Анотація
Дослідження містить теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється у теоретико-методологічному обґрунтуванні завдань роботи на основі застосування цивілізаційної парадигми. Дисертаційна робота присвячена дослідженню ґенези ремесел в господарській системі Лівобережного регіону України в XVII – XVIII ст. Автором проаналізовано особливості впливу ремісничого виробництва на розвиток господарської системи.
Розглянуті історичні передумови виникнення ремесел, розвиток ремісничого виробництва на досліджуваній території в XVII – XVIII ст., приділена увага переходу від натуральної до товарної системи господарства, чисельності і фаховій розгалуженості ремісників, організаційній формі об’єднання майстрів – цехам, діяльності позацехових ремісників, причинам зниження ролі і значення ремісничого виробництва в господарстві Лівобережної України.
Визначено, що ремесла становили важливий напрямок господарської діяльності населення регіону, характеризували загальний рівень розвитку економіки краю, впливаючи на соціальні, політичні і культурні процеси що відбувались у досліджуваний період в суспільстві. В роботі зазначається необхідність врахування історичного досвіду генези ремісничого виробництва в розвитку господарського простору ринкових відносин в Україні.
Annotation
The study contains a theoretical synthesis and a new solution of scientific problems, resulting in a theoretical and methodological basis of the tasks on the basis of civilizational paradigm. Thesis is devoted to the genesis of crafts in the economic system of Left Bank region of Ukraine in XVII – XVIII centuries. The author analyzed haw the features of handicraft production influence on the development of economic system.
The historical background of crafts, the development of handicraft production are studied in the period of XVII – XVIII century, the attention is done on the transition from the subsistence economy to the commodity economic system, the number and professional characteristic of craftsmen, the forms of Masters associations – shops, the outside activity of craftsmen, the reasons of the value reduction of handicraft production in the economy of Left-Bank Ukraine. The author noted that the crafts had played very important role in the economic activity of the population of the region, characterized the overall level of the development of the region’s economy affecting the social, political and cultural processes which occurred in the study period of the society.
The paper notes the necessity of taking into account the experience of handicraft production that influenced on the evolutionary improvement of the peculiarities of the development of economic sphere of market relations in Ukraine.
Актуальність теми дослідження
Аналіз сучасних проблем економічного розвитку України засвідчує, що їх вирішення потребує наукового осмислення історичних витоків. За цих умов, великого наукового та практичного значення набуває історико-економічне дослідження ґенези ремесла, ролі й місця його форм у процесі переходу господарських одиниць від натурального до товарного виробництва, становлення господарської системи на території Лівобережної України протягом ХVІІ – ХVІІІ ст.
Від свого виникнення і до сучасності ремесло, як специфічна форма виробництва, відіграє важливу роль у господарській сфері національної економіки та її регіональних складових. Під впливом суспільного поділу праці виникають такі види робіт, виконання яких потребує праці майстрів-ремісників. Ремесло виступає, як засіб перенесення від минулого в сучасність цінності майстерності та високофахової праці. На основі розвитку ремесла формувалися підприємницька верства населення та середній клас суспільства. В економічній системі постіндустріального суспільства ремісниче виробництво зберігає своє значення і спирається на сучасні технології, які характеризуються одноразовими та дрібносерійними замовленнями. Актуальність дослідження обумовлена і важливим значенням краю в перетині на території Лівобережжя головних артерій торгових шляхів та політичних зв’язків.
Можна констатувати, що на необхідність глибокого вивчення й наукової розробки господарських явищ минулого, вказували дослідники ще в XIX – початку ХХ ст., зокрема М. Грушевський, І. Кулішер, О. Лазаревський, В. Модзалевський та інші. В сучасній вітчизняній історико-економічній науці даному питанню не приділяється належної уваги. Лише висвітлення окремих аспектів проблем дисертаційної роботи поставало на сторінках наукових студій дослідників.
Так, ці питання отримали часткове висвітлення в працях В. Балушка, Д. Бантиша-Каменського, О. Гуржія, О. Коваленка, І. Кондратьєва, Б. Лановика, С. Леп’явко, В. Марочкіна, В. Модзалевського, В. Отамановського, Л. Пляшка та інших. Але загалом, сучасний стан вітчизняної економічної літератури виявляє в даному відношенні немало „білих плям”, зазначена тематика є маловивченою і потребує подальшої розробки.
Зокрема, бракує спеціальних праць, присвячених окремим періодам економічної історії України, а в тих небагатьох з них, де ці питання знайшли висвітлення, аспект становлення господарської системи в цілому та ремісничого виробництва зокрема, в основному розглядався на прикладі Правобережної України. Крім того наукові студії далеко не завжди відтворюють у історичних фактах весь комплекс тих господарських процесів та явищ, які мали місце в досліджуваний час.
Теоретико-методологічне підґрунтя дисертаційної роботи складають принципи цивілізаційної парадигми та системного підходу, які дають можливість, з сучасних методологічних позицій, розглянути ремесла як господарські одиниці, що несли нові способи зв’язків між виробництвом і споживанням. При їх окресленні автор посилався на розробки як вітчизняних, так і зарубіжних науковців: Б. Єрасова, С. Кримського, Ю. Павленка, Ю. Пахомова, А. Радугіна, С. Степаненка, А. Тойнбі та інших.
При написанні роботи використані архівні документи, які спрямовують дослідження до пошуку першоджерел, вивчення первинних матеріалів, в яких відображені події господарського життя того часу. Зокрема, використані матеріали фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, архівної бібліотеки Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського.
В дисертаційній роботі проаналізовані праці відомих дореволюційних дослідників економічної історії ХVІІ – ХVІІІ століть: Д. Багалія, А. Єршова, К. Лазаревської, О. Лазаревського, О. Шафонського; наукові праці відомих вітчизняних вчених:: В. Борисенка, К. Василенка, В. Голобуцького, О. Єфименко, П. Клименка, О. Компан, Д. Мишка, Б.Панасюка, П. Пирога, О. Пошивайла, Л.Родіонової, В. Романовського, П. Саса, А. Швидько та багатьох інших.
Незважаючи на те, що в їх наукових студіях, на основі зібраних значних обсягів архівних матеріалів, розглядається складовий економічний елемент господарства – ремісниче виробництво, його вплив на формування товарного господарства та ринкової системи висвітлений недостатньо.
Широке коло використаних джерел: законодавчих актів, документів інвентарних описів і люстрацій, компутів і ревізій, матеріалів цехових книг, листів, виданих на заснування ремісничих товариств, генеральних слідств, переписів населення та літературна база з даної проблематики дають можливість здійснити комплексне дослідження маловивчених сторінок економічної історії України.
Мета і завдання дослідження
Актуальність теми, недостатній рівень її наукової розробленості визначили мету дисертаційної роботи роботи: на основі комплексного наукового аналізу архівних джерел та історико-економічної літературної бази, їх критичного осмислення, наукового розуміння й узагальнення, дослідити ґенезу ремесла на території Лівобережної України в ХVІІ – ХVІІІ ст., на основі розвитку ремесел розкрити процес переходу господарських одиниць від натурального до товарного виробництва,
натурального до товарного виробництва, спрямувати отримані результати для наукового та освітньо-навчального використання.використання.
Для досягнення зазначеної мети автором було поставлено автором було поставлено наступні завдання дослідження:
- з нових методологічних підходів цивілізаційної парадигми розкрити ґенезу ремесла на території Лівобережної України в ХVІІ – ХVІІІ ст.
- визначити зміст та форми ремесла, як економічного явища, основні етапи процесу його становлення в господарській системі суспільства;
- опрацювати архівні документи, дослідження і публікації з даної проблематики, визначити в них історичні факти, що дозволяють прийти до нових наукових узагальнень;
- проаналізувати особливості господарської системи Лівобережної України у ХVІІ – ХVІІІ ст.;
- дослідити розвиток ремесел на території Лівобережжя, їх характерні особливості та фахову розгалуженість;
- охарактеризувати цехову форму організації ремесла, її вплив на становлення господарських відносин в регіоні;
- дослідити особливості організаційної форми позацехового ремесла; – визначити причини зниження ролі і значення ремесел в господарській системі Лівобережної України в ХVIII ст.;
- сформулювати практичні пропозиції щодо використання досвіду, здобутого з дисертаційного дослідження у роботах науковців та викладацькій практиці.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дисертаційного дослідження є господарська система Лівобережної України в її територіальних кордонах XVII – XVIII століть.
Предмет дисертаційного дослідження – ґенеза ремесла в господарській системі Лівобережної України в XVII – XVIIІ століттях.
Наукова новизна результатів дослідження
У процесі проведеного автором дослідження, здобуто результати, що виносяться на захист:
вперше:
- на основі системного підходу та цивілізаційної парадигми проблема ґенези ремесла в господарській системі Лівобережної України в ХVІІ – ХVІІІ ст. визначена предметом самостійного історико-економічного дослідження, що дало можливість по новому осмислити суспільну природу та функціональну роль ремесла, його історичних форм, в яких реалізується взаємозалежність між виробництвом і споживанням в умовах натурального та простого товарного і товарно-грошового господарства;
- введено в науковий обіг раніше неопубліковані архівні матеріали (цехові книги, дозвільні листи на заснування цехів) для подальшого їх економіко-історіографічного використання в дослідженнях і публікаціях з даної проблематики, що значно розширює інформативно-джерельну базу при написанні наукових праць. Аналіз знайдених архівних джерел розкриває маловідомі факти і події які необхідні для розвитку нових наукових уявлень про ґенезу ремесла визначеного історичного періоду.
удосконалено:
- розуміння історико-економічних передумов і умов становлення ремесла в господарській системі Лівобережної України протягом ХVІІ – ХVІІІ ст., як сукупності факторів, та обставин за яких відбувається реалізація даного процесу;
- характеристику особливостей формування господарської системи Лівобережної України протягом ХVІІ – ХVІІІ ст. з урахуванням взаємозалежності політичної, соціальної та духовно-культурної сфер суспільства, метою якої виступає збереження цілісності визначеної системи;
- періодизацію етапів становлення, розвитку й занепаду ремісництва на Лівобережній Україні, що дало змогу розкрити зміст основних етапів його еволюції через визначення впливу інституційних чинників простої товарної та товарно-грошової системи господарства, процесом суспільного поділу праці та власності на засоби виробництва, зокрема, його відродження й утвердження – протягом першої половини ХVІІ ст., піднесення – 40-ві – 60-і роки ХVІІ ст., а з кінця 60 х – 70 х років ХVІІ ст. розпочався процес поступового занепаду ремісничого виробництва;
отримало подальший розвиток:
- положення про ремесло як складову господарської системи при дослідженні якої застосовувалися принципи цивілізаційної парадигми, зокрема людиноцентризму, що дозволяє визначати його суспільну значимість не тільки по результатам ремісничої діяльності, але і пов’язати зі зміною суспільних рис людини, її місцем і роллю у виробництві;
- обґрунтування цілей утворення та основних функцій ремісничих організацій в господарській системі Лівобережної України на основі залучення архівних джерел які відображають історичний зміст їх правової та соціально-економічної спрямованості;
- дослідження особливостей взаємозалежності між суб’єктами цехової і позацехової організації ремесла, зокрема під кутом зору їх адаптивних можливостей до змін зовнішніх та внутрішніх чинників розвитку господарської системи Лівобережної України.