Анотація
Дисертація містить комплексний аналіз діяльності земських установ Лівобережної України в галузі сільського господарства в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Особлива увага приділена формуванню бюджету органів місцевого самоврядування та фінансуванню економічних та сільськогосподарських потреб населення. У роботі детально проаналізовано заходи земств з пропаганди передових методів господарювання, зокрема організація сільськогосподарських шкіл, курсів, лекцій, виставок, дослідних полів та ділянок. Розглядається участь земських установ у формуванні кредитної кооперації, дрібних сільськогосподарських товариств, прокатних пунктів та ін. Відзначено співпрацю між повітовими і губернськими земствами, а також ставлення уряду до діяльності органів місцевого самоврядування.
Annotation
The dissertation consists of a complex analysis zemsky establishments activity of the left-bank Ukraine in the sphere of agriculture in the second half of XIX and at the beginning of XX centuries. Special attention is paid to the budget formation of the local authorities and financing of economic and agricultural needs of people. The work gives full details of zemstv measures on propaganda of the advanced methods of economic activity: organization of agricultural schools, courses, lectures, exhibitions and research fields and sectors. Participation of zemsky establishments in credit cooperation formation, small agricultural society, rent establishments and others is considered. The cooperation between povit and gubernia zemstva and governmen’s attitude to the local authorities activity is stressed.
Актуальність теми дослідження
Інтереси національного розвитку, стратегічна доктрина Української державності передбачають побудову демократичного, соціально орієнтованого суспільства з розвинутою промисловістю і сільським господарством. Важлива роль в процесі реформування економічної системи відводиться органам місцевого самоврядування, суттєве розширення їх повноважень може стати важливим чинником для поліпшення економічної ситуації в регіонах.
В першу чергу це актуально для села, адже саме там найбільш необхідна допомога підприємцям, фермерам, дрібним сільськогосподарським виробникам. Тому діяльність всіх органів влади, і особливо місцевої, має бути спрямована на створення сприятливого клімату для господарського розвитку регіонів, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
За цих умов необхідне переосмислення аграрної політики, визначення чіткої мети, завдань, механізмів та етапів її реалізації. Означена проблема стає особливо актуальною в контексті процесів глобалізації та необхідності створення високоефективного, конкурентоспроможного аграрного підприємництва, яке було б здатним гарантувати продовольчу безпеку держави та сприяло б розв’язанню соціальних проблем.
У процесі реформування органів місцевого самоврядування необхідно враховувати позитивний досвід минулого. У сучасній Україні є певні моменти, які ситуаційно нагадують українське суспільство другої половини XIX століття. Це передусім стосується процесу ринкової трансформації сільського господарства за активної участі земства.
У зв’язку з цим виняткової актуальності набувають теоретико-методологічні і прикладні питання становлення та розвитку інститутів місцевого самоврядування, їх ролі в адаптації до умов ринкового економічного середовища.
Різнобічні аспекти економічної та сільськогосподарської діяльності земств висвітлені в роботах дореволюційних українських і російських вчених, теоретиків і практиків: Я. Абрамова, В. Брунста, С. Велецького, Б. Веселовського, Е. Гарлицького, Є. Гордієнка, В. Дорошенка, О. Лазаревського, С. Маслова, О. Моргуна, Л. Падалки, М. Слобожаніна, В. Трутовського, Д. Шоригіна, та ін.
Не менш важливе значення мають дослідження сучасних економістів та істориків, у працях яких знайшли відображення різні аспекти аграрної пореформеної еволюції та діяльності земств: В. Абрамова, Л. Горкіної, В. Гринчуцького, Л. Корнійчук, Н. Корольової, Л. Лаптєвої, П. Леоненка, Т. Лобас, Т. Малєєвої, В. Марочко, Л. Мекшун, А. Пантелеймоненка, О. Петрова, В. Половця, Л. Родіонової, О. Сидоровича, В. Фещенко, В. Цибуленка, М. Якименка та інших. У працях зазначених вчених досліджуються економічні процеси, що відбувалися в Російській імперії на зламі століть, особливо в аграрній галузі, а також в тій чи іншій мірі розглядається роль органів місцевого самоврядування – повітових та губернських земств – в господарському розвитку країни.
Проте фундаментальні дослідження щодо сільськогосподарської діяльності земств другої половини XIX – початку XX століть у сучасній історико-економічній науці відсутні. Цим обумовлено вибір теми дисертаційної роботи, визначено її мету, завдання, структуру та зміст.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційного дослідження є розкриття ролі земств у встановленні ринкових відносин в аграрному секторі економіки України пореформеного періоду.
Поставлена мета реалізується шляхом наступних дослідницьких завдань:
- проаналізувати процес становлення земських установ на Лівобережній Україні та джерела формування їх бюджету;
- висвітлити діяльність дорадчих органів, які існували при земствах, а саме агрономічних рад та економічних бюро;
- розкрити основні напрями діяльності земств щодо підвищення ефективності ведення сільського господарства в умовах ринку;
- простежити взаємодію повітових та губернських земств в справі модернізації сільськогосподарського виробництва;
- проаналізувати основні напрями фінансування земствами економічних потреб населення;
- розкрити роль земств у процесі формування кооперативних організацій;
- здійснити аналіз просвітницької діяльності земських установ щодо організації сільськогосподарських шкіл, курсів, бесід та читань для населення;
- визначити основні етапи діяльності земських установ другої половини ХІХ ст.;
- виявити і систематизувати основні групи архівних та літературних джерел з історії земств.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є земські установи Лівобережної України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Предметом дослідження є діяльність земств, спрямована на ринкову трансформацію сільського господарства Лівобережної України та демократизацію суспільно-економічних відносин на селі.
Наукова новизна результатів дослідження
Дана дисертація є однією з перших в українській історико-економічній науці спроб комплексного дослідження впливу земських установ Лівобережної України на модернізацію сільського господарства. Наукову новизну підтверджують такі конкретні наукові результати:
вперше:
- розкрито роль земств у створенні ринкової інфраструктури аграрної галузі, яка полягала в організації дослідних полів, показових ділянок, виставок, аграрно-освітніх курсів різного спрямування;
- відображено механізм фінансування діяльності губернських земств України початку ХХ ст., який включає основні види бюджетних надходжень від місцевих податків, мита і зборів, а також статті видатків для підтримки соціально-економічного життя регіону;
- введено до наукового обігу нові архівні джерела, які сприяють більш ґрунтовному дослідженню ролі місцевого самоврядування у становленні ринкових відносин на Лівобережній Україні;
удосконалено:
- періодизацію Б. Б. Веселовського щодо економічної діяльності земських установ, в якій автором дисертації за основний критерій було взято розмір фінансування земствами економічних та сільськогосподарських потреб, і на цій основі виокремлено наступні етапи: I етап – 1865-1890 рр. – підкреслено зародковий стан у діяльності земств з нерегулярним фінансуванням – переважно з бюджетів губернських земств; II етап – 1891-1905 рр. – відображено зростання сум виділених коштів з бюджетів повітових та губернських земств на сільськогосподарські потреби; III етап – 1906-1914 рр. – розкрито як найбільш ефективний період у діяльності земств;
- положення щодо важливої ролі земств у підвищенні культури землеробства шляхом організації показових ділянок та дослідних полів, проведення агрономічних курсів, бесід та читань для населення;
отримали подальший розвиток:
- дослідження взаємозв’язку діяльності земств та кооперативних товариств щодо фінансування ними різних заходів, надання консультацій, забезпечення фахівцями;
- положення щодо функціонування агрономічних рад та економічних бюро як дорадчих органів при повітових та губернських земствах.
