Анотація
В дисертації досліджується широке коло суб’єктів регулювання доходів населення. Вивчено закономірності розвитку та проаналізовано сучасний стан регулювання розподілу доходів та соціального захисту в економічно розвинених країнах.
Доведено, що реформування системи регулювання доходів населення в Україні має здійснюватися в два етапи. На першому етапі необхідно створювати загальні умови функціонування соціально-ринкової системи регулювання доходів населення та розвивати ринкове саморегулювання доходів.
Результатом другого етапу трансформації системи регулювання доходів населення в Україні має стати створення розвиненої системи державного та недержавного регулятивного впливу. Регулювання доходів повинне здійснюватися на всіх трьох рівнях регулювання їз застосуванням широкого кола інструментів прямого і непрямого впливу, з урахуванням критеріїв соціальної справедливості.
Annotation
The present work deals with a wide range of people incomes regulation subjects. We also studied the development regularity and analyzed the contemporary situation of incomes distribution regulation and social defense in developed economy countries.
It was proved, that the reformation system of people incomes regulation in Ukraine must be carried out in two stages. At the first state it is necessary to make general functioning conditions of socially-marketting system of people incomes regulation and to develop market incomes selfregulation.
As the result of the second transformation people incomes stage in Ukraine there must the developed system construction of state and nonstate regulative influence take place. Incomes regulation must be carried out in all three regulation levels with the use of wide range of direct and indirect influence instruments with the regards of social justice.
Актуальність теми дослідження
Трансформація господарської системи України супроводжується низкою негативних явищ та процесів у сфері формування та регулювання доходів. Низький середній рівень доходів, надмірна їх диференціація, поширеність перерозподільних відносин, інституційна несформованість факторних доходів, велика частка тіньової складової тощо – основні прояви проблем та протиріч, притаманних системі регулювання доходів населення в перехідній економіці. Суспільну значущість удосконалення цієї системи зумовлено тим, що отримання доходів є одним з головних мотивів участі населення в економічній діяльності, а від рівня і розподілу доходів залежить не лише суспільний добробут, але й темпи нарощування людського потенціалу, що у сучасних умовах визначають перспективи розвитку країни.
Проблема регулювання доходів населення пов’язана із значною кількістю економічних проблем, що зумовило наявність широкого кола досліджень, що стосуються цього питання. Серед зарубіжних дослідників, що розглядали питання регулювання доходів населення, слід відзначити Л. Ерхарда, Б. Жувенеля, Дж. Кларка, К. Маркса, А. Маршала, А. Пігу, А. Сміта тощо. Питання формування та регулювання доходів населення в трансформаційній економіці досліджуються у роботах Д. Богині, Д. Деми, М. Кіма, Т. Кір’ян, Т. Костишиної, А. Колота, Є. Кузнєцової, С. Кузнєцова, Г. Куликова, Г. Лагутіна, В. Левашева, Л. Лебедєвої, Е. Лібанової, Д. Львова, П. Мазурка, І. Малого, В. Мандибури, Г. Осового, О. Павловської, С. Панчишина, О. Сергієнко, І. Соболєвої, С. Тютюнникової та ін.
Незважаючи на наявність великої кількості наукових праць з проблем регулювання доходів, розширення кола суб’єктів їх регулювання, збагачення форм та методів регулювання надають простір для подальших досліджень.
Трансформаційні процеси на пострадянському просторі створили комплекс нових проблем, що потребують наукового осмислення. В той же час в сучасній економічній теорії відсутній комплексний аналіз еволюції системи регулювання доходів, що може бути корисним для розуміння закономірностей формування системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці. Сукупність основних елементів регулювання доходів населення, що існують в сучасній змішаній економіці, також потребує систематизації. Необхідно сформувати комплексне уявлення про завдання, напрями та етапи трансформації системи регулювання доходів населення в перехідній економіці.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є розкриття змісту та виявлення основних напрямів формування системи регулювання доходів в трансформаційній економіці України на основі глибокого та різнобічного аналізу регулювання доходів.
Відповідно до мети було поставлено завдання дослідження:
- уточнити уявлення про сучасний зміст регулювання доходів населення на основі дослідження об’єкту, суб’єктів та змісту регулювання доходів населення;
- на основі вивчення теоретико-методологічних засад аналізу регулювання доходів населення доповнити інструментарій аналізу з метою підвищення його придатності до дослідження системних аспектів проблеми;
- дослідити розвиток та охарактеризувати сучасний стан ринкової системи регулювання доходів населення;
- охарактеризувати умови та завдання реформування регулювання доходів населення в трансформаційній економіці;
- розробити комплекс рекомендацій щодо вирішення актуальних проблем реформування системи регулювання доходів населення в Україні;
- теоретично узагальнити елементи регулювання доходів населення в економічно розвинених країнах та сформулювати на цій основі систематизований перелік елементів регулювання, що необхідно формувати в Україні.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є система соціально-економічних відносин, що змінюється в умовах ринкової трансформації постсоціалістичних країн.
Предметом дослідження є соціально-економічні відносини з приводу формування та регулювання доходів населення в умовах ринкової трансформації.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному.
Вперше:
- виявлено та змістовно розкрито основне протиріччя формування доходів населення – протиріччя між об’єднанням індивідів в процесі сумісно-розділеної діяльності із створення економічних благ та відособленням їх в особистому доході, що базується на певному типі розподілу. Охарактеризовано три основні етапи розвитку системи формування доходів як конкретно-історичні форми розв’язання вказаного протиріччя: фізіологічно-орієнтований, проміжний і соціально-орієнтований;
- розкрито специфіку становлення актуальної структури системи регулювання доходів населення у трансформаційній економіці, що у цілому співпадає з формами розв’язання основного протиріччя формування доходів в еволюційному плані (фізіологічно-орієнтований, проміжний і соціально-орієнтований), але відбувається в обмежений час у змішаному вигляді та на індустріальній основі суспільного виробництва;
- виділено та проаналізовано дві основні форми економічної експлуатації у перехідній економіці: випадкова експлуатація (заснована на чинниках, що породжують випадкові по відношенню до індивіда відхилення пропорцій обміну від еквівалентних) і систематична експлуатація (заснована на чинниках, які закономірно по відношенню до індивіда викликають порушення еквівалентності обміну); сформульовано основні напрями боротьби з цими формами експлуатації в перехідній економіці;
Удосконалено:
- уявлення про шляхи формування соціально-ринкової системи регулювання доходів населення в перехідній економіці через виокремлення двох етапів реформування: 1) етапу створення передумов регулювання доходів населення (на якому підлягають реалізації заходи, що відносно нечутливі до обмежених можливостей з регулювання господарської системи); 2) етапу створення розвиненої системи регулювання доходів населення (на якому впроваджуються заходи, що потребують високих можливостей з регулювання господарської системи). Сформовано переліки заходів, що підлягають впровадженню на першому та другому етапах;
- змістовне розуміння соціальної справедливості: виділено та охарактеризовано три типи соціальної справедливості, виходячи із ступеню вирішення протиріччя між необхідністю самореалізації людини та обмеженістю засобів самореалізації, що входять в тому або іншому співвідношенні до складу існуючих концепцій справедливості: диференційована еквівалентна соціальна справедливість (передбачає різне співвідношення внеску та віддачі для людей, що розрізняються за певними ознаками), недиференційована еквівалентна соціальна справедливість (передбачає однакове співвідношення внеску та віддачі для всіх людей), нееквівалентна соціальна справедливість (не передбачає взаємозв’язку індивідуального внеску та віддачі).
Дістали подальшого розвитку:
- змістовна характеристика суб’єктів регулювання доходів населення на основі розрізнення внутрішнього (держава; домогосподарства; фірми та громадські організації) і зовнішнього регулювання доходів (державні органи інших країн; наддержавні структури – політичні наддержавні органи та міжнародні організації; іноземні громадські організації; фірми та домогосподарства);
- класифікація доходів населення за рахунок включення виділених та охарактеризованих автором нових елементів: упущених (знехтуваних) доходів (доходи, від яких відмовилися заради формально вільного часу) та неявних флуктуаційних доходів (доходи від зростання ціни наявних елементів фізичного капіталу);
- комплексна характеристика системи регулювання доходів населення в трансформаційній економіці шляхом оцінки умов її функціонування, що визначають зміст системи регулювання (невисока ефективність господарської системи, відсутність конкурентного порядку, зрощення бізнесу та політичної влади, дисбаланс соціально-економічних сил) та виділення й аналізу головних рис цієї системи (відсутність інституціоналізації доходів та суб’єктів регулювання доходів ринкового типу; невисока якість державного регулювання доходів, нерозвиненість соціального партнерства; велика питома вага в структурі доходів тіньових, рентних, кримінальних доходів; високий ступінь систематичної та випадкової економічної експлуатації; надмірна диференціація та низький рівень доходів тощо).
