інституційно-культурна обмеженість

У дисертації обґрунтована детермінуюча роль глибинних поведінкових (психосоціальних) відносин та конституціональних інституцій у ґенезі і глобалізаційній адаптивності національних економічних систем. Визначено підхід до пізнання економічної системи з позицій інституціоналізму і, виходячи з нього, показано процеси трансформації психосоціальних поведінкових прообразів в універсальні економічні прообрази (протоінституції). Обгрунтована теза, що концентрація навколо цих первинних економічних елементів функціональних і вищих культурних форм, утворює систему (протосистему), яка вміщує генетичний код або програму діяльної поведінки людей в будь-якій економіці. Заслуговує на увагу розв’язання проблеми інституціоналізації економічної системи у національній, міжнародній та глобальній формах, які спонукають еволюційні та адаптивні зміни у світовій економіці. Проаналізовано інтенсивність зростання сучасних глобальних процесів, показана їх обмеженість і визначені шляхи її подолання, а також розкриті механізми глобалізаційної адаптивності національних економічних систем, в тому числі, і української, перспективна модель розвитку якої пропонується.