Анотація
Досліджено актуальні проблеми становлення та розвитку інтелектуального капіталу. Розкрито сутність та зміст поняття інтелектуального капіталу як нового явища, притаманного інформаційному постіндустріальному суспільству. Визначено історичне місце інтелектуального капіталу в процесі еволюції суспільства як економічного явища. Обґрунтовано визначальну роль творчої інтелектуальної праці в процесі формування інтелектуального капіталу. Розкрито роль та значення інформації та знань як нового виробничого фактора у процесі формування інтелектуального капіталу зокрема та інформаційного постіндустріального суспільства в цілому.
Визначено роль інтелектуального капіталу в процесі формування конкурентноспроможного ринкового господарства в Україні. На основі аналізу науково-практичної літератури визначено основні форми реалізації та вияву інтелектуального капіталу. Доведено, що інтелектуальний капітал нерозривно пов’язаний з поняттям інтелектуальної власності. Встановлено взаємозв’язок між цими поняттями, який виявляється у тому, що зростання інтелектуального капіталу є передумовою зростання інтелектуальної власності, і навпаки.
Доведено, що з становленням нового суспільства зростає роль та значення творчості та інтелектуалізації виробництва. Даний процес сприяє формуванню доданої вартості, ефективності економіки. Задля побудови сучасного конкурентоспроможного вітчизняного господарства запропоновано, поряд з розвитком матеріального індустріального виробництва, розвивати сферу нематеріального постіндустріального виробництва, стимулювати розвиток творчої інтелектуальної праці та виробництво інтелектуальної наукомісткої продукції в економіці України.
Annotation
The basic regularity of origin and development of intellectual capital are annualized in the paper. Evolutions of views of scientists on the concept of capital and intellectual capital are considered. Historical position of intellectual capital is defined. Role, sense and position information and knowledge in production process as a new production factor are annualized.
Based forms of intellectual capital and peculiarity of economic relations in the scope of it development are defined. Changes of value relationship and relationship property in the process of use and circulation of human creator labor are annualized. The methods of appraisal of intellectual capital are generalized and methodized.
Role of intellectual capital in production value addition is established. Role, sense and position of intellectual capital in the origin and development of national economy are defined.
Актуальність теми дослідження
Постіндустріальне суспільство характеризується істотними якісними відмінностями порівняно з індустріальним суспільством. Якщо машинна техніка, властива цьому суспільству, примножувала фізичні можливості людини, то інформація і знання, як новий фактор виробництва, реалізує і примножує інтелектуальні ресурси людини. Це визначило інтенсивні процеси інтелектуалізації праці й економіки в цілому, що породило ряд нових понять.
Одне із важливих понять постіндустріального суспільства є інтелектуальний капітал. Хоча Україна знаходиться на індустріальній стадії, проте процес розвитку цивілізації зумовлює необхідність використання надбань постіндустріального суспільства. Тому вкрай важливо розкрити теоретико-методологічні основи пізнання цього поняття, його природу і структуру, місце і роль у прогресі економіки і суспільства.
Інтелектуальний капітал притаманний постіндустріальній системі і він несе в собі риси, властиві цій системі. В той же час дослідження значною мірою спирається на досвід вітчизняної трансформаційної економіки. Тому, тут мова йде про діалектичний взаємозв’язок загального і особливого.
Традиційно економічні категорії і закони були і є проявом причинно-наслідкових закономірностей у пануючих суспільно-виробничих відносинах. Як самі виробничі відносини, так і поняття, і знання мали матеріальний характер. Інтелектуальний капітал, як це випливає із самої назви, має нематеріальний характер. Тут постають серйозні методологічні проблеми про співвідношення матеріального і нематеріального, інтелектуального і традиційного капіталу.
Пізнання нового поняття важливе саме по собі. Але воно було б не повним якби не дослідити вплив інтелектуального капіталу на розвиток економіки. Важливим для практики є виявлення шляхів та методів використання інтелектуального капіталу в господарській практиці.
Дослідженню інтелектуального капіталу та його впливу на економіко-суспільний розвиток, особливо останнім часом, приділяється значна увага як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Помітний внесок в розробку наукового пізнання та практичного застосування результатів дослідження інтелектуальної діяльності набули у ХХ столітті завдяки працям Г. Беккера, Д. Белла, М. Блауга, Дж. Гелбрейта, Е. Денісона, П. Дракера, В. Іноземцева, М. Кастельса, Б. Леонтьєва, Й. Масуда, Ф. Махлупа, П. Пората, К. Свейбі, Т. Стюарта, Е. Тоффлера, Ж. Фрідмена, М. Фішера, Т. Шульца, В. Щетиніна та інших.
Чималий внесок у розвиток світового наукового знання у сфері досліджень інтелектуального капіталу зробили й українські вчені такі як: Ю. Амосов, В. Базилевич, Д. Богиня, О. Бутнік-Сіверський, М. Вороніна, Н. Гавкалова, О. Грішнова, В. Гринькова, В. Геєць, П. Єщенко, О. Комяков, В. Кондрашова-Діденко, О. Кендюхов, В. Куценко, О. Морозов, Ю. Пахомов, В. Сизоненко, О. Стрижак, В. Мандибура, А. Чухно, І. Яремко та інші.
Але у той же час дане поняття інтелектуального капіталу знаходиться у розвитку, що вимагає наукового узагальнення й систематизації існуючих вже положень та подальшої розробки теоретичних аспектів особливостей формування, розвитку та застосування його в Україні. Успішне реформування вітчизняної економіки вирішальною мірою залежить не лише від ринкових перетворень, а й найширшого залучення та використання нових ресурсів, притаманних постіндустріальному суспільству.
Мета і завдання дослідження
Метою роботи є визначення онтологічних та гносеологічних особливостей становлення і функціонування інтелектуального капіталу та його впливу на розвиток економіки.
Виходячи з мети дослідження, автором були поставлені наступні завдання:
- дослідити еволюцію поглядів на сутність інтелектуального капіталу;
- визначити економічний зміст поняття “інтелектуальний капітал”;
- дослідити роль інформації та знань у розвитку сучасного господарства;
- дослідити зв’язок між поширенням творчості та інтелектуалізацією праці;
- розкрити особливості зміни вартісних відносин і мотивації до праці в сфері інтелектуального виробництва;
- дослідити розвиток інтелектуального капіталу в розвинутих країнах;
- проаналізувати роль та вплив інтелектуального капіталу на процес формування доданої вартості;
- визначити перспективні шляхи розвитку та використання інтелектуального капіталу в побудові ефективної національної економіки інноваційного типу.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження виступають суспільно-економічні відносини, які виникають у процесі становлення, функціонування і розвитку інтелектуального капіталу.
Предметом дослідження виступають суспільно-економічні процеси формування та розвитку інтелектуального капіталу.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що на основі комплексного історико-економічного і теоретичного аналізу розкрита об’єктивна необхідність, сутність та історичне місце поняття інтелектуального капіталу та новий характер економічних відносин, вплив інтелектуального капіталу на створення доданої вартості та підвищення ефективності економіки:
вперше:
- доведено, що інтелектуальний капітал, породжений якісно новим фактором виробництва – інформацією та знаннями, і на відміну від традиційних факторів виробництва, які примножували фізичні можливості людини, реалізує розумові потенції людини, виражає докорінну зміну місця і ролі людини в економіці й суспільстві а також тенденцію поєднання в людині власника інформації та знань, з одного боку, і його вміння та навики їх використання в процесі виробництва – з іншого;
- доведено, що інтелектуальний капітал має історичне коріння, оскільки можливості людського інтелекту використовувались завжди. Але, як й інші економічні категорії, інтелектуальний капітал має історичну визначеність, як вираз якісно нових умов функціонування й розвитку економіки і суспільства. Постіндустріальне суспільство пов’язано з пануванням сфери послуг, тобто науки, освіти, культури і т. ін., як вони стають надбанням значної частини суспільства, інтелектуалізація праці досягає такого рівня та масштабів поширення, що породжує якісно нове поняття – інтелектуальний капітал;
удосконалено:
- концепцію розвитку вітчизняної економіки: залишаючись на індустріальній стадії, Україна повинна широко використовувати інтелектуальний капітал, процеси інтелектуалізації праці, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології, підвищувати роль і значення інтелектуального капіталу в практиці економічного, соціального і духовного розвитку суспільства;
- визначення інформації та знань як якісно нового фактору виробництва, який долає обмеженість матеріальних факторів виробництва і відкриває можливості необмеженого їх застосування разом з поширенням творчого характеру праці, заперечує необхідність еквівалентних, вартісних відносин і визначає перехід до корисності, як основного фактору визначення цінності продуктів і послуг, створених інтелектуальною творчою працею людини;
дістало подальший розвиток:
- обґрунтування, що внаслідок поширення інтелектуальної діяльності зростає питома вага доданої вартості в інтелектуальному продукті, що зумовлює зростання сукупної доданої вартості, а значить ВВП країни, підвищення ефективності усієї економіки. Тому економічна політика України, поряд з розвитком і використанням матеріального виробництва, має приділяти особливу увагу збільшенню виробництва інтелектуальної наукомісткої продукції.
