Ігнатюк А. О. Фінансове посередництво як чинник суспільного добробуту

Анотація

Дисертацію присвячено дослідженню фінансового посередництва та його впливу на суспільний добробут, визначенню теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення соціально-економічної ефективності функціонування фінансових посередників у національній економіці в умовах глобалізації. Проаналізовано еволюцію наукових поглядів на сутність фінансового посередництва, основні напрями, механізм та суперечливі наслідки впливу фінансових посередників на суспільний добробут. Поглиблено розуміння сутності та розкрито взаємозв’язок понять «фінансові посередники», «фінансові інститути» та «фінансове посередництво».

Визначено відмінності між ринково- та банківсько-орієнтованою фінансовими системами та особливості їх впливу на економічний добробут у розвинених країнах. Виявлено сучасні тенденції та суперечності розвитку фінансового посередництва у трансформаційних економіках в умовах глобалізації. Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку фінансових посередників в Україні. Обґрунтовано пріоритети удосконалення державного регулювання фінансового посередництва в Україні з метою підвищення суспільного добробуту.

Annotation

The dissertation deals with the problem of the influence of financial intermediation on social well-being. Evolution of different points of views on the concept of «financial intermediaries» and «financial institutions», their role and place in developed and developing economies is studied. Overview of the theoretical considerations and empirical literature on the economic and social well-being definitions’, their development and measurement methods are provided. Theoretical and methodological grounds for the role of financial intermediation in social well-being growth are presented.

The main differences between market-based and bank-based financial systems and their influence on the country economic system in developed economies are outlined. Overview of the recent trends in the Ukrainian financial system development, the main drawbacks and achievement of financial intermediaries are described. Recommendations as to the ways of improvement in government regulation of financial intermediaries and promotion of the financial stability in Ukraine are proposed.

Актуальність теми дослідження

Дослідження сутності, основних чинників та механізмів поліпшення суспільного добробуту і забезпечення його зростання має важливе науково-теоретичне та практичне значення в контексті ускладнення та урізноманітнення потреб суспільства не лише у матеріальних благах, а й у духовному та інтелектуальному розвитку. Актуальність цієї проблеми загострюється в сучасних умовах кардинальних соціально-економічних перетворень пов’язаних з процесами глобалізації, інтеграції та постіндустріалізації, наслідком чого є суттєві зміни економічних інтересів та взаємовідносин між економічними суб’єктами. За цих обставин фінансове посередництво перетворюється на важливий чинник суспільного добробуту, забезпечуючи безперервне фінансування суспільних потреб.

Сучасна система фінансових посередників сформувалася у розвинених країнах у другій половині ХХ ст. Зростання обсягів міжнародної торгівлі, лібералізація міжнародних економічних відносин та науково-технічний прогрес сприяли інтернаціоналізації фінансової сфери та підвищенню мобільності капіталу. У свою чергу, розвиток фінансового посередництва надав нового імпульсу економічному зростанню країн шляхом збільшення обсягів залучених інвестицій та підвищення ефективності розміщення капіталу, що мало позитивний вплив на суспільний добробут.

Водночас у багатьох країнах, що розвиваються, спостерігалося зростання цін на фінансові послуги, зниження рівня ліквідності ринків капіталів, зменшення можливостей диверсифікації ризиків та обмеження доступу споживачів до новітніх фінансових послуг.

Таким чином, вплив сучасного фінансового посередництва на суспільний добробут є суперечливим. Яскравим доказом цьому стала світова криза 2007–2009 рр., яка засвідчила, що відсутність ефективного нагляду у фінансовій сфері підвищує схильність фінансових посередників до невиправдано ризикових операцій, а інколи й шахрайства, та призводить до скорочення обсягів інвестицій, виробництва і споживання. У такому випадку витрати, пов’язані зі стабілізацією фінансової системи можуть перевищувати вигоди від збільшення темпів економічного зростання.

За цих обставин загострюється проблема державного регулювання та контролю за діяльністю фінансових посередників, спрямованого на створення сприятливого середовища, забезпечення надійності та прозорості їхньої діяльності як основи поліпшення суспільного добробуту. Особливої актуальності проблема розвитку фінансового посередництва набуває для України, економіка якої за оцінками міжнародних організацій найбільше постраждала від фінансово-економічної кризи 2007–2009 рр. серед країн Центральної та Східної Європи.

Недостатній ступінь розробки теоретико-методологічних засад впливу фінансового посередництва на суспільний добробут, а також важливість дослідження й обґрунтування шляхів підвищення соціально-економічної ефективності фінансового посередництва в Україні обумовили актуальність дисертаційної роботи та її структуру.

Мета і завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності фінансового посередництва для забезпечення зростання суспільного добробуту шляхом дослідження суперечливого впливу фінансового посередництва на соціально-економічний розвиток сучасних країн.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані й вирішені наступні завдання:

• розкрити сутність, основні чинники та підходи до вимірювання суспільного добробуту;
• дослідити еволюцію поглядів представників економічної науки на роль і місце фінансового посередництва в ринковій економіці;
• проаналізувати сутність, механізми та наслідки впливу фінансових посередників на суспільний добробут;
• здійснити порівняльний аналіз досвіду розвинених країн в частині організації мережі фінансових посередників у банківсько- та ринково-орієнтованій фінансових системах;
• обґрунтувати особливості впливу банківсько-орієнтованої та ринково-орієнтованої фінансових систем на економічний добробут у розвинених економіках;
• визначити основні тенденції та суперечності розвитку фінансового посередництва за умов сучасних соціально-економічних трансформацій;
• охарактеризувати особливості організації та проблеми розвитку системи фінансового посередництва в Україні;
• розробити рекомендації щодо вдосконалення системи регулювання фінансового посередництва в Україні для забезпечення зростання суспільного добробуту.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єктом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, пов’язаних із розвитком фінансового посередництва в сучасних господарських системах.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади суперечливого розвитку фінансового посередництва як чинника суспільного добробуту.

Наукова новизна результатів дослідження

Наукова новизна отриманих результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у наступному:

вперше:

• розроблено теоретико-методологічні підходи до дослідження місця і ролі фінансового посередництва в сучасних економічних системах завдяки чому обґрунтовано його суперечливий вплив на суспільний добробут, що, з одного боку, виявляється у зростанні економічного добробуту, збільшенні свободи вибору, мобільності факторів виробництва та позитивних змінах у структурі суспільства, а, з іншого боку, призводить до суспільно невиправданої диференціації у розподілі доходів, зростання економічної нестабільності та поглиблення соціально-економічних диспропорцій;
• на основі компаративного аналізу сучасних систем фінансового посередництва доведено, що фінансова система з розвиненим фондовим ринком (ринково-орієнтована) призводить до більш високих, однак нестабільних темпів економічного зростання та більшої нерівномірності в розподілі доходів на відміну від фінансової системи, в якій переважають банківські установи (банківсько-орієнтованої), яка забезпечує більш стабільні темпи економічного зростання та рівномірний розподіл доходів.

удосконалено:

• трактування поняття «фінансові інститути» як більш широкого, що включає в себе поняття «фінансові посередники». Фінансові інститути визначаються як основні політичні, соціально-економічні й правові норми та установи, що опосередковують рух фінансових ресурсів. Фінансові посередники – це спеціалізовані фінансові інститути, які акумулюють вільні кошти у заощадників і вкладають їх у фінансові активи, емітуючи при цьому власні боргові зобов’язання;
• визначення відмінностей банківсько- та ринково-орієнтованих типів фінансових систем за формальними (тип банківської системи, модель ринку цінних паперів, роль комерційних банків у формуванні портфелю вкладень й контролі діяльності корпорацій, кількість небанківських фінансових інститутів) та функціональними ознаками (стимулювання заощаджень, розподіл ризику, моніторинг діяльності менеджерів, доступність інформації про діяльність фірм та волатильність ринку) у контексті підвищення репрезентативності щодо порівняння впливу фінансового посередництва на суспільний добробут.

набули подальший розвиток:

• концептуальні засади до характеристики провідних тенденцій розвитку фінансового посередництва в сучасних економіках, а саме: зростання частки фінансового сектору порівняно з реальним сектором у розвинених економіках; зміна структури фінансових систем; посилення інтернаціоналізації фінансових систем; ускладнення системи фінансових механізмів та інструментів; диверсифікація спектра послуг та зростання мобільності ризику; збільшення частки спекулятивних фінансових операцій. Це дозволило визначити пріоритетні напрями державного регулювання діяльності фінансових посередників;
• класифікація фінансових посередників, у якій запропоновано врахувати такі критерії: організаційно-економічний спосіб залучення заощаджень (депозитні та недепозитні установи); участь у формуванні пропозиції грошей депозитними установами (банки та небанківські установи); умови залучення коштів недепозитними установами (договірні та недоговірні фінансові посередники), що дозволило здійснити порівняльний аналіз систем фінансового посередництва в розвинених країнах світу;
• наукові підходи до оцінки рівня суспільного добробуту в частині диференціації та системного структурування показників якості життя та економічного добробуту з метою аналізу впливу фінансового посередництва на складові суспільного добробуту;
• пріоритетні напрями державної політики у сфері регулювання діяльності фінансових посередників в Україні з метою підвищення суспільного добробуту, а саме: стимулювання розвитку інфраструктури фінансового ринку та зростання ефективності фінансових посередників, забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг, захист національних інтересів шляхом входження до наднаціональних структур соціально-економічного регулювання.

Переглянути / скачати файли

Не знайшли того, що шукали?