Анотація
Дисертацію присвячено розробці теоретичних і науково-методичних основ реструктуризації підприємства в умовах ринкової трансформації економіки в рамках політекономічного підходу. Розроблено методологію реструктуризації. На основі використання системного методу розроблено концепцію реструктуризації підприємства як ринкової реформи.
Обґрунтовано, що реструктуризація підприємства об’єктивно включає два ракурси системних перетворень: реструктуризацію соціально-економічної форми підприємства як механізму приведення виробничих відносин у відповідність до потреб прогресивного розвитку процесу праці, переходу до інформаційної економіки, і структурні зміни, що відбивають умови перетворення реальних підприємств у конкурентоспроможні структури сучасного ринку. Аргументовано, що невід’ємним етапом перетворення соціально-економічної форми підприємства є інституціоналізація виробничих відносин, прийняття системи нових правил як соціально-економічних умов функціонування ринкової економіки, підприємства в якості первинної структурної ланки ринкової системи.
Розглянуто організаційні форми реструктуризації підприємств: комплексна програма реструктуризації державних підприємств, галузева програма реструктуризації підприємств скляної промисловості, реструктуризація підприємства в процесах справи про банкрутство. Визначено критерії ефективності реструктуризації підприємства на макро- і мікро рівнях.
Annotation
The dissertation deals with the elaboration of theoretical and scientific-and- methodological fundamentals of restructuring of an enterprise in the conditions of the market transformation of economy within the framework of the political and economic approach. The methodology of restructuring has been worked out. The concept of restructuring of an enterprise as a market reform has been elaborated on the basis of the use of system approach.
It has been substantiated that restructuring of an enterprise objectively includes two aspects of system transformations: restructuring of social and economic form of an enterprise as a mechanism of conforming of production relations to the needs of progressive development of the labour process, transition to information economy and structural changes which reflect the conditions of transformation of real enterprises into competitive structures of the modern market. It has been grounded that the essential stage of transformation of social and economic form of an enterprise is institutionalization of production relations, acceptance of the system of the new rules as social and economic conditions of functioning of the market economy, an enterprise as a primary structural link of the market system.
The dissertation has considered the organization forms of restructuring of an enterprise: complex program of restructuring of state enterprises, branch program of restructuring of enterprises of glass industry, restructuring of an enterprise in the process of the bankrupt case. The criteria of effectiveness of restructuring of an enterprise on the macro- and microlevels have been determined.
Актуальність теми дослідження
Ринкові перетворення економіки передбачають реформування не тільки на рівні держави як цілісного утворення, але й на рівні окремих структур, підрозділів, зокрема підприємства – первинної структурної ланки цієї системи. Важливу роль в подальшому реформуванні підприємств, особливо тих, що за своїм потенціалом відносяться до ринків недосконалої конкуренції, на сучасному етапі відіграє їх реструктуризація.
У більшості економічних праць, на законодавчому рівні, у практиці реформування реструктуризація розглядається в контексті неокласичної теорії, яка розглядає підприємство з точки зору виробничої функції, підґрунтя якої складають ринкові відносини та приватна власність на ресурси. Реструктуризація підприємств в контексті роздержавлення власності має принципове значення. Однак методологія неокласичного підходу є певною мірою абстрактною і обмеженою, оскільки на рівні базових принципів ігнорує важливі елементи соціально-економічної форми підприємства, не враховує процеси його еволюції, принципові зміни в системі внутрішньофірмових і міжфірмових відносин.
Попередні ринкові реформи в формі лібералізації цін, приватизації державних підприємств та такого іншого, що було проведено в Україні за методологією неокласичної теорії, як відомо, в цілому не дали позитивних результатів. Причиною цього стало те, що вони не забезпечили становлення нової системи виробничих відносин як цілісного утворення, що відповідає потребам прогресивного розвитку продуктивних сил. Неодноразово з метою врятування національної економіки уряд змушений був втручатись в економічну діяльність підприємств за допомогою адміністративних заходів. Але проблема конкурентоспроможності підприємств як суб’єктів ринку поки що не є вирішеною.
За підсумками 2007 року збитково працювало 32,5 % підприємств від загальної кількості підприємств за виключенням бюджетних установ. Збитки складали 47096,5 млн. грн., або 34,7 % від фінансового результату економічної діяльності. В промисловості в цей час збитково працювало 33,4 % підприємств. Збитки складали 13256,0 млн. грн., або 30,3 % від фінансового результату економічної діяльності. Необхідно також підкреслити, що за період ринкових реформ було погіршено структуру виробництва, значних розмірів набув відтік за кордон капіталу та висококваліфікованих фахівців, скоротилась чисельність населення.
Логіка економічних перетворень в Україні в якості реформ, що мають забезпечувати прогресивний розвиток підприємств, становлення підприємства потребують комплексних, системних удосконалень виробничих відносин, удосконалення соціально-економічної форми підприємства, зокрема відносин власності на засоби виробництва та відносин з приводу послуг праці. Сьогодні закономірно на цю роль висувається такий інструмент, як реструктуризація. Актуальність реструктуризації підприємств в такому ракурсі обумовлює необхідність відповідних теоретико-методологічних досліджень та розробок цього засобу.
Наукові теоретичні напрацювання та дослідження проблем реструктуризації підприємства в контексті політекономічного підходу закладались у роботах зарубіжних науковців: Р. Акоффа, М. Аокі, Т. Веблена, П.А. Гохана, Фр.Ж. Гуіяра, Дж. Кейнса, Р. Коуза, К. Маркса, А. Маршалла, Ф. Махлупа, Л.фон Мизеса, Д. Норта, М. Портера, Г.А. Саймона, А. Сміта, О. Уїльямсона, Е. Шмаленбаха та ін, зокрема російських вчених – М.Д. Аїстової, В.В.Кулікова, Ю.Я.Ольсевича, В.Т.Рязанова, В.Л.Тамбовцева, А.К. Тутунджяна, В.Д. Шапіри.
Значну роль в постановці та вирішенні проблеми реструктуризації підприємства відіграють законодавчі акти України, роботи вітчизняних економістів, в яких досліджуються питання сутності трансформаційних процесів в економіці, ринкових перетворень на рівні підприємства, еволюції форм власності на засоби виробництва, формування нового характеру соціально-трудових відносин, відносин між підприємством та державою. Значний внесок у розвиток вказаних теорій внесли О.І. Амоша, В.В.Близнюк, Д.П. Богиня, П.І.Гайдуцький, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, В.М. Гончаров, О.В. Горняк, В.В. Дементьєв, Л.І. Дмитриченко, Б.Є.Кваснюк, І.І. Лукінов, С.В. Мочерний, С.С. Ніколенко, Ю.М. Пахомов, А.К. Покритан, А.Г. Семенов, О.М. Чаусовський, А.А. Чухно та ін.
Безпосередньо розробка теорії та моделей реструктуризації підприємства в умовах ринкового реформування економіки пов’язана з роботами І.М. Акімової, О.І. Амоши, А.С. Афоніна, В.М. Геєця, В.М. Заболотного, Л.Ф. Кальниченка, А. Мендрула, М.О. Колоша, В.В. Кондратьева, В.Б. Краснової, І.І. Мазура, С. Маслова, О.Г. Тарасенка, О.О. Терещенка та ін.
Але відсутність спеціальних праць, присвячених дослідженню політекономічних аспектів реструктуризації підприємства обумовлює необхідність подальших наукових досліджень, розгляду реструктуризації підприємства в аспекті удосконалення системи виробничих відносин, соціально-економічної форми підприємства як умови прогресивного динамічного розвитку продуктивних сил, що обумовлює актуальність обраної теми, її мету і завдання.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертації є постановка та розв’язання важливої науково-практичної проблеми визначення теорії та методології реструктуризації як процесу перетворення соціально-економічної форми підприємства на сучасному етапі ринкової трансформації економіки, розробки головних напрямів реструктуризації підприємства, встановлення ролі соціально-економічних інститутів в удосконаленні діяльності підприємств як конкурентоспроможних структур ринку.
Для досягнення поставленої мети в дисертації було вирішено наступні завдання:
- в рамках політекономічного підходу обґрунтовано сутність реструктуризації як процесу структурного розвитку виробничих відносин та як соціально-економічної форми підприємства;
- досліджено закономірності еволюції та характерні риси підприємства в умовах сучасної ринкової економіки, об’єктивні основи ринкової трансформації командно-адміністративної системи та підприємств;
- розроблено методологічну концепцію дослідження реструктуризації підприємства як процесу перетворення виробничих відносин, його соціально-економічної форми в умовах ринкового реформування економіки України;
- в рамках політекономічного підходу виокремлено і розглянуто сутність реструктуризації підприємства за двома головними напрямами: реструктуризація підприємства як процес перепроектування його соціально-економічної форми, що включає зміни у відносинах власності, соціально-трудових відносинах, відносинах між підприємством і державою, організаційно-правової форми, та як процес перетворення організаційно-економічних, технологічних, кадрових підсистем в умовах конкретного конкурентного зовнішнього середовища;
- визначено сутність та головні елементи сутності реструктуризації підприємства як політекономічної категорії;
- визначено головні напрями реструктуризації підприємства в аспекті перетворення його соціально-економічної форми, становлення в якості первинної структурної ланки сучасної ринкової економіки;
- виявлено закономірності організації, функціонування та розвитку акціонерних товариств, акціонерної форми власності як форм розвитку корпоративного виробництва, інформаційної економіки;
- розглянуто напрями докорінної зміни характеру соціально-трудових відносин, організації праці, формування нової системи мотивації персоналу відповідно до умов становлення та розвитку підприємства як первинної структурної ланки ринкової економіки сучасного типу, переходу до інформаційної економіки;
- запропоновано концепцію визначення основних форм реструктуризації підприємства в ракурсі інституціоналізації виробничих відносин і організаційних механізмів, що забезпечують перетворення реальних підприємств у конкурентоспроможні структури ринку;
- обґрунтовано нові підходи до розробки методологічних аспектів реструктуризації державних підприємств, а також підприємств, що реструктуризуються на підставі процесів банкрутства на сучасному етапі трансформації економічної системи;
- визначено систему показників та індикаторів, що визначають критерії ефективності процесів реструктуризації підприємства.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є процеси структурних змін у системі виробничих відносин в умовах реструктуризації підприємств України.
Предметом дослідження є політекономічні аспекти реструктуризації соціально-економічної форми підприємства в контексті методології та теорії формування підприємства в якості первинної структурної ланки ринкової економічної системи, перетворення підприємств України у конкурентоспроможні структури ринку.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці і удосконаленні комплексу методологічних, теоретичних і практичних положень щодо реструктуризації виробничих відносин, соціально-економічної форми підприємства в умовах ринкової перебудови економіки, становлення підприємства як первинної структурної ланки нової економічної системи.
В процесі дослідження автором були отримані наступні наукові результати:
вперше:
- на підставі системного підходу, фундаментальних положень політекономічної теорії реструктуризацію визначено як закон структурного розвитку виробничих відносин, що визначає розвиток, еволюцію економічної системи та підприємства як її первинної структурної ланки;
- згідно всезагального закону відповідності виробничих відносин характеру і рівню продуктивних сил реструктуризацію підприємства розглянуто як механізм і процес структурних змін в системі виробничих відносин, соціально-економічної форми підприємства, що є концептуальною основою розробки методології реструктуризації підприємств;
- на підставі теорії та практики еволюції підприємства, а також процесів глобалізації економічних відносин визначено методологічну концепцію реструктуризації підприємства на сучасному етапі ринкових реформ, формування підприємства як первинної структурної ланки нової економічної системи;
- на основі теоретичного дослідження сутності реструктуризації підприємства розроблено політекономічну концепцію реструктуризації підприємства як ринкової реформи, що включає два напрями перетворень: перетворення соціально-економічної форми і перетворення, які відображають процеси адаптації конкретних підприємств до умов зовнішнього середовища. Це дозволяє виокремити питання соціально-економічних, інституціональних основ перетворення підприємств у суб’єкти ринкових відносин і питання ефективної адаптації підприємств до умов зовнішньої конкурентної середи;
удосконалено:
- теорію закономірностей розвитку виробничих відносин. Обґрунтовано, що зміни в системі виробничих відносин можуть здійснюватися не тільки революційно, але й еволюційно, що дає можливість в процесах реструктуризації підприємства використовувати широке коло механізмів і соціально-економічних інститутів: програм, законів, норм, специфікації прав, оплати і умов праці, розподілу доходів між усіма учасниками економічної діяльності за об’єктивними критеріями відтворення факторів виробництва, національної економіки, якості життя, прогресивного розвитку суспільства;
- принципи щодо перетворення відносин власності в процесі приватизації підприємств недосконалої конкуренції. Визначено, що перетворення відносин власності повинно відбуватися в контексті сучасних сутнісних рис акціонерної форми виробництва: централізації капіталів, розбудови національної системи корпоративного управління з урахуванням міжнародних стандартів, мотивації праці на підставі сучасних теорій демократизації управління і власності персоналу, які складають методологічну основу для вирішення питань перетворення підприємств у конкурентоспроможні структури сучасного ринку;
- визначення місця та ролі персоналу в процесах реструктуризації підприємства як ринкової реформи. Аргументовано, що перетворення підприємств у конкурентоспроможні суб’єкти ринкової економіки пов’язано не тільки з перетвореннями в системі відносин власності на засоби виробництва, але й зі змінами в системі відносин з приводу послуг праці, оскільки товарна форма робочої сили визначає фундаментальні основи ринкового підприємства, механізм поєднання робочої сили з засобами виробництва;
- концепцію партнерського характеру відносин між роботодавцями і найманими працівниками. Визначено, що основи партнерського характеру відносин знаходяться в площині кооперації праці як вихідного пункту організації капіталістичного виробництва. Показано, що відносини між приватним власником засобів виробництва і найманими працівниками в умовах альтернативних форм зайнятості або механізмів гарантій прав власності усіх учасників економічної діяльності створюють умови для розвитку відносин співробітництва, динамічного розвитку виробництва, удосконалення його технологічної основи, організаційних та організаційно-правових форм;
- концепцію організаційних форм реструктуризації підприємств. Проаналізовано роль державних, галузевих програм реструктуризації, реструктуризації в справах про банкрутства як структурної перебудови соціально-економічної форми підприємства, пристосування підприємств до реалій зовнішнього конкурентного середовища;
дістали подальшого розвитку:
- теорія критеріїв ефективності реструктуризації підприємства. В якості показників реформування виробничих відносин запропоновано використання оцінок міжнародних економічних організацій, зокрема Всесвітнього економічного форуму, його звітів про стан глобальної конкурентоспроможності, показників соціально-економічного розвитку національної економіки, економічних і соціальних індикаторів, які дозволяють оцінювати і управляти процесами реструктуризації соціально-економічної форми підприємства;
- методологічні підходи до реструктуризації державних підприємств, зокрема – реструктуризації неплатоспроможних підприємств, які відрізняються від існуючої метології тим, що реструктуризація розглядається в якості ринкової реформи підприємства. Це передбачає чітке визначення суб’єктів підприємства, суб’єктів проекту реструктуризації, організаційне, техніко-економічне обґрунтування в контексті вирішення проблеми конкурентоспроможності виробництва, розвитку за критеріями прибутку та рентабельності, механізмів, джерел фінансування, контрактних угод як механізму узгодження інтересів учасників проекту реструктуризації та їх відповідальності.
