Анотація
У дисертаційній роботі проаналізовано еволюцію, наукові підходи до визначення сутності прибутку. Розкрито зростання ролі прибутку у процесі суспільного відтворення, посилення впливу формування та використання прибутку на ринкову трансформацію економіки України. Внесено визначення прибутку як економічної категорії через визначальні характеристики та функції. Проаналізовано вплив моделі економічного розвитку на становлення інституційного середовища отримання суб’єктами господарювання прибутку та виявлено суперечності формування прибутку в транзитивній економіці.
Запропоновано пропозиції щодо використання фінансових і мотиваційних механізмів зростання прибутку, підвищення ефективності управління витратами та ціноутворенням. Розглянуто підходи до розподілу чистого прибутку, виявлені суперечності розподілу прибутку на виплату дивідендів та інвестування. Обґрунтовано необхідність посилення стимулюючої ролі прибутку у мотиваційному механізмі та запропоновано заходи з удосконалення дивідендної політики, орієнтації діяльності суб’єктів господарювання на інноваційно-інституційний шлях розвитку.
Annotation
This thesis is analyzing evolution and scientific approaches to defining profit. The growing role of the profit for the process of societal recreation, along with the strengthening of an influence of formation and using of the profit on market transformation of Ukraine’s economy is described. The definition of the profit as a category of economics through definite characteristics and functions is introduced. The influence of the model of economic development on creating institutional environment that enables market participants to get the profit is analyzed. The contradictions of the profit formation in transition economy are revealed.
The suggestions to utilize financial and motivational mechanisms for boosting profit, increasing effectiveness of cost management and price formation are proposed. The approaches for the net profit distribution are considered. The contradictions in profit distribution at dividends payments and investing are revealed. The necessity to advance the stimulating role of profit in a motivational mechanism is justified, while the ways to improve the dividends policy and encourage market participants to apply innovation and institutional approaches in their activities are proposed.
Актуальність теми дослідження
Прибуток посідає особливе місце в системі ринкової економіки. Саме на прибуток як головну рушійну силу ринкової системи господарювання, інструмент регулювання економічних процесів та узгодження потреб та інтересів держави, підприємств і населення робили ставку прихильники переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки. Поширеною була думка, що достатньо створити умови для становлення і розвитку підприємницького сектору, функціонування різних форм власності, і питання формування і використання прибутку вирішуватимуться автоматично, а економіка набуде позитивної динаміки.
Проте функціонування і новостворених суб’єктів господарювання, і підприємств, які змінили форму власності у процесі роздержавлення та приватизації, не дало очікуваних результатів. Лібералізація господарської діяльності, ринкове ціноутворення не забезпечили підвищення ефективності і конкурентоспроможності більшості підприємств, а прибуток не перетворився на стратегічний орієнтир економічного розвитку.
Більше того, до численних проблем трансформаційного періоду (падіння обсягів виробництва, низька інноваційна активність підприємств, зношеність основних виробничих фондів, втрата конкурентних позицій багатьма підприємствами на світовому та внутрішньому ринках) додалися такі, як збитковість та надвитратність виробництва, монополізм в економіці, низький рівень менеджменту, гонитва за прибутком у короткостроковому періоді без урахування стратегічних можливостей розвитку. У результаті обмеженості фінансових ресурсів на мікро- та макрорівнях виникли суперечності між інтересами держави, які спрямовані на вирішення фіскально-розподільчих питань, і розвитком реальної сфери економіки, конкурентоспроможністю суб’єктів господарювання.
Негативний вплив на формування та використання прибутку чинить недостатньо повна теоретико-методологічна база ринкових перетворень прибутку у первинне фінансове джерело і стимул розвитку суспільного виробництва. Сучасна економічна думка поки що не виробила цілісну концепцію формування і використання прибутку, яка б адекватно відображала реалії наявної системи господарювання, сприяла б підвищенню ефективності підприємницької діяльності. Саме тому актуальним є дослідження прибутку як фундаментальної економічної категорії, яка має складну якісну структуру й отримала новий зміст в умовах трансформації господарської системи.
При розробці концепції формування і використання прибутку важливо врахувати, що прибуток доволі чутливий до низки внутрішніх та зовнішніх факторів та впливів, передусім до бюджетно-податкової, інвестиційної та амортизаційної політики, змін у процесах кредитування та ціноутворення. Тому у теоретичному сенсі прибуток потребує виявлення та осмислення особливостей його формування, розподілу і використання, розробки на цій основі виважених наукових рекомендацій.
Питання про роль прибутку в сучасній економічній системі, умови його формування і використання, виявлення впливу розподілу прибутку на мотивацію підприємців і працівників підприємств, вибір стратегій використання прибутку у регулюванні економічних процесів і суспільних інтересів залишаються відкритими в економічній теорії.
Вагомий внесок у розроблення теоретичних основ дослідження прибутку в системі макроекономічних показників регулювання економіки зробили А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, У. Джевонс, Л. Вальрас, А. Маршалл, Дж.М. Кейнс, Ф. Найт, В. Парето, А. Пігу, А. Лаффер, М. Фрідмен, Й. Шумпетер. Погляди Т. Веблена, Дж. Гобсона, Г. Мінза, А. Берлі, Р. Гордона на джерела, економічну природу прибутку визначили інституційно-економічний напрямок теорії доходів підприємницьких структур. Порядок розрахунку та інтерпретації різних видів прибутку, методи їх факторного аналізу та інші питання прикладного характеру широко представлені у працях І. Бланка, М. Білик, О. Бужина, О. Павловської, А. Поддєрьогіна, С. Покропивного та інших авторів.
Питання теорії, методології та економічної політики держави щодо формування і використання прибутку досліджують такі вітчизняні вчені і фахівці, як В. Базилевич, Д. Богиня, В. Савчук, М. Єрмошенко, П. Єщенко, В. Сірко, А. Соколовська, Ю. Субботович та ін.
Визначенню обсягів тіньових прибутків суб’єктів підприємництва присвячені роботи З. Варналія, О. Мандибури, Г. Міщук, І. Мазур, Я. Жаліла та інших учених. Проблемам формування прибутку в чинній системі оподаткування в Україні, інституалізації ринкового середовища приділяють значну увагу такі учені, як С. Биконя, О. Попович, А. Савченко, М. Садовенко, С. Терещенко та ін.
У працях цих вчених проаналізовано важливі аспекти прибутку, особливості його формування та використання у специфічних умовах ринкової трансформації економіки. Водночас у фаховій літературі недостатньо досліджені теоретичні та прикладні аспекти прибутку, його сутності і ролі в ринкових умовах господарювання, особливості формування і використання в корпоративному секторі економіки. Це негативно позначається на процесі удосконалення механізмів функціонування підприємств, рівні їх прибутковості, що й обумовило актуальність обраної теми, визначило напрям і послідовність дисертаційного дослідження.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування методологічного інструментарію, адекватного процесам формування і використання прибутку в умовах економічних трансформацій, розкриття теоретичних засад оптимізації механізму функціонування прибутку та розробка пропозицій щодо запровадження у вітчизняну практику інструментів стимулювання його зростання.
Досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалося через розв’язання таких наукових завдань:
- дослідження теоретичних підходів на природу прибутку і його сучасну сутність на основі аналізу праць представників різних шкіл економічної теорії й творчого осмислення наукових поглядів на цю проблему;
- визначення за допомогою потенціалу економічної теорії сутності прибутку та ролі цієї категорії в регулюванні економічних процесів;
- розкриття особливостей формування прибутку в умовах економічних трансформацій;
- виявлення впливу механізму формування прибутку у процесі інституціального становлення системи ринкових відносин;
- обґрунтування необхідності і можливостей оптимізації механізму розподілу і використання прибутку;
- формування практичних рекомендацій з удосконалення дивідендної політики як засобу розв’язання суперечностей між учасниками корпоративних відносин.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є сукупність економічних відносин, які виникають в процесі реалізації мети підприємницької діяльності та відображають її результативність.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи оптимізації механізму формування та використання прибутку в транзитивній економіці.
Наукова новизна результатів дослідження
У дисертаційній роботі запропоновані нові теоретичні положення, обґрунтовані методологічні засади і методичні підходи до вирішення науково-прикладного завдання підвищення ефективності формування і використання прибутку, у частині стимулювання його зростання. Найважливішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження, є такі:
вперше:
- визначено глибинні причини низької прибутковості суб’єктів господарювання в транзитивній економіці, пов’язаної з несформованістю інституційного середовища, негативним впливом тенденцій монополізації та тінізації економіки на дію мотиваційних механізмів підприємницької діяльності, що знижує не лише стимулюючу, але й відтворювальну функцію прибутку та виявлено залежність процесів формування та використання прибутку від обраної моделі реформування, економічної політики держави;
- сформульовано теоретичні підходи до механізму розподілу чистого прибутку підприємства, оптимізації співвідношення між заощадженням і споживанням, пропорцій розподілу прибутку між власниками і найманими працівниками, інвестиційними ресурсами та резервним капіталом відповідно до стратегії розвитку підприємства, що доводить необхідність зміни державного регулювання умов формування і використання прибутку, удосконалення систем оподаткування прибутку з метою посилення її впливу на величину витрат і політику ціноутворення;
удосконалено:
- методологічні підходи систематизації наукових поглядів на природу і сутність прибутку за допомогою кількісних та якісних характеристик цієї категорії, які розкривають її зміст як форми доходу підприємця, результату використання капіталу, відображення головної мети та ефективності підприємницької діяльності, плати за невизначеність і ризик, джерела фінансового забезпечення потреб розвитку суб’єктів господарювання та держави, що дало змогу обґрунтувати роль і функції прибутку в регулюванні економічних процесів;
- класифікацію сучасних методів аналізу формування прибутку, а саме: факторного аналізу, прямого розрахунку, аналітичного методу. Виявлено переваги вартісного підходу до побудови моделі відтворення економічного прибутку, яка визначає можливості оптимізації розподілу додаткової вартості між працівниками підприємства, власниками (акціонерами) та інвестуванням;
- визначення ролі адаптаційних витрат виробництва у забезпеченні отримання стабільного економічного прибутку шляхом формування товарної стратегії, яка передбачає вибір стратегічної зони господарювання, здатної забезпечити перевищення величини ефекту маржинального прибутку над величиною адаптаційних витрат у тривалій перспективі, та інноваційної стратегії, яка забезпечує високу окупність капіталовкладень за рахунок рефінансування прибутку;
дістали подальшого розвитку:
- обґрунтування необхідності удосконалення стратегій управління розподілом прибутку шляхом формування дивідендної політики, що узгоджує цілі розвитку підприємства, інтереси власників з інтересами працівників;
- напрями політики оподаткування прибутку з метою фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств та посилення впливу використання прибутку на фінансовий результат підприємницької діяльності, можливості його зростання у стратегічній перспективі.