Анотація
У роботі здійснено наукове опрацювання еволюції наукової думки щодо сутності та ролі освіти у соціально-економічному розвитку суспільства, сутності й значення інституту вищої освіти в інституційній структурі суспільства, досліджено економічні детермінанти й суспільні результати функціонування інституту вищої освіти. Досліджено основні закономірності становлення інформаційного суспільства й економіки знань; тенденції трансформації умов і чинників розвитку вищої освіти, основні вектори орієнтації її розвитку на потреби економіки знань. Систематизовано функції вищої освіти, системно охарактеризовано її економічну функцію, досліджено особливості реалізації економічної функції вищої освіти в Україні.
Досліджено тенденції трансформації економічного механізму функціонування вищих навчальних закладів, розвиток інституційних форм та інструментів фінансування вищої освіти, обґрунтовано взаємозв’язок економічного механізму функціонування вищих навчальних закладів із ефективністю реалізації економічної функції вищої освіти. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку вищої освіти у концепції інноваційного розвитку України, запропоновано основні напрями внутрішніх організаційних змін у системі вищої освіти, визначено основні цілі, інструменти та форми економічної політики держави щодо формування системи вищої освіти, адекватної до потреб економіки знань.
Annotation
The scientific study of the evolution of scientific thought regarding the nature and role of education in socio-economic development of nature and significance of the institute of higher education in the institutional structure of society has been carried out, the determinants of economic and social results of functioning of the institute of higher education have been investigated.
The work researches the basic laws of information society formation and knowledge economy; transformation tendencies of the conditions and factors in the development of higher education, the main vectors of the orientation of its development to the needs of the knowledge economy. The functions of higher education have been systematized. The work gives the systematic characteristic of economic function, the features of the implementation of the economic function of higher education in Ukraine.
The tendencies in transformation of the economic mechanism of functioning of institutions of higher education, the development of institutional forms and instruments of financing higher education have been studied, interrelation of the economic mechanism of functioning of higher educational institutions with efficiency of realisation of economic function of higher education has been proved.
The strategic priorities of higher education development in the concept of innovative development of Ukraine have been substantiated, the basic directions of internal organizational changes in higher education system have been offered, the main objectives, instruments and forms of the state economic policy, on the formation of the higher education system that is adequate to the needs of the knowledge economy have been defined.
Актуальність теми дослідження
Перетворення інформації, знань, інновацій у головний ресурс економіки обумовило потребу і створило нечувані можливості для звільнення людини, піднесення її як вільної особистості, розвитку її розумових і творчих здібностей, у чому вирішальна роль належить освіті.
У сучасному суспільстві, що фактично є перехідним станом від індустріального до постіндустріального, освіта і, зокрема, вища освіта, перетворилася у визначальний чинник динамічного соціально-економічного розвитку країни. Водночас, її висока якість можлива тільки за умови формування у державі ефективних інститутів її функціонування та управління нею. Механізм функціонування освіти, у тому числі й вищої, розвивається і трансформується в нових умовах глобалізації й демократії.
Система вищої освіти України також знаходиться у процесі постійного реформування, що зумовлено трансформаційними змінами у суспільстві та необхідністю відповідати вимогам становлення економіки знань. Вища освіта стає дуже важливим суспільним інститутом, тому нових підходів потребує вся система управління нею. З одного боку, необхідно теоретично обґрунтувати сутність, функції, роль вищої освіти як інституту в сучасній економіці та суспільстві, з іншого – удосконалити механізм управління вищою освітою.
Система державного управління має базуватися на механізмах і стимулах, що впливатимуть на вищі навчальні заклади, спонукаючи їх підвищувати якість освітніх послуг, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності, формувати людський капітал, потрібний для становлення економіки знань.
Дослідженню теоретичних і прикладних аспектів ролі освіти у контексті формування інформаційного суспільства та економіки знань присвячені роботи відомих вчених Ф. Броделя, Дж. К. Гелбрейта, Р. Дарендорфа, П. Дракера, Р. Інгельгарта, В. Іноземцева, Г. Канна, М. Кастельса, Р. Катца, Г. Маркузе, Й. Масуди, Ф. Махлупа, Б.Мільнера, М. Пората, В.Савчука, Т. Сакайі, Г. Стиглера, Т. Стоуньєра, К. Томінаги, А. Тоффлера, Л. Туроу, Т. Форрестера, Ф. Фукуями, А.Чухна, О. Шкурупій та ін. Для дослідження сутності та ролі інституту вищої освіти в інституційній системі суспільства важливе значення мають наукові доробки провідних вчених-інституціоналістів: Д. Белла, Т. Веблена, А.Горца, Дж.Коммонса, Р.Коуза, А.Льюїса, К.Менара, Д.Норта, Р. Нурєєва та ін.
У розвиток проблематики забезпечення ефективного функціонування системи освіти суттєвий внесок зробили як українські, так і зарубіжні вчені, а саме: А.Ашкеров, Г.Беккер, М. Блауг, В.Бородюк, Х.Боуен, А.Віфлеємський, А. Гальчинський, А.Гриценко, О.Грішнова, Е.Денісон, Г.Дмитренко, В.Жамін, І. Каленюк, К.Корсак, С.Костанян, В. Кремень, В.Куценко, В.Луговий, Я.Мінсер, В.Новіков, Г.Псахаропулос, О.Сухарєв, В.Чекмарьов, Т.Шульц та ін.
Разом із тим, залишаються недостатньо розробленими багато питань щодо пошуку оптимальної моделі управління вищою освітою як важливим суспільним інститутом. Мета реформи вищої освіти в Україні, на нашу думку, полягає у перетворенні вищої освіти у дієвий чинник формування економіки знань, підвищенні соціальної й економічної ефективності функціонування вітчизняної системи вищої освіти, приєднанні до наукової й освітянської еліти Європи не лише заради втілення європейських стандартів, а й з пропозицією світові свого доробку й досягнень.
Практика реформування вітчизняної освіти свідчить, що теоретичного аналізу вимагають такі проблеми: обґрунтування пріоритетного значення вищої освіти як чинника формування людського капіталу та інноваційного розвитку економіки, визначення сутності інституту вищої освіти, його місця і ролі в інституційній структурі суспільства, формування стратегічних пріоритетів розвитку вищої освіти відповідно до вимог економіки знань, удосконалення механізму реалізації економічної функції вищої освіти у сучасних умовах, трансформація економічного механізму функціонування вищих навчальних закладів, цілі та важелі економічної політики держави щодо формування системи вищої освіти, адекватної потребам економіки знань та ін.
Відсутність цілісних системних досліджень напрямів трансформації інституту вищої освіти та потреба у науковому обґрунтуванні пріоритетів і заходів її розвитку в умовах становлення економіки знань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, завдання і логіку викладення матеріалу.
Мета і завдання дослідження
Метою роботи є визначення сутності інституту вищої освіти, розробка теоретико-методологічних засад його трансформації та стратегічних пріоритетів розвитку в умовах становлення економіки знань і обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування ефективного економічного механізму його функціонування в Україні.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв’язання комплексу завдань:
- визначити сутність вищої освіти як суспільного інституту та його роль в інституційній структурі суспільства, обґрунтувати концептуальні засади функціонування цього інституту та необхідність його трансформації в умовах становлення економіки знань;
- дослідити закономірності становлення інформаційного суспільства і економіки знань як умови трансформації інституту вищої освіти;
- оцінити сучасні тенденції розвитку вищої освіти, обґрунтувати основні напрями її трансформації відповідно до потреб економіки знань;
- систематизувати функції вищої освіти, обґрунтувати сутність та зміст поняття “реалізація економічної функції вищої освіти”;
- дослідити особливості реалізації економічної функції вищої освіти в Україні; обґрунтувати пріоритети удосконалення механізму реалізації економічної функції вищої освіти в умовах становлення економіки знань;
- розробити модель аналітичної оцінки економічної ефективності вищої освіти, систему індикаторів реалізації її економічної функції в умовах становлення економіки знань;
- обґрунтувати структуру економічного механізму функціонування вищої освіти; розкрити концептуальні засади удосконалення економічного механізму функціонування вищої освіти в умовах становлення економіки знань;
- обґрунтувати основні напрями внутрішніх організаційних змін у системі вищої освіти, процедури та інструментарій державного регулювання економічної діяльності вищих навчальних закладів;
- визначити стратегічні пріоритети, основні цілі, інструменти та форми економічної політики держави щодо формування системи вищої освіти, адекватної до потреб економіки знань.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є система економічних, соціальних і організаційно-правових відносин з приводу функціонування вищої освіти як соціально-економічного інституту.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних проблем трансформації інституту вищої освіти в умовах становлення економіки знань.
Наукова новизна результатів дослідження
Дисертаційна робота є першим в Україні системним дослідженням трансформації інституту вищої освіти, економічного механізму його функціонування в умовах становлення економіки знань. У дослідженні, на основі міжнародного і національного досвіду й врахування внутрішніх і зовнішніх чинників, розвинуто теоретичні та методологічні положення щодо управління системою вищої освіти у процесі трансформації її економічного механізму.
Основні результати, що становлять наукову новизну і виносяться на захист, такі:
вперше:
- на основі адекватного до умов становлення економіки знань розуміння ролі й функцій освіти обґрунтована структура поняття «економічний механізм функціонування вищої освіти» як сукупності організаційно-економічних форм роботи основних суб’єктів освітньої діяльності (їх класифікація розроблена за критеріями управління, фінансування і власності), методів та інструментів державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів, стратегії розвитку системи вищої освіти, що забезпечує системне функціонування та виконання суспільних функцій усією сферою вищої освіти;
- обґрунтовано основні пріоритети удосконалення механізму реалізації економічної функції вищої освіти в умовах становлення економіки знань: трансформація внутрішнього економічного механізму функціонування інституту вищої освіти (диверсифікація організаційно-економічних форм закладів вищої освіти, перетворення їх у суб’єкти підприємництва, ускладнення механізму фінансового забезпечення та регулювання) та посилення взаємодії з інститутами зовнішнього середовища (з бізнесом – для забезпечення комерціалізації знань, із ринком праці – для врівноваження попиту і пропозиції, врахування якісних вимог до фахівців, із органами державного управління – для формування й реалізації державної політики, спрямованої на становлення економіки знань). Це забезпечить підвищення ефективності функціонування освіти: підвищення якості освіти, посилення її практичної складової у сукупності з наданням фундаментальних знань, врівноваження попиту і пропозиції на ринку освітніх послуг, посилення кореляції заробітної плати працівників із рівнем їх кваліфікації та ін.;
удосконалено:
- обґрунтування сутності та змісту поняття “реалізація економічної функції вищої освіти”, яку полягає у систематизації економічних результатів освітньої діяльності, що можуть проявлятися на нано-, мікро- та макрорівнях не лише у вигляді зростання доходів всіх індивідуальних та колективних суб’єктів економічних відносин, але й у широкому спектрі непрямих результатів, які не завжди виявляються у безпосередніх економічних здобутках, однак створюють позитивне середовище для посилення економічного ефекту вищої освіти;
- методологічні підходи до аналітичної оцінки економічної ефективності фінансового забезпечення вищої освіти, яка включає розроблені автором: 1) модель, що описує сукупні суспільні витрати на освіту, 2) мотиваційну модель фінансування освіти; 3) структурно-функціональну модель фінансового забезпечення розвитку вищої освіти і науки України, 4) формулу розрахунку нормативу державного фінансування вищого навчального закладу виходячи із витрат на одного студента. Така оцінка відрізняється від існуючих методик оцінки ефективності комплексним підходом до аналізу широкого спектру прямих і непрямих результатів освітньої діяльності й дає можливість забезпечити баланс між державними і недержавними фінансовими ресурсами розвитку вищої освіти;
- систематизацію умов і чинників забезпечення та підвищення соціально-економічної ефективності вищої освіти, доведено, що вона може бути забезпечена державною політикою, стратегічно орієнтованою на потреби розвитку економіки знань на основі чітких принципів управління диверсифікованими навчальними закладами, стимулюючої податкової політики , організаційного сприяння, продуманого механізму фінансового регулювання і фінансового забезпечення закладів освіти;
- обґрунтування процедур та інструментарію державного регулювання економічної діяльності вищих закладів освіти у напрямах: послаблення прямого адміністративного втручання й жорсткого контролю і, на заміну цього, використання ряду непрямих методів управління (гарантування видатків на розвиток, визначення певних економічних параметрів-орієнтирів – гарантованих мінімальних розмірів заробітної плати викладачів, статутного фонду тощо, за умови дотримання яких вищі навчальні заклади мають право самостійно вирішувати інші питання своєї діяльності); розширення господарської автономії навчальних закладів (у розпорядженні власними фінансовими ресурсами, в отриманні додаткових доходів від суміжної підприємницької діяльності, у можливостях співпраці з бізнесом та ін.), удосконалення системи фінансового забезпечення (на основі принципів диверсифікації джерел фінансування, пріоритетності державних ресурсів, соціальної спрямованості, чітких і прозорих критеріїв виділення коштів, посилення стимулюючого впливу міжбюджетних відносин та ін.);
дістали подальшого розвитку:
- основні концептуальні засади функціонування інституту вищої освіти в умовах формування економіки знань, зростаючої інтеграції та глобалізації освітнього простору, які полягають у: спрямованості на формування інтелектуального потенціалу, поступовій уніфікації внутрішньої структури національних систем вищої освіти, впровадженні високих освітніх стандартів та механізмів їх гарантування, розширенні кола суб’єктів, що беруть участь в управлінні та фінансуванні вищої освіти, посиленні підприємницьких функцій вищих навчальних закладів;
- систематизація основних груп чинників, що впливали на трансформацію інституту вищої освіти в процесі переходу українського суспільства від командно-адміністративної до сучасної ринкової економіки (активні ринкові перетворення, безпрецедентна відкритість національної економіки, науково-технічний прогрес, неефективне управління), а також тих, які впливатимуть на освіту в процесі руху суспільства до економіки знань (ефективне державне регулювання, інтелектуалізація суспільства й економічної діяльності, глобалізація всіх сфер життя, структурна трансформація). Визначено напрями дії цих чинників, що дає змогу регульовано використовувати їх для бажаних трансформацій інституту вищої освіти;
- концептуальні засади вдосконалення економічного механізму функціонування вищої освіти в умовах становлення економіки знань, що ґрунтуються на необхідності визнання освіти в якості не лише високоефективних інвестицій, але й інституту розвитку людини і суспільства на основі акумуляції, примноження, поширення та комерціалізації знань. Саме така концептуальна установка обґрунтована як необхідна спрямовуюча всієї державної політики щодо розвитку інституту вищої освіти у напрямі активізації її ролі у забезпеченні становлення економіки знань;
- дослідження сучасних тенденцій розвитку вищої освіти в умовах постіндустріальної парадигми, що дозволило виявити найважливіші особливості, які визначають траєкторію та масштаби трансформації інституту вищої освіти: глобалізація ринків освітніх послуг та ринку праці, посилення впливу непрямих чинників на кінцевий інвестиційний ефект від отримання освіти, перетворення освіти на підприємницький вид діяльності при одночасному зростанні її ролі як суспільного блага особливого значення.