У дисертації системно досліджено макроекономічне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Розкрито зміст та розроблено структуру макроекономічного регулювання інноваційної діяльності, уточнено визначення поняття інновації, інноваційної діяльності, доповнено та систематизовано перелік критеріїв класифікації інновацій, запропоновано класифікацію основних моделей національних інноваційних систем у зарубіжних країнах за критерієм характеру організації інноваційної діяльності. На основі кластерного аналізу розроблено систему оцінки ефективності стану інноваційної сфери на макро- та мезорівнях. Розглянуто чинники, що впливають на розвиток інноваційних процесів в національній економіці. Охарактеризовані перспективні напрями активізації інноваційної діяльності та першочергові заходи щодо їх реалізації, розкрито вплив інноваційних процесів на рівень конкурентоспроможності національної економіки, визначено можливі шляхи удосконалення макроекономічного регулювання інноваційної діяльності в Україні.
The thesis is devoted to system research of macroeconomic regulation of innovation activities in Ukraine. Subject matter is discovered and structure of macroeconomic regulation of innovation activities is developed, definition of notion of innovation, innovation activities are specified, list of criteria of innovation classification is amended and systemized, classification of main models of national innovation systems in foreign countries is offered according to criterion of innovation activities nature. Evaluation system of effectiveness of innovation sphere status at macro and mezzo-levels is elaborated on the basis of cluster analysis. Factors, which influence on development of innovation processes in national economy , are observed. Perspective branches of innovation activities activation and measures of first priority concerning their application are characterized, influence of innovation processes on level of competitiveness of national economy is discovered, possible ways of improvement of macroeconomic regulation of innovation activities in Ukraine are determined.
Необхідність переходу до інноваційної моделі розвитку економіки України вимагає особливої уваги до дослідження проблем інноваційної діяльності. В цьому контексті важливого значення набувають питання макроекономічного регулювання інноваційної сфери через впровадження якісно нових механізмів її активізації.
Неготовність і непристосованість суб’єктів господарювання до нововведень як чинників забезпечення конкурентоспроможності в умовах ринкового господарювання, призвели до деструктивних процесів у вітчизняній економіці. Тому дослідження принципів формування національної інноваційної системи та механізмів забезпечення її ефективного функціонування є особливо актуальним в умовах сталого розвитку економіки.
Питання інноваційного забезпечення соціально-економічного розвитку господарської системи вже тривалий час перебувають у полі зору дослідників. У вітчизняній та зарубіжній літературі цим проблемам присвячено чимало праць. Теоретичну основу дослідження інноваційного розвитку закладено у працях видатних економістів М. ТуганБарановського, Й. Шумпетера, Ф. Гайєка, П. Друкера, Г. Менша, М. Портера, Ю. Бажала, В. Гейця, С. Злупка, В. Загорського, М. Згуровського, М. Козоріз, М. Крупки, О. Лапко, І. Лукінова, В. Осецького, А. Чухна та інших.
Ринкові перетворення в Україні ще не стали стимулом активізації інноваційної діяльності. Чимало процесів та явищ є суперечливими та незбалансованими, зумовлюючи необхідність формування системного підходу до вдосконалення макроекономічного регулювання інноваційної діяльності та побудови якісно нової організаційної моделі структури управління інноваційними процесами для визначення довготермінових стратегічних цілей розвитку інноваційної системи як на рівні регіонів, так і держави в цілому.
Водночас у вітчизняній літературі ще не достатньо висвітлені проблеми формування та розвитку національної інноваційної системи. Це є помітною слабиною, оскільки наявність розвинутої й адекватної сучасним потребам суспільного розвитку інноваційної сфери, що є складовою національного господарства, стає необхідною умовою стійкого та динамічного розвитку суспільства та його соціально-економічних інститутів.
Мета полягає у поглибленні теоретико-методологічних положень і рекомендацій щодо макроекономічного регулювання інноваційної діяльності у системі
національного господарства з врахуванням його особливостей та забезпечення еколого-економічного та соціального розвитку.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:
- уточнити суть економічних категорій «інноваційна діяльність» та «макроекономічне регулювання інноваційної діяльності»;
- здійснити теоретичний аналіз концепцій різних економічних шкіл щодо макроекономічного регулювання інноваційної діяльності;
- виявити особливості, місце та роль інноваційної діяльності на сучасному етапі розвитку національної економіки;
- дослідити особливості та роль інноваційного клімату в державі як основного чинника забезпечення формування та розвитку ефективної національної інноваційної системи (НІС);
- проаналізувати вплив ендогенних та екзогенних чинників на динаміку інноваційної діяльності в Україні;
- розробити систему кількісних та якісних індикаторів для оцінки інноваційної діяльності на макро- та мезорівнях розвитку національної економіки;
- провести аналіз системи механізмів макроекономічного регулювання інноваційних процесів у національній економіці;
- розробити теоретичні моделі макроекономічного регулювання інноваційного розвитку національної економіки;
- визначити напрями та механізми посилення активізації інноваційних процесів в Україні.
Об’єктом дослідження є інноваційна діяльність у системі розвитку національної економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методичні засади, особливості та закономірності макроекономічного регулювання інноваційної діяльності в Україні.
У дисертаційній роботі проведено системне дослідження теоретико-методичних засад макроекономічного регулювання інноваційної діяльності в Україні, яке дало змогу одержати теоретичні та практичні результати, що характеризується науковою новизною, зокрема:
уперше
- побудовано організаційно-компонентну макроекономічну модель функціонування та регулювання інноваційної системи, яка відображає структуру елементів інноваційної діяльності, взаємозв’язки та комплексність заходів, спрямованих на організацію і послідовність реалізації інноваційних процесів;
- на основі економетричних методів кластерного аналізу розроблено систему оцінки стану й ефективності інноваційної діяльності як окремого регіону, так і країни загалом, яка дала змогу виявити слабкі ланки інноваційної сфери та забезпечити на цій основі побудову ефективнішої інноваційної системи;
- розроблено схему і матрицю механізмів цільового програмування інноваційної діяльності у відповідності до функцій структурних компонентів національної інноваційної системи, що дає змогу підвищити якість макроекономічного регулювання інноваційних процесів;
уточнено
- тлумачення змісту поняття “інноваційна діяльність”, яке необхідно розглядати як діяльність, що спрямована на створення принципово нових чи вдосконалення наявних видів продукції, обладнання, технологічних процесів організаційно-технічних чи інших рішень задля отримання соціально-економічного та еколого-економічного ефектів;
- теоретичні засади класифікації основних компонентів становлення інноваційної моделі ринкової національної економіки, зокрема перелік важливих для практики організації та управління інноваційною діяльністю доповнено такими позиціями, як поділ інновацій за джерелами фінансування, удосконалено класифікацію за способами об’єктивного і суб’єктивного сприйняття та інтенсивністю інноваційних змін;
одержали подальший розвиток
- визначення економічної ролі та завдань держави стосовно відповідності її методів макроекономічного регулювання інноваційної діяльності рівню розвитку господарської системи та доцільності її участі у стимулюванні активізації цієї діяльності;
- теоретико-методичне обґрунтування впливу інструментів фіскальної та інвестиційної політики на розвиток інноваційних процесів у національній економіці;
- рекомендації щодо створення системи важелів та інструментів макроекономічного регулювання інноваційної діяльності, що мають еколого-соціальне спрямування для забезпечення сталого розвитку національної економіки.