Анотація
У дисертаційній роботі проведено комплексне вивчення інституційного розвитку суб’єктів господарської системи. Розкрито базові характеристики суб’єкта господарювання як учасника економічної системи, що володіє позитивною свободою вибору і втілює в собі єдність ціннісної, технологічної і статусно–ієрархічної основ при провідній ролі технологічної основи. Надано характеристику економічної свободи суб’єкта господарювання як практичної реалізації суперечливої єдності внутрішніх цінностей і зовнішніх обмежень, необхідно детермінуючих процедури вільного вибору.
На підставі теоретичного аналізу одержали подальший розвиток уявлення про суперечливий зміст тенденції посилення соціальної відповідальності суб’єктів господарювання. Уточнена характеристика форм опортуністичної поведінки суб’єктів в умовах ринкової трансформації шляхом її диференціації на опортуністичні інтерналії та опортуністичні екстерналії. Показана роль цивілізованого лобізму в інституційному розвитку суб’єктів господарювання трансформаційної економіки. Систематизовано основні напрямки впливу суб’єктів господарювання на підвищення національної конкурентоспроможності.
Annotation
This thesis is devoted to the all-inclusive investigation of the institutional development of economic system entities. The basic features of the economic entity are as a part of the whole economic system described. This entity possesses the liberty of choice and is a personification of three social attributes value, technological and statushierarchical attribute, while technological one is dominant. The economic liberty of economic entity is defined as the realization in practice of conflicting unity of internal values and external restrictions which determine the way of free choice.
There exist the conception of tendency to further increase of responsibility of economic entities. On the ground of the theoretical analyses the contradictoriness of this conception was revealed. As it was shown we have to distinct the opportunistic internal motivation and opportunistic external impact in the opportunistic behavior. Thus we detailed the forms of the entity opportunistic behavior under the conditions of market transformation. The impotent role of civilized lobbying for institutional development of economic entities of transformational economic is demonstrated. The main ways of influence of economic entities on the national competitiveness enhancement were systemized.
Актуальність теми дослідження
Пріоритетне значення інституційної складової ринкової трансформації обумовлює принципову важливість формування суб’єктів, які виконують правила і норми інституційної системи.
Поступове освоєння суб’єктами господарювання нових форм інституційної організації, здійснювана ними адаптація правил, норм і стандартів, що вводяться, оптимізація інструментів і важелів державної політики інституційних перетворень приводять до довгострокових позитивних зрушень в інституційному устрої сучасної ринкової економіки. Суб’єкти господарювання роблять систему диференційованою, стійкою і сприйнятливою до інновацій. Завдяки діяльності суб’єктів господарювання, що самостійно відповідають за наслідки своїх рішень і визнають авторитет суспільства і держави, держава може регулювати економіку в умовах невизначеності функціонування й розвитку.
Проте неокласична економічна наука, аналізуючи процедури вибору, зазвичай не розглядає проблему суб’єкта господарювання як такого.
Інституційний підхід розширив коло істотних явищ господарського життя за рахунок дослідження передумов процесу раціонального вибору. У той же час і інстітуционалізм, як правило, не враховує той факт, що процесам, які приводять до економічної рівноваги, повинен передувати суб’єкт цих процесів.
Накопичений досвід ринкової трансформації показує, що інституційні новації дають позитивні результати тільки тоді, коли формальні інститути перетворюються на елементи власного змісту корпоративного й організаційного середовища суб’єктів господарювання. Зустрічна адаптація інститутів до внутрішнього змісту корпоративного середовища суб’єктів господарювання забезпечує пристосування національної економіки до зовнішніх інституційних умов, зміцнення системи ринкових інститутів, посилення їх інтеграційних якостей.
Мета і завдання дослідження
Мета дослідження − вивчити передумови, механізми й наслідки інституційного розвитку суб’єктів економічної системи в умовах ринкової трансформації.
Мета роботи визначила наступні завдання наукового дослідження, вирішення яких надано в дисертації:
- уточнити зміст поняття «суб’єкт господарювання» і його внутрішню структуру;
- охарактеризувати особливу місію суб’єктів господарювання у функціонуванні й розвитку соціальної системи;
- охарактеризувати взаємозв’язок між ціннісними основами суб’єктів господарювання й інституційною системою;
- уточнити зміст економічної свободи суб’єктів господарювання в умовах інституціоналізації господарської діяльності, що посилюється і розвивається;
- охарактеризувати основні форми опортуністичної поведінки, характерні для суб’єктів трансформаційної економіки, та обґрунтувати заходи щодо їх обмеження;
- розкрити зміст інституційного розвитку суб’єктів господарювання і охарактеризувати його роль у зміцненні національної конкурентоспроможності;
- обґрунтувати напрями державної політики підтримки інституційного розвитку суб’єктів господарювання, що виходить з інтересів стійкого розвитку.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження − інституційний механізм включення суб’єктів господарювання у функціонування й розвиток господарської системи.
Предметом дисертаційного дослідження є інституційний розвиток суб’єктів господарювання в умовах ринкової трансформації.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:
вперше:
- розкрито базові характеристики суб’єкта господарювання як учасника економічної системи, що володіє позитивною свободою вибору і втілює в собі єдність ціннісної, технологічної і статусно–ієрархічної основ при провідній ролі технологічної основи, в якій у знятому вигляді відображено соціальні потреби, можливості і критерії функціонування й розвитку системи;
- надано характеристику економічної свободи суб’єкта господарювання як практичної реалізації суперечливої єдності внутрішніх цінностей (професіоналізм, компетентність, соціальна відповідальність, фінансове благополуччя, позитивні інновації та розвиток) і зовнішніх обмежень (перш за все, ресурсних та інституційних), необхідно детермінуючих процедури вільного вибору;
уточнено:
- характеристику форм опортуністичної поведінки суб’єктів в умовах ринкової трансформації шляхом її диференціації на опортуністичні інтерналії та опортуністичні екстерналії; доведено, що під час інституційного розвитку суб’єктів господарювання центр тяжіння опортуністичної поведінки поступово зміщується з інтерналій на екстерналії;
- роль цивілізованого лобізму в інституційному розвитку суб’єктів господарювання трансформаційної економіки, яка полягає у вкоріненні у якості легітимного інституту практики корпоративного солідарного самообмеження і прозорої взаємодії з державними органами, що сприяє поступовому підсиленню ціннісних підстав раціонального вибору;
- характеристику внеску суб’єктів господарювання у вирішення завдань підвищення національної конкурентоспроможності (доступ до глобального ринку сировинних, енергетичних, технологічних, фінансових, інформаційних, соціально-інституційних ресурсів; забезпечення більш високого рівня макроекономічної і фінансової рівноваги; впровадження глобальних нормативів і стандартів у національну економіку, адаптація національної інституційної системи до глобальних інститутів; виявлення технологічних і ринкових ніш, найбільш перспективних для національних економічних агентів , формування оптимальної стратегії глобалізації національної економіки);
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні уявлення про суперечливий зміст тенденції посилення соціальної відповідальності суб’єктів господарювання, що з одного боку, сприяє «розвантаженню» держави від деяких поточних соціальних функцій і зосередженню її на довгострокових завданнях розвитку, але з іншого боку, породжує статусну перевантаженість місії корпоративного сектора, на шкоду його початковій технологічній місії, що може сприяти авторитарному переродженню корпоративних цінностей;
- обґрунтування позитивного впливу нейтральної податкової політики на національну конкурентоспроможність за рахунок включення до складу істотних факторів процесу інституційного розвитку суб’єктів господарювання.
