Дисертацію присвячено дослідженню і розробці теоретичних, методологічних, науково-методичних і концептуальних основ визначення місця і ролі інформації в економічній структурі сучасного суспільства.
Розкрито сутність інформації як категорії економічної теорії і фактору соціально-економічного розвитку. Проведено порівняльний аналіз понять «постіндустріальна економіка» і «інформаційна економіка», виявлено і обґрунтовано їх характерні риси і особливості. Розроблено і запропоновано концептуальну теоретичну модель оптимального співвідношення ресурсів, енергії і інформації, які обертаються в економіці, з метою досягнення економіки добробуту на основі потреб споживача і максимізації рівня їх задоволення. Розроблено класифікацію інформаційних ресурсів, яку заснована на виробничо-технічних потребах з урахуванням виробничого і життєвого циклу, сфери застосування інформації і виду діяльності господарчої одиниці. Обґрунтовано і розкрито положення про появу і обіг «інформаційних грошей», виникнення і поширення яких є результатом трансформації продуктивних сил і виробничих відносин. Доведено доцільність введення поняття оптимальної раціональності як співвідношення внутрішньої і зовнішньої інформації суб’єкту і визначені її особливості, засновуючись на дослідженні раціональності в неокласичному напрямі і її прояві і трансформацій в системі сучасних економічних відносин.
The thesis is dedicated to the research and development of theoretical, practical, methodological, scientific and conceptual fundamentals concerning definition of information place and role in economic structure of modern society.
There has been explored the essence of information as a category of economic theory and a factor of social and economic development. There has been comparatively analyzed the terms “postindustrial economy” and “informational economy”, their main features and peculiarities have been found and grounded. There has been worked out and suggested the conceptual model of optimum proportions of resources, energy and information circulating within economy which has aimed at reaching common weal basing on customers’ needs and their satisfaction maximization. The classification of informational resources has been developed basing on production and technical needs taking into account manufacturing and life cycle, application sphere and economical unit’s activity type. There has been proved and developed the terms of “informational money” appearance and circulation, which resulted from production forces and relations transformation. There has been proved the expediency to introduce the term “optimum rationality” as the individual internal and external information correlation. And its properties have been found basing on the neoclassic approach and its display and transformation in current economic conditions.
Соціально-економічні трансформації, що обумовлені процесом переходу світового співтовариства до інформаційної стадії розвитку, потребують дослідження з позицій економічної теорії якісних і кількісних перетворень, які відбуваються у виробничих відносинах. Швидка модифікація продуктивних сил у ринкових умовах господарювання відбувається в усіх сферах життєдіяльності людини. Інформація перетворюється в найважливіший ресурс (продукт, товар), що підтверджується наступними фактами. Стрімко зростає кількість користувачів мережі Інтернет, і ще в 2001 р. вона склала в США – 128 млн., у Європі – 95 млн., в Азії – 90 млн., у Латинській Америці – 14 млн., а в Африці – 3 млн. осіб. Крім того, за розрахунками фахівців, на початку ХХ століття «обсяг знань» подвоювався кожні 50 років. У наш час цей процес займає лише рік, а в недалекій перспективі, за прогнозами, буде відбуватися лише за один місяць. Це обумовлює потребу осмислення як причин, так і наслідків змін, викликаних посиленням ролі інформації в господарсько-економічних процесах.
Зростаючі можливості генерації інформації, що обумовлені високими темпами науково-технічного прогресу, породили такі феномени як Інтернет, Інтранет, електронні бібліотеки і комунікаційні мережі, тому інформаційні потоки в сучасному світі набули лавинного, а іноді неконтрольованого характеру.
Розвиток інформаційно-економічних відносин сучасних світогосподарських зв’язків приводить, з одного боку, до доцільності вживання своєчасних заходів щодо розширення української національної частини глобальної мережі Інтернет і створення внутрішньодержавних передумов вільного доступу до мережі Інтернет, з іншого боку, вимагає захисту національних інтересів країни і забезпечення її інформаційної безпеки.
Таким чином, продуктивні сили і виробничі відносини, зокрема, перебувають під впливом технологічних і інформаційних перетворень, що приводить до розвитку персоніфікованого виробництва і маркетингу, підсилення незаперечної ролі інформації у життєдіяльності сучасної людини і появи великої кількості наукових праць, які присвячені аналізу, оцінці та дослідженню різних аспектів інформації і знань. Теоретико-методологічні основи даної проблеми досліджені такими вітчизняними і закордонними вченими, як: Р.Абдєєв, Н.Апатова, С.Архієреєв, Д.Белл, З.Бжезинський, Дж.Б’юкенен, Н.Вінер, В.Геєць, Л.Гребньов, Дж.Гелбрейт, Е.Денісон, П.Друкер, С.Дятлов, А.Зуєв, В.Іноземцев, М.Кастельс, Дж.Кейнс, Г.Клейнер, А.Крутських, Д.Ламбертон, Ж.-Ф.Ліотар, К.Ліухто, К.Маркс, В.Мау, П.Махлуп, И.Мелюхін, С.Мочерний, Л.Мяснікова, Н.Наливайченко, Д.Норт, Ю.Пахомов, К.Поппер, Дж.Стігліць, А.Ступницький, В.Тарасевич, Г.Тарасенко, Е.Тоффлер, Д.Тепскотт, А.Урсул, А.Федоров, Ф.Хайєк, О.Чаусовський, О.Чубукова, А.Чухно, К.Шенон, Й.Шумпетер, Р.Ешбі і інш.
Проте, на сьогодні не вироблено єдиної точки зору щодо визначення особливостей і характеристик інформації, методів її обчислення, обліку витрат і витрат на інформацію, вибору інструментів контролю і моніторингу інформаційних потоків, виявлення її безпосереднього впливу на соціально-економічні процеси.
Досі не з’ясовано, чому закон спадної корисності по суті не діє в умовах, коли фактором виробництва є безперервна зміна знань, що обумовлена постійно наростаючим інноваційним потоком, а також те, що інформація у своїх різноманітних проявах проникає в усі сфери життєдіяльності соціуму, викликаючи в них як тенденційні, так і резонансні явища.
Таким чином, дискусійність теоретичних положень і наявність різних точок зору щодо інформаційної економіки, несформованість методологічних передумов виявлення особливостей поширення і впливу інформації на соціально-економічну структуру сучасного суспільства обумовлюють актуальність теми дослідження і визначають його мету і задачі.
Метою дисертаційного дослідження є вирішення актуальної наукової проблеми визначення і дослідження особливостей інформаційно-економічної моделі сучасного суспільства, виявлення сутності інформації, ступеня її позитивного і негативного впливу на соціально-економічний прогрес, дослідження і обґрунтування особливостей і закономірностей соціально-економічних змін, пов’язаних з формуванням і становленням інформаційної економіки в Україні і у світі.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішено такі задачі:
- проведено науковий аналіз процесу формування інформаційних концепцій у ході еволюції економічної думки від А.Сміта до сучасних неоінституціональних підходів до дослідження ролі і місця інформації в соціально-економічній сфері;
- визначено сутність і економічний зміст інформації, розмежовано поняття «постіндустріальна економіка» і «інформаційна економіка»;
- виявлено роль держави і її інститутів в інформаційній економіці;
- запропоновано методологію макроекономічного аналізу інформаційних потоків, включаючи аналіз інформації як ресурсу, продукту і товару;
- визначено ступінь впливу інформації на економіку добробуту на основі збалансованого обігу речовини, енергії і інформації, що обертаються в економіці;
- виявлено місце і роль інформації в мікроекономічному аналізі на підставі дослідження підприємства як суб’єкта інформаційно-економічних відносин, аналізі суб’єктивної економічної поведінки підприємств, фірм і індивідів в умовах необмеженості інформаційних ресурсів і асиметрії інформації, що приводить до трансформації очікувань і невизначеності, що ставить проблему нераціонального вибору;
- виявлено об’єктивні закономірності інформаційно-економічних відносин, що виникають на різних рівнях: від економічних взаємин індивідуумів до міждержавного;
- визначено ступінь впливу інформації на економічні інтереси, розвиток яких обумовлено прискореним науково-технічним прогресом, і які змінюються відповідно системі і структурі інформаційних потоків і перетворенню інститутів перерозподілу інформаційних потоків, що обумовлюють визначення вартості і ціни (корисності) інформації;
- розроблено методику аналізу інформаційного ринку, особливостей його функціонування і характерних відмінностей структурних складових представлених на ньому товарів, його суб’єктів і засобів обігу (інформаційних грошей) та можливостей регулювання;
- виявлено основні тенденції і перспективи формування, становлення та розвитку інформаційної економіки як у світовому масштабі, так і в Україні;
- визначено потенціал формування, становлення та ефективного функціонування інформаційної економіки в Україні.
Об’єктом дослідження є процес інформаційно-економічних відносин, які трансформуються під впливом поширення масштабів обігу інформації як ресурсного продукту і фактору науково-технічного, економічного і соціального прогресу.
Предметом дослідження є економічна структура сучасного суспільства, що трансформується під впливом процесів, пов’язаних з їх світовою тенденцією і методологія формування, становлення і розвитку інформаційної економіки.
Наукова новизна отриманих результатів міститься в розробці і удосконаленні методології дослідження особливостей інформаційно-економічної моделі сучасного суспільства і функціонування інформації в його соціально-економічній структурі. Конкретні результати відображено у такому:
Вперше:
- виявлено і обґрунтовано характерні риси і відмінності понять «постіндустріальна економіка» і «інформаційна економіка» на основі проведеного їх порівняльного аналізу, що надало можливості ввести в науковий оборот принципи їх роз’єднання;
- розроблено і запропоновано концептуальну модель оптимального співвідношення речовини, енергії і інформації, що в реальній економіці мають своїм результатом створення економіки добробуту згідно до потреб споживача і максимізації рівня їхнього задоволення;
- розроблено класифікацію інформаційних ресурсів, що заснована на виробничо-технічних потребах з урахуванням виробничого і життєвого циклу суб’єкту господарювання, сфери застосування інформації і виду діяльності господарської одиниці;
- розкрито сутність інформації як категорії економічної теорії і як фактора соціально-економічного розвитку. Доведено, що інформація є фактором, який визначає єдність і протилежність, співвідношення, взаємини і взаємодії об’єктів і явищ у просторово-часовому континуумі;
- обґрунтовано і розкрито положення про виникнення і обіг «інформаційних грошей», появу і поширення яких визначено як результат трансформації продуктивних сил і виробничих відносин;
- доведено доцільність введення поняття «оптимальна раціональність» як співвідношення внутрішнього і зовнішнього інформаційного середовища суб’єкту і визначено її особливості, що ґрунтуються на дослідженні раціональності в неокласичному напряму і її проявах і трансформацій у системі сучасних економічних відносин.
Удосконалено:
- методологію дослідження і визначення ролі і місця інформації в макроекономіці з урахуванням різних сфер її функціонування і особливостей природи прояву;
- модель раціонального вибору, що пояснює добровільні трансакції і надає можливості аналізу і оцінки ефективності інформаційно-комунікаційних відносин агентів господарсько-економічних зв’язків за допомогою введення співвідношення зовнішнього і внутрішнього інформаційного середовища суб’єкту;
- теорія попиту і пропозиції, яку застосовано до інформаційного ринку з урахуванням специфіки його об’єктів, суб’єктів, засобів обігу і механізму регулювання; виявлено характерні закономірності функціонування інформаційного ринку і формування на ньому попиту та пропозиції, що ґрунтуються на запропонованій класифікації інформаційних товарів і двоїстості природи і особливостей соціально-економічного прояву інформації. Це надало можливості дослідити принцип ринкової рівноваги у відповідності до ринку інформаційних товарів, за допомогою якого виявлено особливості формування умов досягнення рівноваги попиту та пропозиції на інформаційному ринку, стабільність якого прямо залежить від ступеня освіченості населення;
- теорію прав власності, що дозволило розробити і запропонувати класифікацію інформації з форм власності; зроблено висновок про те, що функціонуючі в економіці різні форми власності на інформацію визначають зацікавлених суб’єктів і створюють передумови становленню нового інституту власності інформації, подальший розвиток якого залежить від учасників інформаційного ринку, суб’єктів інформаційно-економічних відносин і їхніх інтересів (цілей).
Дістали подальшого розвитку:
- концепція економіки як ринкової системи соціального спрямування, що перебуває під впливом інформатизації, трансформації відносин власності, перетворення факторів виробництва, зміни в соціально-культурній сфері суспільства, що базується на економічній структурі ефективно використовуваних засобів виробництва і ресурсів, серед яких посідає пріоритетне місце інформація;
- положення про інформаційну культуру, яку розглянуто як систему формальних і неформальних інститутів (норм і правил) виробництва і відтворення інформації, що лежить в основі відтворення людського капіталу і впливає на загальну стабільність економічної системи, що, у свою чергу, визначає інформаційну екологію виробничих і соціально-економічних відносин і закономірностей (протиріччя, протилежності, взаємозв’язки, рух і т.п.) їхнього розвитку.