Анотація
Дисертаційна робота присвячена дослідженню генезису домогосподарства та відображенню його сутності у наукових працях економістів ХХ століття на основі використання принципів цивілізаційної парадигми та системного аналізу. Розглянуто характерні риси діяльності сучасного домогосподарства, зокрема виробництво, обмін, споживання та заощадження. Розкрито різні підходи до класифікації домогосподарств, проаналізовано особливості взаємозв’язків даної господарської форми з іншими суб’єктами ринкової економічної системи, зокрема з державою та економічними організаціями.
Відображено еволюцію домогосподарства на українських землях у період становлення ринкових відносин. Розкрито основні риси життєдіяльності сім’ї у період командно-адміністративної системи, показано специфіку аналізу радянських вчених щодо сім’ї та її основних функцій. Визначено основні етапи розвитку домогосподарства в Україні за часів незалежності. Сучасне становище охарактеризовано через аналіз таких компонентів як економічна складова, соціально-демографічна поведінка та нормативно-правова база, що регулює діяльність даного суб’єкту ринкової економічної системи.
Annotation
The dissertation is devoted to the research of household source and reflection of it’s nature in the scientific works of economists of the XX century on the basis of use the principles of civil paradigm and system analysis. The general feature of the present household activity in particular, production, exchange, consumption and saving were considered. The different approaches to the characteristics of interconnection of business form with other subjects of the market economic system, in particular with government and economic organization were analyzed.
Evolution of household on the Ukrainian land in the period of formation market relation was reflected. The general feature of the family life activity in the period of the administrative command system were revealed, the specific of analysis of the soviet scientists as to the family and it’s general function was revealed. The main stages of development household in Ukraine for the independence time were determined. Current situation was characterized through the analysis of such components as economic component, social and demographic behaviour and regulatory and legal framework that control activity of such subject of the market economic system.
Актуальність теми дослідження
Домогосподарство є особливою складовою суспільства, що відображає активність кожного індивіда, а також виступає одним із визначних соціально-економічних здобутків людства, у якому сконцентровано в мініатюрі значні досягнення тисячолітньої цивілізації людських об’єднань. З розвитком домогосподарства зростала значущість його діяльності, яка в сучасних умовах впливає не тільки на добробут окремої родини, але й на господарську систему вцілому.
Сьогодні домогосподарство посідає чільне місце в ринковій економічній системі. Його члени беруть участь у створенні національного продукту, представляють інтереси всього населення, є основними постачальниками економічних ресурсів та головними споживачами товарів та послуг. Крім того, домогосподарство є єдиним соціально-економічним суб’єктом, в межах якого відбувається процес відтворення населення, формування та виховання індивіда. Тобто, діяльність домашнього господарства виступає однією з необхідних умов ефективного розвитку суспільства
Економічна природа домогосподарства була предметом наукового аналізу багатьох дослідників. Перші звернення до вивчення особливостей розвитку та життєдіяльності домогосподарства можна знайти ще у Давній Греції (Ксенофонт, Аристотель). Окремі питання функціонування домашнього господарства знайшли відображення у працях В. Петті, Ж. Б. Сея, Т. Мальтуса, К. Бюхера, Л. Моргана, Ф. Енгельса, М. Зібера, М. Туган-Барановського, О. Чаянова та інших.
ХХ століття характеризувалося посиленням уваги науковців до аналізу сутності та значення домашнього господарства.
Серед інших можна виділити праці Ф. Модільяні, Дж. Колдуела, П. Самуельсона, Р. Поллака, Дж. Ходжсона, Ф. Фукуями, Е. Тоффлера тощо. Особливий внесок у створення сучасної цілісної економічної теорії домогосподарства зробив відомий американський вчений, лауреат Нобелівської премії 1992 року Г. Беккер. Деякі фактори, що впливають на розвиток та економічну діяльність домогосподарства, досліджували представники соціології, історії, демографії, зокрема П. Ласлетт, Дж. Хайнал, К. Дельфі, Р. Зідер, А. Антонов, С. Барсукова, М. Рабжаєва тощо.
Проте, незважаючи на численні дослідження сутності домогосподарства у західній економічній думці, дана проблема тривалий час не входила до числа пріоритетів наукового аналізу українських вчених. Ситуація докорінно змінилася з переходом від командно-адміністративної до ринкової економічної системи, з розвитком приватної ініціативи населення та зміною статусу домогосподарства, що поступово ставало органічною структурною складовою національної економіки. На цій хвилі підвищився інтерес вітчизняних науковців до домашнього господарства як одного з головних суб’єктів економічних відносин, адже в нових умовах принципово змінилося значення його поведінки, сфера соціально-економічної діяльності та особливості взаємозв’язків з іншими господарюючими суб’єктами.
У сучасній вітчизняній науковій літературі окремі питання історико- економічного розвитку, сутності домогосподарства, методології його аналізу відображені у працях І. Бочана, О. Гладун, М. Карліна, М. Лазебної, П. Леоненка, Г. Лех, Е. Лібанової, М. Литвак, В. Мандибури, М. Махсми, О. Онищенка, І. Осипової, С. Панчишина, А. Пономарьова, А. Ревенка, М. Савлука, С. Степаненка, В. Фещенко, В. Юрчишина. Серед представників російської економічної думки, які досліджують економічну природу домашнього господарства, слід виділити В. Жеребіна, І. Калабіхіну, Р. Нурєєва, А. Олійника, В. Радаєва, І. Розмаінського, А. Романова та інших.
Але, незважаючи на існуючі дослідження, проблема залишається недостатньо розкритою. Глибшого та більш комплексного висвітлення потребують питання історико-економічного розвитку домогосподарства, його сучасних характерних проявів. Поширення цивілізаційної парадигми як загальнонаукової методологічної концепції в економічних дослідженнях стало основою для проведення глибокого та системного дослідження економічної природи домогосподарства. Цілісне уявлення про даний суб’єкт можна отримати в контексті не тільки економічних елементів діяльності домогосподарства, але й соціальних, політичних, психологічно-моральних та інших складових.
Актуальність дослідження даної проблеми посилюється в умовах сучасної світової фінансово-економічної кризи, оскільки члени домашнього господарства одними з перших відчувають усю багатоаспектність нестабільної ситуації. Крім того, ефективний розвиток домогосподарства є одним із шляхів виходу з кризового становища, який можливий завдяки активізації усіх видів його діяльності, зокрема підвищення зайнятості населення, послаблення соціальної напруги, забезпечення економічної стабільності та інноваційного зростання.
Таким чином, значущість домогосподарства в економічній системі, недостатній рівень висвітлення проблеми в науковій літературі обумовили вибір автором теми дисертаційного дослідження.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є цілісне, системне дослідження домогосподарства як суб’єкта ринкової економічної системи, з’ясування наукових поглядів на сутність домашнього господарства у світовій економічній думці ХХ століття, розкриття значення діяльності домогосподарства у розбудові ринкової економіки в Україні.
Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлені такі завдання:
- обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження економічної природи та еволюції домогосподарства;
- визначити сутнісні характеристики домогосподарства як суб’єкта ринкової економічної системи;
- розкрити роль сім’ї у становленні домогосподарства;
- дослідити функціональні прояви діяльності домашнього господарства та ознак, що лежать в основі класифікації даної господарської форми;
- з позицій інституціонального аналізу розкрити взаємозв’язки домогосподарства з державою та економічними організаціями;
- відобразити стан вивчення даної проблеми у вітчизняній та світовій науковій літературі; проаналізувати основні економічні теорії ХХ століття, в яких досліджуються окремі аспекти діяльності та еволюції домогосподарства;
- охарактеризувати особливості історичного розвитку домашнього господарства на українських землях в період зародження ринкових відносин та прааналізувати його стан за умов незалежної України.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є ринкова господарська система суспільства та закономірності розвитку домогосподарства як її складової.
Предметом дослідження є домогосподарство як суб’єкт ринкової економічної системи у його еволюційному розгортанні та відображення цього процесу в економічній думці ХХ століття.
Наукова новизна результатів дослідження
У процесі дослідження автором отримані наукові результати, що розкривають особистий внесок у розробку проблеми і новизну роботи, зокрема:
вперше:
- домогосподарство розкрито як цілісну систему, яка характеризується наявністю внутрішньої структури і взаємовідносин з зовнішнім середовищем та поєднує в собі наступні риси: є добровільним, відносно відокремленим, об’єднанням людей, що мають спільний бюджет, мету діяльності та місце проживання; охоплює основні види економічної діяльності; може реалізовувати права власності на наявні ресурси; вирішує проблеми відтворення населення, формування та виховання індивіда; побудоване на принципах взаємодовіри, взаємодопомоги та співробітництва;
- домогосподарство як суб’єкт економічної системи розкрито через призму міждисциплінарного аналізу, з урахуванням соціальної, психологічної, моральної та інших проявів людської поведінки, яка впливає на прийняття господарських рішень та економічну активність, що дозволило ґрунтовніше розкрити закономірності й особливості розвитку даної господарської форми;
удосконалено:
- наукове уявлення про домогосподарство у площині економічних теорій провідних напрямів економічної думки ХХ століття, зокрема кейнсіанства (Дж. М. Кейнс, Ф. Модільяні), неокласики (П. Самуельсон, Дж. Колдуел), неоінституціоналізму (Р. Поллак, Е. Тоффлер, Дж. Ходжсон), неомарксизму (К. Дельфі, Х. Хартман), що дозволило виокремити основні концептуальні ідеї кожного з них, які в сукупності формують сучасну теорію домогосподарства;
- розуміння сутності взаємозв’язків домогосподарства з державою, що характеризуються вертикальним спрямуванням та підпорядковані принципам визначеності й прозорості, а також особливості взаємодії домогосподарства з різними економічними організаціями, яка передбачає горизонтальний рівень та будується на засадах еквівалентності, співробітництва, узгодженості та координації дій;
отримали подальший розвиток:
- характеристика основних передумов загострення кризи інституту сім’ї у другій половині ХХ століття, зокрема втрата орієнтації суспільства на сімейні цінності, розвиток феміністичного руху, збільшення часу на отримання освіти, зменшення рівня народжуваності та аналіз впливу цих процесів на розвиток домогосподарства та господарської системи в цілому;
- класифікація основних функціональних проявів діяльності домогосподарства, що дало можливість виділити економічні (виробництво, обмін, споживання, заощадження) та позаекономічні (репродуктивна, освітня, психологічна) сфери активності домашнього господарства;
- наукове уявлення про «електронний котедж» як одну з сучасних форм організації домогосподарства, що активно поширюється внаслідок розвитку інформаційних технологій та виступає складовою економіки постіндустріального суспільства;
- критерії, що визначають якісно відмінні підходи до класифікації сектора домогосподарств, зокрема територіально-регіональної приналежності, економічної характеристики, ступеня адаптації до нововведень та інновацій, фінансової поведінки та інші.