Анотація
У дисертаційній роботі досліджено логіко-історичний процес формоутворення вартості і ціни як розгортання поняття і відносин економічної цінності. Економічну цінність визначено як економічне благо (умова і результат людської господарської діяльності), що має певну корисну форму і виступає в процесі суспільного обміну в троякій визначеності вартості, граничної корисності і ціни.
Послідовно розвиваючи наукову гіпотезу про взаємозв’язок відносин вартості і буття економічного простору-часу, автор виявляє передумови формування методології релятивістської економічної науки. З’ясовано методологічні аспекти концепцій ціни виробництва Д.Рікардо, перетворених економічних форм К.Маркса, стандартного товару П.Сраффи та ін. у контексті їх внеску в обґрунтування інституційних передумов загальної економічної рівноваги і сталого розвитку господарської системи, у тому числі за умов ринкової трансформації інверсійного типу.
З’ясовано сутність інституціоналізму в широкому розумінні, у взаємозв’язку з теорією трудової вартості і маржиналізмом, як класичного русла течії економічної думки в дусі логіки Серединного шляху.
Annotation
The thesis deals with the logico-historical process of the creation of value and price as development of the notion and relations of economic value. Economic value is defined as an economic good (condition and result of human economic activity) having a certain use-ful form and appears in the process of social exchange in a triple definition of value, mar-ginal utility and price.
By consistently developing the scientific hypothesis about the interrelation between value and being of economic space-time, the author reveals certain preconditions for the formation of the methodology of relativist economic science. She arranges the methodo-logical aspects of the price concepts by D.Ricardo, transformed economic forms by Ch. Marx, Sraffi’s standard commodity and others in the context of their contribution to justi-fication of the institutional preconditions of general economic equilibrium and sustainable development of an economic system, including under the conditions of a reverse-type market oriented transformation.
The thesis reveals the significance of broad-sense institutionalism in its interconnection with the theory of labor value and marginalism as a classical direction of economic thought in the spirit of the logic of Middle Way.
Актуальність теми дослідження
На пояснення зазначених явищ претендують сьогодні теорія систем, синергетика, філософія постмодерну, математична логіка, цивілізаційний підхід в історії, соціологія постіндустріальної хвилі, термодинамічна теорія структури, стійкості і флуктуацій, екологічна економіка, біоетика, різні інституціональні підходи і т. ін.
Разом з тим основу трансформаційних процесів світового господарства складають зміни в економічному базисі і надбудові, а ядро господарської глобалізації утворює глобалізація економічна. Це з необхідністю висуває на роль методологічного лідера економічну теорію. Однак сучасна економічна теорія знаходиться в кризовому стані; трьом її основним науковим гілкам (трудовій теорії вартості, маржиналізму, інституціональній економіці), що досліджують єдиний об’єкт, властиві різні методологічні підґрунтя, а разом з тим і три бачення світу. У такому вигляді економічна наука не може надати адекватну відповідь на глобальний виклик буття: вона є традиційною (позаісторичною), бо не відображає генезис свого об’єкта в єдиній просторово-часовій системі координат, а її основні наукові течії перебувають у стані ідеологічної ворожнечі.
Тим загальним, що притаманне кожному з трьох зазначених економічних течій, що ідентифікує ці напрями як наукові, є теорія вартості. Разом з тим теорія вартості сьогодні також виявляється розколотою; більше того, саме її “розкол” і провокує роз’єднаність трьох підходів у науці. Термін “вартість” характеризує методологічне ядро трудової теорії вартості; у маржиналізмі основним поняттям є гранична корисність; інституціоналізм взагалі не має власного теоретичного ядра і спирається на вартісну або маржинальну методологічну платформу. Однак економічна теорія тільки тоді зможе запропонувати адекватну сучасним вимогам методологію пізнання, коли вона спиратиметься на єдину теорію економічної цінності.
Проблемами ціннісних відносин займалися і займаються багато поколінь економістів. Значний внесок у розвиток теорії економічної цінності внесли Абалкін Л., Августин Бл. Аврелій, Автономов В., Ананьїн О., Аквінський Ф., Алле М., Аристо-тель, Баумоль У., Бем-Баверк Є., Блауг М., Булгаков С., Бурмейстер Є., Бухарін М., Беккер Г., Вальрас Л., Варга С., Візер Ф., Вознесенський М., Гелбрейт Дж., Джевонс У., Дмитрієв В., Друкер П., Енгельс Ф., Ентов Р., Ерроу К., Зібер М., Ільєнков Е., Канторович Л., Кейнс Дж., Кене Ф., Кондратьєв М., Корнаі Я., Коуз Р., Курно О., Курц Х., Лєйонхуфвуд А., Леонтьєв В., Мальтус Т., Маркс К., Маршалл А., Менгер К., Мілль Дж., Міль Дж. Ст., Морісіма М., Найт Ф., Нікітін С., Новожилов В., Норт Д., Ойкен В., Ольсевич Ю., Осадча І., Островітянов К., Пезенті А., Петті В., Платон, По-критан А., Поланьї К., Поппер К., Пригожин І., Радаєв В., Робінсон Дж., Розенберг Д., Самуельсон П., Слуцький Є., Сміт А., Сраффа П., Стігліц Дж., Стідмен Я., Стру-мілін С., Стюарт Дж., Сей Ж.-Б., Тронєв К., Туган-Барановський М., Уільямсон О., Федоренко М., Хайєк Ф., Хан Ф., Хансен Е., Хікс Дж., Ходжсон Дж., Худокормов А., Цаголов М., Чемберлін Е., Черковєц В., Чухно А., Шаталін С., Шефолд Б., Шумпетер Й., Янг Й. та інші автори.
Проблеми вартісних відносин на пострадянському просторі досліджують Архієреєв С., Афанасьєв В., Бажал Ю., Базилевич В., Башнянін Г., Богиня Д., Ватаманюк З., Гальчинський А., Геєць В., Гриценко А., Губанов С., Дементьєв В., Дзарасов С., Довбенко М., Єременко В., Єщенко П., Задорожний Г., Задоя А., Звєряков М., Злупко С., Іноземцев В., Кім М., Кваснюк Б., Кривенко К., Крючкова І., Лісовицький В., Маєвський В., Малахов С., Малий І., Мамалуй О., Мандибура В., Марцинкевич В., Медведєв В., Московський А., Нурєєв Р., Олєйник А., Осіпов Ю., Павленко Ю., Панчишин С., Пахомов Ю., Петруня Ю., Савчук В., Соболєв В., Тарасевич В., Тю-тюннікова С., Федулова Л., Чухно А., Яременко О., інші автори.
У той же час слід зазначити, що наприкінці XX – початку XXI ст. економічна наука в цілому відійшла від дослідження відносин вартості, стала втрачати ціннісні орієнтири.
Методологічна роз’єднаність основних течій сучасної економічної науки, їх “замкнутість на себе”, не йде на користь жодному з них: відображення об’єкта дослідження навіть у межах власного поля зору виявляється тут деформованим. Так, каменем спотикання в методології трудової теорії вартості є проблема трансформації вартості в ціну виробництва; в теорії неокласичного синтезу – зяюча порожнеча між мікро- і макрорівнями аналізу; в інституціоналізмі – дисфункціональність, що зовні виражена в протистоянні “старого”, “нового” і нео-інституціоналізму. Водно-час підведення єдиної методологічної платформи під кожний із зазначених теоретичних підходів знімає існуючи тут суперечності.
Конструктивним підґрунтям такої платформи є поняття економічної цінності як блага. Послідовно розвиваючи наукову гіпотезу про взаємозв’язок відносин вартості і буття економічного простору-часу, можна простежити процес формоутворення відносин економічної цінності з моменту їх зародження дотепер і тим виявити передумови формування методології релятивістської економічної науки, що здатна діяльно перетворювати господарські підвалини суспільного життя.
Вищесказане обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційного дослідження є відтворення логіко-історичного процесу формоутворення вартості і ціни як розгортання поняття і відносин економічної цінності, а також ціннісний перегляд методологічної спадщини економічної науки у контексті його внеску в обґрунтування інституційних передумов загальної економічної рівноваги і сталого розвитку господарської системи, у тому числі за умов ринкової трансформації інверсійного типу.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення таких завдань:
- з’ясувати сутність поняття економічної цінності як блага, прояснити його взаємозв’язок з категоріями вартості, граничної корисності, ціни через розмежування джерела, субстанції, форми, міри ціннісних відносин;
- дослідити теорію вартості і ціни в різних економічних школах з позицій розгортання логіки ціннісних відносин як рефлексії буття економічного простору-часу;
- розкрити умови і передумови ціннісного синтезу основних теоретичних напрямів в економічній науці;
- обґрунтувати методологічні підходи до дослідження форм модифікації економічної цінності;
- проаналізувати перетворені форми вартості і ціни; висвітлити сучасні проблеми модифікації форм економічної цінності;
- охарактеризувати ціннісні підвалини механізмів економічної рівноваги і сталого розвитку системи суспільного господарювання;
- простежити еволюцію інститутів ринкового ціноутворення;
- прояснити закономірності відтворення відносин вартості і ціни в плановому господарстві традиційного соціалізму; висвітлити ціннісні складові процесів економічної інверсії;
- відобразити логіку формування ціннісних відносин в умовах ринкової трансформації інверсійного типу.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є генезис системи суспільного господарювання як процес історичного розвитку сукупності природно-технологічних, організаційно-економічних і соціально-економічних зв’язків і відносин у тріаді природа – людина – суспільство.
Предметом дослідження є процес формоутворення поняття і відносин економічної цінності (блага) як рефлексії буття економічного простору-часу.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що через послідовне відтворення логіко-історичного процесу формоутворення вартості і ціни як розгортання поняття і відносин економічної цінності (блага) визначено передумови та започатковано підходи до розвитку методологічних засад релятивістської економічної науки як теорії перетворених економічних форм.
Найбільш важливі результати, вперше отримані здобувачем:
- виявлено, що методологічним підґрунтям релятивістської економічної науки є поняття економічної цінності як блага, єдиного в троякій визначеності граничної корисності, вартості і ціни, що у згорнутому вигляді містить і адекватно відображає логікою перетворених економічних форм генезис та історичні долі системи суспільного господарювання як буття економічного простору-часу;
- обґрунтовано, що модифікованими (перетвореними) формами економічної цінності є інститути вартості, граничної корисності і ціни як суть образи, що актуалізують процеси і відносини взаємного перетікання буття економічного простору-часу в ситуації економічного вибору, обумовленого відносинами обміну;
- доведено, що основною перетвореною формою економічної цінності як блага є інститут ціни, здатний ефективно синтезувати, зберігати і транслювати соціально-економічну інформацію, забезпечуючи підпорядкування механізму сукупного суспільного відтворення законам економічної ефективності і соціальної справедливості;
- охарактеризовано інституційний зміст буття економічної цінності як блага у вузькому і широкому розумінні. Економічною цінністю у вузькому розумінні є інститут ціни як геном господарської системи, що відображає єдність відносин граничної корисності і вартості в умовах найпростішого економічного вибору (х економічного блага А = y економічного блага В); економічна цінність у широкому розумінні є генетичною конституцією (генотипом) соціально-економічної системи – ціннісним механізмом, який забезпечує наступність її рівноважного функціонування і сталого розвитку;
- розкрито інституціональну природу відносин вартості і граничної корисності як перетворених економічних форм. Показано, що у вузькому розумінні відносини вартості (буття економічного часу) і граничної корисності (буття економічного простору) суть взаємне інобуття – відносини вартості, які у широкому розумінні розгортаються в інституційні підвалини системи суспільного господарювання (універсуму), забезпечуючи її рівноважне функціонування (інститут рівноважної ціни) і сталий розвиток (інститут ціни виробництва);
- здійснено ціннісний перегляд методологічної спадщини трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних концепцій у контексті логічного відображення ними перетворених економічних форм. Встановлено, що інституціональний науковий напрямок у широкому розумінні як логіка Серединного шляху, що відображає єдність відносин граничної корисності, вартості і ціни (економічної цінності), виступає класичним руслом течії економічної думки. Його засновником є А.Сміт, найвідомішими представниками – Д.Рікардо, Л.Вальрас, А.Маршалл, Дж.Кейнс, П.Сраффа, Дж.Робінсон, Е.Чемберлін, Й.Шумпетер, Ф.Найт, Дж.Гелбрейт, П.Друкер;
- визначено місце і роль концепції “стандартного товару” П.Сраффи в методології релятивістської економічної науки, що полягають в обґрунтуванні інституціонального взаємозв’язку моделей рівноважного функціонування і сталого розвитку господарської системи через синтез теорії трудової вартості і маржиналізму;
- встановлено, що в стані економічної інверсії міняються місцями інституційні засади рівноважного функціонування і сталого розвитку (моделі рівноважної ціни і ціни виробництва) господарської системи як універсаму, а отже і логіка пізнання та перетворення об’єкту.
- обґрунтовано загальнометодологічне значення теорії економічної цінності як серцевини філософії господарства, що здатна діяльно перетворювати підвалини суспільного буття через управління інститутами його економічної рівноваги і сталого розвитку.
Удосконалено:
- визначення поняття економічної цінності через розмежування її джерела, субстанції, форми, що дозволило виявити передумови і можливості методологічного синтезу основних теоретичних підходів в економічній науці. Так, економічна цінність є економічним благом (умовою і результатом людської господарської діяльності), що має певну корисну форму і виступає в процесі суспільного обміну в троякій визначеності вартості, граничної корисності і ціни. Її джерелами є трудова господарська життєдіяльність суспільства (у єдності праці фізичної і духовної – творчості) і відносна рідкісність (просторово локалізована і різноякісна в кожний момент часу суспільна споживча вартість у формі благ, послуг, знань, інформації), субстанцією – буття економічного простору-часу, процес історичного розгортання якого логічно відображається у всьому різноманітті перетворених економічних форм граничної корисності, вартості і ціни, що виникають у процесі ціннісного економічного вибору суб’єктів, обумовленого відносинами суспільного обміну, на різних рівнях господарювання.
Дістали подальшого розвитку:
- конкретизація суті і змісту кризи сучасної економічної науки як методологічної, що обумовлена девальвацією теорії вартості та ідеологічною роз’єднаністю трьох її основних гілок;
- обґрунтування умов і передумов подолання методологічної кризи через синтез трудової теорії вартості, маржиналізму, інституціональних підходів на основі розгортання поняття економічної цінності;
- прояснення трансцендентної сутності поняття і відносин вартості і ціни (економічної цінності) як економічного блага в процесі розгортання останнього як генетичного коду системи господарювання (універсуму) через взаємоперетворення із суб’єктивного відчуття – крапки (кодон) в об’єктивні суспільні відносини (геном) і багатомірне буття господарювання (генотип);
- оцінка внеску теорії СОФЕ радянської економіко-математичної школи та наукової течії ліворікардіанського посткейнсіанства у методологію перетворених економічних форм. Зокрема, обґрунтування суті диференціальних витрат праці за умов надлишкового попиту представниками теорії СОФЕ і диференціальних рівноважних цін за умов надлишкової пропозиції в роботах П. Сраффи і Дж. Робінсон сформувало передумови для теоретичного синтезу в економічній науці та оптимізації процесів ціноутворення в практиці реального господарювання;
- уявлення про місце і роль в економічній науці теорії вартості і ціни – як загальнометодологічної, теорії загальної економічної рівноваги – як міждисциплінарної, інтегративної;
- з’ясування механізмів становлення і розвитку перехідних економічних процесів інверсійного типу як результату реалізації ціннісної біфуркації, що обумовлена взаємодією буття економічного простору-часу.