інтелектуальний потенціал | НАУКОВА СКАРБНИЦЯ

Матусевич К. М. Інтелектуальний потенціал як інституціональний чинник формування економіки постіндустріального типу

08.00.01 Економічна теорія та історія економічної думки / інноваційна економіка, інновація, інститути духовного виробництва, інституціональні чинники соціально-економічного розвитку, інтелектоутворюючі інститути, інтелектуальний потенціал, інтелектуальний продукт

Здійснено дослідження онтології та гносеології поняття та категорії інтелектуального потенціалу суспільства з огляду обґрунтування його як важливого чинника розвитку економіки постіндустріального типу. Розкрито механізми дії інститутів духовно-інтелектуальної сфери економіки людиноцентричного типу як важливої частини базової моделі розвитку постіндустріального суспільства. Обґрунтовано місце інноваційного технологічного способу виробництва як сучасної стадії розвитку постіндустріального суспільства. Узагальнено та систематизовано чинники трансформації і використання інтелектуального потенціалу України. Надано рекомендації щодо складу чинників стратегічного розвитку інтелектуального потенціалу України у формуванні економіки постіндустріального типу. Визначено завдання інститутів влади та інституціональний інструментарій метасоціальної системи як засобів розвитку в Україні інноваційної економіки.

Матусевич К. М. Інтелектуальний потенціал як інституціональний чинник формування економіки постіндустріального типу Читати далі

Власова Т. Р. Формування та використання інтелектуального капіталу в процесі суспільного відтворення

Досліджено природу і сутність інтелектуального капіталу, його структуру. Виявлено та охарактеризовано участь неформальних та формальних інститутів у творенні та оновленні інтелектуального ресурсу. Головним неформальним інститутом формування інтелектуального капіталу є сім’я. Остання розглядається всередині домогосподарства як економічної одиниці. Доведено, що сім’я є суб’єктом соціо-культуро-економічних відносин з приводу формування та використання інтелектуального капіталу. Виявлено головні закономірності формування інтелектуального капіталу. Визначено та охарактеризовано основні напрямки використання інтелектуального капіталу у процесі суспільного відтворення. Обґрунтовано та розвинуто теоретичні засади формування і використання інтелектуального капіталу в процесі суспільного відтворення, а також запропоновано практичні рекомендації щодо шляхів ефективного використання інтелектуального капіталу в розвитку людини і розбудові інтелектуально зорієнтованої економіки.