Здійснено дослідження теоретичних основ інституційного напряму економічної теорії з метою використання його науково-дослідного потенціалу і аналітичного інструментарію для з’ясування сутності і дослідження природи трансформаційних процесів, структуризації і розробки загального підходу до аналізу і оцінки економічних явищ внаслідок інституційних перетворень, які відбуваються у трансформаційній економіці. Обґрунтовано наслідки для національної економіки і соціально-економічних відносин від інституційних перетворень, а саме перетворень інституту приватної власності як вихідної умови трансформації, інститутів влади, інституту підприємництва, інститутів, які забезпечують фаховий рівень і кадровий потенціал національної економіки як форм реалізації трансформаційних процесів.
Особливу увагу приділено розробці механізму посилення взаємозв’язків між соціальними інституціями, бізнесовими структурами та виконавчою владою на основі створення кластеру. Також обґрунтовано механізм побудови моделі інноваційно-інституційного розвитку національної економіки з врахуванням наслідків інституційних перетворень та запропоновано програму адаптаційних дій національної економіки і суспільства до умов нового глобального порядку.
The theoretical fundamentals’ theory’s institutional direction is made with the purpose of its scientific – investigational potential’s usage and the analytical methodology in order to realize the essence and to research the transformational processes’ nature, structuring and elaboration of the general approach to the analysis and estimation of economic phenomena, resulting from the institutional reformations that occur in the transformational economy.
The consequences for the national economy and the social-economic relations, resulting from institutional reformations, i.e. transformations of the private ownership’s institute as an outcoming condition of transformation, authority institutes, entrepreneurship institute and the institutes, providing the professional level and the personnel’s potential of the national – economic complex as the forms of the transformational processes’ realization, are grounded.
A special attention is paid to the strengthening mechanism’s elaboration of interrelations between the social institutions, business structures and the executive authority on the basis of the claster’s creation. The structural mechanism of the innovative – institutional transformations’ development model of the national economy, including the consequences of the institutional transformations, is also grounded, and the adaptational actions’ programme of national economy and society, depending on the conditions of the new global order, is offered.
Сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються у національних економіках країн колишнього СРСР, здебільшого зорієнтовані на постіндустріальний розвиток. Це передбачає реформування моделі матеріально-ресурсного розвитку і вдосконалення структурно-функціональних інститутів з їх адаптацією до умов глобального середовища, яке теж перебуває в стані трансформації. Відтак визначення подальших перспектив економічного, політичного, соціального і духовно-культурного розвитку національної економіки внаслідок інституційних перетворень потребує більш детального дослідження і обґрунтування.
Україна з набуттям у 2005р. статусу країни з ринковою економікою і підписанням у 2008р. угоди щодо членства в СОТ отримала можливість прискорити трансформаційні процеси та вдосконалити соціально-економічні відносини. У зв’язку з цим набувають великого значення проблеми, що пов’язані з інституційною та структурною перебудовою національної економіки та соціальної сфери. Вирішення означених проблем можливе за умов переорієнтації державного регулювання та створення нових неформальних інститутів. У зв’язку з цим стає більш актуальною проблема теоретичного обґрунтування процесів, чинників, а також наслідків інституційних перетворень в національній економіці на основі концептуальних засад інституціональної економічної теорії та аналітичного інструментарію сучасного інституціоналізму.
Це допоможе адекватно відобразити суть і природу трансформаційних процесів, розробити механізми прискорення інституційних змін та вдосконалити соціально-економічні відносини, дозволить з’ясувати й оцінити рівень впливу різних інституцій на процеси трансформації, розробити модель інноваційно-інституційного розвитку національної економіки та інтелектуально-інформаційного суспільства. Цим і визначається актуальність дисертаційного дослідження як в теоретичному, так і практичному аспектах.
Теоретико-методологічну основу дисертації складають фундаментальні концепції і основні положення досліджуваної проблеми, сформульовані в наукових працях таких вчених-економістів, як Дж. Гобсон, Т. Веблен, Дж. Р. Коммонс, У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, О. Уільямсон, Р. Коуз, Д. Норт та ін.
Структурування концептуальних положень інституціонального напряму економічної теорії стосовно дослідження й аналізу інституційних перетворень у трансформаційній економіці знайшло відображення в працях вітчизняних вчених, а саме: І. Лукінова, А. Чухна, В. Геєця, В. Савчука, С. Архієреєва, Б. Кваснюка, А. Гриценка, В. Тарасевича, І. Малого, В. Дементьєва, В. Якубенка, К. Кривенка, Ю. Зайцева, О. Бєляєва, Г. Аніловської, Г. Григоряна, О. Яременко, П. Мазурка, Б. Одягайло, В. Соколинского, В. Кредісова, М. Хмелевського, Т. Гайдай, Н. Кравченко, М. Галабурди, О. Алимова, А. Даниленка, В. Трегобчука, О. Онипченко, А. Самійленко, М. Деркача, а також російських вчених-економістів В. Іноземцева, Ю. Ольсевича, В. Радаєва, А. Пороховського, Р. Нуреєва, Я. Кузьминова, М. Юдкевича, А. Олейника, А. Тарушкіна, А. Шастітко, В. Вольчика, Ю. Латова, О. Балабанової, А. Мурадова, Г. Клейнера тощо.
Незважаючи на те, що в наукових працях вітчизняних і зарубіжних економістів досить повно розкрито теоретико-методологічні аспекти інституційної теорії, потребує подальшого вивчення проблема обґрунтування інституційних перетворень у молодій ринковій економіці України. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його структуру та зміст.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сучасних інституційних перетворень у трансформаційній економіці на основі застосування концепцій інституціонального напрямку економічної теорії.
Досягнення поставленої мети дослідження передбачає розв’язання таких основних завдань:
- розкрити сутність та охарактеризувати особливості інституційного підходу до аналізу економічних систем;
- визначити та дослідити інституційні детермінанти соціально-економічного прогресу в національній економіці;
- обґрунтувати інституційні засади вдосконалення державного управління національною економікою та її конкурентоспроможністю;
- дослідити умови трансформації національної економіки та наслідки інституційних перетворень;
- визначити і дослідити чинники та механізми їх впливу на формування інституційного середовища України;
- запропонувати сучасні важелі підвищення конкурентоспроможності економіки України в міжнародному середовищі та обґрунтувати необхідність їх застосування у сучасному економічному процесі.
Об’єктом дослідження є інституційна структура трансформаційної економіки.
Предметом дослідження виступають соціально-економічні відносини в суспільстві з приводу інституційних перетворень, форми та механізми досягнення цілей розвитку національної економіки за допомогою структурно-функціональних інститутів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальненні, уточненні й обґрунтуванні методологічних засад та підходів до аналізу сучасних інституційних перетворень у трансформаційній економіці і безпосередньо у з’ясуванні та обґрунтуванні їх наслідків.
На захист виносяться наукові результати, одержані особисто автором, які полягають у тому, що в дослідженні
вперше:
- запропоновано більш змістовне тлумачення поняття «інституційні перетворення» у трансформаційній економіці на основі узагальнень основних концептуальних положень представників інституційного напрямку економічної теорії, а саме: інституційні перетворення – це удосконалення існуючих та створення нових структурно і функціонально визначених форм, що створюють умови, посилюють соціально-економічні відносини і нормують поведінку та дії людей (економічних агентів) в різних сферах їх життєдіяльності. З урахуванням цього розроблено механізм адаптації наявних економічних та соціальних інститутів у трансформаційній економіці до умов глобального середовища;
- обґрунтовано залежність сучасного етапу розвитку національної економіки від загального стану державної інформаційної інфраструктури, наявності єдиної загальнодержавної політики та стратегії економічного розвитку. Виходячи з цього, запропоновано механізм, що дозволяє вивчити взаємозв’язки та з’ясувати нормативно-обмежувальний вплив структурних і функціональних інститутів на процеси трансформації національної економіки;
- на основі розробленої моделі інноваційно-інституційного розвитку національної економіки запропоновано алгоритм державної координації соціально-економічних процесів та інституційних перетворень у трансформаційній економіці, застосування комплексного підходу до яких дозволяє дослідити чинники прискорення/гальмування трансформаційних процесів в економіці постіндустріального суспільства й обґрунтувати чинники формування інституційного середовища та інтелектуально-інформаційного суспільства. На основі цього запропоновано шляхи вдосконалення системи масових соціальних комунікацій з метою подолання інформаційної асиметрії між соціальними інституціями, бізнесом і владою для досягнення конструктивних інституційних перетворень;
вдосконалено:
- принципи побудови соціальної піраміди цінностей сучасного суспільства у трансформаційній економіці з урахуванням ключових понять і концептуальних положень теорії бездіяльного класу Т.Веблена. Це дозволило встановити, що на поведінку людей (економічну, соціальну, правову тощо) впливають мотиви демонстративного споживання, заздрісного порівняння, інстинкт наслідування, закон соціального статусу та інші природжені і набуті схильності, що, власне, можна вважати рушійною силою здійснення економічним агентом будь-якої діяльності;
- змістовне трактування поняття «власність» в сучасній економічній теорії та запропоновано доповнення елементів класифікації А. Оноре щодо визначення прав власності додатковими елементами, необхідними для становлення нової економічної системи в Україні, а саме: беззастережним правом суб’єкта набувати власність, у тому числі й інтелектуальну, виступати її носієм і використовувати соціально-економічні результати від її реалізації для забезпечення конструктивних інституційних перетворень;
- механізм узгодження нормативно-законодавчих документів на регіональному і загальнодержавному рівнях стосовно створення і розвитку інституту підприємництва, узгодження регуляторної політики та дозвільних процедур, їх сприяння досягненню поставлених цілей з використанням піар і медіа підтримки інституційних перетворень;
набуло подальшого розвитку:
- визначення сучасної соціально-економічної ролі інституцій в житті організованого суспільства та меж застосування теорії природно-еволюційного розвитку інституцій, що створюють сприятливе середовище для прискорення трансформаційних процесів і підґрунтя для сталого економічного розвитку;
- тлумачення інституційних перетворень і впливу їх наслідків на формування і розвиток трансформаційної економічної системи з використанням моделі кластеризації, як основи стратегічного партнерства між соціальними інституціями, бізнесом, владою та закладами освіти, що забезпечують фаховий рівень працівників.