Анотація
У дисертації розглянуто теоретичні засади дослідження трудової міграції населення, обґрунтовано її вплив на економіку країни, проаналізовано особливості зовнішньої трудової міграції населення України за умов сучасних глобалізаційних процесів. Розроблено систему соціально-економічних показників, що спричиняють територіальні переміщення робочої сили та формують міграційний клімат регіону. Запропоновано цілісний комплекс моделей оцінювання міграційного клімату, які дали змогу проранжувати та кластеризувати регіони України за рівнем їхньої міграційної привабливості. Побудовано продукційні та регресійні моделі для виявлення логічних та статистичних закономірностей між соціально-економічними чинниками та міграційним приростом населення.
Спрогнозовано міграційний приріст населення з використанням технології нейронних мереж та урахуванням впливу соціально-економічних чинників. Прогнозування чисельності населення регіонів здійснено на основі моделі пропорцій переміщення із урахуванням нечіткості вхідних даних про міжрегіональні переміщення населення. Запропоновано механізм розподілу фінансового забезпечення реалізації політики зайнятості, який ґрунтується на теоретико-ігровій моделі та враховує нечіткість ігрових стратегій гравців.
Annotation
considered in dissertation, its influence on the economy of country is grounded, the features of external labour migration of population of Ukraine are analysed at the terms of modern globalization processes. The system of socio-economic indexes which draw moving of labour force and form the migratory climate of region is developed.
The integral complex of evaluation models of migratory climate is offered, which gave the possibility to grade and cluster the regions of Ukraine according to the level of their migratory attractiveness. The regressive and product models for the exposure of logical and statistical conformities to the law between socio-economic factors and migratory increase of population are build in the research.
The prognosis of migratory increase of the population with the use of technology of neuron networks and accounting the influence of the socio-economic factors is done. The prognostication of the quantity of population of regions is carried out on the basis of the model of proportions of moving, taking into account unclearness of data about the interregional moving of population. The mechanism of distributing the financial providing of realization the policy employment is offered.
Актуальність теми дослідження
В сучасних умовах основним виробничим ресурсом країни є її економічно активне населення. Якість і кількість робочої сили виступають вагомим чинником зростання економіки. Все помітніший вплив на склад трудових ресурсів нині справляє міграція. У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження трудової міграції населення як визначального чинника формування працересурсного потенціалу регіону чи країни. В умовах відновлення незалежності України характер, обсяги, склад та спрямованість внутрішніх і зовнішніх міграційних потоків зазнали суттєвих змін.
Ці зміни спричинені трансформацією соціально-економічних відносин, демократизацією суспільного життя, спрощеністю процедури виїзду за кордон та зміни місця проживання, трансформаційним спадом і падінням життєвого рівня населення. Своє відображення вони знайшли передовсім у зменшенні інтенсивності міграцій в середині регіонів та на міжрегіональному рівні, значному відпливу населення за межі країни, формуванні потужних потоків зовнішньої трудової міграції, що зумовлює необхідність вдосконалення управління цими процесами.
Для розроблення й реалізації ефективної та дієвої політики у сфері державного регулювання міграційних процесів в Україні необхідно визначити чинники, що зумовлюють ці процеси, здійснити кількісне оцінювання залежності міграції населення від цих чинників, дослідити можливість регулювання міграційної привабливості її регіонів та контролю масштабів нелегальної трудової міграції за кордон. Реалізація цих заходів потребує застосовування економіко-математичних методів, моделей та інформаційних технологій, які обґрунтовують доцільність їх використання та підвищують соціально-економічну ефективність державного регулювання міграційних процесів.
Вивченню міграційних процесів присвячені наукові праці учених різних наукових напрямів. Теоретичні та методологічні аспекти дослідження міграцій проаналізовано у працях вітчизняних і зарубіжних учених – С. Бандура, Д. Богині, Б. Брєєва, М. Долішнього, А. Загробської, Т. Заславської, С. Злупка, В. Іонцева, П. Кругмана, Е. Лібанової, О. Малиновської, Д. Массея, Т. Петрової, І. Прибиткової, С. Пирожкова, О. Позняка, Л. Рибаковського, М. Романюка, В. Старовєрова, М. Тодаро, С. Трубича, І. Франка, М. Шульги, О. Хомри, Б. Хорєва та ін.
Вагомий внесок у розвиток наукових досліджень трудової міграції населення та економіко-математичного моделювання територіального переміщення робочої сили зробили вітчизняні вчені В. Вовк, В. Геєць, В. Єлейко, О. Овчиннікова, І. Огірко, В. Приймак, В. Юринець.
Аналіз публікацій з цієї проблематики дає підстави для висновку про те, що недостатньо розробленими залишаються теоретичні основи дослідження та оцінювання впливу соціально-економічних чинників на міграційний клімат регіону, моделі прогнозування міграційних переміщень та чисельності населення регіонів, моніторинг міграційної привабливості регіонів.
Актуальність і необхідність застосування економіко-математичних методів та моделей до вивчення трудової міграції населення, недостатня теоретична і практична розробленість цієї проблеми обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та структуру.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є аналіз теоретичних, розвиток методологічних підходів та побудова адекватних моделей для оцінювання та прогнозування напрямів, обсягів та структури трудової міграції населення України.
Для досягнення цієї мети в дисертаційному дослідженні поставлено такі основні завдання:
- з’ясувати теоретичні засади трудової міграції населення України та обґрунтувати її вплив на економіку держави;
- проаналізувати існуючі методи моделювання трудової міграції населення;
- розробити цілісний комплекс моделей оцінювання міграційного клімату регіонів України;
- побудувати продукційні моделі залежності обсягів трудової міграції населення від соціально-економічних чинників;
- розробити прогнозну модель міграційного приросту населення регіонів України з використанням технології нейронних мереж;
- удосконалити методику розподілу фінансового забезпечення для реалізації політики зайнятості;
- виконати апробацію розроблених моделей для трудової міграції населення регіонів України.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є процеси трудової міграції населення України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення та інструментарій економіко-математичного моделювання трудової міграції населення.
Наукова новизна результатів дослідження
У дисертації отримано нові обґрунтовані результати аналізу та прогнозування трудової міграції населення, оцінювання міграційної привабливості регіонів та моніторингу стану міграційних процесів в Україні. Наукову новизну містять такі положення:
вперше:
- застосовано методи інтелектуального аналізу даних (“data mining”) для дослідження міграційних процесів, що дало змогу виявити логічні закономірності впливу соціально-економічних чинників на трудову міграцію населення;
- розроблено систему показників оцінювання стану міграційного клімату регіонів України, що дало змогу проранжувати ці регіони за рівнем їхньої міграційної привабливості;
удосконалено:
- модель пропорцій переміщення населення, яка на відміну від інших враховує нечіткість вхідних даних. Це дало можливість спрогнозувати чисельність населення областей України;
- підхід до побудови нечітких трикутних чисел, у частині визначення їхньої верхньої та нижньої межі, що дало змогу врахувати тенденції розвитку досліджуваних показників;
отримали подальший розвиток:
- підхід до застосування нейронних мереж для прогнозування міграційного приросту населення України, який ураховує вплив соціально-економічних чинників на міграційні процеси;
- моделі нескінченних антагоністичних ігор, які враховують невизначеності ігрових стратегій гравців. Це дало змогу підвищити точність розрахунків у випадку розподілу фінансового забезпечення реалізації політики зайнятості в регіонах України.