Анотація
Систематизовано підходи до вивчення категорії трансакційних витрат, розкрита їх сутність і роль в інформаційній економіці, запропоновані критерії класифікації трансакційних витрат і виділені відповідні їм форми трансакційних витрат. Досліджено сутність і особливості інформаційної економіки, розкриті критерії завершення перетворення інформації в особливий фактор виробництва, досліджені форми організації підприємницької діяльності в умовах інформатизації. Спростовано поширену думку про те, що впровадження і інтенсивне розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій скорочує рівень трансакційних витрат. Виявлено і систематизовано інформаційні фактори зростання трансакційних витрат в інформаційній економіці. Запропоновано комплекс макро- і мікроекономічних заходів зниження трансакційних витрат в сучасній інформаційній економіці.
Annotation
Existing approaches to the category study of the transaction costs have been systematized and their essence and role in the informational economy have been investigated. The criteria for classifying the transaction costs have been offered with the help of which the forms of the transaction costs have been determined.
The essence of the informational economy and its features have been analyzed. The criteria for information becoming a special factor of production have been worked out. The forms of the organization of enterprise activity under the conditions of the informational economy have been studied.
The factors exercising influence on the level of the transaction costs in the informational economy have been determined and the system of measures aimed at minimizing them has been offered.
Актуальність теми дослідження
В останні десятиліття розвиток економічних систем супроводжувався інформатизацією всіх господарських процесів. Ринкова економічна трансформація в Україні співпала зі стрімким розвитком і впровадженням інформаційних технологій до всіх сфер нашого життя. У зв’язку з цим можна говорити про формування інформаційного суспільства, базисом якого є економіка, заснована на знаннях.
Зростання ролі інформаційних технологій в економічних процесах полягає в тому, що вони суттєво перетворюють бізнес, підвищують інформаційну привабливість, скорочують трансакційні витрати. Саме зниження трансакційних витрат є одним з резервів підвищення економічної ефективності. За допомогою інформаційних технологій економічна взаємодія стає швидшою і дешевшою. Дане твердження справедливе не лише в структурному, але й в просторовому сенсі, оскільки багатократно прискорюється взаємодія між географічно віддаленими підрозділами компаній, легко реалізуються раніше ускладнені операції з віддаленими в просторі контрагентами. Партнери дістають можливість постійного моніторингу процесу здійснення угоди і постійного спілкування для вирішення виникаючих питань.
Проте, слід зазначити, що інформатизація економіки спричиняє двоякі наслідки. З одного боку, вона прискорює процеси пошуку інформації і обміну нею, як усередині господарюючого суб’єкта, так і у взаємодії з контрагентами, сприяє виникненню нових форм організації підприємницької діяльності, удосконаленню організаційних структур фірм. З іншого боку, зростання об’ємів інформації і швидкості інформаційного обміну між господарюючими суб’єктами в умовах інформаційної економіки призводить до збільшення витрат експлуатації економічних систем – трансакційних витрат. Чим складніша економічна система і чим більше в ній опосередковуючих ланок, зв’язків і відносин між задіяними економічними суб’єктами, тим помітніше зростання рівня трансакційних витрат.
Трансакційні витрати як такі привернули увагу економістів ще до бурхливого розвитку інформатизації. Тоді виник альтернативний класичній економічній теорії напрям – інституційна теорія, основним положенням якого стало визнання особливого типу витрат, що виникають при здійсненні угод між суб’єктами господарювання – трансакційних витрат.
Зростання рівня трансакційних витрат в інформаційній економіці не лише викликає цікавість дослідників мікро- і макроекономіки, але і є вкрай актуальною прикладною задачею щодо вироблення підходів до зниження трансакційного тиску на економічні процеси. Проте до теперішнього часу справжня сутність трансакційних витрат остаточно не виявлена, оскільки існує розмаїття думок з приводу тлумачення цієї категорії.
Також відсутня єдина методика кількісної оцінки трансакційних витрат. Це обумовлено не лише складністю вимірювання деяких видів трансакційних витрат, але і різноманіттям підходів до їх визначення. Недостатньо досліджені проблеми оцінки трансакційних витрат фірми, їх динаміка в умовах інформаційної економіки. Цим обумовлена як теоретична, так і практична актуальність дисертаційного дослідження.
Питаннями визначення і класифікації трансакційних витрат займалися А. Алчіан, Дж. Бьюкенен, Дж. Волліс, Т. Еггертссон, К. Ерроу, Дж. Коммонс, Р. Коуз, К. Менар, П. Мілгром, Р. Нельсон, Д. Норт, Р. Познер, К. Поланьї, Р. Ріхтер, Дж. Робертс, О. Уїльямсон, С. Чанг. Спробу систематичної оцінки трансакційних витрат на рівні економіки в цілому зробили Д. Норт і Дж. Волліс. Дослідження, присвячені питанням кількісної оцінки трансакційних витрат на окремому ринку, здійснили X. Демсетц і Т. Лоеб.
К. Ерроу пов’язував трансакційні витрати з рівнем невизначеності і ним були закладені основи економічної теорії інформації, яка активно розвивається в роботах зарубіжних і вітчизняних авторів. Інформація як товар, особливості її виробництва, розповсюдження і використання були об’єктом дослідження багатьох економістів: Д. Бела, Дж. Гэлбрейта, М. Кастельса, Ф. Махлупа, А. Моля, Дж. Стіглера та ін.
Проблему ефективного функціонування фірм з погляду їх інформаційної забезпеченості вивчав Ф. Найт, Р. Коуз широко використовував поняття інформації в теорії трансакційних витрат.
Для економічної науки пострансформаційних країн поняття трансакційних витрат є достатньо новим. Наявні дослідження ще не повною мірою відображають процеси, що відбуваються в сучасному економічному житті з позицій трансакційного підходу. Серед авторів, що розробляють означену проблематику, можна виділити С. Архієреєва, Н. Лебєдєву, А. Лясько, С. Малахова, М. Научитель, Р. Нурєєва, А. Шастітка. Проблемою формування інформаційної економіки і інформаційного суспільства займаються В. Іноземцев, Б. Корнейчук, І. Стрілець, В. Тамбовцев та інші.
Дослідників інституційної економіки, що торкалися в своїх дослідженнях проблем інформації і трансакційних витрат в економічних системах, не так багато, серед них А. Аузан, Р. Капелюшников, Г. Клейнер, В. Кокорєв, С. Малахов, А. Олійник, І. Пенькова, В. Радаєв, Ю. Щербініна, А. Яковлєв.
Водночас, слід зазначити недостатню розробленість підходів до дослідження механізмів зниження трансакційних витрат в інформаційній економіці, а також питань практичного застосування теорії трансакційних витрат при виробленні відповідних заходів державної економічної політики.
Мета і завдання дослідження
Основною метою дисертаційного дослідження є виявлення сутності трансакційних витрат, розкриття впливу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на рівень трансакційних витрат і визначення способів їх зниження в інформаційній економіці.
Досягнення цієї мети передбачає рішення наступних завдань:
- розкрити сутність трансакційних витрат і їх роль в інформаційній економіці, узагальнити їх види, типи, форми;
- виявити чинники, які впливають на рівень трансакційних витрат в інформаційній економіці;
- виявити характерні риси і особливості інформаційної економіки; – проаналізувати особливості організації підприємницької діяльності в інформаційній економіці і їх вплив на рівень трансакційних витрат; – запропонувати систему заходів по мінімізації трансакційних витрат.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження – розвиток трансакційних витрат у сучасній економіці
Предмет дослідження – особливості трансакційних витрат в умовах інформаційної економіки.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна результатів, одержаних особисто дисертантом на основі застосування теорії трансакційних витрат до інформаційної економіки, полягає в наступному:
Вперше:
- Доведено існування тенденції росту трансакційних витрат у інформаційній економіці, що протидіє скороченню питомої вартості одиниці інформаційних витрат за рахунок наступних чинників: збільшення зусиль з відбору і обробки постійно зростаючої інформації; ускладнення послуг моніторингу внаслідок недостатньої достовірності і швидкого старіння інформації; удорожчення витрат на захист інформаційного змісту комерційної таємниці; виникнення нових видів злочинів, пов’язаних з порушенням прав власності в інформаційному полі; зростання координаційних витрат у зв’язку з ускладненням ієрархічних структур організацій.
- Обґрунтована сутнісна відмінність інформаційного характеру трансакційних затрат і трансакційних втрат: трансакційні затрати мають свідомий характер, здійснюються на основі відомої інформації та мають своєю метою скорочення очікуваних втрат (тих, інформація про які наявна заздалегідь), а трансакційні втрати мають непередбачуваний характер та виникають через відсутність, неповноту і недостовірність інформації, її неправильну оцінку або обробку, недостатність видатків на її отримання, неефективність спільних шляхів отримання інформації через ефект фрірайдера, швидкозмінювані умови, неефективний інформаційний моніторінг додержання умов угод.
Удосконалено:
- Визначення трансакційних витрат, які з урахуванням зростаючої ролі інформаційних витрат в інформаційній економіці визначені як сукупність свідомих трансакційних затрат і непередбачених трансакційних втрат, пов’язаних не тільки з обміном правами на матеріальні і нематеріальні блага, а з усім комплексом дій з прийняття рішень щодо здійснення такого обміну шляхом трансакцій або відмови від нього: пошуком достовірної інформації про попит, пропозицію і ціни, що склалися, розповсюдженням та захистом комерційної інформації, отриманням доступу до ресурсів, передачею, специфікацією і захистом прав власності.
- Класифікацію трансакційних витрат за наступними критеріями: за характером еквіваленту в обміні – на грошові (як еквівалент виступають грошові кошти) і негрошові (як еквівалент виступають негрошові активи); за частотою виникнення – на поодинокі і систематичні; за часовим характером – на одночасні (контрагенти практично синхронно передають права на обумовлені об’єкти) і розірвані в часі (один контрагент передає свої права раніше, ніж це робить інший); за способом вимірювання – на ті, що мають кількісне вираження і що не мають кількісного вираження; за кількістю задіяних сторін – на двосторонні і багатосторонні (три і більше); за ступенем унікальності об’єкту – на типові і нетипові; за розподілом ринкової влади – на конкурентні і монопольні (один з учасників володіє монопольною владою); за часом виникнення – на виникаючі до, в процесі і після операції; за передбачуваністю і доцільністю виникнення – на трансакційні затрати і трансакційні втрати; за сферою виникнення – на ринкові, управлінські і політичні.
Дістало подальшого розвитку:
- Обґрунтування критеріїв перетворення інформації в особливий чинник виробництва в умовах інформаційної економіки: уособлення виробництва і розповсюдження інформації в самостійну сферу діяльності; інституційно-правове закріплення інституту інтелектуальної власності; перетворення накопичення людського капіталу в один з найпріоритетніших напрямів інвестицій; прискорення і здешевлення інформаційного обміну як усередині організацій, так і між ними, завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій; виникнення принципово нових інформаційно-зумовлених форм організації підприємницької діяльності – інтернет-магазинів, віртуальних корпорацій, електронного бізнесу та ін.; стандартизація і спрощення проведення угод внаслідок уніфікації договірної документації і частого повторення одноманітних трансакцій.
- Систематизація специфічних інформаційних чинників росту загального рівня трансакційних витрат у трансформаційній економіці: зростання обсягів інформації, обумовлене великою кількістю і різноманітністю об’єктів трансакцій в ринковій економіці в порівнянні з адміністративно-командною; зниження якості інформації, пов’язане з великими обсягами «інформаційного шуму» в трансформаційному середовищі; прискорення процесів інформаційного обміну, спричинене розвитком інформаційно-комунікаційних технологій в умовах ринкової трансформації; ослаблення інформаційної безпеки, обумовлене проявами в трансформаційному суспільстві специфічних форм опортуністичної поведінки, неможливих в умовах командної економіки.
- Доведення необхідності запровадження сукупності макроекономічних заходів щодо зниження трансакційних витрат в трансформаційній економіці: вдосконалення законодавства, що регулює трансакційні процеси і контрактну відповідальність економічних агентів та посилення контролю за його дотриманням; стандартизація методів вимірювання, обліку і звітності; створення інформаційної інфраструктури для прискорення процесів економічної взаємодії і скорочення посередницьких ланцюгів; використовування інформаційних технологій державними структурами для підвищення рівня інформаційної прозорості.
- Змістовне розкриття сукупності мікроекономічних заходів щодо зниження трансакційних витрат в сучасній інформаційній економіці: інформатизація господарської діяльності шляхом впровадження єдиної інформаційної системи підприємства; широке використання інтернет-технологій в бізнес-процесах, пов’язаних з розповсюдженням і пошуком інформації; здійснення заходів щодо захисту інформації, розповсюдження якої є небажаним для фірми; економія постійних трансакційних витрат внаслідок ефектів масштабу, виникаючих при впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій; вдосконалення форм контрактів для попередження опортуністичної поведінки партнера по угоді, а також страхування ризику зриву контрактів і страхування відповідальності.
