Розглянуто проблеми структуризації економічної теорії як галузі знання і навчальної дисципліни, та формування нового поняттєво-категоріального апарату, що слугує теоретичною базою прикладних економічних дисциплін.У роботі визначено основні принципи структуризації на основі узагальнення досвіду наукових поглядів сучасних зарубіжних та вітчизняних економістів, розроблено засади визначення наукових економічних шкіл в Україні та проведено їх класифікацію. Розвинуто підхід до встановлення основних критеріїв визначення економічних категорій, що дає змогу вдосконалити термінологічний апарат науки. Визначено і обґрунтовано концепцію розвитку економічної теорії щодо векторності курсу, принципів структуризації та предметності в умовах перехідної економіки України.
The problems of economic theory structurization as field of knowledge and educational discipline, the formation of new concept-category device which is the theoretical base of the applied economic disciplines were examined. The basic principles of structurization which are based on generalization of scientific opinions of modern foreign and Ukrainian economists were defined. Afterwards, the essentials of determination of scientific economic schools in Ukraine were developed and their classification was done. The approach to the formation of main criteria for determination of economic categories that enables to improve the science terminology was developed. The conception of economic theory evolution concerning a vectorial features and principles of structurization in the conditions of transitional economy of Ukraine has been proved in dissertation.
Трансформаційні процеси в економіці України передбачають формування нового економічного мислення, економічної психології та економічної культури. Це забезпечують нові знання, методологічною основою яких є економічна теорія, що вивчає ефективність функціонування економічної системи та її механізмів в умовах обмежених виробничих ресурсів і формує поняттєво-категоріальний апарат економічної науки. Унаслідок засвоєння вітчизняною наукою сучасних економічних знань, що заперечують минулі теоретичні уявлення, важливою науковою проблемою є структуризація економічної теорії, формування нового поняттєвого апарату. Додаткової актуальності цій проблемі надає те, що довкола філософії економіки як сукупності принципів і складників побудови найефективнішої й найоптимальнішої економічної системи точиться гостра полеміка між представниками різних політичних сил.
Проблема структуризації економічної теорії перебувала тривалий час у стадії становлення і розглядалася не як окремий напрям наукового дослідження, а як складова методологічного підходу. Перші ідеї щодо структуризації політичної економії зустрічаємо в працях У.Петті, А.Сміта, Д.Рікардо, Ж.Б.Сея, С.Сісмонді, Н.Сеніора, К.Маркса, Дж.С.Міля, М.Зібера, М.Туган-Барановського, А.Маршала.
Важливим чинником структуризації економічної теорії стало виникнення наукових економічних шкіл, трактування ними системних економічних понять, розуміння предмету, структури і логіки побудови курсу, формування сучасного поняттєво-категоріального апарату. Ці проблеми досліджуються у працях сучасних зарубіжних економістів, зокрема П.Семюелсона, Р.Барра, А.Пезенті, К.Р.Макконнелла, С.Брю, М.Бурди, М.Блауга, В.Нордгауза, Н.Г.Манківа та ін. Вагомий вклад у дослідження цих проблем зробили вітчизняні економісти: Г.Башнянин, З.Ватаманюк, Є.Воробйов, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Гриценко, С.Дзюбик, П.Єщенко, В.Єременко, В.Загорський, О.Задой, В.Клочко, В.Ковальчук, К.Кривенко, В.Лагутін, І.Малий, Ю.Ніколенко, Г.Оганян, С.Панчишин, А.Савченко, В.Савчук, Г.Стеблій, В.Тарасевич, І.Тивончук, А.Ткаченко, С.Тумакова, А.Чухно та ін.
Проведений аналіз наукових напрацювань щодо проблеми структуризації економічної теорії засвідчує відсутність її системного дослідження. Недостатньо відображено в науковій літературі і питання формування сучасних економічних шкіл в Україні, їх розгляд та аналіз з позиції особливостей трансформаційних процесів вітчизняної економіки. Потребує поглибленого вивчення і проблема формування сучасного економічного поняттєво-категоріального апарату. Поглибленого дослідження на основі наукових принципів вимагають наявні концепції вивчення та викладання економічної теорії в Україні. На порядку денному також і розроблення моделі вітчизняної вищої економічної освіти в межах формування європейського освітнього простору.
Наявність нерозв’язаних теоретичних та практичних проблем, що стосуються формування нової парадигми економічної теорії у вітчизняній науці, зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, його основні завдання, об’єкт, предмет і методологію.
Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних принципів, методів і правил структуризації економічної теорії, з’ясування особливостей формування поняттєво-категоріального апарату у вітчизняній економічній науці та визначення рекомендацій щодо поліпшення викладання економічної теорії у вищих навчальних закладах України.
Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлені такі завдання:
- дослідити економічну теорію як галузь знання, розглянути еволюцію предмета і методології в контексті філософії економіки;
- дослідити еволюцію поглядів на розвиток економічної теорії в Україні, розглянути особливості її структуризації через призму формування наукових економічних шкіл;
- визначити особливості формування поняттєво-категоріального апарату в умовах трансформаційної економіки України та провести його класифікацію на основі встановлених критеріїв і закономірностей;
- з’ясувати особливості світового досвіду структуризації економічної теорії, дослідити зміни в її структурі на рівні мікроекономіки з урахуванням ідей інституціоналізму і розширення проблематики неокласичного підходу;
- розробити концепцію курсу економічної теорії через вирішення проблем векторності, структури і предмету;
- провести комплексний аналіз навчальних посібників і підручників з економічної теорії та визначити основні принципи її структуризації;
- запропонувати модель нової парадигми викладання економічної теорії в Україні з урахуванням світового досвіду та особливостей вітчизняної економічної школи.
Об’єктом дослідження є економічна теорія як галузь знання та навчальна дисципліна з її основними розділами.
Предметом дослідження є особливості та закономірності розвитку економічної теорії, основні положення її структуризації, логіка побудови курсу та поняттєво-категоріальний апарат.
Унаслідок проведеного дисертаційного дослідження отримані наукові результати, які виносяться на захист, і є особистим здобутком автора, зокрема:
вперше:
- запропоновано критерії визначення наукових економічних шкіл в Україні, проведено класифікацію цих шкіл та проаналізовано їх наукові позиції стосовно предмету, структури і логіки побудови курсу економічної теорії;
- здійснено ґрунтовний аналіз економічної теорії як навчальної дисципліни з визначенням основних принципів її структуризації на основі узагальненого досвіду наукових поглядів видатних учених-економістів;
набули подальшого розвитку:
- методологічний підхід, за яким економічну теорію доцільно розглядати як галузь знань, що розкриває систему економічних явищ, процесів і законів; як теоретичну базу прикладних економічних дисциплін, що формує загальноприйнятий економічний поняттєвий апарат; як навчальну дисципліну;
- теоретичне обґрунтування застосування філософії розвитку науки і наукового пізнання в економічній науці, розглянуто і проаналізовано її класичну, некласичну і постнекласичну моделі;
- розроблення основних критеріїв визначення економічних категорій та проведення їх класифікації на основі системного аналізу;
- розгляд функцій економічної науки за допомогою комплексно-функціонального підходу до складових економічної теорії, що визначає загальну побудову курсу економічної теорії;
удосконалено:
- термінологічний апарат, зокрема трактування: “поняття”, “термін”, “категорія”, – що пов’язане з відповідними етапами в пізнанні економічних явищ;
- способи дослідження особливостей формування нового економічного поняттєво-категоріального апарату в умовах трансформації економіки України; 3) основні принципи класифікації економічних категорій та чинники структурних змін на рівні мікроекономічної системи; 4) підхід до аналізу досліджень різних економічних шкіл з визначенням історичної, аналітичної, світоглядної компоненти щодо предмета економічної теорії.