Анотація
Систематизовано підходи до вивчення трансформації суспільства від традиційної ринкової системи господарювання до нової інформаційної системи, проаналізований вплив глобалізації на процесі інформаційної трансформації, виділені способи їх взаємодії. Розкрито сутність поняття «інформаційне суспільство» і чинники, під впливом яких воно формується в процесі еволюції суспільства. Сформульовані загальні фактори розвитку інформаційної економіки та окреслені сфери, які отримують максимальний вплив інформатизації. Розроблено методику структуризації інформаційного ринку, яка полягає у визначені форми, яку приймає інформація в системі економічних відносин на інформаційному ринку. Обґрунтовано необхідність удосконалення державного регулювання суспільних відносин в інформаційній економіці.
Annotation
The approaches of transformation society studying from traditional market system of managing to the new organized information system are systematized, globalization influence on information processes transformation is analyzed, ways of their interaction are allocated. The essence of concept «an information society» and factors its influence on evolution of a society is opened. Major factors of information economy development are formulated and spheres which feel the greatest influence of information are outlined. The technique of structurization of the information market which consists in definition of the form which is accepted with the information in system of economic mutual relations in the information market is developed. The necessity of public relations state regulation information economy improvement is proved.
Актуальність теми дослідження
Розвиток провідних країн світу сьогодні орієнтується на перехід до інформаційного суспільства, і термін «інформаційне суспільство» посідає одне з центральних місць у лексиці закордонних політиків різного рівня. З побудовою інформаційного суспільства зв’язали своє майбутнє такі країни, як США, Великобританія, Канада, Європейський союз та країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Інформація відноситься до інтелектуального ресурсу, який увесь час відновлюється, у той час як матеріальні активи старіють та зношуються. Інформація при цьому є особливо цінним ресурсом, який виступає як ідея, модель, зразок майбутнього виробу, технології, організації; який стає рушієм технологічного оновлення, джерелом, яке наповнює виробництво проектами найкращого задоволення існуючих та формування нових потреб. Він додається у виробництво матеріальних благ як його природний та найважливіший компонент, який відіграє роль основи технологічного прогресу, що втілюється в нові можливості, об’єкти, предмети життєдіяльності людини.
У сучасних умовах зростаюча кількість країн стрімко рухається шляхом інформаційного розвитку. В суспільстві постійно циркулює величезна кількість інформації, яка оволодіває свідомістю, поведінкою та вільним часом людини. Інформація, як загальна основа природи та суспільства, є безальтернативним ресурсом прогресу та заможності багатьох народів.
Проблема дослідження інформаційного ринку вже тривалий час знаходиться у центрі уваги іноземних та вітчизняних вчених-економістів.
Так, фундаментальний економіко-теоретичний аналіз інформаційного ринку в умовах постіндустріальної економіки здійснено у працях П. Баруа, П. Дракера, М. Кастельса, Д. Козьє, П. Мільграма, Дж. Роберта, Т. Штауера та ін.
Місце інформації в економічній системі та функціонування інформаційного ринку в умовах глобалізації, в тому числі в контексті інституційного аналізу, знайшло належне висвітлення у працях таких українських та російських вчених, як Т. Балабанов, О. Білорус, В. Бодров, І. Бочан, О. Вартанова, В. Геєць, А. Гриценко, Г. Задорожний, В. Іноземцев, В. Мельянцев, І. Михасюк, Л. Мяснікова, Ю. Пахомов, А. Філіпенко, Р. Цвильов, О. Яременко та ін. Місце та роль інформаційного ринку в інфраструктурі економіки глибоко розкрито у працях В.Лазаренка, В.Соболєва, А.Ткача, Ю.Щербініної та ін.
У той же час залишається багато невирішених та дискусійних теоретичних питань. До їх числа слід віднести, перш за все, відсутність категоріальної визначеності щодо співвідношення між інформаційним ринком та інформаційною економікою, між інформаційною економікою та економікою знань, брак чітких уявлень відносно структури сучасного інформаційного ринку, яка постійно ускладнюється, недостатнє розкриття його взаємодії та співвідношення з ринками праці, товарів та послуг, фінансовим ринком та тенденцій його розвитку, уникнення аналізу оптимального співвідношення між ринковими засадами розвитку інформаційного ринку та його державним регулюванням з урахуванням чинників та протиріч його розвитку в умовах глобалізації. Наявні дослідження у цій частині характеризуються описовістю та переважною увагою до поверхових явищ без проникнення в їх глибинну економічну сутність.
Між тим, в умовах неминучого входження української економіки у світову, яке останнім часом прискорюється, конче необхідним є забезпечення належної готовності до такого входження, формування чітких уявлень щодо проблем та загроз, які виникають на його шляху, у тому числі у сфері інформатизації. Без такої готовності формування інформаційної економіки в Україні, цілком ймовірно, буде здатне не прискорити її розвиток, а привести до загострення соціальних проблем та консервації нашого відставання не тільки від високо- , але й від середньо розвинутих країн.
Таким чином, актуальність проблеми, її практичне значення та недостатня теоретична розробка зумовили вибір теми дисертації та її логічну побудову.
Мета і завдання дослідження
Метою даного дослідження є розкриття особливостей функціонування та розвитку інформаційної економіки в умовах сучасної глобалізації.
Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені такі завдання:
- розкрити економічну сутність поняття «інформація» та її місце у системі категорій економічної теорії;
- проаналізувати сутність та основі етапи розвитку інформаційної економіки, фактори її розвитку у сучасних умовах та її співвідношення з інформаційним ринком;
- виявити особливості формування структури та інфраструктури інформаційної економіки та інформаційного ринку, його взаємодію з іншими ринками, а також протиріччя його розвитку, обумовлені глобалізацією;
- визначити загальні тенденції розвитку інформаційного ринку, напрямки розширення електронної торгівлі та її перспективи;
- з’ясувати специфіку взаємодії державних інститутів та інформаційного ринку в процесі формування і розвитку інформаційної економіки.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є інформаційна економіка та особливості її функціонування у системі економічних відносин, що глобалізується.
Предметом дослідження є сукупність економічних відносин з приводу формування та розвитку інформаційної економіки, а також їх державного регулювання.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає у наступному:
Уперше:
- в структурі провідних ринків виділено сегменти, які зазнають максимального впливу інформатизації: на ринку праці – дистанційні відносини між робітниками та роботодавцем (телепраця); на ринку товарів та послуг –електронна торгівля; на фінансовому ринку – Інтернет-банкінг (технологія віддаленого банківського обслуговування, яка дозволяє клієнтові отримувати банківські послуги, не відвідуючи банківський офіс); на інформаційному ринку – інформаційні канали і засоби масової інформації; на інфраструктурному ринку – мережеві інституційні структури;
- на основі запровадження критерію структурування інформаційного ринку (а саме, форма матеріалізації або комунікації, яку набуває наукова інформація в процесі її руху) виділено окремі субринки в структурі інформаційного ринку (програмного забезпечення, комп’ютерного устаткування, засобів зв’язку, сітьових комунікацій, послуг інформаційного доступу та зв’язку) і розкрито характер та зміст їх взаємодії, яка забезпечує внутрішню єдність ринку та його безперервне функціонування відповідно до суспільних потреб;
Дістали подальшого розвитку:
- класифікація та розкриття загальних факторів розвитку інформаційної економіки: розповсюдження інформаційно-комп’ютерних технологій, зростання питомої ваги електронної торгівлі, підвищення комп’ютерної грамотності населення, прискорений розвиток електронної форми комунікації державних та місцевих органів влади з населенням;
- систематизація об’єктів купівлі-продажу на інформаційному ринку на основі розмежування основних (таких, що є безпосередньою метою споживачів) та допоміжних (таких, що забезпечують рух інформації) форм, які інформація набуває у системі економічних відносин на інформаційному ринку: основні – електронна та матеріалізована інформація; допоміжні – електронні операції, програмне забезпечення, системи сітьових комунікацій, комп’ютерне устаткування, засоби зв’язку, послуги інформаційного доступу та зв’язку;
- принципи удосконалення державного регулювання суспільних відносин в інформаційній економіці в умовах глобалізації: оптимізація державного впливу на структуру інформаційної економіки, концентрація зусиль органів державного регулювання на вироблення загальних цілей структурної політики для комунікаційних мереж, визнання державними органами пріоритетного впливу ринкових механізмів на розвиток Інтернету.
