Розкрито сутність інституалізації ринку цінних паперів (РЦП) перехідної економічної системи як процесу еволюційного формування сукупності організацій, формальних і неформальних норм і правил, спрямованого на забезпечення ефективного руху капіталу. Обґрунтовано необхідність кількісної оцінки процесів інституалізації РЦП в умовах ринкової трансформації й запропонована власна система показників його інституційного стану. Визначено чинники інституційної невпорядкованості інверсійного РЦП. Доведено наявність і боротьбу двох протилежних тенденцій розвитку РЦП в інверсійній економіці – кланово-олігархічної та цивілізаційно-демократичної. Виявлено парадокс впливу глобалізації на інституалізацію РЦП, що формується в інверсійній економіці.
The essence of transitive economic system securities market institualization as a process of set organizations, formal and informal norms and the rules evolutionary formation, directed on maintenance of the capital effective movement is opened. The necessity of processes institualization securities market quantitative estimation in conditions of market transformation is proved and own system of its parameters is offered. The key factors of invertional securities market institutional disorder are systematised. The presence and the struggle of two opposite securities market development tendencies in invertional economy (clanoligarchical and civilisationallydemocratic) is proved. The paradox of the globalization influence on forming securities market institualization in invertional economy is revealed.
Досвід ринкових реформ в Україні та інших пострадянських і постсоціалістичних країнах за останні 15 років показав обмеженість традиційних кейнсианських і монетаристських моделей ринкової економіки, їхню малу придатність для застосування в державах, що відновлюють ринкові принципи функціонування економічної системи після багаторічного панування планово-директивних принципів управління економікою. Не спрацьовує також і концепція ефективного імпорту ринкових інститутів з розвинених країн, відповідно до якої для успішного старту і продовження ринкових перетворень досить запозичити з досвіду країн з розвинутою ринковою економікою інститути, які там успішно прижилися, щоб в обмежений термін зробити ривок до розвиненого соціально-спрямованого ринкового господарства.
Навпаки, у міру того, як перебір все нових і нових рецептів побудови ринкової економіки за традиційними зразками супроводжується збереженням стану стагнації національної економіки та її слабкою реакцією на спроби ринкового реформування, у суспільстві і в економічній науці зріє розуміння того, що традиційні рецепти переходу до ринкової економічної системи вимагають істотної модифікації, яка б враховувала насамперед інституційний компонент будь-яких реформаторських програм.
Вищевикладене варто повністю віднести до такої найважливішої підсистеми економічної системи, як ринок цінних паперів. На жаль, дотепер він не став у нашій країні ані скільки-небудь помітним фактором стабілізації та економічного зростання, ані джерелом інвестицій, перебуваючи при цьому в зародковому стані як з погляду інституційного будівництва, рівня розвитку інфраструктури, так і з позицій впливу на макро- і мікроекономічні процеси.
Виходячи з актуальності та ступеня наукової розробки проблеми, дисертант поставив перед собою головною метою дослідження – теоретико-економічний аналіз процесу інституалізації ринку цінних паперів перехідної економіки, механізм впливу глобалізації на цей процес, його протиріччя та способи їхнього розв’язання.
Зазначена мета визначила необхідність вирішити наступні завдання дослідження:
- З’ясувати сутність ринку цінних паперів, як елемента економічної системи, розкрити його функції та їхню еволюцію.
- Розглянути інституційну структуру ринку цінних паперів у взаємозв’язку її основних елементів на основі пізнання внутрішньої логіки розвитку інститутів ринку цінних паперів.
- Виявити особливості становлення інститутів ринку цінних паперів, його інфраструктури та їхніх взаємозв’язків у перехідній економічній системі інверсійного типу.
- Проаналізувати провідні чинники, що впливають на динаміку інституційної структури ринку цінних паперів перехідної економіки, розкрити роль глобалізації в цьому процесі та суперечливість її впливу.
- Визначити ефективність системи державного регулювання ринку цінних паперів і рівень її адекватності суспільним потребам.
- Розробити практичні рекомендації з удосконалення інституційного будівництва на ринку цінних паперів, що враховують особливості української економіки в органічній єдності з урахуванням світового досвіду інституалізації цього ринку.
Об’єктом дослідження є ринок цінних паперів у системі економічних відносин перехідної економіки інверсійного типу, а його предметом – економічні відносини, що формуються у процесі інституційної динаміки цього ринку в умовах глобалізації.
Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає в наступному.
Уперше:
- Розкрито сутність інституалізаіії ринку цінних паперів перехідної економічної системи як процесу еволюційного формування сукупності організацій, формальних і неформальних норм і правил, що спрямований на забезпечення найбільш ефективного руху капіталу, оптимальне врахування суперечливих інтересів емітентів, інвесторів, професійних учасників, суспільства й держави, а також впливу глобалізації світових фінансових ринків.
- Обґрунтовано необхідність кількісної оцінки процесів інституалізації ринку цінних паперів в умовах ринкової трансформації та запропоновано власну систему показників інституційного стану ринку цінних паперів, що відображають рівень його розвитку та ступінь відповідності суспільним потребам (групи показників, що відображають стан і динаміку інструментів, інфраструктури, взаємодії учасників, ефективність регуляторного впливу) з метою здійснення його ефективного моніторингу.
- Визначено чинники інституційної невпорядкованості інверсійного ринку цінних паперів (уповільнене формування основ ринкового мислення й поведінки населення, відсутність належного збалансованого представництва основних суспільних груп в органах законодавчої та виконавчої влади, несформованість демократичних механізмів управління державою, домінування кланово-олігархічної моделі державного управління й неформальних норм і правил у взаєминах економічних суб’єктів і держави над формальними).
- Доведено наявність і боротьбу двох протилежних тенденцій розвитку ринку цінних паперів в інверсійній економіці – кланово-олігархічної та цивилізаційно-демократичної, розкриті їхня взаємодія та вплив на розвиток інституційної структури ринку і зроблено висновок про необхідність забезпечення домінування цивилізаційно-демократичної тенденції в умовах трансформаційної економіки.
- Виявлено парадокс впливу глобалізації на процес інституалізації ринку цінних паперів, що формується в інверсійній економіці, який проявляється в пристосуванні державною бюрократією імпортованих на основі глобалізації інститутів фондового ринку до обслуговування кланових економічних інтересів неринковими методами на основі корупційних механізмів і політичного лобіювання, консервації адміністративно-бюрократичних механізмів інституційного регулювання, що гальмують визрівання оптимальної інфраструктури цього ринку, сприяючи поступовій втраті ним свого адаптаційного потенціалу відбиття зовнішніх загроз.
Одержали подальший розвиток:
- Систематизація інституційних аномалій ринку цінних паперів, що формується (розвиток інфраструктури ринку цінних паперів у відриві від суспільних потреб; стійке домінування неорганізованого ринку цінних паперів над організованим; консервація командно-адміністративної моделі державного регулювання цього ринку як результат впливу глобалізації; використання механізму емісії та обігу цінних паперів для обслуговування тіньової економіки; поширення корупційних схем у процесі здійснення регуляторної політики).
- Виявлення основних напрямків подолання інституційної невпорядкованості ринку цінних паперів трансформаційної економіки (приведення нормоутворення у відповідність із реальним рівнем розвитку ринку та його інститутів; дебюрократизація державного регулювання й розвиток відносин саморегулювання й соціального партнерства; належне врахування національних інституційних особливостей у процесі запозичення моделей ринку цінних паперів розвинених країн).
- Наукове обґрунтування рекомендацій з удосконалення інституційного будівництва на ринку цінних паперів у напрямку належного інституційного забезпечення мобілізації вільного капіталу та його ефективної алокації в умовах зростаючої відкритості національної економіки шляхом:
-
- створення єдиного державного органу, що регулює небанківську частину фінансового сектора, на основі об’єднання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг з одночасною ліквідацією Національного агентства з інвестицій та інновацій;
- відновлення конституційних норм щодо регулювання умов професійної діяльності на ринку цінних паперів винятково законами України шляхом скасування змін Закону України “Про ліцензування деяких видів господарської діяльності”, що виключили професійну діяльність на ринку цінних паперів зі сфери дії цього Закону, передавши ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів у сферу регулювання підзаконними актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- розробки та прийняття Кабінетом Міністрів України Державної програми розвитку фондового ринку України на 2008-2015 р.р. відповідно до вимог Закону України “Про державні цільові програми”;
- внесення змін до Закону України “Про основи державної регуляторної політики в сфері підприємництва”, що посилюють відповідальність державних регуляторних органів за належне оприлюднення проектів своїх регуляторних
актів та розширюють права громадськості щодо ініціювання скасування регуляторних актів, що не відповідають сучасним принципам державної регуляторної політики; - системного перегляду законодавчих актів, що регулюють відповідальність учасників ринку цінних паперів, у напрямку підвищення ступеня прозорості системи державного регулювання та механізмів правозастосування і зменшення корупційного потенціалу системи санкцій за правопорушення на цьому ринку, скасування не передбачених законами видів санкцій і розширення прав саморегулівних організацій щодо застосування заходів впливу на професійних учасників за правопорушення.