Анотація
У дисертації досліджуються проблеми розвитку корпоративних відносин в ринковій економіці. Аналізуються найбільш суттєві аспекти формування та становлення корпоративних зв’язків. Висвітлюються основні підходи до теоретичного обґрунтування розвитку корпоративних відносин. В роботі розкривається сутність поняття “корпоративні відносини”, пропонується підхід до їх структуризації. Це дозволяє визначити основні складові системи корпоративних відносин та здійснити більш глибокий аналіз її елементів. Здійснено порівняння особливостей розвитку корпоративних відносин в Україні та функціонування корпоративних зв’язків у країнах з розвиненою економікою. Визначено основні можливості щодо впровадження зарубіжного досвіду у вітчизняних умовах.
Досліджено вплив інституційних чинників на розвиток корпоративних відносин в Україні, проаналізовано результати та ступінь їх впливу. Проведено аналіз функціонування корпоративних зв’язків в умовах економічної нестабільності, виявлено основні суперечності розвитку корпоративних відносин в Україні. Розкрито основні передумови та причини, які б сприяли формуванню збалансованої системи зовнішньо-та внутрішньокорпоративних відносин, проаналізовано можливості щодо вдосконалення вітчизняного корпоративного сектора.
Annotation
Problems of corporate relations development in a market economy are investigated in dissertation. Main aspects of corporate relations forming are analyzed. Main approaches as to theoretical base of corporative contacts development are lightening. Definition of category “corporate relations” are giving, approach as to its structuring are opening. It gives an opportunity to definite main components of corporative relations system and makes a better analyze of it. Main distinctions of corporate contacts functioning in Ukraine and in economic developed countries are compared. Conditions for involving of foreign experience in domestic economy are giving. An influence of institutional factors on corporate relations are lightening, results and measure of its impact are analyzed.
Distinctions of corporate contacts under economic instability are investigated, main contradictions are opening. Conditions for balanced development of external and internal corporate relations and improvement of domestic corporate sector are lightening.
Corporative sector of Ukraine is a base of domestic economy. First of all, its success depends on balanced system of corporative management. In general corporative management is an administration of corporations in order to realize interests of the owners. It is necessary to remark that Ukrainian corporative sector wasn’t reformed in a proper way, that’s why it totally depends on import gas, oil etc. Besides it suffers from the financial crisis. Today main issue of corporative management is a balance of interests of different shareholders and also managers and state especially in dividend policy and information as to corporative activity. It also should control manager’s effort, motivate staff etc.
One of the main problems of corporative management in Ukraine is unbalanced connections between members of corporative activity and state. State can be a shareholder and it also can regulate corporative activity through legislation, control over competition, maintain the shareholders. Such connections appeal to provide development of domestic corporative sector. First of all, state is interested in those companies which play a leading role in domestic economy. Today many of them involve in a different projects as to increasing investments, creating favorable environment for investors, providing innovations etc. Also this companies deal with research institutes. This cooperation is necessary, however, it is not so effective, but it has a positive effect such as creation strategic approach to company’s management.
In spite of the positive results of state influence on corporative activity, state as a shareholder is not always accomplish its commitments. First of all it appears in situations when it is difficult to balance an interest of different shareholders, for example small stockholders and owners of control block of shares. Besides state can use authorities to gain an advantage, so it can form a corporative strategy, set principles of dividend policy and distribution of profit, providing administrative methods of management. All this problems are more serious when an impact of different shareholders is unbalanced. So being a shareholder, state has an impact on main directions of corporative activity.
Corporative legislation is not enough to regulate corporative management in Ukraine. New Joint stock company law was adopted. However, it will regulate corporative activity only over six month. According to this act joint stock companies in Ukraine are divided on two types: private and public companies. Main regulations of this act are: emission of stocks in virtual form, previous notice as to buying considerable block of shares (10% or more), obligatory documents as to voting process, which should prevent forgery of reports etc. This act called for impede of companies seizure. Also it regulates a process of shareholders general meeting, which should be lead only in a city, where the company is. First of all this law was adopted to balance administrative impact of authorities and uphold companies from seizure.
However, this act has contradictions, namely a transformation process of joint stock companies into private and public. This process is rather complicated, because today we have closed-end and open-end companies. Main problem is a further activity of closed-end companies, which has more than 100 founders. It will be very difficult to transform these companies into private ones, because an agreement of all founders is needed. At the same time transformation it in public companies requires considerable reorganization, founder’s agreement, great expenses etc. So time is needed to regulate this process.
A difficulty of corporative management in Ukraine is a great quantity of, so called, minor shareholders (shareholders, which have a small block of stocks and almost have no influence on corporative activity). That’s why sometimes it is complicate to balance the interests of different shareholders. It is pertain to owners of large blocks of stocks and minor shareholders. As a rule, the last ones want to get the stable dividends. On a contrary, other shareholders are interested in reinvestment of profit. In such situation is important to balance long-term and short-term goals. But this problem is not unique for Ukraine, it also relate to other countries. Decision of it, first of all, depends on managers.
Today corporative management in Ukraine is unbalanced because of ineffective state governance, inconsiderable legislation, negative financial conjuncture etc. So it is necessary to implement the measures to improve corporative activity in Ukraine. First of all, we should balance legislative and executive power and also reform juridical system. Authority should maintain domestic producers, which operate in corporative range, especially those companies, which provide essential economic and social effect. Besides it is need to correct dealings between different company members, using the methods of material and psychological motivation of staff, norms of corporative culture, inside regulation system.
Актуальність теми дослідження
Стан вітчизняної економіки значною мірою залежить від рівня розвитку корпоративних відносин. Останні займають вагоме місце в системі економічних зв’язків. Корпоративні відносини, що функціонують у межах акціонерного сектора, створюють потужний організаційно-економічний потенціал. Фактично, корпорації є рушійною силою перетворень у вітчизняному господарстві. Динамічний розвиток корпоративних відносин є одним з найбільш суттєвих наслідків становлення ринкової економіки.
Для системи вітчизняних корпоративних відносин характерна значна кількість проблем, пов’язаних як з об’єктивними причинами, так і з суб’єктивними прорахунками. До основних проблем розвитку корпоративних відносин можна віднести наступні: недосконале законодавство, незбалансоване державне управління, недотримання прав міноритарних акціонерів, неефективну дивідендну політику, відсутність розвиненого фондового ринку. В таких умовах важливо здійснити дослідження теоретичних та практичних сторін розвитку корпоративних відносин в Україні та виробити рекомендації щодо вирішення основних суперечностей, які супроводжують їх розвиток.
Вітчизняні корпоративні відносини розвиваються в складних економічних умовах. Нестабільність системи господарювання виявляється у коливаннях економічної кон’юнктури, яка поглиблюється кризовими явищами в економіці. На думку деяких дослідників, корпоративні відносини в Україні перебувають на етапі свого становлення. Стан деяких галузей господарства не завжди відповідає динаміці розвитку корпоративних відносин. Функціонування останніх випереджає ступінь розвиненості інституційного середовища, в якому вони діють, зокрема це виявляється у незбалансованій діяльності органів влади стосовно учасників корпоративних відносин, низькому рівні корпоративної культури, наявності зловживань у межах вітчизняного корпоративного сектора.
Складною є проблема взаємодії міноритарних акціонерів та власників великих пакетів акцій. На сьогодні переважна більшість дрібних акціонерів вітчизняних товариств, на відміну від корпорацій розвинених країн світу, не є повноправними учасниками корпоративних відносин. Вирішення даної проблеми залежить від здійснення ефективної політики з боку державних органів. Лише у 1997 році був введений принцип ”одна акція – один голос”, а до того часу можливість голосування закладалася в установчі документи, де часто зазначалось, що голосувати можуть лише власники певних пакетів акцій.
Відповідно, вітчизняний акціонерний сектор не можна назвати соціально орієнтованим, хоча законодавчі акти щодо цього питання приймаються з урахуванням потреб суспільства, тому основна мета акціонерних товариств, яка полягає у максимізації прибутку, коригується державою для врахування інтересів різних суспільних верств.
Необхідність теоретичного обґрунтування особливостей розвитку корпоративних відносин в ринковій економіці та пошук шляхів для вдосконалення системи корпоративних зв’язків обумовлюють актуальність дисертаційної роботи та її структуру.
Мета і завдання дослідження
Мета дисертаційної роботи полягає у вдосконаленні теоретико-методологічних підходів до вивчення процесу розвитку корпоративних відносин в Україні, а також розробки рекомендацій щодо узгодження інтересів різних учасників корпоративної діяльності.
Для досягнення мети у роботі поставлені і вирішені наступні завдання:
- вдосконалити розуміння економічної категорії “корпоративні відносини” та здійснити структуризацію їх внутрішньосистемного взаємозв’язку;
- розглянути досвід розвинених країн у формуванні корпоративних відносин та висвітлити перспективи становлення вітчизняної моделі корпоративного управління;
- визначити вплив інституційних чинників на розвиток корпоративних відносин в Україні;
- дослідити функціонування корпоративних відносин в умовах економічної нестабільності з метою виявлення основних негативних тенденцій їх розвитку;
- виявити основні організаційно-економічні та соціально – економічні суперечності розвитку вітчизняних корпоративних відносин для виокремлення найбільш актуальних з них;
- проаналізувати основні особливості зовнішньої сфери корпоративних відносин в Україні;
- охарактеризувати систему внутрішньокорпоративних відносин та виявити основні проблеми, притаманні їй;
- обґрунтувати перспективи вдосконалення економічного механізму (інструментів, регуляторів, стимулів та заходів) розвитку корпоративних відносин;
- розробити рекомендації щодо вдосконалення корпоративних зв’язків у вітчизняній економічній системі.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є система економічних відносин з приводу формування та розвитку корпоративного сектора в економіці України.
Предметом дослідження є процес розвитку корпоративних відносин в Україні, його суперечності та механізми їх узгодження.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається у наступних положеннях:
вперше:
- здійснено структуризацію зовнішньокорпоративних відносин, зокрема вони поділяються на: організаційно-економічні відносини (відносини щодо формування нормативної бази корпоративної діяльності, щодо фінансового посередництва у межах корпоративного сектора, відносини між державними органами та іншими учасниками корпоративної діяльності); відносини корпоративної власності (зв’язки, що виникають внаслідок управління корпоративними правами, відносини, які формуються на основі розвитку власності корпорацій); психолого-економічні зв’язки (відносини щодо формування іміджу компаній, щодо підвищення довіри населення до акціонерної форми власності тощо);
- систематизовано чинники впливу (ментальні особливості, нормативна база, перехідний характер економіки, глобалізаційні процеси, історичні передумови, релігійний світогляд, виникнення міжнародних кодексів корпоративної поведінки, інтеграційні процеси, ідеологічне підґрунтя) на розвиток вітчизняної корпоративної культури;
удосконалено:
- обґрунтування необхідності дотримання балансу між частками приватних та державних акцій у державному корпоративному секторі, зокрема у сфері відносин між державою-акціонером та іншими учасниками корпоративних відносин;
- визначення основних інтересів міноритарних акціонерів, зокрема виявлено основні вади у взаємодії між акціонерними товариствами та дрібними акціонерами, а саме нерегулярність отримання дивідендів або їх відсутність, недостатній рівень розкриття інформації про діяльність товариства;
набули подальший розвиток:
- модель корпоративного управління, яка запобігатиме рейдерському тиску при розподілі та перерозподілі корпоративної власності, зокрема через зміну процедури проведення загальних зборів акціонерів, підвищення прозорості документального забезпечення корпоративної діяльності, зростання рівня контролю за управлінням компанією;
- дослідження суперечності у нормативно-економічному регулюванні корпоративного сектора в Україні, зокрема у сфері перетворення відкритих та закритих акціонерних товариств на приватні та публічні, правил проведення загальних зборів акціонерів, процедури відчуження акцій.