Дисертація присвячена дослідженню ґенези підприємництва в наукових працях українських економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. У дисертаційній роботі досліджуються закономірності та особливості становлення та розвитку підприємництва в Україні, вплив законодавчого забезпечення на його еволюцію, сутність підприємництва у відображенні українських економістів. У роботі розглянуто проблему організаційних форм підприємництва, значення підприємця як вирішального суб’єкта господарської системи, аналізуються різні форми впливу держави на розвиток підприємництва у висвітленні українських економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
This thesis is devoted to the research of enterprise genesis in scientific works of Ukrainian economists of the second half of the 19th – to the beginning of the 20th centuries. The paper outlines mechanism and features of enterprise development in Ukraine, legislative impact on its evolution, and the main point of enterprise covered by Ukrainian economists. This paper analyses the problem of organizational forms of enterprise, importance of a businessman as a key person of the economic system as well as different forms of state impact on the development of enterprise covered by the Ukrainian economists of the second half the 19th –to the beginning of 20th centuries.
Підприємництво є важливою складовою розвитку економіки ринкового типу, ефективність функціонування якого суттєво впливає на темпи економічного зростання, структуру та якість ВВП. У країнах з ринковою економікою розвиток підприємництва сприяє підвищенню рівня добробуту населення, створенню нових робочих місць, є основою для існування стабільної економіки та суспільства в цілому. Воно допомагає підтримувати конкурентний тонус в економіці, створює природну соціальну опору для суспільного устрою, заснованого на ринкових засадах, та формує новий соціальний прошарок суспільства – клас підприємців.
За умов становлення та розвитку ринкових відносин в Україні постає об’єктивна необхідність теоретичної розробки проблем функціонування підприємницької діяльності. На цій хвилі в 90-х роках ХХ ст. була зроблена спроба використати іноземні моделі підприємництва, зокрема монетаристську, але запровадження іноземних моделей, як відомо, не дало успішних результатів. Тому наразі постала необхідність розробки власної національної моделі підприємницької діяльності, яка б враховувала особливості ринкової трансформації економіки України.
З метою ефективного розв’язання цієї проблеми надзвичайно важливим є аналіз та творче осмислення вітчизняного підприємницького досвіду, що враховує українську специфіку, менталітет та національні традиції, в тому числі досвіду, напрацьованого в Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Висновки вчених другої половини ХІХ ст. можуть стати підґрунтям для кращого розуміння сучасного економічного розвитку та окреслити шляхи його поступу.
У дисертаційній роботі досліджується процес становлення та розвитку підприємництва в Україні в територіальних межах, що входили до складу Російської імперії.
Увага зосереджується на розгляді закономірностей і особливостей становлення в основному промислового підприємництва, його основних форм та специфіки функціонування, оскільки сільськогосподарське підприємництво, маючи свої особливості, потребує, на нашу думку, окремих наукових розвідок для цілісного та глибокого вивчення цього феномену. Окрім цього, слід наголосити, що в Україні найбільш високими темпами розвивалося саме промислове підприємництво в порівнянні з його розвитком в Російській імперії в цілому, а саме в таких його галузях як металургійна, машинобудівна, гірнича та інші. Саме в ці галузі промисловості інвестувався національний та іноземний капітал, зростали обсяги виробництва, набували широкого розвитку нові організаційні форми, запроваджувалися заходи державної підтримки підприємництва тощо.
Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми підприємництва були закладені ще у ХVІІІ ст. у працях таких відомих західних економістів як Р. Кантільйон, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей та розвинуті А. Маршаллом, М. Вебером, В. Зомбартом, Й. Шумпетером, Ф. Хайєком, П. Друкером, М. Алле, Л. Мізесом та іншими.
В українській економічній думці наукова зацікавленість проблемою підприємництва виникла в другій половині ХІХ ст., в період становлення ринкових відносин на теренах України.
Головну увагу українські вчені-економісти А. Антонович, М. Бунге, І. Вернадський, К. Воблий, В. Вольф, М. Гольдштейн, С. Гольдельман, І. Дашковський, М. Довнар-Запольський, В. Желєзнов, В. Левитський, П. Мігулін, М. Соболєв, П. Струве, Д. Піхно, М. Туган-Барановський, І. Тарасов, Ф. Тернер, М. Цитович, П. Фомін, О. Фінн-Єнотаєвський, Л. Федорович, І. Янжул зосередили на таких питаннях, як сутність, організація підприємницької діяльності, значення підприємця у виробництві, стосунки з державними та громадськими інститутами, законодавче забезпечення підприємництва, можливості реалізації управлінських здібностей підприємця тощо. Їх праці вагомо увійшли до скарбниці світової економічної думки, проте в економічній практиці сучасної України використані далеко не повною мірою.
Про актуальність теми дослідження свідчить той факт, що курс “Підприємництво” останнім часом вивчається у вищих навчальних закладах України. Оскільки вітчизняні вчені другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у своїх працях заклали засадничі принципи теорії підприємництва (економічна природа підприємництва, розвиток організаційних форм, формування класу підприємців, вплив держави на розвиток підприємницьких відносин тощо), було б корисним, на наш погляд, включити до навчального курсу „Підприємництво” найважливіші положення теоретичних розробок українських економістів зазначеного періоду.
Отже, дослідження сутності та трансформації феномену підприємництва у процесі суспільно-історичного розвитку є актуальною проблемою для українського сьогодення. У наш час окремі аспекти історико-економічного аналізу підприємництва досліджено у наукових працях українських учених В. Базилевича, О. Бєляєва, В. Бодрова, З. Варналія, О. Вербової, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Злупка, А. Кредісова, В. Кредісова, Т. Лазанської, П. Леоненка, Е. Лортікяна, С. Мочерного, В. Савчука, О. Сайкевича, В. Сизоненка, Н. Супрун, Т. Сьомкіної, Р. Толстова, В. Фещенко, А. Філіпенка, А. Чухна та інших.
Проте цілісного ґрунтовного висвітлення у сучасній історико-економічній літературі проблема підприємництва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. ще не знайшла, що й обумовило вибір автором теми дисертаційного дослідження.
Метою дослідження є комплексний науково-теоретичний аналіз формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлені такі завдання:
- обґрунтувати методологічні засади дослідження проблеми підприємництва та проаналізувати стан сучасного вивчення проблеми підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст.;
- розкрити закономірності та особливості становлення національного підприємництва у пореформений період;
- проаналізувати ступінь науковості теоретичних розробок підприємництва в українській економічній думці пореформеного періоду та їх значення для осмислення проблем сучасного господарського розвитку України;
- розкрити особливості формування вітчизняного класу підприємців;
- показати еволюцію підприємницької думки та розкрити процес становлення концептуальних засад теорії підприємництва в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
- розкрити роль держави у становленні та розвитку вітчизняного підприємництва пореформеного періоду;
- визначити роль і місце доробку українських вчених другої половини ХІХ – початку ХХ ст. з проблеми підприємництва в світовій економічній теорії;
- обґрунтувати можливість практичного застосування висновків представників української економічної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст. щодо розвитку підприємництва в господарській практиці сучасної України.
Об’єктом дослідження є розвиток ринкового господарства в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., зокрема процес формування підприємницьких відносин, його закономірностей та особливостей, а також праці представників української економічної думки, в яких знайшли відображення зазначені процеси.
Предметом дослідження є відображення концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці пореформеного періоду.
У процесі дослідження отримано наукові результати, які розкривають особистий внесок здобувача у розробку проблеми і конкретизують наукову новизну роботи, зокрема:
вперше:
- проблема формування концептуальних засад теорії підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. стала предметом цілісного самостійного дослідження;
- розкрито природу підприємництва як персоніфікованого явища, визначено національно-етнічні, станові особливості формування вітчизняного класу підприємців, показано роль і місце іноземних підприємців у національному промисловому виробництві й дано оцінку цього явища в українській економічній думці;
- на основі порівняльного аналізу наукових розробок проблеми підприємництва у світовій та національній економічній думці розкрито значний внесок вітчизняних вчених-економістів у дослідження проблеми підприємництва пореформеного періоду, зокрема показана роль підприємця у виробництві та можливості реалізації його управлінських здібностей, практична участь українських дослідників у розробці фабричного та антимонопольного законодавства, робочого договору та ін.;
удосконалено:
- розуміння особливостей становлення вітчизняного підприємництва у пореформений період та відображення цих процесів в українській економічній літературі, зокрема більш пізній вступ на шлях капіталістичного розвитку, недостатній рівень первісного нагромадження капіталу, залежність підприємництва від державної політики та іноземного інвестування, існування представницьких організацій підприємців тощо;
- поняття організаційних форм підприємництва, зокрема одноосібних та багатоосібних підприємств, а також акціонерних товариств, повних товариств, товариств на вірі тощо;
- бачення ролі держави як важливого чинника впливу на розвиток підприємницьких відносин шляхом законодавчого забезпечення їх функціонування, протекціоністської політики, цінового, антимонопольного та фабричного регулювання тощо;
отримали подальший розвиток:
- розуміння важливості ролі національного прошарку підприємців у благодійницькій діяльності, зокрема просвітництві та меценатстві;
- положення про необхідність створення відповідного інституційного середовища для розвитку підприємництва (організаційно-законодавче забезпечення, цінова, податкова політика тощо.)