Анотація
Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів структурної перебудови трансформаційної економіки у контексті сучасних тенденцій екологізації, у тому числі й в Україні. Досліджено еволюцію поглядів на структуру економіки та її перебудову, розкрито роль і місце екологічних чинників у зв’язку зі структурними перетвореннями.
Розроблено методологію оцінювання якості структурних перетворень економіки, в основу якої покладено такі основні показники, як: структурна ресурсомісткість, структурна ресурсовіддача та прогресивність структурних змін. Установлено, що досягнення стійкого екологічно збалансованого розвитку забезпечується через структурні і технологічні перетворення відповідно до сучасних постіндустріальних тенденцій передових країн світу. Доведено необхідність комбінованого підходу та визначено пріоритети структурної перебудови економіки України, виходячи із поєднання елементів наздоганяючої та постіндустріальної моделей розвитку.
Розроблено пропозиції щодо механізмів екологізації структурних змін в Україні на основі вилучення екологічної антиренти у підприємств-забруднювачів та удосконаленні екологічного оподаткування. Доведено, що для фінансування структурних перетворень в Україні найбільше значення мають внутрішні інвестиційні ресурси, серед яких – бюджетні кошти.
Annotation
The thesis paper explores theoretical, methodological and practical aspects of restructuring transformational in the context of contemporary greening trends, including Ukrainian context. The paper also studies evolution of views on the structure of economy and its transformation, describes the role and place of environmental factors in connection with restructuring processes. Methodology for evaluation of the quality of economy restructuring is presented in the thesis. It is based on such key indicators as structural resource intensity, structural resource productivity and progressiveness of structural changes. It was found that sustainable environmentally balanced development is achieved with the help of structural and technological transformations in accordance with the contemporary environmental-innovative (postindustrial) trends observed in the leading states of the world.
The thesis also justifies the need for a comprehensive approach and defines priorities for structural transformation of Ukrainian economy on the basis of combination of the elements of catch-up and postindustrial models of development. The author also developed proposals concerning greening mechanisms for structural transformations in Ukraine that envisage termination of environmental anti-rent for contaminating enterprises and improvement of environmental taxation system. The author also proves that for the purposes of financing structural transformations in Ukraine the greatest role is played by internal investment resources that include budget funds.
Актуальність теми дослідження
Внаслідок історичних особливостей розвитку та специфіки дії внутрішніх і зовнішніх чинників в Україні сформувалася ресурсомістка економіка з ухилом у бік важкої індустрії. У промисловому секторі країни питома вага ресурсомістких та екологічно “агресивних” видів діяльності – добувна промисловість, енергетика, металургія, виробництво коксу і нафтопродуктів – збільшилася від 1990 р. до нинішнього часу з 21 до 56%.
Нераціональна структура нашої економіки визначає високий рівень техногенного забруднення території України, який, за оцінками фахівців, є у 3,2 раза вищий, ніж у 12 країн ЄС разом узятих. За умови збереження наявної структури економіки існує реальна загроза перетворення усієї території держави на зону екологічної катастрофи. Нинішня ситуація вимагає глибокого вивчення різнобічних аспектів структурної перебудови трансформаційної економіки України, обґрунтування найефективніших напрямів її здійснення з урахуванням комплексу екологічних проблем, які необхідно розв’язати у процесі структурного реформування.
Структурна перебудова економіки з її безпосереднім впливом на різнобічні аспекти економічного і соціального розвитку тривалий час викликає підвищений інтерес провідних зарубіжних та вітчизняних науковців. Серед зарубіжних дослідників, які започаткували методологічні основи дослідження структурних змін, слід назвати Д. Белла, А. Вальраса, Д. Гелбрейта, К. Кларка, В. Леонтьєва, В.Парето, Дж. Робінсон, Р. Солоу, А. Тоффлера, Р. Харрода, Д. Хікса, Й. Шумпетера.
Вагомий науковий доробок у вивчення та вирішення різних аспектів структурної перебудови в перехідних економіках внесли В. Александрова, О. Алимов, В. Базилевич, Ю. Бажал, Є. Бойко, Т. Галушкіна, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Глазьєв, М. Долішній, С. Данилишин, В.Іноземцев, С. Дорогунцов, П. Єщенко, Б. Кваснюк, С. Кірєєв, В. Коломойцев, В. Ковальчук, І. Крючкова, І. Лукінов, А. Мельник, О. Осауленко, В. Осецький, І. Радіонова, В. Трегобчук, С. Харічков, А. Філіпенко, А. Чухно, Ю. Яковець та ін.
Незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених структурній перебудові та її окремим аспектам, деякі важливі питання залишаються невирішеними. Зокрема, недостатньо досліджено вплив структурних змін на екологічну ситуацію, відсутні рекомендації щодо механізмів екологізації структурних змін. Питанням про необхідність комплексного розв’язання структурних та екологічних проблем у нашій країні до цього часу не приділяється належної уваги.
Потребують подальшого вивчення можливості структурної адаптації економіки України в умовах постіндустріальних змін, а також питання інвестиційного забезпечення структурних реформ. Науково-теоретична та практична значимість названих проблем зумовила вибір теми, її актуальність, зміст та структуру дисертаційного дослідження.
Мета і завдання дослідження
Метою роботи є розроблення теоретико-методологічних положень та практичних аспектів структурної перебудови економіки із урахуванням необхідності розв’язання екологічних проблем, що виникають у процесі розвитку трансформаційної економіки України.
Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:
- з’ясувати і розкрити сутність структури та структурної перебудови економіки;
- визначити роль і місце екологічних чинників у зв’язку зі структурними перетвореннями економіки;
- встановити тенденції структурних зрушень та можливості структурної адаптації трансформаційної економіки України в умовах глобалізації та постіндустріальних змін;
- запропонувати напрями та пріоритети структурних перетворень із урахуванням необхідності створення сучасної та екологічно безпечної структури національної економіки;
- визначити джерела інвестиційних ресурсів та можливості їх мобілізації для потреб структурної перебудови вітчизняної економіки;
- проаналізувати і розкрити економіко-екологічні механізми регулювання структурних змін та розробити пропозиції щодо їх застосування в умовах трансформаційної економіки України.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають у процесі структурної перебудови між національними суб’єктами господарської діяльності, державою та суб’єктами міжнародних економічних відносин в умовах формування глобальної економічної системи.
Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та практичні аспекти структурної перебудови трансформаційної економіки у контексті сучасних тенденцій екологізації, у тому числі й в Україні.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні комплексної концепції структурної перебудови, спрямованої на створення сучасної та екологічно безпечної структури економіки, що відповідає реальному промисловому, науково-технічному та природо-ресурсному потенціалу України.
Найважливішими результатами, отриманими у процесі дослідження, є такі:
вперше одержано:
- розроблено сучасну концепцію структурування національної економіки за відтворювальними, технологічними, діяльнісно-видовими та зовнішньоекономіч-ними макроструктурними пропорціями. Запропоновано авторське визначення економічної структури як багаторівневої часово-просторової характеристики національної економіки, яка охоплює основні макроекономічні пропорції, що складаються в країні під впливом суспільного та міжнародного поділу праці, рівня розвитку продуктивних сил та системи економічних відносин;
- розроблено в межах системного підходу методологію оцінювання якості структурних перетворень економіки, в основу якої покладено такі основні показники, як: структурна ресурсомісткість, структурна ресурсовіддача та прогресивність структурних змін;
- виявлено механізми екологізації структурних змін в Україні за рахунок вилучення у підприємств екологічної антиренти, якими є внутрішня торгівля забруднюючими речовинами та удосконалення екологічного оподаткування. Розроблено модель екологічного оподаткування, основою якої є зміна структури і механізмів нарахування екологічних податків та визначення їх розмірів залежно від граничних витрат на зменшення забруднення й екологічної ціни продукції по кожній галузі;
удосконалено:
- методологічний підхід до розмежування економічної сутності категорій «структура економіки» та «структура суспільного виробництва». Обґрунтовано, що методологічною основою для розрізнення обох структур є рівень агрегованості досліджуваних макроекономічних пропорцій. Відповідно до цього, структура суспільного виробництва є одночасно структурою суспільного відтворення і характеризується найбільш агрегованими пропорціями виробництва, розподілу і перерозподілу валового випуску товарів і послуг, тоді як структура економіки визначається не тільки відтворювальними, а й діяльнісно-видовими, технологічними та зовнішньоекономічними макропропорціями;
- класифікацію структурних перетворень, які складаються зі структурних зрушень та структурної перебудови. Досліджено механізм структуроутворення економіки як діалектичний процес порушення та відновлення трьох рівнів структурної рівноваги (ціновий, попиту та пропозиції, рівень продуктивних сил), дія яких зумовлює масштабність і тривалість структурних перетворень;
- пропозиції щодо збільшення обсягів фінансування структурної перебудови в Україні за рахунок внутрішніх національних заощаджень (заощадження населення, прибутки підприємств, амортизація, бюджетні кошти) та іноземних інвестицій. З посиланням на світовий досвід структурних реформ, доведено, що для фінансування структурних перетворень в Україні найбільше значення мають внутрішні інвестиційні ресурси, серед яких – бюджетні кошти;
дістало подальший розвиток:
- дослідження наукових підходів до забезпечення стійкого екологічно збалансованого розвитку економіки. Встановлено, що прогресивний підхід до стійкого розвитку тотожний структурно-технологічному оновленню економіки відповідно до сучасних постіндустріальних тенденцій передових країн світу. Обґрунтовано, що в Україні відсутні передумови для структурно-технологічних перетворень на основі постіндустріальної моделі через обмежені масштаби перерозподілу фінансових ресурсів, що їх мають традиційні виробництва та сектори внутрішнього ринку;
- визначення пріоритетних напрямів структурного оновлення економіки України. Аргументовано доцільність комбінованої моделі структурної перебудови, сутність якої полягає у поєднанні прискореного індустріального розвитку із державним стимулюванням інноваційних процесів по тим напрямам, де існує «критичне» відставання від постіндустріальних економік. Відповідно до цієї моделі конкретизовано пріоритети розвитку основних відтворювальних, діяльнісно-видових, зовнішньоекономічних та технологічних макроструктурних пропорцій вітчизняної економіки.
