Анотація
Досліджено механізми формування економічної поведінки під впливом таких соціальних факторів, як ментальність та релігія. За критерієм рентоорієнтації та ступеню адаптації типологізовано економічну поведінку. Показується соціально – економічний механізм адаптації до ринкового середовища в умовах інституціональних перетворень. Розкрито механізм співіснування формальних та неформальних інститутів на певній території.
Систематизовано неекономічні чинники, що обумовлюють темпи розповсюдження ефективних типів економічної поведінки в процесі інституційних перетворень. Аналізується зміст еволюційних та революційних інституціональних змін з урахуванням динаміки економічної поведінки. Виявлено та розкрито економічну поведінку суб‘єктів господарювання на основних ринках: споживчому, фінансовому та на ринку праці.
Annotation
The mechanisms of the economic conduct forming under the influence of such social factors, as mentality and religion has been explored. The economic conduct after the criteria of rentoorientation and degree of adaptation has been typologized. the social and economic mechanism of adaptation to the market environment in the conditions of institutional transformations has been shown. The mechanism of formal and informal institutions coexistence in a particular area has been researched.
The non-economic factors that determine the spread of effective types of economic behavior in the process of institutional transformation have been systematized. The maintenance of evolutional and revolutionary institutional changes taking into account the dynamics of economic conduct has been analyzed. The economic conduct of subjects of menage at the basic markets: consumer, financial and labour has been found out and exposed.
Актуальність теми дослідження
Оскільки Україна йде шляхом економічного реформування, досить актуальним є питання не швидкості створення ринкових інститутів, а їх відповідності існуючим інституціям, можливості їх приживання на ґрунті, яким є вітчизняна економічна система, та сприйняття носіями економічної поведінки, що вступають в економічні відносини. Просте копіювання західних інститутів вже давно довело свою обмежену раціональність, особливо в умовах інституціонального хаосу.
Цей хаос спровокований складним минулим України – економічними та соціальними експериментами, що мали місце за часів командної економіки; складнощами реформування, що зумовлені відсутністю визначеної соціально – економічної та гуманістичної стратегії; кризою світоглядних настанов, пов’язаною з відставанням змін ментальності від реформування формальних правил, стресовими умовами внаслідок вимушеного змінення економічної поведінки тощо.
В умовах інституціональної трансформації вплив соціальних факторів на економічну поведінку суб’єктів ринку значно зростає. Інституціональні перетворення сприяють різкій зміні цінностей і норм, пов’язаних з економікою, тобто прийнятих у суспільстві й у його окремих груп стійких уявлень людей про те, яка економічна поведінка для них є переважаючою. Ці цінності багато в чому суперечать особливостям історично сформованого українського менталітету і типу економічного мислення, що викликає деформацію поведінкових установок і очікувань людей, деструктивну економічну поведінку, перешкоджає економічній стабілізації.
Тому ефективність інституціональної трансформації в Україні багато в чому залежить від того, наскільки повно і правильно оцінюється і ураховується специфіка нашої країни, її національного господарства, ментальні особливості її жителів. Отже, досить актуальним є виявлення соціальних чинників економічної поведінки, що можуть бути джерелами нестабільності в перехідній економіці і вироблення відповідних рекомендацій з удосконалювання механізмів регулювання процесів трансформації.
Інституціональний аспект ринкової трансформації отримав досить інтенсивний розвиток як серед західних вчених, так і пострадянських, серед яких можна назвати В. Автономова, М. Дерябіну, Р. Євстигнєєва, Л. Євстигнеєву, М. Завельського, Р. Капелюшникова, Р. Коуза, Р. Левиту, А. Нестеренка, Д. Норта, А. Олійника, А. Ослунда, К. Полан’ї, Дж. Стіглиця, В. Тамбовцева, Б. Шаванса, А. Шаститка та ін. Вагомий вклад у дослідження інституціональних процесів у трансформаційній економіці внесли українські економісти С. Архієреєв, А. Гриценко, М. Деркач, В. Дубровський, А. Дугінець, Б. Кваснюк, О. Прутська, В. Соболєв, А. Чухно, О. Яременко та ін.
Мета і завдання дослідження
Основною метою дослідження є розкриття впливу економічної поведінки на хід інституціональних перетворень в економічній системі інверсійного типу.
Для досягнення поставленої мети у ході дисертаційного дослідження доцільним є встановлення та вирішення таких завдань:
- дослідити природу інститутів та інституцій, використовуючи існуючі наукові підходи до цих категорій; розкрити зміст просторової складової інституційного середовища та відповідної залежності економічної поведінки від цієї складової;
- розглянути основні наукові підходи до змісту економічної поведінки, чинників, що її визначають, а також методологічний потенціал цих підходів для дослідження її актуального стану;
- з’ясувати основні соціальні чинники, що здійснюють вплив на економічну поведінку, та простежити характер такого впливу у процесі ринкової трансформації економіки;
- виявити основні типи економічної поведінки домогосподарств в період ринкових перетворень та чинникии вибору її типу, оптимального для конкретного суб‘єкта;
- розкрити особливості економічної поведінки господарюючих суб‘єктів на споживчому, фінансовому ринках та ринку праці в процесі інституціональних перетворень;
- виявити найвпливовіші інституційні зміни, що впливають на мотиваційну складову економічної поведінки в трансформаційній економічній системі.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є економічна система, що перебуває у стані інституційної трансформації.
Предметом дослідження є економічна поведінка домогосподарств та суб’єктів господарювання та її вплив на інституційні трансформаційні процеси в економіці.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів визначається дослідженням поведінкових аспектів інституціональної трансформації і полягає в наступному:
вперше:
- Розкрито зміст адаптації господарюючих суб‘єктів до ринкового середовища в умовах інституціональних перетворень економічної системи інверсійного типу як процесу пошуку додаткових джерел доходів в умовах комплексної руйнації системи соціальних гарантій та постійного коригування своєї економічної поведінки залежно від: її типу; інституціональних змін, які переживають ці суб‘єкти; сили впливу цих змін на самого суб’єкта.
дістали подальшого розвитку:
- Розкриття взаємозв’язку формальних та неформальних інститутів шляхом врахування того, що неформальні інститути (ментальність, релігія тощо) є більш гнучкими, порівняно з формальними та справляють більший вплив на економічну поведінку індивідів (у тому числі через канали зовнішнього впливу), частково нейтралізуючи потенціал реалізації формальних інститутів, що є додатковим чинником суперечливої взаємодії формальних та неформальних інститутів в умовах глобалізації.
- Виділення, групування та розкриття неекономічних чинників, що обумовлюють темпи розповсюдження ефективних типів економічної поведінки в процесі інституційних перетворень: психологічні (ставлення індивіда до економічного успіху оточуючих економічних суб’єктів, соціальна відповідальність ефективних економічних суб’єктів, рівень суспільної довіри до державних інституцій), соціальні (рівень реалізації соціальних гарантій у короткостроковій та довгостроковій перспективі, включаючи гарантії зайнятості, належного рівня оплати праці та пенсійного забезпечення; оптимальний рівень соціальної диференціації; ступень забезпечення відповідності фактичного рівня споживання обсягу отриманих легальних доходів), політичні (адекватне представництво усіх соціальних верств в органах законодавчої влади; реальна незалежність судової влади та забезпечення принципу верховенства права в її діяльності; рівень транспарентності) та правові (забезпечення невідворотності та адекватності санкцій за опортуністичну поведінку економічних суб’єктів та державних службовців, відповідно, у сфері економічної активності та формування і застосування формальних норм і правил здійснення економічної діяльності).
- Систематизація особливостей економічної поведінки домогосподарств на фінансових ринках (зростаючий опортунізм споживачів та постачальників фінансових послуг в умовах трансформаційної економіки, посилення рентоорієнтаційних мотивів отримання цих послуг, зростання питомої ваги їх демонстраційного споживання) та чинників, що їх обумовлюють (прискорена глобалізація фінансових ринків та їх віртуалізація, підвищений рівень невизначеності та ризиків порівняно з іншими ринками, відставання національних та міжнародних регуляторних механізмів від зростаючого рівня складності функціонування глобальної фінансової системи, розповсюдження корупції в системі державного регулювання та саморегулювання фінансових ринків, розповсюдження фінансових пірамід, втрата взаємної довіри економічних суб’єктів та держави), і на цій основі – виявлення протиріччя між темпами розвитку сучасних технологій надання фінансових послуг та ступенем готовності споживачів до освоєння фінансових інновацій.
удосконалено:
- Класифікацію типів економічної поведінки в умовах ринкової трансформації на основі врахування рентоорієнтаційних мотивів та ступеню адаптації індивідів до інституційних змін ринкової направленості і виділення 6 типів економічної поведінки (рентоорієнтована; кримінально орієнтована; ринково–ейфорійна; ретро–ностальгічна; пасивна, що орієнтована на допомогу; адаптивна).
- Підхід до розкриття співвідношення різних видів мотивації окремих вікових груп робітників в сучасних умовах шляхом виділення домінуючих мотивуючих чинників у представників молодого та старшого поколінь, а саме: девальвація мотивуючої дії соціальних гарантій та посилення дії грошового мотиватору з одночасним домінуванням короткострокових цілей над довгостроковими у робітників молодого покоління та збереження ролі такого звичного мотиватора для робітників старшого покоління, як соціальні гарантії.
