Анотація
У дисертації здійснено комплексний макроекономічний аналіз процесу заощадження в умовах трансформаційної економіки України з використанням досягнень сучасної теорії споживання / заощадження і бігевіористської економічної теорії, що дало змогу з’ясувати закономірності динаміки національних заощаджень та їхніх компонентів, виявити можливості впливу на процес формування заощаджень за допомогою засобів макроекономічної політики. За допомогою регресійного аналізу вивчено роль визначників особистих і національних заощаджень. З’ясовано перспективні напрямки використання інструментів фіскальної і монетарної політики для підвищення рівня заощаджень. Виявлено існування двобічного зв’язку між динамікою реального ВВП і кількома показниками заощаджень, що є важливим чинником досягнення усталеного економічного зростання в Україні. Розглянуто напрями удосконалення механізму перетворення заощаджень в інвестиції і роль соціокультурних та інституційних чинників для підвищення рівня національних заощаджень.
Annotation
Complex macroeconomic analysis of savings in transition economy of Ukraine based both on modern consumption / saving theory and behavioral economics as on Ukrainian economists’ works is proposed. The regularities of national savings’ and their components’ forming and dynamics, and potential for the influence on saving process by government policies are studied.
It is shown that problems in the sphere of capital formation – the savings rate decrease, falling of the effectiveness of saving and deterioration of its structure, wrong investment strategy – were important factors that caused decline and crash of command economy. At the same time strengthening of shortages on commodities markets in 1985–1991 gives rise for the fast increase of forced savings and monetary overhang. It is proved that in Ukraine such monetary overhang was 30–35% higher than in former USSR in general, that created pre-conditions for higher inflation rates here after price liberalization in 1992.
By means of regression analysis the role of savings determinants in the transition economy of Ukraine is studied. According to the results obtained, the main factors which affected households’ savings rate were: real per capita GDP, ratio of total transfers for household sector (excluding ones in nature) to GDP, ratio of tax revenues to GDP and government savings. As most important determinants of gross national savings were identified national savings rate lagged 1 year, government savings, ratio of total transfers for household sector to GDP, ratio M2 to GDP and political factors (instability caused by presidential or parliament elections). The determinants of net national savings however are slightly different that suggested the key role of household savings for net savings formation in the economy of Ukraine.
Great attention is granted to the study of government macroeconomic policies influence on saving process. The relationship between private and government savings is analyzed within Ricardian approach. It is shown that during the years of transformation recession there was almost absolute substitutability between these components of national savings in Ukrainian economy. However after the restore of economic growth the scale of such crowding out effect decreased that means expansion of government opportunities to stimulate the increase of national savings rate.
The theoretical and practical grounds of household savings stimulation within mainstream economics and behavioral economics are studied. Tax incentives available for consumers in Ukrainian economy are compared with ones in developed market economies and some proposals concerning their improvement are made. It is shown also that tax legislation changes during last years favored the increase of personal savings rate.
In the field of monetary policy it is substantiated that financial repression during the first years of transition, caused by directed credits practice, had a strong negative influence on saving process in the economy of Ukraine. On the contrary, as it is shown by means of correlation analysis, the increase of real interest rate after restore of economic growth positively affected the increase of savings within bank system.
Concerning the prospects of steady economic growth in Ukrainian economy it is important to note the two-side relationship between real GDP dynamics and some savings indicators discovered by econometric tools. The existence of this link can reflect the possibility of “virtuous circle” working in the economy: economic growth → real incomes of population increase → savings rate increase → more capital formation → more economic growth.
The author concluded that increase of savings and investment rates is not a universal and certain recipe for economic success. Only within proper developed macroeconomic and institutional environment and due to consistent long-term policy high savings rates can transform into high economic growth rates.
Актуальність теми дослідження
Для збереження перспективи долучитися до кола розвинених країн Україна потребує підтримання високих темпів економічного зростання, що неможливо без помітного збільшення інвестицій. Обсяги залучення іноземного капіталу, незважаючи на сприятливі тенденції кількох останніх років, є недостатніми. Повне ж усунення перешкод для припливу капіталу може спричиняти у вітчизняній економіці серйозні збурення з непередбачуваними наслідками.
Водночас навіть за швидкого зростання мобільності капіталу в умовах глобалізації зв’язок між рівнями національних заощаджень та інвестицій, виражений відомим парадоксом Фельдштейна-Горіоки, є достатньо стійким. Причому цей зв’язок відчутно сильніший у країнах, що розвиваються, і у країнах з середнім рівнем доходу, що пояснюють вищими ризиками, пов’язаними з наданням позик цим країнам, нижчим рівнем розвитку фінансових ринків і використанням контролю за іноземним капіталом. Країни з перехідною економікою мають обмежений доступ до ринків капіталу через притаманні їм специфічні макроекономічні та інституційні ризики. Досягнення достатньо високого рівня національних заощаджень для забезпечення прискореного розвитку і майбутнього достатку було одним з важливих завдань країн Центрально-Східної Європи у процесі їхнього приєднання до Європейського Союзу.
За цих обставин спроможність мобілізувати достатні обсяги заощаджень у вітчизняній економіці є одним із ключових чинників успішного розвитку країни. Тому особливої ваги набуває всебічний аналіз процесу формування національних заощаджень, які постають основним джерелом інвестиційних коштів і покликані підтримувати високі темпи економічного зростання в Україні. Вивчення закономірностей формування заощаджень усіх інституційних секторів, дослідження взаємозв’язків між компонентами національних заощаджень в умовах перехідної економіки України, з’ясування впливу макроекономічної політики на заощаджувальний процес є особливо актуальними і важливими завданнями.
Такий аналіз може бути результативним лише за умови, що він спиратиметься на найновіші досягнення економічної науки і водночас братиме до уваги специфіку перебігу трансформаційних процесів в економіці України. Фундамент багатьох сучасних підходів до вивчення широкого кола проблем, пов’язаних з заощадженням і нагромадженням, було закладено ще у працях класиків економічної науки, зокрема А.Сміта, Д.Рікардо, Т.Мальтуса, Н.Сеніора, Дж.Реі, Дж.-Ст.Міля, К.Маркса, Є.Бем-Баверка, А.Маршала, Дж.Гобсона, М.Туган-Барановського, Є.Слуцького, І.Фішера, Дж.М.Кейнса. На формування сучасної теорії споживання / заощадження у другій половині минулого століття визначальний вплив мали праці Ф.Модільяні, М.Фрідмана, Р.Гола. В останні десятиліття важливу роль у вивченні різних аспектів процесу заощадження відіграють дослідження відомих зарубіжних учених Р.Баро, Б.Бернхейма, М.Броунінга, С.Венті, Р.Габарда, В.Ґейла, П.-О.Ґурінчаса, А.Дітона, К.Керола, Д.Лейбсона, А.Лусарді, Ґ.Манківа, Т.О’Донах’ю, Дж.Паркера, Дж.Потерби, М.Рабіна, Р.Сейлера, Дж.Скінера, М.Фельдштейна, С.Чесарато та інших.
Різні грані проблеми національних заощаджень у період ринкової трансформації економіки України досліджували відомі вітчизняні вчені: О.Болховітінова, Т.Вахненко, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Гриценко, Н.Дорофєєва, С.Злупко, Б.Кваснюк, С.Киреєв, О.Ковалюк, М.Крупка, І.Крючкова, І.Луніна, М.Меламед, А.Мороз, П.Орлов, М.Павлишенко, С.Панчишин, І.Радіонова, С.Реверчук, М.Савлук, А.Скрипник, А.Соколовська, В.Шевчук та інші. Заслуговують на увагу дослідження процесів заощадження у країнах з перехідною економікою зарубіжних науковців Н.Акіндінової, А.Булатова, Р.Ван Роодена, Х.Вольфа, П.Ґреґорі, С.Денізер, П.Конвея, Я.Корнаї, В.Лісіна, Д.Стребкова, Є.Ясіна та ін.
Водночас багато питань, пов’язаних з дослідженням особливостей формування заощаджень в економіці України у трансформаційний період, є недостатньо вивченими. Відчувається потреба у комплексному підході до розгляду процесу заощадження на етапі відновлення зростання вітчизняної економіки. Нагальним завданням постає ширше використання теоретичних напрацювань світової економічної науки для пояснення заощаджувальної поведінки домашніх господарств і фірм, що сприятиме підвищенню ефективності економічної політики уряду. Бракує досліджень впливу потенційних визначників заощаджень в умовах перехідної економіки України з застосуванням сучасного економетричного інструментарію. Актуальним залишається і поглиблення розуміння взаємозв’язків між заощадженням і економічним зростанням у неусталених господарських системах.
Важливість і злободенність згаданих проблем зумовили вибір теми і основні напрями дисертаційного дослідження.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційного дослідження є комплексний макроекономічний аналіз процесу заощадження у трансформаційній економіці України та теоретичне обґрунтування практичних заходів, спрямованих на підвищення рівня заощаджень у вітчизняній економіці. Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:
- проаналізувати теоретико-методологічні засади вивчення заощаджень у сучасній економічній науці;
- з’ясувати підходи до аналізу процесів заощадження і нагромадження у радянській економічній науці, виявити характерні риси трансформації заощаджень в інвестиції у директивно-плановій економіці;
- дослідити макроекономічні аспекти формування заощаджень домашніх господарств в останні роки адміністративно-командної системи;
- проаналізувати динаміку і структуру національних заощаджень та їхніх компонентів у роки ринкового реформування вітчизняної економіки;
- виявити вплив основних визначників особистих і національних заощаджень в умовах перехідної економіки України;
- розглянути роль компонентів національних заощаджень як джерел інвестування на різних етапах трансформаційного процесу в Україні;
- з’ясувати вплив амортизаційної політики держави на динаміку заощаджень корпоративних секторів національної економіки;
- дослідити зв’язок між приватними і державними заощадженнями в економіці України у контексті забезпечення ефективності фіскальної політики;
- вивчити зарубіжний досвід стимулювання заощаджень домашніх господарств і оцінити перспективи застосування подібних підходів в Україні;
- з’ясувати вплив монетарної політики на заощаджувальну поведінку домогосподарств у вітчизняній економіці;
- визначити перспективні напрямки використання інструментарію фіскальної і монетарної політики для підвищення рівня національних заощаджень;
- простежити зв’язки між заощадженням та економічним зростанням на різних етапах ринкового реформування економіки України;
- проаналізувати можливості підвищення ефективності використання національних заощаджень, зокрема удосконалення механізму трансформації заощаджень в інвестиції у вітчизняній економіці;
- виявити роль соціокультурних та інституційних чинників для підвищення рівня національних заощаджень.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дисертаційного дослідження є процес заощадження у трансформаційній економіці України.
Предметом дослідження є закономірності формування компонентів національних заощаджень та взаємозв’язків між ними і теоретико-методологічні та прикладні засади посилення впливу економічної політики уряду на заощаджувальний процес у вітчизняній економіці.
Наукова новизна результатів дослідження
До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта, належать такі.
Вперше:
- на рівні дисертаційного дослідження здійснено комплексний макроекономічний аналіз процесу заощадження в умовах трансформаційної економіки України з використанням досягнень сучасної теорії споживання / заощадження і бігевіористської економічної теорії, що дає змогу з’ясувати закономірності динаміки національних заощаджень та їхніх компонентів, виявляє можливості впливу на процес формування заощаджень за допомогою засобів макроекономічної політики;
- на основі всебічного аналізу проблеми вимушених заощаджень населення в Україні напередодні розвалу адміністративно-командної системи обґрунтовано, що монетарний надлишок (показник частки вимушених заощаджень в економіці) в Українській РСР був приблизно на третину вищим, ніж у СРСР загалом, відтак існували об’єктивні передумови для того, щоб темпи інфляції в Україні після лібералізації цін були помітно вищими порівняно з іншими пострадянськими країнами;
- за допомогою регресійного аналізу з’ясовано вплив визначників заощаджень домогосподарств та національних заощаджень в економіці України у роки ринкової трансформації; зокрема, ключовими чинниками особистих заощаджень у цей період були реальний ВВП на одну особу, частка сумарних трансфертів (крім допомог у натурі) сектору домашніх господарств у ВВП, частка податкових надходжень у ВВП і державні заощадження; основними визначниками валових національних заощаджень стали рівень заощаджень попереднього року, рівень державних заощаджень, частка суми усіх соціальних допомог сектору домогосподарств у ВВП, рівень монетизації та політичні чинники (нестабільність, спричинена проведенням виборів);
- досліджено співвідношення між приватними і державними заощадженнями в економіці України з позицій рікардівського підходу; показано, що у роки трансформаційного спаду в Україні простежувалася майже повна взаємозамінність між цими компонентами національних заощаджень; з відновленням економічного зростання масштаб такого ефекту витіснення зменшився, що розширює можливості уряду для стимулювання підвищення рівня національних заощаджень;
- на основі ґрунтовного дослідження теоретичних і практичних аспектів зарубіжного досвіду стимулювання заощаджень домогосподарств з позицій основного потоку економічної теорії та бігевіористського підходу проаналізовано відповідні стимули у вітчизняній економіці і запропоновано перспективні напрямки їх удосконалення, передовсім, використання ідеї автоматичної реєстрації працівників для участі у пенсійних програмах.
Удосконалено:
- обґрунтування тези, що наслідки політики форсованого зростання і проблеми у сфері нагромадження – відчутне зниження рівня нагромадження, погіршення його структури і перманентне зниження ефективності, хибна інвестиційна стратегія – стали одними із ключових чинників занепаду директивно-планової економіки;
- методику аналізу заощаджень інституційних секторів у трансформаційній економіці України; зокрема, показано, що використання як показника державних заощаджень суми дефіциту бюджету та інвестиційних видатків уряду дає змогу адекватно описати основні тенденції зміни державних заощаджень у вітчизняній економіці;
- методику аналізу монетарної політики у перехідній економіці України; показано, що на початку періоду трансформаційного спаду в Україні здійснювалася політика фінансового стримування, спричинена адресним кредитуванням вибраних підприємств і галузей економіки; натомість, згідно з результатами кореляційного аналізу, у перші роки відновлення економічного зростання в Україні зростання реальної процентної ставки сприяло збільшенню організованих заощаджень домогосподарств;
- методику аналізу взаємозв’язків між економічним зростанням та заощадженням у трансформаційній економіці України; зокрема, за допомогою сучасного економетричного інструментарію виявлено існування двобічного зв’язку між динамікою реального ВВП та низкою
показників заощаджень, що відображає можливість формування сприятливого “зачарованого кола” між збільшенням заощаджень та економічним зростанням у вітчизняній економіці.
Набули подальшого розвитку:
- дослідження впливу амортизаційної політики держави на формування заощаджень корпоративних секторів економіки; зокрема, обґрунтовано перевагу лібералізованої моделі амортизаційної системи, за якої власники основного капіталу матимуть більшу свободу у виборі амортизаційного режиму;
- методика аналізу структури системи оподаткування як чинника формування заощаджень домашніх господарств; зокрема, показано, що нещодавні законодавчі зміни, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб, сприяли підвищенню рівня особистих заощаджень в економіці України;
- підхід до розуміння причин катастрофічного погіршення економічної ситуації в Україні у роки трансформаційного спаду: обґрунтовано тезу про те, що основною передумовою такого несприятливого розвитку подій стало тривале зволікання з проведенням реальних реформ;
- дослідження шляхів удосконалення трансформації заощаджень в інвестиції в умовах перехідної економіки України: проаналізовано напрями підвищення ефективності використання національних заощаджень, обґрунтовано важливість врахування впливу соціокультурних та інституційних чинників на процес заощадження.
