пропорційність

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню теоретико-методологічних проблем регулювання сучасної економіки соціального спрямування. Новим підходом їх вирішення є аналіз дії загальноекономічного закону пропорційного розвитку і форм його реалізації (стихійність і планомірність) Показано неправомірність підміни цього поняття поняттями збалансованості, ринкової рівноваги, структуризації тощо, оскільки і в ринковій економіці головні макроекономічні пропорції є об’єктивними, які встановлюються на ділі через механізм, що поєднує планові і ринкові важелі. Держава виступає як суб’єкт господарської діяльності і її регулювання. Аналіз виявив чотири рівня такої діяльності держави за критерієм відносин і прав власності, функціонування державного і недержавного секторів економіки та соціальної сфери. Розглянуто підприємницьку діяльність держави, державний контроль над природними ресурсами (особливо землі і її надр), ринок об’єктів державної власності, роль держави у розподільчих відносинах. Обґрунтовано необхідність суттєвих соціальних перетворень в ринковій економіці України; активізації державного регулювання цих перетворень в механізмі «план – ринок»; посилення впливу на регулювання економіки економічних і соціальних інститутів. Обґрунтовано пропозицію відносно розвитку української економіки до соціального ринкового господарства через аналіз двох його головних моделей – німецької і скандинавської. Аналіз проведено на основі поєднання загальних ринкових характеристик, їх особливостей в Україні та врахування світової тенденції руху суспільства до постіндустріальної економіки та її соціалізації. В роботі відведено належне місце дослідженню таких проблем, як змішана економіка, економічна структура ринкової економіки соціального спрямування, кластери як доцільна форма акумуляції коштів економічних і соціальних структур та їх раціонального використання в регіональному розрізі.