Досліджено сутність інституційної структури фінансового ринку, її склад, макроекономічні функції та типологізацію з використанням концептуального каркасу нової інституціональної економічної теорії. Здійснено аналіз економічних поглядів на роль фінансових інститутів та їх місце у економічній системі. На основі результатів економетричного аналізу визначено механізм впливу інституційної структури фінансового ринку на суспільно-економічне зростання у процесі ринкової трансформації економіки країни. Виявлено головні закономірності, що характеризують процес формування і розвитку інституційної структури фінансового ринку в умовах транзитивної економіки. Сформулювало основні теоретичні та практичні рекомендації щодо розвитку та вдосконалення механізму функціонування фінансових інститутів, що входять до складу інституційної структури вітчизняного фінансового ринку.
The substance, composition, macroeconomic functions and typologisation of institutional structure of the financial market are investigated under conceptual framework of neoinstitutional economic theory. The analysis of the economic views on the role of financial institutions and their place in economic system is carried out. The mechanism of influence of institutional structure of the financial market on socioeconomic development under market transformation of a national economy is determined on the basis of results of econometric analysis. The primary regularities which define the process of formation and development of institutional structure of the financial market under transition economy are discovered. Basic theoretical and practical proposals concerning development and improvement of the mechanism of functioning of financial institutions which belong to institutional structure of the domestic financial market are formulated.
Інституційна структура фінансового ринку відіграє важливу роль в економічних перетвореннях, що відбуваються в умовах транзитивної економіки. Як регулятор грошового обігу, центр акумуляції та перерозподілу фінансових ресурсів, інституційна структура фінансового ринку забезпечує функціонування ефективного механізму стимулювання розвитку інвестиційної, виробничої сфери економіки, а також усієї системи суспільно-економічних відносин. Недостатній рівень розвитку інституційної структури стримує темпи економічного зростання країни. Саме тому ринкова трансформація, обумовлюючи потребу в масштабних інвестиціях, вимагає здійснення адекватних заходів, що спрямовані на її розвиток і є логічним продовженням політики структурних перетворень економіки України.
Проблема визначення сутності та механізму функціонування інституційної структури фінансового ринку отримала висвітлення в економічній літературі. Належне місце в її розробці займають праці українських економістів: Базилевича В.Д., Олексійчука В.М., Чухна А.А., Євтуха А.Т., Лютого І.О., Савлука М.І., Шелудько В.М. та інших. Серед російських вчених варто виділити праці Бірмана Г.І., Жукова Є.Ф., Міркіна Я.М., Міловідова В.Д. та інших. Вагомий внесок у дослідження сутності фінансових інститутів та їхньої ролі у підвищенні ефективності функціонування національної економіки та добробуту суспільства зроблено західними економістами Т. Меном, А.Смітом, А.Маршаллом, Дж.М.Кейнсом, А.Пігу, А.Гершенкорном, Р.Голдсмітом, М.Фрідменом, Р.Левайном, Дж.Хіксом, Х.Мінскі, Дж.Герлі, Й. Шумпетером, С.Вайнтраубом, П.Девідсоном, Ж.Матуком, В.Шарпом та іншими.
У той же час, питання специфіки організації і функціонування системи фінансових інститутів в перехідній економіці вивчені та висвітлені ще недостатньо. За цих умов важливим завданням економічної науки стає розвиток як теоретичної бази, так і методологічної основи функціонування інституційної структури фінансового ринку в умовах транзитивної економіки, а також розробка практичних рекомендацій щодо шляхів підвищення ефективності механізму її функціонування в процесі ринкової трансформації. Актуальність, теоретична і практична значимість цих проблем, недостатній рівень їх вивчення й теоретичної розробленості в Україні обумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, предмет та об’єкт дослідження.
Дисертаційна робота виконувалась в рамках загальної науково-дослідної роботи, що здійснюється кафедрою економічної теорії. Мета дисертаційного дослідження полягає у розкритті сутності інституційної структури фінансового ринку, вивченні особливостей процесу її формування та механізму функціонування в умовах транзитивної економіки, а також розробці теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо напрямків вдосконалення і підвищення ефективності функціонування інституційної структури фінансового ринку України з урахуванням досвіду країн із перехідною та розвинутою ринковою економікою.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань дослідження:
- проаналізувати сутність, механізм функціонування інституційної структури фінансового ринку, її суб’єктний склад, макроекономічні функції та місце в економічній системі;
- розглянути основні підходи до визначення сутності інституційної структури фінансового ринку, а також фінансових інститутів, що входять до її складу;
- дослідити підходи до класифікації фінансових інститутів та визначити основні типи інституційної структури фінансового ринку;
- провести комплексний аналіз еволюції теоретичних поглядів на роль фінансових інститутів та їх місце в економічній системі;
- за допомогою теоретичного та економетричного аналізу дослідити роль, яку відіграє інституційна структура фінансового ринку в рамках транзитивної економічної системи;
- визначити особливості та основні суперечності розвитку інституційної структури фінансового ринку в умовах транзитивної економіки;
- дослідити стан вітчизняної системи депозитних фінансових інститутів, як важливого сегменту інституційної структури фінансового ринку, та виявити основні шляхи підвищення ефективності її функціонування;
- проаналізувати рівень розвитку недепозитних фінансових інститутів, що входять до складу інституційної структури вітчизняного фінансового ринку, і сформулювати основні теоретичні та практичні рекомендації щодо розбудови і вдосконалення механізму їх функціонування.
Об’єктом дослідження виступають економічні відносини, які виникають у процесі становлення, функціонування і розвитку інституційної структури фінансового ринку.
Предметом дослідження є особливості формування інституційної структури фінансового ринку в умовах транзитивної економіки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні особливостей формування інституційної структури фінансового ринку в умовах транзитивної економіки. Найбільш вагомі результати, які становлять особистий здобуток дисертанта і характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у наступному:
Вперше
- розкрито сутність фінансових інститутів та інституційної структури фінансового ринку на методологічно-концептуальній основі нової інституційної економічної теорії, яка формує один із впливових та перспективних напрямків сучасної економічної думки. На базі використання системи наукових методів доведено, що фінансові інститути з точки зору економічної теорії здійснюють інституціоналізовані функції в рамках ринкового середовища – структурують взаємодії економічних агентів і у такий спосіб сприяють їх ринковій координації;
- на основі базових структурно-функціональних критеріальних ознак (співвідношення масштабів діяльності депозитних та недепозитних фінансових інститутів, домінуючих організаційних форм фінансового ринку) розроблено типологізацію інституційної структури фінансового ринку, яка включає банківсько-орієнтований, ринково-орієнтований, розширений,
звужений та транзитивний типи; - на основі використання теоретичних та прикладних методик економічного аналізу доведено, що розвиток інституційної структури фінансового ринку в умовах транзитивної економіки має інверсійний характер, тобто є зворотнім по відношенню до загальноекономічних тенденцій розвитку світової фінансової архітектури;
Удосконалено
- категоріальне визначення фінансових інститутів, а також сформованої на їх основі інституційної структури фінансового ринку: фінансові інститути – це організації, які забезпечують механізм реалізації правил та норм поведінки на фінансовому ринку, опосередковують взаємодії економічних агентів на ньому і формують ринковий механізм їх координації, а також здійснюють акумуляцію фінансових ресурсів, регулюють доступ до них та визначають принципи їх використання; інституційна структура фінансового ринку – це сукупність фінансових інститутів, що регулює структуровані в часі та просторі відносини між економічними агентами, пов’язані з обміном прав власності на фінансові ресурси, а також забезпечує трансформацію якісних характеристик грошових потоків і перерозподіл фінансових ресурсів у межах фінансового ринку;
- перелік основних макроекономічних функцій інституційної структури фінансового ринку, до якого включено: функцію посередництва, функцію санації, функцію регулювання, функцію стимулювання, функцію акумулювання, функцію трансформації, інформаційну функцію та функцію забезпечення ефективності ринку. Доведено, що однією з головних функцій інституційної структури є забезпечення ефективності функціонування фінансового ринку;
- систему рекомендацій щодо напрямків розвитку основних сегментів інституційної структури фінансового ринку України – системи депозитних фінансових інститутів, системи пенсійного забезпечення та страхового ринку. Зокрема, обґрунтовано необхідність і шляхи спеціалізації банківської інвестиційної діяльності, формування трирівневої системи кредитної
кооперації; стимулювання розвитку недержавних пенсійних фондів; запровадження обов’язкового медичного страхування і вдосконалення системи страхування депозитів.
Отримало подальший розвиток
- дослідження еволюції теоретичних поглядів представників світової (Т. Мен, Дж. Ло, А.Тюрго, В. Петті, А. Сміт, А. Маршалл, А. Пігу, Дж. М. Кейнс, Р. Харрод, Р. Голдсміт, Дж. Хікс, Х. Мінскі, Дж. Герлі, Е. Шоу, Й. Шумпетер, М. Фрідмен, А. Лейонхуфвуд, С. Вайнтрауб, П. Девідсон) та вітчизняної (М.О. Балудянський, І.Я. Франко, І.В. Вернадський, А. Антонович, В. Н. Каразін, М.Х. Бунге, М.І. Туган-Барановський) економічної думки на роль фінансових інститутів у економічному відтворенні та їх місце в економічній системі;
- методика економічного аналізу зв’язку між рівнем розвитку інституційної структури фінансового ринку і ступенем суспільно-економічного розвитку країни за рахунок побудови системи економічних моделей з використанням методів регресійного аналізу і розширеного емпіричного базису, який включає у себе статистичну вибірку з 16 показників по 70 країнам світу.