Анотація
У дисертації розкрито особливості та закономірності розподілу та перерозподілу доходів населення в умовах трансформації економічних систем посткомуністичних країн. Простежено зміну механізму формування доходів населення у країнах з перехідною економікою в умовах занепаду командно-адміністративної економіки, трансформаційного спаду та економічного зростання. Досліджено вплив інституційного середовища на розподільні процеси у різних групах країн з перехідними економічними системами.
Проаналізовано динаміку доходів населення, особливості їх функціонального та родинного розподілу, а також з’ясовано ефективність використання соціальних трансферів та оподаткування у перерозподілі доходів. Вивчено особливості та закономірності розподілу та перерозподілу доходів населення в умовах ринкової трансформації економіки України та зроблено рекомендації для підвищення рівня життя в Україні.
Annotation
The author analyzes peculiarities and correlations of population income distribution and redistribution during transformation period in the post-communist countries’ economic systems. Special attention is devoted to the on-going change in the population income formation in the transitional economies where such phenomena as the collapse of the command economy, transformation depression and economic recovery have been observed.
The dissertations’ conclusions prove that there is a correlation between the ways of the command economy market transformation and the pace of new income distribution and redistribution mechanism formation in the transitional economies. The impact of the institutional environment upon the distribution processes in different groups of transitional countries has also been analyzed.
Population income dynamics in the transitional economies and peculiarities of its functional and personal distribution are investigated in the dissertation. Effectiveness of using social transfers and personal taxation in redistribution of income has been measured. It has been proved that in most Central-European countries transfer payments play an important role in achieving social effectiveness i.e. they diminish poverty and contribute to the decrease in income distribution inequality. However, in the CIS countries social payments do no diminish but increase population income distribution inequality yet contribute to the overall decrease of poverty. The author reaches the conclusion that socio-economic policy of the countries’ governments was one of the main reasons of the income distribution inequality increase.
It is proved in the dissertation that the role of personal income taxation in redistribution of income is insignificant nowadays. In addition, expediency of switching to mildly progressive system of personal income taxation or system with high exemption level is substantiated.
The author carries out the study of Ukrainian population income distribution and redistribution during the market transformation of the Ukrainian economy. During this transformation the most important source of personal income has been wages and salaries (55-57% of households’ incomes). In 2001-2003 pace of real wage increase was more than 15% and reached 20% in 2004-2007. At first the share of social transfers in the household income was gradually increasing, however in 2004 it skyrocketed reaching its maximum in 2005 when pensions alone accounted for more than 25% of all households’ income.
It is shown in the dissertation that during 1999-2006 inequality of monetary expenses distribution, measured by Gini index, slightly decreased. The results of decomposition analysis prove that wages and salaries are the most significant contributors to the households’ income distribution inequality with their shares from 65% up to 68%. Throughout all the years of the analyzed period pensions only increased income distribution inequality – from 10% up to 13%. The impact of social assistance, privileges, and subsidies upon monetary income distribution inequality remained mostly neutral.
The author reaches conclusion that in Ukraine the poverty level measured by national relative criterion (75% of the median income) has remained practically the same since 1999 (which equals to 27% of the population). However, the poverty level measured in absolute terms dropped significantly due to considerable social transfers.
The degree candidate proves that increase of the real wage should become the most important source of living standard increase. To the author’s mind completing pension system reform is an important means of increasing population standard of living. Special attention should be given to the problem of social assistance and privileges system reform.
Regulation of social assistance, compensations and privileges system will allow increasing dramatically the effectiveness of the social security system, improving targeted nature of the social programs in particular. It is exactly due to the increase of social payments effectiveness it will be able to decrease income distribution inequality and eradicate poverty in Ukraine.
Актуальність теми дослідження
Ринкова трансформація економічних систем пострадянських країн зумовила радикальні зміни у всіх сферах життя суспільств. Перехід до ринкового ціноутворення, приватизація державного майна, тривалий трансформаційний спад, а відтак і зменшення фінансових ресурсів держави змінили механізми розподілу і перерозподілу доходів населення у країнах з перехідною економікою.
Передовсім відбулися глибокі зміни у функціональному розподілі доходів, що виявилося у безпрецедентному зменшенні частки заробітної плати у грошових доходах населення. Натомість частка трансферів досягла рівня, що підриває стабільність господарських систем окремих країн. Радикальні зміни в родинному розподілі доходів призвели до небувалого розширення зони бідності та зростання розриву в доходах між багатими та бідними домогосподарствами.
Особливо вражають соціальні втрати на початковому етапі ринкових перетворень, зокрема падіння рівня реальних доходів населення, зростання нерівності у їх розподілі та поширення бідності. Соціально-економічні наслідки ринкових реформ були зумовлені вибором стратегії трансформації господарської системи. В одних країнах системні економічні перетворення завершилися, і ці країни доєдналися до Європейського Союзу, у других – трансформаційні процеси ще продовжуються, а в третіх – зупинені, чи навіть простежується повернення до тоталітарного минулого.
Завершення перехідного періоду у країнах Центральної Європи та Балтії і досягнення макроекономічної рівноваги у країнах СНД дає змогу здійснити комплексний аналіз процесів розподілу доходів населення та виявити ефективність використання соціальних трансферів та особистих податків для їх перерозподілу.
Розподіл доходів населення економісти уже досліджують протягом кількох століть. Вагомий внесок у розвиток теорій розподілу доходів та необхідність їх перерозподілу здійснили такі видатні вчені як А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтус, Ф. Ласаль, Н. Сеніор, Дж. Ст. Міль, К. Маркс, Дж. Б. Кларк А. Маршал, А. Пігу, М. Туган-Барановський, Дж. Гікс, Г. Бекер, Дж. Р. Комонс, Дж. К. Гелбрейт, О. Вільямсон, Д. Норт та ін.
Головним чинником зміни механізму розподілу та перерозподілу доходів населення у посткомуністичних країнах була трансформація економічних систем. Загальні проблеми ринкової трансформації економіки посткомуніс-тичних країн перебувають у полі зору зарубіжних і вітчизняних учених – А. Аслунда, Ю. Бажала, В. Базилевича, Г. Башнянина, М. Буравого, Б. Гаврили-шина, О. Гаврилишина, А. Гальчинського, І. Грабинського, В. Гейця, A. Гелба, А. Гриценка, Р. Капелюшнікова, Д. Кауфмана, Г. Колодка, Я. Корнаї, П. Мюреля, В. Наймушина, А. Несторенка, М. Олсона, С. Панчишина, К. Познанські, В. Полтеровича, В. Попова, І. Радіонової, С. Реверчука, Г. Рональда, С. Роузфілда, Дж. Сакса, Дж. Стігліца, А. Філіпченка, С. Фішера, А. Чухна та ін.
Різноманітні аспекти розподілу доходів населення, застосування інструментів перерозподілу та подолання бідності у перехідних економічних системах досліджено у працях А. Аткінсона, Д. Богині, Т. Вахненко, Ю. Вечерніка, Т. Гарнера, С. Гупти, Р. Ємцова, Н. Каквані, М. Кіна, О. Кісліциної, Д. Клугман, С. Командера, А. Колота, Е. Лібанової, І. Луніної, Дж. Майклрайта, І. Малого, В. Мандибури, Б. Мілановича, П. Мітри, В. Міхалева, Д. Некіпелова, Л. Ніворожкіної, Л. Овчарової, Е. Прасада, А. Ревенка, А. Рабушки, Я. Рутковскі, М. Савлука, С. Сінельніков-Мурильова, А. Сурінова, С. Тютюнникової, Дж. Флемінга, Д. Хелмана, Л. Черенько та ін.
Однак у вітчизняній економічній науці ще немає дослідження, у якому було б проаналізовано вплив трансформації економічних систем на нерівність розподілу доходів населення та бідність у посткомуністичних країнах. Для цього необхідно зіставити стратегії економічних перетворень, особливості та закономірності здійснення ринкових реформ у різних групах країн, виявити вплив трансформаційного спаду на реальні доходи населення. Необхідно проаналізувати основні складники механізму формування доходів населення у перехідних економіках. Нагальним завданням є дослідження ефективності використання фіскальних інструментів для перерозподілу доходів населення задля зменшення нерівності у їх розподілі та подоланні бідності.
Важливість і злободенність згаданих проблем зумовили вибір теми і основні напрями дисертаційного дослідження.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційного дослідження є комплексний макро- і мікроекономічний аналіз процесів розподілу та перерозподілу доходів населення в перехідних економічних системах.
Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:
- розвинути методологічний інструментарій дослідження функціонального і родинного розподілу доходів населення у перехідних економічних системах;
- дослідити особливості розподілу доходів та механізми їх перерозподілу в командних системах;
- виявити чинники різкої зміни у функціональному та родинному розподілі доходів на початкових етапах ринкової трансформації;
- дослідити впливи приватизаційних процесів на систему розподілу доходів;
- виявити вплив інституційних чинників на процеси розподілу та перерозподілу доходів;
- проаналізувати особливості функціонального та родинного розподілу доходів населення в Україні;
- провести комплексний аналіз наявних адресних програм соціального захисту у країнах з перехідними економічними системами, порядку їх запровадження,
- порівняння декларованих цілей та наявних результатів;
- дослідити масштаби, глибину та ефективність застосування фіскальних інструментів перерозподілу;
- запропонувати рекомендації для підвищення рівня життя в Україні.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дисертаційного дослідження є сфера розподілу та перерозподілу доходів населення в умовах ринкової трансформації економіки.
Предметом дослідження є закономірності, тенденції та особливості розподілу та перерозподілу доходів населення в перехідних економічних системах.
Наукова новизна результатів дослідження
До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта, належать такі.
Вперше:
- на рівні дисертаційного дослідження здійснено комплексний аналіз процесів розподілу та перерозподілу доходів населення у перехідних економічних системах, що дало змогу виявити вплив трансформаційних процесів на джерела формування доходів населення, динаміку рівня життя і бідності, нерівність розподілу доходів і запропонувати напрями формування нової соціально-економічної парадигми ролі держави в розподілі доходів, подоланні бідності та досягненні високих стандартів якості життя в Україні;
- встановлено залежність між шляхами ринкової трансформації адміністративно-командної системи і темпами формування нового механізму розподілу та перерозподілу доходів населення в перехідних економіках. Обґрунтовано висновок, що за радикального шляху трансформації швидко сформувалися складники ринкового механізму розподілу доходів, що сприяло подоланню трансформаційного спаду та забезпечувало залежність між доходами працівників та їх внеском у національну економіку. Навпаки, за повільних непослідовних реформ формування цього механізму затягувалось, що поглиблювало трансформаційний спад, спотворювало ринкові відносини економічних суб’єктів, призводило до появи груп з особливими інтересами, які нерідко блокували ринкові перетворення;
- здійснено порівняльний аналіз впливу трансферних платежів (пенсій, соціальної допомоги тощо) на перерозподіл доходів населення у країнах з перехідною економікою. Доведено, що у більшості країн Центрально-Східної Європи трансферні платежі відіграють важливу роль у досягненні соціальної ефективності – знижують рівень бідності, а також сприяють зменшенню нерівності у розподілі доходів. Натомість у пострадянських країнах соціальні виплати не зменшують, а навпаки, збільшують нерівність у розподілі доходів населення, хоч сприяють зниженню рівня бідності. Обґрунтовано висновок, що соціально-економічна політика урядів цих країн була однією з головних причин зростання нерівності у розподілі доходів, що формує у значної частини громадян відчуття соціальної несправедливості;
- проаналізовано впливи прогресивної та пропорційної систем оподаткування особистих доходів населення на нерівність розподілу доходів домогосподарств та динаміку рівня бідності в трансформаційних економіках. Виявлено слабини пропорційної системи оподаткування доходів населення в цих економіках та доведено, що роль особистих податків у перерозподілі доходів нині є незначною. Обґрунтовано доцільність переходу в Україні до слабопрогресивної системи оподаткування або ж до системи з високим неоподатковуваним порогом доходів, що має становити не менше половини середньої заробітної плати у країні;
Удосконалено:
- методику порівняльного аналізу нерівності розподілу доходів та бідності у країнах з перехідною економікою, зокрема запропоновано враховувати в цьому аналізі такі основні чинники зростання економічної нерівності: збільшення віддачі від освіти, посилення гендерного розриву в оплаті праці, затримання виплат заробітної плати, інфляційне знецінення доходів, зростання значення доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, а також доходів, пов’язаних з інституційно неусталеним середовищем – корупція, хабарництво, здирництво, рейдерство та з тіньовою економікою;
- методику аналізу адресності основних видів соціальної допомоги в Україні. Виявлено, що соціальна ефективність та адресність цих допомог є невисокою, оскільки заможні домогосподарства отримують значні суми допомог, тоді як домогосподарствам з найнижчими доходами надають недостатньо коштів для підтримання рівня життя. Обґрунтовано висновок про те, що в Україні необхідно упорядкувати усі соціальні гарантії, пільги та програми соціальної допомоги для ефективнішого використання фінансових ресурсів держави;
- обґрунтування тези, що для боротьби з бідністю в Україні необхідно передовсім здійснити низку організаційно-інституційних реформ, зокрема слід перейти до використання абсолютного критерію встановлення межі бідності, що дозволить точніше визначати дефіцит доходів бідного населення та розробляти програми адресної соціальної допомоги для вразливих верств населення.
Набули подальшого розвитку:
- систематизація та класифікація трансформаційних економік з урахуванням швидкості темпів економічних перетворень, рівня падіння ВВП і зростання нерівності у розподілі доходів, інструментарію соціального захисту населення, рівня соціальних видатків, ефективності використання трансферних платежів для зниження рівня бідності та економічної нерівності, темпів та напрямів реформування податкових систем, критеріїв завершеності перехідного періоду;
- дослідження взаємозв’язків між економічним зростанням та нерівністю розподілу доходів. Показано, що економічна нерівність домогосподарств у країнах з перехідною економікою різко зросла в умовах затяжного і глибокого трансформаційного спаду. З відновленням економічного зростання нерівність у розподілі доходів поступово знижується, при цьому інституційні чинники справляють визначальний вплив на процес зниження нерівності в розподілі доходів населення;
- дослідження джерел нерівності розподілу доходів населення в Україні. Здійснено декомпозицію коефіцієнта Джині для грошових доходів міських, сільських та усіх домогосподарств, що дало змогу виявити основні джерела економічної нерівності домогосподарств, а також оцінити ефективність використання трансферних платежів для зменшення нерівності розподілу доходів населення;
- обґрунтування необхідності змін у співвідношенні підсистем механізму розподілу та перерозподілу доходів домогосподарства в Україні. Зокрема підсистема перерозподілу доходів має забезпечити суттєве зменшення кількості пільг та допомог. Одночасно підсистема має індукувати зростання значення заробітної плати та забезпечувати залежність між трудовою діяльністю (внеском) працівника і пенсійними виплатами і передбачати адресну соціальну допомогу вразливим верствам населення.
