Дисертаційна робота присвячена дослідженню, теоретичному обґрунтуванню впливу оподаткування на макроекономічну рівновагу та розробці методологічних засад подальшого реформування податкової системи. Доведено, що в умовах економічної трансформації податки, як складова частина оподаткування, є особливим чинником рівноваги, що породжує інституційні фактори впливу. Розкрито механізм відтворення інституційного статусу основних суб’єктів оподаткування за рахунок з’ясування роли податків у реалізації та розвитку їх ієрархічних повноважень. Визначено особливості впливу форм оподаткування на макроекономічну рівновагу в умовах ринкової трансформації. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення податкових важелів макроекономічного регулювання з урахуванням особливостей перехідної економіки. Обґрунтовано основні напрями реформування системи оподаткування України.
Dissertational work is devoted to research, a theoretical substantiation of influence of the taxation on macroeconomic balance and development of methodological bases of the further reforming of tax system. It is proved, that in conditions of transformation of economic systems taxes as a component of the taxation, are the special factor of balance generating institutional factors of influence. The mechanism of reproduction of the institutional status of the basic subjects of the taxation due to finding-out of a role of taxes in realization and development of their hierarchical plenary powers is opened. Features of influence of forms of the taxation on macroeconomic balance in conditions of market transformation are certain.
Recommendations on improvement of tax levers of macroeconomic regulation in view of features of transitive economy are formulated. The basic directions of reforming of system of the taxation are proved.
Процеси ринкової трансформації неминуче позначаються на характері взаємозв’язків між фундаментальними макроекономічними параметрами і висувають перед державою завдання щодо розробки програм соціально-економічного розвитку в умовах стабільного зростання. Вирішення цих завдань потребує досягнення макроекономічної рівноваги, оскільки чим ближче економіка до зазначеного стану, тим більше можливостей оперативного розв’язання проблем при переході з одного збалансованого стану економіки в інше.
Рівноважний статус національної економіки визначається насамперед макроекономічної політикою, складовою частиною якої повинно бути вивчення та вирішення низки питань, пов’язаних з досягненням збалансованості сукупного попиту і сукупної пропозиції, зниження рівня безробіття, стримування інфляційних процесів, росту бюджетного дефіциту тощо.
При дослідженні проблем макроекономічної рівноваги необхідно визначити фактори впливу на неї, а також способи її досягнення. Як базовий елемент економіки податкова система, з одного боку, забезпечує фінансовий фундамент держави, а з іншого боку, – виступає одним із головних інструментів реалізації податкової політики та втручання держави у функціонування економічної системи. Організація оподаткування впливає на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу й технічного оновлення виробничого потенціалу держави.
Податки є складовою частиною фіскальної системи, об’єктивно існуючим інститутом суспільства та одним з економічних факторів впливу на макроекономічну рівновагу. Однак необхідно зазначити: оскільки і в умовах ринкової економіки податкова система обмежує, але не виключає свободи вибору, тому що законодавчо регулюється державою, то податки не можуть виступати як основний фактор досягнення макроекономічної рівноваги, а є особливим чинником, що потребує дослідження.
Метою дослідження є виявлення характеру впливу оподаткування на макроекономічну рівновагу в умовах ринкової трансформації та розробка напрямів реформування податкової системи України, втілення яких спрямоване на підвищення ефективності податкової політики як складової частини програми економічного розвитку країни. Відповідно до зазначеної мети виділено такі завдання дослідження:
- виявити місце й роль податків у системі факторів макроекономічної рівноваги;
- розкрити теоретичні основи взаємозв’язку оподаткування та макроекономічних параметрів, на базі яких можна провести детальний аналіз використання податків як інструмента впливу на макроекономічну рівновагу в умовах ринкової трансформації;
- виявити вплив податків на сукупний попит і сукупну пропозицію з точки зору макроекономічного регулювання економічних процесів;
- на підставі економетричного аналізу визначити характер і тип взаємозалежності між макроекономічними параметрами та фіскальною системою;
- розглянути особливості інституційного змісту податків в умовах трансформаційної економіки з подальшим встановленням нових залежностей їхнього впливу на економічний розвиток;
- провести аналіз існуючих концепцій реформування податкової системи з одночасним узагальненням їх напрямів;
- обґрунтувати напрями реформування системи оподаткування з точки зору оптимізації її впливу на макроекономічну рівновагу.
Об’єктом дослідження є закономірності функціонування системи оподаткування з притаманними їм механізмами впливу на макроекономічну рівновагу в умовах трансформаційної економіки.
Предметом дослідження є взаємозв’язок між складовими податкової системи та основними макроекономічними параметрами у процесі ринкової трансформації, що дозволяє зосередити увагу на комплексній, змістовій оцінці оподаткування як складовій економічної системи.
Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає у тому, що:
вперше:
- встановлено, що на досягнення макроекономічної рівноваги в умовах трансформаційної економіки впливають такі основні інституційні характеристики фіскальної системи: співвідношення повноважень держави та податкової служби; опортуністична поведінка економічних агентів – платників податків, а також агентів держави – податківців; рівень довіри платників податків до інституціонального поля податкової системи, яке забезпечено, крім формальних, також неформальними нормами та домовленостями;
- розкрито механізм відтворення інституційного статусу основних суб’єктів системи оподаткування за рахунок з’ясування ролі податків у реалізації та розвитку їх ієрархічних повноважень: держава визнає право підприємств і домогосподарств на стабільність та справедливість умов оподаткування; підприємства та домогосподарства, у свою чергу, визнають за державою виключне право на стягнення податків як основи фінансування потреб держави; завдяки цьому стягнення та сплата податків має характер підтвердження ієрархічних повноважень і сприяє їх закріпленню; на цій основі формується взаємна довіра як критерій достатньо високого рівня розвитку системи інституційних статусів суб’єктів господарської системи.
удосконалено:
- комплексний підхід до реформування податкової системи України, який полягає у застосуванні диференційованого оподаткування окремих видів доходів громадян (використання неоподатковуваного мінімуму для бази оподаткування на рівні мінімальної заробітної плати); уведенні єдиного соціального податку з метою впорядкування взаємовідносин з бюджетом; удосконаленні бази оподаткування доходів громадян та підприємств податком на доходи громадян і податком на прибуток підприємств з метою сплати податку на нерухомість; скороченні системи податкових пільг шляхом часткової заміни їх на цільові адресні дотації; удосконаленні інституційних механізмів (прозорість і стабільність податкового законодавства, підвищення рівня довіри платників до держави з приводу сплати податків та взаємовідносин платник – податківець).
дістали подальшого розвитку:
- визначення місця податків як фактора інституційної рівноваги: вони забезпечують погодження соціально значущих дій держави та господарюючих суб’єктів на довготривалій основі й тим самим знімають невизначеність для всіх учасників трансформаційної економіки умов і результатів функціонування господарської системи;
- характеристика впливу на обсяг сукупного попиту сублімаційних процесів в умовах трансформації економічних систем: наявність тіньової економіки поряд з офіційною породжує сублімаційні процеси, що виявляється у зростанні тенденції до відмивання тіньових грошей; у свою чергу, доходи тіньового сектора, приховані від оподаткування, розширюють сукупний попит і тим самим надають можливість реального збільшення ВВП;
- обґрунтування шляхів вирішення проблеми регулювання сукупного попиту як фактора економічного зростання на основі кейнсіанського підходу з використанням модельних досліджень та урахуванням антиінфляційного потенціалу податків на нерухомість і додану вартість.