Анотація
Дисертація присвячена дослідженню природи походження, сутності і ролі сталого економічного розвитку в умовах глобалізаційних перетворень. Особливості функціонування нестійких соціально-економічних систем довели об’єктивність поняття підтримуємого розвитку (процес приведення економіки в стійко рівноважний стан з метою формування основи для реалізації сталого розвитку). Обґрунтовано циклічний характер сталого розвитку і детально досліджено причини і особливості сучасної фінансово-економічної кризи. Доведено, що глобальний і сталий розвиток не є аналогами, тобто не всі соціально-економічні системи можуть стало розвиватися в умовах глобалізації.
Оновлена методологія дослідження сталого розвитку суспільства дозволила проаналізувати стабілізацію економіки, підтримуємий і сталий економічний розвиток як єдиний процес і запропонувати модель розробки стратегії підтримуємого розвитку для нестійких соціально-економічних систем. Вона базується на інноваційному і економічно безпечному розвитку і реалізації інвайронментальної політики. Запропонована концепція інвайронментального паритету як модель управління трансграничними ризиками на основі створення взаємовигідної корпоративної угоди між окремими країнами.
Annotation
Thesis’s are devoted to the research the origins, essence and role of sustainable economic development in the terms of globalization transformations. The specific of functioning sustainable socio-economic systems proved the objectiveness of the definition “supporting development” (the process of putting the economy into the sustainable and equilibrium condition in order to forming the bases for realization the sustainable development). The cycling character of sustainable development is grounded and the reasons and specific features of modern financial-economic crisis are analyzed in details. Author proved, that global and sustainable development are not equal, so not all socio-economic systems can have the sustainable development in the terms of globalization.
The methodology of researching the sustainable development of society was renewed, that allowed to analyzed the stabilization of economy, the supporting and sustainable economic development as the one process and to propose the model of formation the strategy of supporting development for sustainable socio-economic systems. It was grounded on innovative and economically safety development, and also on realization of environmental policy. The conception of environmental balance as a model of management with marginal risks on the base of forming the mutual-satisfactorily agreement between countries was proposed.
Актуальність теми дослідження
У ХХІ століття світове співтовариство увійшло з рядом революційних науково-технічних і технологічних досягнень. Зміни, які відбулися, особливо у розвинутих країнах, свідчать про перехід суспільства від постіндустріального етапу розвитку до інформаційного. Радикально трансформувалися і міжнародні економічні відносини, форми і принципи їхньої організації. Поглиблення взаємозв’язку і взаємозалежності національних економік закономірно призвело до глобалізації світової економіки. Сучасна економічна реальність переконливо свідчить, що перспективи, темпи і загальний вектор соціально-економічного прогресу національних господарств у тій, чи іншій мірі визначається глобалізаційними процесами та спроможністю національних економік протистояти глобальним викликам.
Відмінністю сучасного етапу розвитку є виникнення великої кількості загроз і протиріч, які ставлять під загрозу майбутнє людства. До них належать: імовірність виникнення глобальної екологічної катастрофи, загострення протиріч між багатими та бідними країнами, невідповідність організації і механізмів функціонування світової фінансової системи сучасним реаліям, посилення протистояння між різними релігійними цивілізаціями, поглиблення протиріч між цільовими орієнтирами на зростання споживання та обмеженими ресурсними спроможностями щодо їх забезпечення.
У зв’язку з цим перед світовою економічною наукою постає завдання пошуку нових концептуальних підходів, шляхів і механізмів соціально-економічного розвитку, тому що зміни, які відбуваються у соціально-економічних відносинах, значно випередили їхнє теоретичне осмислення, а тим більше обґрунтування.
Однією з нових теоретичних доктрин, що зробила спробу відповісти на сучасні виклики, є концепція сталого розвитку. Сутність її полягає у тому, що соціально-економічний розвиток має бути спрямований на гармонізацію еколого-економічного простору з урахуванням поточних інтересів і потреб кожної особистості і суспільства в цілому без загрози для інтересів і потреб майбутніх поколінь. Теоретичні дослідження сталого розвитку і глобалізації відбуваються паралельно, хоча ці явища тісно пов’язані та взаємообумовлені, при цьому вони є діалектично суперечливими. Виходячи з цього, головною проблемою є гармонізація і синхронізація сталого розвитку і процесу глобалізації, обґрунтування спроможності їх одночасної реалізації.
Динаміку процесів глобалізації наочно характеризує розвиток провідних міжнародних інститутів, таких, як СОТ (ГАТТ), Світовий банк (МБРР), Міжнародний валютний фонд. Так, станом на 1.01.1948 р. Генеральна угода по тарифам і торгівлі об’єднувала 23 країни, з 1.01.1995 р., після перетворення ГАТТ у СОТ, кількість країн-членів зросла до 120, у 2008 р. до складу СОТ входить 151 країна, на які приходиться 90% обсягів світової торгівлі. Кількість країн-учасниць таких міжнародних організацій, як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд зросла з 44 на момент створення (1944 р.) до 184 (2005 р.).
Глобалізація – це складний, об’єктивно-суб’єктивний процес, який формує безліч протиріч розвитку між: глобальною і національною економікою; глобальним і сталим розвитком; глобальним характером виробництва і капіталу та транснаціональною корпоративною формою привласнення. Наслідком таких суперечностей є посилення загроз і ризиків, що гальмують суспільний розвиток. Її можливості і переваги сконцентровані в обмеженій кількості країн, а загрози мають світові масштаби (економічній стабільності і безпеці; соціальному устрою, сталому розвитку соціально-економічних систем).
Проблеми функціонування соціально-економічних систем викликають необхідність проведення теоретичних досліджень щодо обґрунтування їхнього місця у глобальному середовищі, сумісності глобального і сталого розвитку, особливостей реалізації сталого розвитку національних економік в умовах глобалізації. Негативні прояви глобалізаційних процесів, у першу чергу, позначаться на країнах з трансформаційною економікою (і на Україні у тому числі) і країнах, що розвиваються, яким притаманні нестійкість і нестабільність.
Складність завдання визначається тим, що не усі соціально-економічні системи здатні до сталого розвитку, тому необхідне проведення комплексного дослідження рівноваги, стабільності і сталості як характеристик процесу розвитку суспільства. Причому необхідним є розгляд теоретичних концепцій та моделей, практики їх використання у різних економічних середовищах. Це важливо для узагальнення світового досвіду, адаптації його до трансформаційної економіки України.
Значний вплив на формування наукових уявлень про сталий розвиток, стабільність, глобалізацію формують праці класиків теорії і методології розвитку економічних систем; розробників теорії циклів та криз; представників фізико-біологічного концептуального підходу в економіці; дослідників теорії глобалізації, стабільного та економічно безпечного розвитку.
Методологічним підґрунтям дослідження стали наукові праці українських та зарубіжних авторів: О. Білоруса, М. Блауга, Б. Боулінга, О. Бухвальд, В. Вернадського, А. Гальчинського, В. Гейця, П. Герста, С. Глазьєва, М. Горожанкіної, Дж.К. Гелбрейта, Л. Дмитриченко, М. Єрмошенка, Г. Задорожнього, А. Іларіонова, Дж.М. Кейнса, М. Кондратьєва, Р. Коуза, П. Кругмана, В. Леонтьєва, Д. Лук’яненка, В. Лукашевича, К. Маркса, І. Малого, Р. Нуреєва, Г. Одума, В. Ойкена, А. Олійника, Ю. Пахомова, С. Подолинського, Д. Рікардо, А. Сміта, Г. Тарасенко, А. Чаусовського, М. Чумаченка.
Але, не дивлячись на суттєвий науковий заділ, низка проблемних питань залишається недослідженою, зокрема, невизначеними залишаються шляхи та механізми реалізації сталого екологічно та економічно безпечного розвитку в межах нестійких соціально-економічних систем. Все це свідчить про актуальність і складність обраного напрямку дослідження, формує його мету і завдання.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних концептуальних засад сталого розвитку нестійких соціально-економічних систем в умовах глобальних перетворень.
Досягнення мети пов’язане із розв’язанням комплексу проблемних питань, їх пріоритетність визначена актуальністю потреби у сталому розвитку економіки, станом та динамікою глобальних економічних процесів, у межах яких поставлено і вирішено такі завдання:
- визначено сутність процесу сталого розвитку економіки на основі детального аналізу концептуальних підходів щодо обґрунтування його сутності та еволюції теорій економічного розвитку;
- досліджено принципи, умови та фактори сталого розвитку соціально-економічних систем;
- проаналізовано існуючі й обґрунтовано якісно нові методологічні принципи дослідження сталого розвитку соціально-економічних систем;
- розроблено класифікацію соціально-економічних систем за спроможністю до сталого розвитку на основі детального дослідження теорії ринкової рівноваги;
- розроблено метод визначення ступеня спроможності соціально-економічних систем до сталого розвитку та її програмне забезпечення;
- доведено циклічний характер сталого розвитку економіки на основі дослідження теорій циклічності та їх впливу на сталість соціально-економічних систем;
- проаналізовано ознаки, сутнісні причини, наслідки світової фінансово-економічної кризи, що дозволило виявити її специфічні риси та тип;
- визначено об’єктивно-суб’єктивний характер глобалізації, що сприяє появі низки протиріч у світовому економічному розвитку;
- розроблено метод здійснення порівняльного аналізу глобалізації та сталого розвитку на основі системно-синергетичного концептуального підходу, що дозволило довести їх несумісність у нестійких трансформаційних соціально-економічних системах;
- запропоновано методи здійснення внутрішнього аналізу і зовнішнього (рейтингового) моніторингу поточного стану економіки України з метою встановлення рівня її стабільності, стійкості та місця в глобальному просторі;
- досліджено існуючі моделі сталого розвитку економіки в умовах глобалізації з метою узагальнення та адаптації досвіду до реалій розвитку нестійких соціально-економічних систем (на прикладі України);
- розроблено стратегію сталого розвитку нестійких соціально-економічних систем і механізми її реалізації на основі забезпечення економічної безпеки реального сектору економіки та інвайронментальної політики;
- обґрунтовано концепцію інвайронментального паритету як можливого компромісу у вирішенні екологічних суперечок між окремими країнами.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є економічні відносини в умовах глобалізації, що формують сталий розвиток соціально-економічних систем.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи взаємодії і взаємовпливу сталого розвитку і глобалізації, механізми їх реалізації в умовах трансформаційних соціально-економічних систем.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуальної наукової проблеми розробки теоретико-методологічних засад сталого розвитку нестійких соціально-економічних систем в умовах глобалізації. Основними результатами дослідження, що є особистим внеском автора та складають наукову новизну, вважаються:
вперше:
- обґрунтовано теоретико-методологічні основи сталого розвитку трансформаційних соціально-економічних систем в умовах глобалізації, а саме – діалектику процесу переходу економіки до сталого розвитку від базисної до цільової моделі, відповідно від сталого зростання економіки до сталого розвитку суспільства. Доведено, що трансформаційні соціально-економічні системи не спроможні стало розвиватися і потребують підтримуємого розвитку як початкового етапу сталого економічного розвитку;
- встановлено циклічний характер сталого розвитку соціально-економічних систем на основі дослідження теорій циклів, він нараховує три фази: стабілізаційний розвиток (стимулювання економічного зростання), підтримуємий розвиток (створення економічних умов для сталого розвитку), сталий розвиток (сталий еколого-економічний розвиток суспільства);
- доведено, що сучасна фінансово-економічна криза – це якісно новий тип криз: криза надвиробництва вторинних цінних паперів, на основі дослідження темпів зростання обсягів ринку вторинних цінних паперів та ринку товарів та послуг. Ринок вторинних цінних паперів практично відірвався від реальної економіки і набув спекулятивного характеру, що призвело до протиріччя між цими секторами. Наведене і є основною причиною виникнення сучасної глобальної кризи;
- доведено, що є протиріччя між глобальним і сталим розвитком на основі здійснення комплексного аналізу сутності і чинників глобалізації, її впливу і взаємозв’язку зі сталим розвитком, проведеного з використання системно-синергетичного підходу. Ці процеси не можна ототожнювати, глобалізація не спростовує спроможність системи до сталого розвитку, але і не є його основою, так само, як і сталість не є характерною рисою складних соціально-економічних систем;
- розроблено модель стратегії підтримуємого розвитку, метою якої є створення середовища для задоволення соціально-економічних, інформаційно-інноваційних, екологічних, культурних потреб та інтересів суспільства в умовах ефективного економічного розвитку та мінімізації впливу на оточуюче середовище. Економічна політика держави в межах підтримуємого розвитку повинна базуватися на інноваційному розвитку, забезпеченні економічної безпеки та інвайронментальній політиці;
удосконалено:
- методологічні основи дослідження процесу сталого розвитку соціально-економічних систем на базі принципів підтримуємого розвитку, що дозволяє розглядати як єдине ціле взаємопов’язані процеси: стале зростання, підтримуємий розвиток, сталий розвиток економіки;
- теоретичні підходи до аналізу світової фінансово-економічної кризи, на базі логічного і системно-історичного аналізу, що дало змогу визначити її специфіку і особливості (глобальний характер, відсутність альтернативи капіталістичному способу виробництва і вільному ринку, системно-інституційний і інноваційний характер, кризу сучасного світоустрою і світоглядної основи розвитку), протиріччя (між глобальним характером виробництва і капіталу та транснаціональною корпоративною формою привласнення) та причини (фундаментальні – системні проблеми світового соціально-економічного розвитку, специфічні – становище і роль економіки США у світі; особливі – специфіка розвитку нестійких соціально-економічних систем);
- метод оцінки рівня сталості в частині її приведення у повну відповідність до особливостей розвитку нестійких соціально-економічних систем (обґрунтування кількості та уточнення вагових значень кожного показника) та розроблено її програмне забезпечення, що надає змогу не тільки оцінити рівень сталості, а і визначити пріоритетний напрямок розвитку соціально-економічної системи;
- запропоновано концепцію інвайронментального паритету як модель управління трансграничними ризиками на основі принципів інвайронментальної політики, що дає змогу створення взаємовигідної корпоративної угоди між окремими країнами;
одержали подальшого розвитку:
- методи дослідження стану і динаміки розвитку економіки України, що побудовані на основі внутрішнього і зовнішнього (рейтингового) аналізу, що дало змогу визначити її як нестійку соціально-економічну систему, яка потребує розробки і реалізації підтримуємого розвитку;
- стратегія забезпечення економічної безпеки реального сектору економіки, що побудована на заходах по стабілізації техніко-технологічної, енергетичної, інвестиційної, продовольчої його складових, реалізація означеної стратегії дозволить стабілізувати реальний, а як наслідок – і фінансовий сектор вітчизняної економіки;
- адаптивні інструменти, які побудовані на узгодження напрямків та перспектив розвитку міжнародної та державної екологічної політики, що надають змоги реалізувати ефективний захисту довкілля і раціональне природокористування.