цьому плані представляється, що цілком праві ті економісти-дослідники, які ставлять, насамперед, питання про необхідність корінного оновлення методологічного арсеналу економічної науки, за допомогою чого тільки й можна знайти відповіді на найскладніші виклики сучасності, які ставить швидко мінлива реальність. Ці виклики стосуються, по суті, усього спектра вихідних методологічних постулатів, на принципах яких будується фундамент економічної теорії, її основні структурні конструкції.
Головне зрушення, на якому необхідно зосередити увагу дослідників, у тому, що якщо за звичною схемою існуючих наукових канонів індустріального суспільства соціальне детермінується економічним, то зараз усе більшою мірою стає очевидною неадекватність цієї взаємозалежності. У постіндустріальному суспільстві економічна й соціальна сфери фактично помінялися місцями. Сьогодні економіка сама собою стала безпосередньою складовою соціальної сфери, що не тільки поглинає її результативну основу, але й визначає більшу частину енергетичного потенціалу, її ресурсну базу, межі росту й розвитку.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є визначення економічних основ реалізації соціальної політики держави в умовах ринкових реформ у різних країнах.
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
- уточнити розуміння змісту соціальної політики й напрямку її реалізації в умовах ринкової трансформації;
- виявити методологічні основи дослідження економічних основ проведення соціальної політики;
- розкрити роль держави і її керівників у розробці й забезпеченні як економічних підстав, так і пошуку форм оптимальної соціальної політики;
- показати напрямки впливу процесів глобалізації на соціально-економічну політику транзитивних країн;
- виявити особливості соціально-трудових відносин як найважливішої сфери, що забезпечує й реалізує соціальну політику;
- дослідити національні особливості економічних основ проведення соціальної політики в транзитивних країнах, зокрема в Україні, Росії й Китаї;
- розробити практичні рекомендації в сфері проведення ефективної соціальної політики в умовах становлення ринкових відносин у різних країнах.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дисертаційного дослідження є система суспільно-виробничих відносин, що складаються в умовах ринкової трансформації, покликаних забезпечити підвищення добробуту всього населення країни.
Предметом дисертаційного дослідження стало визначення економічних підстав для проведення ефективної соціальної політики в транзитивних країнах.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна отриманих результатів дисертації полягає в наступному.
Вперше:
- Доведено, що в умовах ринкової трансформації економічними основами соціальної політики держави при ії суттєвій підтримці стає актуалізація таких її провідних компонентів як продуціювання знань, які стають одним з основних засобів виробництва; приватна власність, яка поряд з інщими формами власності дозволяє ефективно вирішувати проблеми матеріального добробуту; механізм конкуренції у поєднанні з соціальним партнерством.
- Обґрунтовано, що ефективність соціальної політики держави в суспільстві, що трансформується, значною мірою залежить від світогляду (культури й цінностей) вищих посадових осіб держави, що відображає протиріччя економізму й соціальної справедливості, пошук форм вирішення якого визначає коридор можливостей соціальної політики.
- Показано, що створення економічних основ соціальної політики в КНР ґрунтується на вмілому вирішенні суперечності між масовою некваліфікованою робочою силою і глобальною тенденцією переходу до економіки знань шляхом проведення змістовної реформи освіти на ринкових засадах, що дозволяє водночас вирішувати різнорівневі проблеми: подолання бідності населення, забезпечення його соціальної безпеки й значного розширення можливостей економічного розвитку на освнові п’ятого і шостого технологічних укладів.
Дістали подальшого розвитку:
- Положення, що найбільш ефективними формами реалізації підвалин для проведення оптимальної соціальної політики КНР в умовах ринкових реформ є цільові національні програми комплексного розвитку окремих сфер суспільного відтворення або певних територій (державно-приватне партнерство) і цільові акції соціального партнерства місцево-регіонального рівня для вирішення актуально значимих соціально-економічних проблем обмеженого масштабу.
- Обґрунтування, що історичний перехід до соціально-трудових відносин обумовлений, з одного боку, підвищенням ступеня соціальних ризиків у суспільному розвитку; з іншого боку – поглибленням розуміння людиною важливості соціальної складової у його життєдіяльності. Перший момент проявляється як реальний процес створення держав «загального благоденства» і соціально орієнтованого ринкового господарства; другий полягає в актуалізації соціальної економіки як теоретичної науки про умови забезпечення якості життя через розвиток суспільного відтворення як людино розмірного комплексу.
- Докази, що одним з суттєвих факторів бідності як у світі, що глобалізується, так й у постсоціалістичних суспільствах, що трансформуються, є небажання космополітичних еліт, насамперед суб’єктів глобалізації, втілювати у господарську практику принципи соціально справедливого перерозподілу доходів, що базується на теорії ринкового фундаменталізму, який ігнорує соціально-етичні аспекти взаємозалежного розвитку людського суспільства.