Дисертаційну роботу присвячено актуальним проблемам активізації інвестиційної діяльності в умовах соціально-економічних трансформацій. В роботі досліджено теоретичні аспекти формування і становлення інвестиційної діяльності, проаналізовано її сутність і роль в сучасній економіці у контексті світового досвіду.
Сформульовано авторське визначення поняття „інвестиційна діяльність”, розмежовані поняття „інвестиційна діяльність”, „інвестиція”, „інвестування”, „інвестиційний процес”. Виділено фундаментальні й специфічні властивості інвестиційної діяльності як економічної категорії, що створює умови для подолання обмеженого юридичного підходу до її характеристики.
Проаналізовано чинники механізму активізації інвестиційної діяльності в Україні щодо ролі банківської системи, бюджетно-податкової політики і розвитку фондового ринку.
Виявлено основні джерела власних та залучених (іноземних) інвестиційних ресурсів. Досліджено тенденції їх накопичення та розподілу між галузями й регіонами України.
Розроблено авторську концептуальну модель механізму державного регулювання інвестиційних процесів в умовах трансформації економіки України.
Dissertation work is devoted to the issue of the day of activation of investment activity in the conditions of socio-economic transformations. The theoretical aspects of forming and becoming of investment activity are explored in work, its essence and role in a modern economy in the context of world experience is analysed. Author determination of concept is formulated „investment activity”, concepts are differentiated „investment activity”, „investment”, „investing”, „investment process”. Fundamental and specific properties of investment activity as economic category are selected, that creates conditions for overcoming of predominance of legal approach to its description.
The factors of mechanism of activation of investment activity in Ukraine within the framework of role of the banking system, budgetary-tax policy and fund market development are analyses.
The basic sources of own and attracted (foreign) investment resources are exposed. Their tendencies of accumulation and distributing between industries and regions of Ukraine are explored, and also recommendations in relation to the improvement of their structure and volumes are offered.
The author conceptual model of mechanism of government control of investment processes in the conditions of transformation of economy of Ukraine is offered.
Формування в Україні нового типу ринкових відносин обумовило необхідність суттєвої зміни структури національної економіки. Без інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів і інвестицій – її матеріального підґрунтя – це неможливо. Інвестиційна діяльність як вид підприємницької діяльності набула широкого розвитку у сучасному світі. Щодо України, то вона має потребу як у інвестиціях, так і у розвитку механізмів інвестиційної діяльності.
За роки активних ринкових трансформацій інвестиції в основний капітал в Україні скоротилися майже в 5 разів, середньорічний коефіцієнт введення основних фондів у дію зменшився з 5,3% до 2,2%, а рівень ліквідації застарілих об’єктів знизився з 2,2% до 0,95%. Скорочується питома вага інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності. Тільки за останні роки у промисловості вона знизилася відповідно з 41,91% у 2001 році до 40,65% у 2002 році, з 38,67% у 2003 році до 37,23% у 2004 році, і у 2005 році становила 37,63%. Вкрай нестійкою є динаміка цього показника в сільському господарстві, де частка інвестицій в основний капітал складає 4,96-4,2% і де переважає тенденція до його зниження. Катастрофічно низькою є частка інвестицій в легку промисловість – в середньому 1,2% за 2001-2005 рр.
Вкрай обмеженими є внутрішні інвестиційні ресурси. Уряд України шукає інвестиційні джерела за межами держави, бо потреба в них щороку зростає: у 2003 році вона складала 2,7 млрд. грн. (5% загальної суми потреб), в 2005 році – 5,9 млрд. грн. (9,5%), а згідно з прогнозними даними в 2009 році потреба сягне майже 11,7 млрд. грн. (9,6%) і у 2015 році – 11,6 млрд. грн. (5,7%). Недостатній обсяг іноземного капіталу, неповне використання власних внутрішніх інвестиційних джерел та причини соціально-економічного, правового і політичного характеру перешкоджають Україні стати державою з ринковою економікою і бути потенційним членом Європейського Союзу, Світової організації торгівлі тощо. Отже необхідність активізації інвестиційної діяльності в Україні обумовлює актуальність теми дисертації.
Мета дослідження: методологічне обгрунтування механізму активізації інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів в умовах трансформаційної економіки України.
Для досягнення мети в роботі сформульовано та розв’язано такі задачі дослідження:
- проаналізовано економічну категорію “інвестиційна діяльність”, визначити систему виробничих відносин, що виникають між господарюючими суб’єктами з приводу формування й використання інвестиційних ресурсів;
- досліджено основні концепції реалізації й розвитку інвестиційної діяльності й розробити концепцію управління інвестиційною діяльністю в Україні в контексті світового досвіду;
- виявлено особливості інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів й визначити її роль на макро- і мікрорівнях;
- визначено закономірності розвитку інвестиційної діяльності в трансформаційній економіці України, виявити суперечності інвестиційного процесу;
- визначено основні тенденції розвитку інвестиційного процесу в Україні в контексті розвитку банківської системи, бюджетно-податкової політики, а також у зв’язку з розвитком в Україні фондового ринку;
- розроблено механізм впливу держави на розвиток інвестиційного процесу і інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів на підґрунті аналізу чинників і механізмів активізації внутрішніх й зовнішніх джерел інвестування.
Об’єкт дослідження: процес інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів у сучасній Україні.
Предмет дослідження: економічні відносини, що виникають між суб’єктами інвестиційної діяльності з приводу формування і використання інвестицій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні концепції реалізації інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів і механізму її активізації в Україні. Основними науковими результатами дисертаційного дослідження є такі:
вперше:
- сформульовано авторське визначення категорії “інвестиційна діяльність” як системи виробничих відносин господарюючих суб’єктів з приводу формування й використання інвестиційних ресурсів. Виділено фундаментальні і специфічні властивості інвестиційної діяльності як економічної категорії, що створює умови для подолання обмежень юридичного підходу до її характеристики. Аналіз даної категорії в широкому спектрі економічних відносин дозволив розмежувати основні поняття досліджуваної проблеми, а саме: “інвестиційна діяльність”, “інвестування”, “інвестиція”, “інвестиційний процес”;
- розроблено концепцію управління інвестиційною діяльністю господарюючих суб’єктів в контексті світового досвіду. Концепція заснована на ідеях активізації банківської системи, використання інструментів бюджетно-податкової політики держави, активізації розвитку фондового ринку в Україні. Це дозволить активізувати інвестиційну діяльність в Україні;
уточнено:
- теоретичні підходи до визначення ролі банківської системи і бюджетно-податкової політики в активізації інвестиційної діяльності на підставі дослідження тенденцій її розвитку за період 1991-2005 рр., що обумовлює можливості поширення цього виду діяльності;
- методологію дослідження процесів розвитку фондового ринку України, що дозволяє визначити умови залучення іноземних інвесторів до українського інвестиційного ринку, а також активізувати діяльність вітчизняних інвесторів;
дістало подальшого розвитку:
- визначення сутності інвестицій як умови й інструменту реалізації підприємницької діяльності, протягом якої поміж людьми виникають економічні відносини, спрямовані на одержання прибутку чи досягнення соціального ефекту, що супроводжуються ризиком його повної або часткової втрати;
- механізм державного регулювання інвестиційної діяльності господарюючих суб’єктів, направлений на активізацію інвестиційних процесів в Україні.