Анотація
У дисертації досліджено суть сімейних аграрних господарств, їх роль у виробництві сільськогосподарської продукції. Розглянуто сучасні форми сімейних аграрних господарств, інструментарій їх дослідження, проведено політико-економічний аналіз виробничих ресурсів сімейних аграрних господарств. Зазначено, що в сучасних умовах у складі сімейних аграрних господарств сформувались розширені селянські господарства, які потребують законодавчого закріплення. З’ясовано вплив сімейних аграрних господарств на соціальний розвиток села. Обґрунтовано необхідність державної підтримки всіх форм сімейних аграрних господарств, а також запропоновано можливі напрями ринкової трансформації сімейних аграрних господарств (сільськогосподарський туризм, кооперування тощо).
Annotation
In this thesis explored essence household agrarian facilities, their place in production of the agricultural product. They are considered modern forms household agrarian facilities, toolbox of their study. There is organized politician-economic analysis of the industrial resources household agrarian facilities. It is specified that in modern condition extended peasant facilities ed in composition household agrarian facilities, which need for legislative fastening.
An influence household agrarian facility is shown on social development of rural terrain. Proved need of state support of all forms household agrarian facilities, as well as is offered possible directions to market transformation household agrarian facilities (the agricultural tourism, cooperation etc.).
Актуальність теми дослідження
Дослідження та наукове обґрунтування складних і суперечливих процесів у сучасній аграрній економіці набувають важливого значення. Це пояснюється появою нових організаційних форм господарювання, які виникли в процесі ринкової трансформації вітчизняної економіки і займають панівне становище в аграрному секторі, але є малоефективними і консервативними.
У процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств і приєднання селянами належних їм земельних паїв до власних господарств актуальними стають питання ролі та місця сімейних господарств в сучасному і майбутньому сільського господарства України. Додаткової актуальності цій проблемі надає те, що вона є предметом гострої полеміки між різними політичними силами України.
Питання про місце і роль сімейних аграрних господарств у національній економіці завжди зацікавлювало вчених. Це питання вивчали класики економічної науки А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, М. Туган-Барановський, А. Маршал та ін.
Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. економічна наука приділяє значну увагу дослідженню аграрних сімейних господарств у перехідних економіках. З-поміж вітчизняних учених цю проблему досліджують В. Андрійчук, П. Березівський, В. Власов, С. Дем’яненко, О. Коваленко, М. Кропивко, М. Куліш, П. Макаренко, М. Малік, Л. Мельник, Ю. Махортов, В. Месель-Веселяк, О. Могильний, О. Онищенко, М. Павлишенко, В. Рябоконь, П. Саблук, В. Ситник, І. Топішко, Г. Черевко, О. Шпичак, В. Юрчишин та ін.
Еволюцію сімейних селянських господарств в умовах ринкової трансформації економіки аналізують в своїх працях зарубіжні вчені В. Гусаков, В. Данілов, Г. Добиш, В. Добринін, В. Зглінський, Ф. Знанєцкий, Е. Крупінський, А. Ткач, В. Томас, Т. Шанін та ін.
У вітчизняній економічній літературі проблеми становлення і розвитку сімейних аграрних господарств найчастіше висвітлюються і полемізуються на сторінках таких наукових журналів і часописів, як „Економіка України”, „Економіка АПК”, „Фінанси України”, „Вісник аграрної науки”, „Бізнес”, „Економіст”, „Урядовий кур’єр”, „Сільський час” тощо.
Однак у вітчизняній науковій літературі ще відсутні комплексні дослідження особливостей функціонування аграрних сімейних господарств на етапі переходу до ринку. Глибшого висвітлення та вивчення потребують проблеми підвищення ефективності господарювання і товарності окремих форм сімейних аграрних господарств, необхідності налагодження їх взаємовідносин з іншими суб’єктами ринкової економіки. Поглибленого аналізу потребують також проблеми матеріально-технічного і фінансового забезпечення сімейних аграрних господарств та їх ресурсного потенціалу.
Доцільність подальшого дослідження цих проблем пов’язана з пошуком шляхів підвищення життєдіяльності сімейних аграрних господарств, ефективного використання їх фінансово-матеріальних і трудових ресурсів в умовах жорсткого конкурентного середовища ринкової економіки.
Все це і зумовило вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети, цілей, завдань, а також логіку викладеного матеріалу.
Мета і завдання дослідження
Мета дисертаційного дослідження – виявити і теоретично обґрунтувати місце та роль сімейних аграрних господарств у структурі сільськогосподарського виробництва, показати шляхи їх розвитку.
Для досягнення мети були визначені такі основні завдання:
- дослідити розвиток форм сімейних аграрних господарств у перехідній економіці України;
- обґрунтувати сучасну концепцію класифікації аграрних господарств сімейного типу;
- проаналізувати обсяги, динаміку й ефективність використання ресурсного потенціалу сімейних аграрних господарств;
- вивчити світовий досвід становлення та функціонування сімейних аграрних господарств і можливість його застосування в Україні;
- розвинути і систематизувати окремі елементи понятійно-категоріального апарату й інструментарію дослідження сімейних аграрних господарств;
- розкрити інституційні чинники та ефективність механізму державного регулювання діяльності товарних форм сімейних аграрних господарств;
- виявити вплив сімейних аграрних господарств на соціальний розвиток села.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження стали аграрні господарства, засновані на приватній сімейній власності.
Предметом дослідження відповідно до мети та завдань є закономірності й особливості економічних і соціальних складових діяльності сімейних аграрних господарств у перехідній економіці України.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
- здійснено багатоплановий аналіз розвитку сімейних аграрних господарств з використанням макро- та мікроекономічного інструментарію, що дало змогу здійснити їх класифікацію на підставі наявних у них виробничих ресурсів, і з’ясувати тенденції розвитку в умовах перехідної економіки;
- розвинуто поняття „розширене селянське господарство” як форми приватних аграрних господарств населення, створене членами домогосподарства без підприємницької реєстрації для виробництва сільськогосподарської продукції та здійснення пов’язаних з цим інших видів діяльності, не заборонених законодавством;
удосконалено й уточнено:
- поняття „сімейне аграрне господарство”, під ним розуміємо сільськогосподарську виробничу одиницю зі статусом юридичної особи чи без такого статусу, що складається з двох або кількох осіб, пов’язаних родинними стосунками, котрі спільно використовують власні чи орендовані землі сільськогосподарського призначення й інше виробниче майно для задоволення власних потреб або виробництва сільськогосподарської товарної продукції, а також здійснення пов’язаних з нею інших видів діяльності, не заборонених законодавством України;
- економіко-соціальні функції сімейних аграрних господарств (виробничу, посередницько-маркетингову, споживчу, інвестиційно- заощаджувальну, відтворення робочої сили, виховну);
одержали подальший розвиток:
- обґрунтування одного з найголовніших напрямів підвищення ефективності сімейних аграрних господарств – кооперування;
- напрями вдосконалення ресурсної бази аграрних сімейних господарств;
- механізми інституційного забезпечення діяльності аграрних сімейних господарств.