Анотація
Дисертацію присвячено дослідженню розвитку інфляції як економічного явища, а також еволюції антиінфляційної політики в різних економічних системах. Показано роль держави в процесі досягнення макроекономічної рівноваги. Розкрито місце антиінфляційної політики в системі макроекономічного регулювання. Розглянуто еволюцію управління інфляцією на прикладі різних груп країн. Розкрито фактори інфляції на протязі усього періоду ринкової трансформації економіки України. Виділено основні етапи проведення антиінфляційної політики та проаналізовано ефективність антиінфляційних заходів на кожному з них. Доведено необхідність переходу в Україні до більш автономної монетарної політики, що викликано зростанням відкритості вітчизняної економіки.
Annotation
The dissertation is devoted to research of development of inflation as economic event, and also to formation and evolution anti-inflationary policy in various economic systems. The role of state in the achievement of macroeconomic balance is shown. The definition of the state macroeconomic regulation is made. The anti-inflationary policy place in system of macroeconomic regulation is opened. The development of inflation factors in Ukrainian transitive economy is investigated. The basic stages of an anti-inflationary policy are revealed. The efficiency of anti-inflationary actions on each of stages are analyzed. The necessity of transition to more independent monetary policy in Ukraine that is caused by growth of an openness of domestic economy is proved.
Актуальність теми дослідження
На сьогоднішній день інфляція – один із найбільш болючих та небезпечних процесів, які негативно впливають на фінанси, грошову та економічну систему в цілому. Особливо сильного її впливу зазнають країни з перехідною економікою. Хоча деякі з них уже досягли певної стабільності, але її легко можна порушити, використовуючи недоцільну економічну політику. Відомо, що повністю викорінити інфляцію в ринкових умовах майже неможливо, і тому можна говорити лише про регульовану інфляцію, що реально тільки за умови систематичного, точного прогнозування інфляційних процесів.
До сих пір залишаються недостатньо вивченими та дискусійними питання впливу інфляції на економічний розвиток в умовах переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки, а також питання щодо способів антиінфляційного регулювання в транзитивній економіці. Дослідження досвіду боротьби з інфляцією в країнах з розвиненою ринковою економікою має велике значення при створенні антиінфляційної програми, але механічне перенесення зарубіжної практики на вітчизняні умови є малоефективним, оскільки не враховує національної специфіки. Останнім часом розглядаються питання щодо запровадження в практику управління інфляцією такого методу, як інфляційне таргетування.
Важливість відзначених проблем та необхідність їх теоретичного обґрунтування обумовили вибір теми дисертаційного дослідження та її структуру.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи виступає виявлення ефективності антиінфляційної політики в трансформаційній економіці, а також розробка рекомендацій щодо підвищення результативності антиінфляційного регулювання в Україні.
Досягнення даної мети передбачало вирішення наступних завдань:
- уточнити місце антиінфляційної політики в системі механізмів державного макроекономічного регулювання;
- узагальнити теоретичні концепції інфляції, а також напрямків антиінфляційної політики з урахуванням особливостей її реалізації в умовах ринкової трансформації;
- дати оцінку ефективності існуючих антиінфляційних програм в країнах з різними економічними системами;
- розкрити особливості інфляційних процесів в Україні та їх еволюцію в процесі економічних трансформацій;
- виявити основні етапи антиінфляційної політики в Україні;
- визначити пріоритети регулювання інфляції в сучасній економіці України.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дисертаційного дослідження виступає система макроекономічного регулювання в умовах ринкової трансформації економіки.
Предметом дослідження являються інструменти та методи здійснення антиінфляційної політики та їх ефективність.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає у наступному.
Уперше:
- Систематизовано чинники, які здатні істотно обмежувати вплив антиінфляційного регулювання на рівень інфляції у трансформаційній економіці: – відсутність досвіду проведення антиінфляційної політики на початковому етапі ринкової трансформації, некритичне перенесення зарубіжного досвіду регулювання інфляційних процесів без врахування особливостей національної економіки; – відірваність від відтворювального процесу, слабкий зв’язок із завданнями економічного зростання та розвитку реального сектора економіки; – високий рівень монополізації економіки, що підриває основи адекватного формування і функціонування конкурентних механізмів та структур; – формальний підхід при розробці та реалізації основних заходів грошово-кредитної політики (обумовлений відсутністю належних обґрунтувань щодо: шляхів утримання прогнозованого значення інфляції в умовах постійного зростання цін на енергоносії, динаміки адміністративно регульованих цін, обсягів та структури бюджетних витрат), який веде до недосягнення поставлених цілей; – неузгодженість дій уряду та центрального банку під час проведення монетарної та фіскальної політики.
Удосконалено:
- Уявлення щодо місця антиінфляційної політики в системі механізмів державного макроекономічного регулювання, яке визначається не тільки її безпосереднім управляючим та корегуючим впливом на темпи економічного зростання та інфляції, але й опосередкованим впливом на макроекономічну стабільність через посилення або послаблення довіри до заходів антиінфляційної політики та їх результативності.
Дістали подальшого розвитку:
- Періодизація та розкриття змісту етапів антиінфляційної політики в трансформаційній економіці України за критеріями застосованих типів фіскальної та монетарної політики:
– перший (1991-1994 рр.). Становлення антиінфляційної політики в умовах стагфляції та розбалансування державної макроекономічної політики після проголошення державної незалежності;
– другий (1995-1999 рр.). Жорстка монетарна та обмежувальна фіскальна політика, наслідками яких стало падіння інфляції у поєднанні з натуралізацією економічних відносин, виникненням широкомасштабної платіжної кризи, як додаткового гальма економічного зростання;
– третій (2000-2006 рр.). Виважена монетарна політика з відновленням тенденції до економічного зростання в умовах відносної цінової стабільності та помірної інфляції за сприятливої світової кон’юнктури та відсутності структурних реформ в поєднанні з нейтральною фіскальною політикою;
– четвертий (з 2007 р.). Перехід до більш жорсткої монетарної політики в поєднанні зі спробами соціалізації держбюджету під впливом внутрішньої політичної нестабільності, зовнішніх чинників та світової фінансової кризи, наслідком чого стало послаблення регулюючого впливу макроекономічного регулювання на інфляцію та її прискорене перетворення з помірної у галопуючу. - Виявлення особливостей трансформаційної економіки, які мають враховуватись при формуванні та удосконаленні антиінфляційної політики: – відсутність твердої залежності інфляції від динаміки грошової маси в обігу, внаслідок чого пряма обмежувальна монетарна політика перетворюється у непрямий фактор інфляції, оскільки активізує зовнішні запозичення комерційних банків і змушує центральний банк вдаватись до валютних інтервенцій з метою викупу завезеної банками валюти; – значна питома вага готівки в структурі грошової маси, що в умовах розростання тіньової економіки негативно впливає на регуляторний потенціал монетарної влади; – наявність в економіці особливого – інституційного – монополізму, пов’язаного з рентоорієнтованою поведінкою державної бюрократії, який потребує розробки особливих заходів щодо демонополізації з метою усунення інституційних факторів зростання інфляційного потенціалу;
– підвищена чутливість економіки країни до зовнішніх шоків в умовах зростаючої відкритості, що посилює необхідність проведення більш автономної та гнучкої монетарної політики щодо використання її головних важелів; – неефективна взаємодія формальних та неформальних інститутів при розробці та проведенні макроекономічної політики, обумовлена аномально високим впливом неформальних інститутів (зокрема, корупції) на прийняття макроекономічних рішень та наявними прогалинами в законодавстві, що унеможливлюють швидку реакцію фіскальної та монетарної влади на негативний вплив неформальних інститутів. - Обґрунтування необхідності підвищення антиінфляційної ефективності монетарної політики шляхом переходу від фіксованого або умовно-фіксованого до реально гнучкого обмінного курсу на основі зменшення залежності національної економіки від зовнішніх шоків, підвищення стійкості структури внутрішнього споживання через розвиток реального сектора (зростання питомої ваги вітчизняних товарів в обсязі кінцевого і проміжного споживання та розвитку високотехнологічних виробництв).
- Змістовне розкриття внутрішньої логіки еволюції антиінфляційної політики, яка полягає у поступовому переході від безпосередньої боротьби з високою інфляцією шляхом грошових реформ та активного державного регулювання через управління попитом та доходами до боротьби з інфляцією через опосередкований вплив на грошову масу або обмінний курс чи інфляційне таргетування, яке засноване на визначенні прямих орієнтирів щодо інфляції та прийнятного рівня інфляції, як мети грошово-кредитної політики.