Анотація
У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу досліджено теоретико-методологічні та практично-прикладні проблеми системи державного соціально-економічного захисту населення в умовах ринкової трансформації. Поглиблено розуміння сутнісного змісту системи відносин, що охоплюється категорією “соціально-економічний захист”. Методологічно обґрунтовано внутрішньо системне структурування соціально-економічного захисту. Узагальнено світовий досвід функціонування систем соціально-економічного захисту населення та вказано можливі шляхи його практичного використання у вітчизняній практиці.
Розкрито підходи до вирішення проблеми забезпечення соціально-економічної справедливості у процесі розподілу доходів та виокремлено нормативи, стандарти та індикатори визначення дієвості системи соціально-економічного захисту в сучасних умовах. Вказано механізми взаємодії основних соціально-економічних інститутів в умовах ринкової трансформації. Визначено найбільш суперечливі аспекти запровадження механізму адресного надання пільг та можливі шляхи його вдосконалення в умовах ринкової трансформації. Визначено основні шляхи вдосконалення механізму державного і недержавного соціально-економічного страхування, забезпечення та обслуговування.
Annotation
The dissertation is based on analysis of the theoretical, methodological and practical application problems of the socio-economic security of population under a market transformation. Profound understanding of the essential content of relationships covered by the category “socio-economic security”. Methodologically grounded internally structured system of socio-economic security. The world experience of the functioning systems of the socio-economic security is generalized; possible ways for its practical use in domestic practice are indicated.
Approaches to solving problems of socio-economic justice in the process of income distribution are exposed; standards and indicators of determine the effectiveness of socio-economic security in current conditions are determined. The cooperation mechanisms of basic socio-economic institutions in a market transformation are indicated. The most controversial aspects of establishing the mechanism of targeted benefits and possible ways of its improvement in market transformation are determined. The main ways of improving the mechanism of public and private socio-economic insurance, provision and maintenance are determined.
Актуальність теми дослідження
Наприкінці ХХ століття соціально-економічний захист населення став одним із центральних атрибутів соціально-економічної політики будь-якої цивілізованої держави. У країнах із розвиненою ринковою економікою щороку витрачаються значні кошти на покриття видатків соціальної сфери, зокрема, на фінансування соціальних виплат населенню, забезпечення функціонування та розвитку соціально-економічних інститутів, розробку необхідної нормативно-законодавчої бази тощо.
Саме завдяки сформованим моделям соціально-економічного захисту багато із сучасних європейських країн отримали назву соціально орієнтованих. Проте вже на початку ХХІ століття тенденція розширення соціально-економічних програм вичерпала свої можливості. Почали з’являтися ознаки фінансової кризи функціонуючих систем соціально-економічного захисту, спричиненої уповільненням економічного зростання, демографічним старінням населення, процесами економічної глобалізації, що вже сьогодні викликає необхідність пошуку нових шляхів досягнення оптимальних співвідношень між економічними й соціальними складовими суспільного розвитку, які дозволять уникнути конфлікту між пріоритетами економічного розвитку і забезпеченням соціальної справедливості.
Кардинальні процеси соціально-економічної трансформації, що мають місце в Україні також повинні бути підпорядковані завданням формування соціальної орієнтації ринкових відносин, де важливою складовою є побудова ефективної моделі державного соціально-економічного захисту населення. У той же час ринкова трансформація є суперечливою, а її результати не відповідають програмним цілям соціально-економічних перетворень, що посилює суспільну нестабільність, загострює конфлікти, загалом підриває базу розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки відповідно до європейського вибору України.
Суспільно загрозливих масштабів набули негативні явища, що пов’язані із загальним зниженням рівня життя, надмірною диференціацією доходів, неприпустимим соціально-економічним розшаруванням, маргіналізацією населення та поширенням глибокої бідності. У сучасних післякризових умовах держава має задіяти ефективні механізми гарантованого надання населенню тих основних соціально-економічних прав і гарантій, що закріплені Конституцією України.
Саме тому надзвичайно важливим та актуальним є питання поглиблення науково-теоретичних та прикладних досліджень тих відносин і суперечностей, що виникають у процесі забезпечення та підтримання державою належного рівня соціально-економічної захищеності своїх громадян, аналізу особливостей функціонування систем мінімальних соціально-економічних гарантій, адресної цільової допомоги, соціально-економічного страхування, забезпечення та обслуговування.
Потреба пошуку шляхів підвищення надійності та ефективності заходів, засобів та інструментів реалізації державою системи соціально-економічного захисту, а також створення реальних можливостей (фінансових, організаційних, нормативно-правових, морально-етичних) забезпечення її ефективного функціонування в умовах поглиблення процесу ринкових перетворень обумовлює практичну актуальність теми дослідження.
Мета і завдання дослідження
Метою дослідження є теоретико-методологічний аналіз проблем, закономірностей та суперечностей розвитку системи соціально-економічного захисту населення в умовах поглиблення ринкової трансформації та розробка науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення надійності механізму державного захисту вразливих верств населення з урахуванням світового досвіду.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:
- критично проаналізувати наявні теорії соціально-економічного захисту та визначити їх наукову сутність;
- поглибити сутнісне розуміння понять “соціально-економічний захист”, “соціально-економічне забезпечення”, “соціально-економічна допомога”, “соціально-економічна підтримка” та виявити їх системний взаємозв’язок з соціально-економічною політикою;
- виокремити існуючі теоретичні підходи до класифікації системних складових структури соціально-економічного захисту та розробити системно структуровану та максимально повну наукову класифікацію системи соціально-економічного захисту населення;
- узагальнити світовий досвід функціонування систем соціально-економічного захисту населення та запропонувати найбільш раціональні шляхи його практичного використання у вітчизняній практиці;
- розкрити підходи до вирішення проблеми забезпечення соціально-економічної справедливості в процесі розподілу доходів та уточнити нормативи, стандарти та індикатори визначення дієвості системи соціально-економічного захисту в сучасних умовах;
- дослідити інституційну структуру соціально-економічного захисту населення в Україні, вказати механізми взаємодії основних соціально-економічних інститутів в умовах ринкової трансформації;
- висвітлити найбільш суперечливі аспекти запровадження механізму адресного надання пільг та можливі шляхи його вдосконалення в умовах ринкової трансформації;
- визначити основні шляхи вдосконалення механізму реалізації системи соціально-економічного захисту в умовах трансформаційної економіки України, зокрема системи державного і недержавного соціально-економічного страхування, забезпечення та обслуговування тощо.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є процес розвитку соціально-економічних відносин, що виникають між державою, юридичними та фізичними особами, а також між різними суспільними верствами з приводу належного забезпечення державного соціально-економічного захисту населення країни.
Предметом дослідження є державний соціально-економічний захист населення в умовах ринкових перетворень, тенденції і суперечності його якісного розвитку та механізми ефективної реалізації.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна основних положень і одержаних автором результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у наступному:
вперше:
- теоретично обґрунтовано інституційну структуру системи соціально-економічного захисту, що складається з трьох видів інститутів: 1) організаційно-системних (які в свою чергу поділяються на соціально-організаційні та соціально-нормативні); 2) суб’єктно-асоційованих; 3) конгломератних утворень від організаційно-системних (похідних), активне функціонування та взаємодія яких в сучасних умовах сприяє підвищенню надійності соціально-економічного захисту населення;
- доведена доцільність запровадження у “Податковому кодексі кодексі” та інших законодавчих актах нового механізму обчислення масштабно-розрахункової одиниці, що є базою розрахунків визначення грошових сум, нарахованих по платежам (у тому числі податково-бюджетним), а також для обчислення обсягів штрафних санкцій і стягнень, що справляються з фізичних і юридичних осіб, що дозволить об’єктивно змінювати рівень базового масштабу даного показника на наступний бюджетний рік і не допустить вартісного заморожування величин мінімальних соціально-економічних гарантій;
удосконалено:
- внутрішньо системне структурування соціально-економічного захисту, що включає чотири структурні блоки: 1) систему соціально-економічного страхування; 2) систему соціально-економічного забезпечення та обслуговування; 3) систему цільової (адресної) допомоги та соціально-економічних компенсацій; 4) систему мінімальних соціально-економічних гарантій, що дозволяє визначити практичну пріоритетність реалізації державної соціально-економічної політики;
- класифікацію системи соціально-економічного захисту у частині її систематизації та розширення за такими критеріями: диференційованими складовими соціально-економічного захисту; суспільними стандартами, що покладені в основу соціально-економічного захисту; цільовою спрямованістю соціальних стандартів; функціональною спрямованістю соціально-економічного захисту щодо конкретних суспільних верств; джерелами фінансування структурних складових соціально-економічного захисту; видами страхування, що забезпечують соціально-економічний захист; видами світових моделей соціального захисту; країною, що запропонувала власну національну модель соціального захисту; пріоритетами соціально-економічного захисту;
- підходи до визначення відповідності рівнів відтворення людини (фізіологічно-деградаційного, духовно-деградаційного, простого обмеженого, простого повноцінного, розширеного раціонально-оптимального і повноцінно-гармонійного, розширеного надмірно-споживчого та рівня надмірно-деструктивного споживання) різним якісним станам її життєдіяльності (надзлиднів, злиднів, бідності, малозабезпеченості, добробуту і заможності, багатства та розкоші), що надає змогу виявити індикатори, які відображають рівень доходів людини відносно масштабної величини вартості мінімального споживчого бюджету та окреслити існуючі межі переходу від одного якісного стану рівня життя до іншого;
набули подальший розвиток:
- трактування сутнісного змісту системи відносин, що охоплюється категорією “соціально-економічний захист”, що являє собою у широкому розумінні – державну політику і цілеспрямовані дії, а також відповідну ресурсну базу, що забезпечують населенню країни комплексне, різностороннє розв’язання проблем, зумовлених соціальними ризиками; у вузькому розумінні – комплекс заходів, що застосовує держава з метою акумуляції необхідних ресурсів і запровадження ефективних механізмів підтримки реальних доходів і суспільно припустимого рівня споживання соціально вразливих верств населення;
- визначення пріоритетних напрямів побудови вітчизняної моделі соціально-економічного захисту, яка повинна відповідати умовам соціально орієнтованої економіки і являти собою синтез наступних елементів континентальної (Німеччина, Австрія, Швейцарія) та англосаксонської (Великобританія, Канада, США) моделей, а саме: функціонування надійного механізму соціального страхування, розвиток соціального партнерства, наявність жорсткого державного контролю за дотриманням мінімальних соціальних гарантій та за функціонуванням інститутів соціально-економічного захисту;
- структурування, з позицій поглиблення розуміння можливостей реалізації принципу соціальної справедливості в контексті забезпечення соціально-економічного захисту населення, дев’яти теоретичних концептуальних підходів економічної теорії добробуту, а саме: 1) концепції егалітаризму; 2) ліберальної концепції Р. Нозіка; 3) утилітарної концепції І. Бентама; 4) концепції добробуту Дж. Роулза; 5) концепції соціального оптимуму А. Бергсона та П. Самуельсона; 6) концепції етичності А. Сена; 7) критерію оптимальності В. Парето; 8) критерію компенсації Н. Калдора та Дж. Хікса; 9) подвійного критерію Т. Скітовські, що дозволило визначити ефективні способи досягнення соціально-економічної справедливості у вітчизняних умовах ринкової трансформації.