Анотація
Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальних і практичних питань конкурентоспроможності продукції. Висвітлено проблеми взаємозв‘язку і системної узгодженості факторів конкурентоспроможності, конкретних стратегій підвищення її рівня. Запропоновано розглядати економічну сутність поняття “конкурентоспроможність” як конкретної форми економічної спроможності виробника продукції в умовах конкурентного ринку. Обґрунтовано механізм підвищення конкурентоспроможності продукції. Визначено шляхи розв‘язання суперечностей між товарною та інноваційною стратегією підприємства. Удосконалено методику системного управління процесом оновлення продукції, що дозволяє оцінити якість і конкурентоспроможність основної продукції на ринках високотехнологічної продукції.
Annotation
Dissertation work is devoted research of actual and practical questions of competitiveness of products. The problems of intercommunication and system co-ordination of factors of competitiveness, concrete strategies of increase of its level are reflected. It is suggested to examine economic essence of concept “competitiveness” as a concrete form of economic feasibility of producer of products in the conditions of competition market. The mechanism of increase of competitiveness of products is grounded. Certainly ways of decision of contradictions between commodity and innovative strategy of enterprise. The method of system process control of update of products is improved, that allows to estimate quality and competitiveness of basic products at the markets of hi-tech products.
Актуальність теми дослідження
Економічна глобалізація, розширення кола країн, що вступають до Світової організації торгівлі, та ринкові реформи в країнах постсоціалістичного економічного простору знижують власні бар’єри на шляху до відкритої національної економіки; запровадження моделей інноваційного розвитку, посилення конкуренції всередині їх. Вони стали тими основними чинниками, які піднесли проблему конкурентоспроможності продукції до рівня особливо важливих і гостро актуальних.
Конкурентоспроможність продукції нині висунулася в ряд практичних проблем, розв’язання яких продиктоване інтересами національної безпеки країн, виживання окремих галузей і підприємств.
З іншого боку, цей процес сформувався так швидко, що економічна наука лише протягом останніх двох-трьох десятиліть поставила для себе і почала досліджувати конкурентоспроможність як самостійну теоретичну проблему.
В основі теоретичних досліджень конкурентоспроможності лежать праці таких видатних представників світової економічної думки, як Ф.Еджуорт, А.Курно, Дж.Робінсон, Е.Чемберлін, Й.Шумпетер, пізніших дослідників, таких як Е.Альтман, П.Дойл, П.Друкер, Е. Діхтель, Б. Карлоф, Х.Клодт, М.Мескон, М.Портер, П.Пратт, А.Стрікленд, Д.Сакс, Е.Хорн, Х.Шеберт та інші.
Певний внесок у дослідження окремих аспектів проблеми конкурентоспроможності зробили науковими працями вітчизняні вчені. Серед них роботи В.Базилевича, Я.Базилюк, В.Будкіна, І.Бураковського, З.Борисенка, А.Гальчинського, В.Геєця, Б.Губського, Я.Жаліла, М.Зверякова, Б.Кваснюка, С.Киреєва, А.Костусєва, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, В.Мунтіяна, А.Поручника, І.Радіонової, О.Рогача, В.Рокочої, А.Чухна, О.Шнипка та багатьох інших. Найбільш значимі роботи: колективу вчених Антимонопольного комітету України, Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики та Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Аналітична доповідь “Конкуренція в Україні“ (2006) та монографія «Конкурентоспроможність національної економіки” (2005). У центрі уваги їх авторів стан і шляхи розвитку конкуренції в Україні, національна конкурентоспроможність, її оціночні числові характеристики.
Однак, стосовно питання конкурентоспроможності залишаються нерозв’язаними цілий ряд проблем теорії і практики. Першочерговими в цьому контексті є проблеми з’ясування змісту, структури, логіки системного підходу до конкурентоспроможності продукції. Спроба розв’язання цього завдання і є одним з основних у дисертаційному дослідженні. На цій основі в дисертації досліджуються, зокрема, фактори (чинники) конкурентоспроможності продукції на макрорівні і на рівні підприємства. В сучасних умовах на особливу увагу заслуговують проблеми взаємозв’язку і системної узгодженості факторів конкурентоспроможності, конкурентних стратегій різних рівнів, що вимагає відповідних теоретичних розробок і узагальнень для обґрунтування методичних підходів щодо прийняття правильних стратегічних рішень.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є комплексне науково-теоретичне дослідження проблем підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та обґрунтування основних напрямків її досягнення.
Реалізація цієї мети обумовила необхідність постановки і вирішення наступних завдань:
- дослідити існуючі підходи до визначення економічної сутності категорії “конкурентоспроможність” і обґрунтувати зміст системного підходу до теоретичного дослідження конкурентоспроможності продукції;
- визначити загальносвітові та національно-специфічні фактори і критерії конкурентоспроможності продукції;
- дослідити формування конкурентного середовища як взаємозв’язаний, збалансований процес становлення і розвитку макроекономічних чинників зростання рівня конкурентоспроможності;
- дослідити інституціональні чинники зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції як особливо актуальні й важливі для економіки перехідного періоду;
- проаналізувати систему державного управління якістю продукції в контексті макроекономічних чинників зростання рівня конкурентоспроможності;
- дослідити вплив інноваційної діяльності на конкурентоспроможність продукції;
- проаналізувати процес формування умов конкуренції і механізмів зростання інноваційної активності підприємств;
- на основі досвіду інноваційно-активних підприємств обґрунтувати шляхи удосконалення системи управління інноваційного процесу.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є економічні відносини ринкової конкуренції і конкурентоспроможності.
Предметом дослідження є система методологічних, науково-теоретичних, організаційних, нормативно-правових, технологічних і практичних проблем конкурентоспроможності продукції та шляхи й напрямки їх реалізації.
Наукова новизна результатів дослідження
У дисертаційній роботі здійснене комплексне науково-теоретичне дослідження проблем конкурентоспроможності продукції та визначено шляхи і напрямки підвищення рівня конкурентоспроможності продукції. При цьому одержано наукові результати, які становлять наукову новизну і виносяться на захист:
вперше:
- розкрито сутність економічної категорії “конкурентоспроможність” як узагальнюючої форми відносин виробників продукції з приводу здатності їх та їхньої продукції (передусім, за витратами виробництва та якістю продукції) відповідати суспільним конкретно-історичним ринково-конкурентним вимогам;
- обґрунтовано механізм підвищення конкурентоспроможності продукції, який базується на активізації економічних інтересів суб’єктів господарювання, поглибленні взаємодії індивідуальної і колективної заінтересованості в результатах господарської діяльності й поєднує розвиток інноваційної діяльності на підприємствах, застосування нових технологій, які забезпечують підвищення рівня використання матеріальних і трудових ресурсів, зниження затратності виробництва і підвищення якості продукції, з ринковими механізмами відповідності продукції попиту на вітчизняному і зовнішніх ринках, світовим стандартам, що забезпечує її конкурентоспроможність і реалізацію за цінами світового ринку;
- визначено науковий системний підхід до підприємства як цілісної мікрогосподарської системи, спрямований на розв’язання суперечностей між товарною та інноваційною стратегією його розвитку шляхом виявлення пріоритетних напрямків зростання стратегічного потенціалу конкурентоспроможності продукції, оптимізації співвідношення “ціна-якість” і забезпечення у довгостроковій перспективі стійкого попиту на продукцію та своєчасного реагування на зовнішні й внутрішні загрози конкурентоспроможності підприємства та його продукції;
удосконалено:
- методику системного управління процесом оновлення продукції в інноваційно-активних підприємствах шляхом уточнення понятійного апарату, групування продукції за ступенем її новизни, застосування показників відновлення продукції, змінюваності моделей, ефективності процесу оновлення продукції, відповідності світовому рівню, що дозволяє оцінити якість і конкурентоспроможність основної продукції на вітчизняному і світових ринках високотехнічної продукції;
дістало подальший розвиток:
- методологія системного підходу до дослідження конкурентоспроможності продукції, аналіз взаємозв’язку і відмінностей між поняттями конкурентоспроможності окремого виду продукції, конкурентоспроможності підприємства, галузі, країни;
- класифікація чинників конкурентного середовища за ознакою їх походження – економічного і неекономічного та характеристика специфіки їхнього впливу на підвищення конкурентоспроможності продукції;
- визначення основних причин і наслідків диспропорцій чинників конкурентоспроможності вітчизняної продукції, системність і необхідність комплексного застосування важелів розбудови соціально-економічного середовища, сприятливого для збалансованого становлення сучасних чинників конкуренції та конкурентоспроможності продукції;
- обґрунтування необхідності розробки й умов використання стратегій диверсифікації товарної політики підприємств (концентричної, вертикальної, латерної) та доведення пріоритетності в умовах відновлення платоспроможного попиту науково-технічних переваг продукції порівняно з перевагами, що створюються низькою ціною продукції.
