Дослідження містить теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється у теоретико-методологічному обґрунтуванні завдань роботи на основі застосування цивілізаційної парадигми. Дисертаційна робота присвячена дослідженню ґенези ремесел в господарській системі Лівобережного регіону України в XVII – XVIII ст. Автором проаналізовано особливості впливу ремісничого виробництва на розвиток господарської системи. Розглянуті історичні передумови виникнення ремесел, розвиток ремісничого виробництва на досліджуваній території в XVII – XVIII ст., приділена увага переходу від натуральної до товарної системи господарства, чисельності і фаховій розгалуженості ремісників, організаційній формі об’єднання майстрів – цехам, діяльності позацехових ремісників, причинам зниження ролі і значення ремісничого виробництва в господарстві Лівобережної України. Визначено, що ремесла становили важливий напрямок господарської діяльності населення регіону, характеризували загальний рівень розвитку економіки краю, впливаючи на соціальні, політичні і культурні процеси що відбувались у досліджуваний період в суспільстві. В роботі зазначається необхідність врахування історичного досвіду генези ремісничого виробництва в розвитку господарського простору ринкових відносин в Україні.
