Дисертаційна робота присвячена дослідженню ролі страхових послуг у відтворенні робочої сили. Визначено сутність робочої сили та процес її відтворення. Доведено, що відтворення робочої сили неможливе без ефективно функціонуючої системи соціального захисту населення. Розкрито сутність, принципи, складові елементи соціального захисту населення. Визначено місце страхових послуг у соціальному захисті населення, обґрунтовано, що страхові послуги є невід’ємною складовою соціальної системи держави. Досліджено процес становлення та сучасний стан ринку страхових послуг в Україні, визначено напрями його вдосконалення.
Проведено аналіз тенденцій розвитку загальнообов’язкового соціального та приватного особистого страхування. Запропоновано напрями їх подальшого розвитку та ефективного функціонування. Визначено особливості здійснення медичного страхування та страхування життя в розвинутих країнах. Встановлена необхідність посилення ролі недержавних інститутів соціального захисту для забезпечення розширеного відтворення робочої сили. Розроблено конкретні пропозиції щодо створення умов для ефективного відтворенні робочої сили на основі підвищення рівня взаємодії систем соціального та особистого страхування на комерційних засадах.
This dissertation is devoted to study of the role of insurance services in workforce recovery.
The process of workforce recovery and factors that provide this process have been defined. It has been proved that recovery of workforce is not possible without an effectively functioning system of social security of population. Essence, principles and components of population’s social security have been revealed. The place of insurance services in the social security of population has been determined. It has been grounded that insurance services is an integral part of the state’s social system.
The process of coming into being and current state of insurance services in Ukraine have been researched. Directions for its improvement have been found. Analysis of the tendencies of development of general compulsory social and private personal insurance has been carried out. Directions for their further improvement and efficient functioning have been offered.
Specifics of carrying out medical and life insurance in the developed countries has been outlined. Necessity of strengthening the role of non-state institutions of social security for providing extended workforce recovery has been established. Proposals concerning making proper conditions for the efficient workforce recovery on the basis of raising the degree of interaction of the systems of social and personal insurance on the commercial basis have been developed.
Необхідність теоретичного дослідження страхових послуг та їх ролі у відтворенні робочої сили в Україні обумовлена низкою факторів. По-перше, в країні залишається досить низьким рівень заробітної плати. Отже, заробітна плата перестала виконувати свої базові економічні функції – забезпечувати відтворення робочої сили і бути мотивацією та стимулом для праці.
По-друге, зменшення можливості придбання основною частиною населення матеріальних благ. Також спостерігається тенденція до зростання витрат на оплату соціальних благ і послуг, так скорочуються державні гарантії на безкоштовну освіту , охорону здоров’я, санаторно-оздоровчі послуги.
По-третє, однією із ключових проблем трансформації економічної системи в Україні є низький рівень соціальних виплат, який не в змозі забезпечити належне відтворення робочої сили. Важливим завданням на нинішньому етапі розвитку національної економіки є реформування системи соціального захисту. У багатьох країнах світу вже давно працює система взаємодоповнюючого страхового захисту: державне соціальне забезпечення, групове та індивідуальне страхування. З метою стабільного фінансового забезпечення реформи соціального захисту слід активніше залучати кошти населення через розвиток і стимулювання добровільного особистого страхування.
Саме тому, враховуючи особливості сучасного трансформаційного періоду, спираючись на основні закономірності, характерні для перехідних економік, нагальною потребою є розробка і втілення науково обґрунтованої та виваженої концепції вдосконалення механізму соціального захисту населення шляхом подальшого впровадження страхового методу покриття витрат на соціальний захист.
Питанням відтворення робочої сили займаються такі вітчизняні вчені: Богиня Д.П., Верхоглядова Н.І., Грішнова О.А., Єсинова Н.І., Кривенко К.Т., Лагутін В.Д., Лібанова Е.М., Петюх В.М., Чухно А.А. та ін. А також російські вчені – Буланов В.С., Волгін М.А., Генкін Б.М., Карташов С.А., Рофе А.І., Струмілін С.Г. Проблемам соціального страхування присвячені праці таких вчених як, Бабич А.М., Бондар І.К., Василик О.Д., Воблій К.Г., Ганслі Т., Горянська С.В., Грушко В., Гудков А., Губар О.Є, Єгоров Є.Н., Кичко І.І., Косова Т.Д., Лагутін В.Д., Ламберт Х., Малий І.Й., Мандибура В.О., Манес А., Наливайченко С.П., Новіков В.М., Осадець С.С., Роїк В., Ротова Т.А., Теренс М., Федорова Т.А.
Дослідженням особистого страхування займаються такі українські вчені та практики, як Базилевич В.Д., Александров В.Т., Гаманкова О.О., Заруба О.Д., Внукова Н.М., Таркуцяк А.О., Слюсаренко О.А., Перелома С.В., Адамович В.В., Залєтов О.М., Гоцуляк С.А., Бідний В.М., Ляхоцький В.П., та ін. А також російські вчені такі як: Шахов В.В., Адамчук Н.Г., Бабаджанян Е.К., Калінін Н.Н., Авілов О.В ., Пальянова С.Ю., Вілков І.М. та ін. Значний внесок у вивчення досліджуваної проблеми здійснили зарубіжних вчені, зокрема, Блек К.Д., Кох П., Крістофоліні В., Скиппер Х.Д., Кеплен Р. М., Глейзер В., Гінзберг Е., Хант С.М., Роумер М.І.
Однак, враховуючи ту обставину, що проблема ролі соціально спрямованих страхових послуг у фінансуванні системи соціального захисту населення вивчена недостатньо, ми вважаємо необхідним дослідити шляхи вирішення питань фінансової забезпеченості працюючого населення і задоволення його матеріальних і соціальних проблем за допомогою особистого страхування.
Метою дисертаційного дослідження є розробка концептуальних підходів та теоретичних засад використання страхових послуг в механізмі відтворення робочої сили, а також розробка на цій основі науково-практичних рекомендацій щодо посилення соціальної спрямованості страхових послуг.
Для досягнення даної мети в роботі вирішувались такі задачі:
- дослідити процес відтворення робочої сили та його складові;
- визначити місце та роль соціального захисту у відтворенні робочої сили;
- встановити шляхи формування системи ефективного соціального захисту населення за допомогою страхових послуг;
- проаналізувати процес становлення та соціальну спрямованість ринку страхових послуг в Україні, зокрема особистого страхування;
- обґрунтувати шляхи підвищення ступеню взаємодії систем соціального та особистого страхування на комерційних засадах в процесі відтворення робочої сили;
- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення страхових послуг соціальної спрямованості.
Об’єктом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, пов’язаних із використанням страхових послуг у відтворенні робочої сили.
Предметом дослідження є соціальна спрямованість страхових послуг.
Внаслідок проведеного комплексного дослідження щодо ролі страхових послуг у відтворенні робочої сили, отримані наступні теоретичні та практичні розробки, які визначають наукову новизну роботи і особистий внесок здобувача, зокрема:
вперше:
- обґрунтована роль соціального та особистого страхування як складових системи соціального захисту у відтворенні робочої сили. Доведено, що за допомогою соціального та особистого страхування формуються грошові фонди, з яких покриваються витрати, пов’язані з утриманням непрацездатних і осіб, які не приймають участь у трудовому процесі; зменшується розрив в рівні матеріального забезпечення працюючих і непрацюючих членів суспільства; підвищується життєвий рівень різних груп населення, які не приймають участь у трудовому процесі;
- запропоновано концептуальну модель формування інтегрального ефекту добровільного медичного страхування, в якості складових якої враховані економічний, соціальний і медичний ефекти зниження соціальних ризиків і компенсації витрат, яких зазнає людина в процесі відтворення. Запропоновано механізм вдосконалення добровільного медичного страхування, шляхом використання профілактичного напрямку медичного страхування; обґрунтовано розрахунок страхового тарифу;
удосконалено:
- обґрунтування необхідності подолання обмежувальної дії соціально-захисної ролі держави, що вимагає інтенсивного виробництва ресурсів на соціальні цілі, а саме: активніше залучати кошти населення через розвиток і стимулювання добровільного страхування; забезпечити стійкість і надійність страхових систем у виконанні страхових зобов’язань за рахунок підвищення вимог до розміру статутного капіталу; використання страхової галузі як надійного інвестиційного інструменту; розвиток інституту перестрахування;
- теоретичне обґрунтування ролі і функціональних можливостей недержавного особистого страхування у системі соціального захисту в умовах трансформаційної економіки. Доведена необхідність подальшого використання страхового методу для покриття витрат на соціальний захист, за умови наявності коштів у населення для резервування, стабільної економічної ситуації в країні, а також розвиненості інститутів особистого страхування;
- комплекс заходів, спрямованих на підвищення соціально-економічної значимості довгострокового страхування життя: використання коштів резервів зі страхування життя для довгострокового кредитування житлового будівництва; встановлення порядку, умов видачі і розмірів кредитів, що надаються страхувальникам зі страхування життя; створення обов’язкового механізму гарантування повернення громадянам втрачених коштів у разі банкрутства страховиків шляхом законодавчого запровадження централізованого фонду страхових гарантій; використання полісу зі страхування життя як застави при одержанні кредиту; звільнення від оподаткування страхових премій і доходу від інвестування;
набули подальшого розвитку:
- уточнення розуміння сутності соціального захисту та визначення соціально-економічних чинників його ефективного формування. Соціальний захист – це система законодавчо закріплених норм, спрямованих на забезпечення добробуту, умов для гідного життя людини в межах мінімальних гарантій і стандартів споживання, які здійснюються за допомогою поєднання різних організаційно-правових форм (державного соціального забезпечення, соціальної допомоги, соціального й особистого страхування, внутріфірмових систем соціальної допомоги);
- положення о необхідності здійснення заходів щодо розширення сфери й обсягів добровільного медичного страхування, страхування життя, страхування від нещасних випадків, як важливого елементу «соціального пакету», наданого роботодавцями своїм співробітникам, адже від їх працездатності залежить ефективність виробництва;
- встановлення залежності між макроекономічними показниками (грошовими доходами громадян, номінальною заробітною платою, сумою заощаджень населення, рівнем ВВП) та ростом платежів зі страхування життя на основі побудованої регресійної моделі, яка дозволяє встановити вплив соціально-економічних умов в країні на розвиток страхування життя.