У дисертаційній роботі досліджуються шляхи стимулювання економічного зростання в Україні засобами ефективної монетарної політики. Уточнено понятійний апарат, класифіковано і систематизовано фактори економічного зростання, виявлено суттєву роль грошово-кредитного регулювання у позитивних тенденціях вітчизняної економіки. Проаналізовано вплив монетарної політики НБУ на макроекономічну динаміку в Україні, визначено основні тенденції їх взаємозв‘язку. Розроблено моделі для прогнозування динаміки економічного зростання та встановлення орієнтирів діяльності центрального банку щодо регулювання обсягу грошової маси в обігу. Запропоновано напрями забезпечення сталих темпів економічного зростання, а саме: удосконалення грошово-кредитного інструментарію та запровадження оптимального режиму монетарного устрою в Україні.
The thesis sets out to provide a comprehensive analysis of ways that are stimulating economic growth in Ukraine by means of the effective monetary policy. The notional apparatus is specified, the factors of the economic growth are classified and systematized, the considerable role of the monetary-credit regulation is find out in the growing tendencies of the national policy. The influence of the monetary policy of the National Bank of Ukraine on the macroeconomic dynamics in Ukraine is analyzed and the general tendencies of their mutual relations are defined. The model for the prognosis of the economic dynamics and the establishment of the grounds in bank activities as to the regulation of the money supply is worked out. The directions of providing stable rates of economic growth are proposed. They are: the improvement of the money credit instrument and introducing the optimal model of the monetary system in Ukraine.
В умовах формування ринкових відносин, мінливості політичних, економічних та соціальних факторів в Україні гостро постає питання пошуку надійних джерел забезпечення стабільних темпів економічного зростання. Необхідність стимулювання процесу економічного зростання пов‘язана з тим, що саме воно на кожному етапі суспільного розвитку визначає стан не лише господарства країни, а й суспільства загалом, відображає результативність діяльності економіки сьогодні та формує передумови подальшого поступу.
Великий вплив на розвиток національної економіки має монетарна політика, результати реалізації якої позначаються на макроекономічній динаміці через зміну ділової поведінки економічних суб‘єктів. Ефективна стимулювальна монетарна політика здатна надати економіці імпульси для зростання, забезпечити умови для високих й стабільних темпів розширеного відтворення. Водночас прорахунки і помилки у сфері грошово-кредитного регулювання чинять руйнівний вплив на господарську систему країни. Тому пошук оптимальних меж державного втручання у грошово-кредитну сферу, дієвої комбінації монетарних інструментів, раціонального механізму грошово-кредитного регулювання дає змогу цілеспрямовано і ефективно впливати на економічні процеси та забезпечувати стабільні темпи економічного зростання, що є надзвичайно актуальним для вітчизняної економіки.
Дослідженню суті економічного зростання як кінцевої мети функціонування економічної системи та розробленню моделей зростання економіки приділено багато уваги у працях таких видатних зарубіжних учених, як А. Сміт, Л. Вальрас, Й. Шумпетер, Дж. Кейнс, Дж. Гікс, Р. Гаррод, О. Домар, Х. Коб, Р. Солоу, Ф. Нейман, Д. Мід, У. Льюіс, Р. Дорнбуш, С. Кузнець, Ф. Модільяні, Л. Столерю, П. Семюелсон, В. Томас та ін. Питанням монетарного регулювання економічного зростання присвячені праці І. Фішера, М. Фрідмана та інших дослідників.
Проблеми циклічності розвитку економіки та, зокрема, економічного зростання досліджено в роботах видатного українського економіста М. Туган-Барановського. Оригінальні теорії хвилеподібного розвитку економіки запропонували В. Тимошенко та Є. Слуцький. Вагомий внесок у дослідження процесів зростання вітчизняної економіки та підвищення ефективності застосування його монетарного складника зробили сучасні українські економісти: Б. Адамик, Ю. Бажал, Г. Башнянин, С. Біла, Л. Борщ, М. Брик, В. Воротін, В. Гальперін, В. Геєць, А. Гальчинський, О. Дзюблюк, І. Крючкова, В. Лагутін, С. Льовочкін, І. Лютий, М. Макаренко, О. Осауленко, В. Осецький, С. Панчишин, С. Реверчук, В. Стельмах, І. Топішко, С. Фомішин, О. Шаблій, Л. Шостак та ін.
Однак не всі аспекти цієї складної проблеми з‘ясовано і обґрунтовано. Зокрема, залишаються дискусійними питання стосовно суті категорій „економічне зростання” та „монетарна політика”, потребують подальшого дослідження особливості дії механізмів грошово-кредитної політики в умовах перехідної економіки та її вплив на економічне зростання. Відкритим є питання вибору оптимального режиму монетарного устрою для стимулювання економічного зростання в Україні. Саме це зумовило вибір теми дисертації, її мету, структуру та завдання.
Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на стимулювання економічного зростання в Україні засобами грошово-кредитного регулювання. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:
- уточнити сутність економічного зростання в умовах перехідної економіки, класифікувати і систематизувати його типи та визначити основні фактори, що забезпечують зростання економіки;
- проаналізувати основні концепції та моделі економічного зростання, виявити роль монетарного складника у його забезпеченні;
- уточнити зміст категорії „монетарна політика”, класифікувати інструментарій грошово-кредитного регулювання;
- дослідити особливості дії механізмів монетарного інструментарію у забезпеченні економічного зростання в умовах перехідної економіки;
- проаналізувати вплив монетарної політики НБУ на стабілізацію макроекономічної ситуації в Україні та виробити практичні рекомендації щодо застосування найбільш ефективного на даному етапі виду грошово-кредитної політики;
- побудувати моделі для прогнозування динаміки темпів економічного зростання та інших макроекономічних показників на основі змін монетарних параметрів економіки України;
- розробити пропозиції, спрямовані на оптимізацію застосування грошово-кредитного інструментарію та вибору стратегії монетарного устрою для стимулювання економічного зростання в Україні.
Об‘єктом дослідження є процес економічного зростання в Україні.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні основи та практичний інструментарій забезпечення економічного зростання засобами грошово-кредитного регулювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на підставі системного вивчення суті економічного зростання та аналізу його монетарного складника в умовах вітчизняної економіки обґрунтовано методологічні положення і рекомендації щодо стимулювання економічного зростання засобами грошово-кредитного регулювання, а саме:
вперше:
- побудовано моделі, що відображають взаємозв‘язки між економічним зростанням, інфляцією, темпами росту грошової маси та процентними ставками за кредитами комерційних банків в економіці України, які дали змогу запропонувати методику прогнозування основних макроекономічних показників та визначення оптимальних темпів зростання грошової маси, що уможливлює високі стабільні темпи економічного зростання з недопущенням значних інфляційних коливань;
удосконалено:
- тлумачення категорії „економічне зростання” як абсолютного одночасного збільшення показників реального ВВП і ВВП в розрахунку на одну особу в наступному періоді порівняно з попереднім, на відміну від наявних підходів до зростання як явища, що характеризується поступовим збільшенням значень ВВП, які відповідають пікам економічних циклів або зростанням ВВП від найнижчої точки спаду до вершини економічного циклу; виокремлено головні макроекономічні показники, що характеризують економічне зростання; систематизовано позитивні та негативні наслідки зростання національної економіки;
- визначення суті монетарної політики, де акцентовано на її інструментарії та обмежено цілі грошово-кредитного регулювання стабільністю національної грошової одиниці, яка досягається впливом центрального банку на сферу грошового обігу та кредитних відносин, на відміну від позиції авторів, що відносять до цілей монетарного регулювання усі без винятку цілі економічної політики держави;
дістали подальшого розвитку:
- класифікація та систематизація факторів економічного зростання, які умовно розділені на вісім груп, охоплюють як загальні, так і специфічні для перехідних економік чинники; обґрунтовано значення монетарної складової економічного зростання;
- типізація економічного зростання, яку доповнено такими класифікаційними ознаками: наявною динамікою темпів економічного зростання та її збереженням у наступному періоді; на цій основі виокремлено такі види економічного зростання: прогресивне та регресивне, рівномірне та нерівномірне;
- підходи до вибору виду монетарної політики (у тому числі валютної) в умовах стабільності та нестабільності макроекономічного середовища на основі проведеного аналізу основних етапів реалізації монетарної політики НБУ; зроблено висновок про доцільність реалізації стимулювальної політики для забезпечення економічного зростання тільки в умовах стабільності господарської системи, а також про можливість поступового наближення курсу національної валюти до реального без різких його коливань;
- механізми застосування монетарних інструментів для досягнення економічного зростання, а саме: для підвищення ефективності використання норми обов‘язкових резервів запропоновано її диференціацію лише за ознакою термінів залучених ресурсів, встановлення величини розрахункового періоду для формування резервних вимог тривалістю не менше 30 днів, здійснення виплат Нацбанком відсоткових винагород банківським установам за збереження їх резервних коштів; для підвищення дієвості облікової ставки рекомендовано уникнення будь-якої її диференціації, розширення переліку об‘єктів, які приймаються під заставу ломбардного кредиту; для оптимізації здійснення операцій на відкритому ринку – недопущення реструктуризації боргових зобов‘язань уряду, а також створення умов для розвитку вторинного ринку державних цінних паперів; для забезпечення прозорості заходів у сфері грошово-кредитного регулювання – надання статусу обов‘язкових до виконання „Основних засад монетарної політики”, що визначаються Нацбанком України. Зроблено висновок про передчасність запровадження режиму таргетування інфляції та доцільність тимчасового збереження на даному етапі стратегії націлювання на валютний курс як найбільш оптимального режиму монетарного устрою для стимулювання зростання вітчизняної економіки.