Анотація
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню сталого розвитку економіки на різних рівнях, зокрема на мезорівні. В роботі досліджені концептуальні підходи щодо визначення сутності сталого розвитку та глобалізації, визначені спільні принципи цих двох теорій. Автором відокремлено поняття сталого зростання і сталого розвитку, оскільки друге є підґрунтям. Також звернуто увагу на фактори сталого розвитку, принципи його забезпечення та процес переходу економіки до сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність виокремленні мезоекономічного рівня в умовах трансформаційної економіки, оскільки саме він може забезпечити реалізацію стратегії сталого розвитку.
Автором запропоновано удосконалення методики оцінки рівня сталості системи, яка враховує специфіку розвинених країн та тих, що розвиваються. Проведений порівняльний аналіз потенціалу та стану промислових, сільськогосподарських та рекреаційних мезоекономічних систем, дав підставу стверджувати, що саме промислові області потребують найбільшої уваги, оскільки мають найбільший потенціал та найбільшу кількість проблем. З огляду на це була розроблена стратегія сталого розвитку реального сектору економіки мезоекономічних систем, визначені джерела фінансування та місце міжрегіональних відносин та стосунків з державою у цьому процесі.
Annotation
Theses paper is devoted to the research of sustainable development of economy on different levels, in particular on mezolevel. In this work conceptual approaches in determination the essence of sustainable development and globalization, general principles of these two theories are probed. An author delimited the concept of sustainable growth and sustainable development, because the second is basis for growth. Author insists that it is necessary to form the mezoeconomic systems, which are able to provide the sustainable development in the terms of economic’s transformation. Also we paid regard to factors of sustainable development, principles of it’s providing and process of transition the economy to sustainable development. An author offers the improvement of methodic the estimation of sustainability’s level, which takes into account the specific of the developed and developing countries. Comparative analysis of resources and present situation in industrial, agricultural and recreational mezoeconomic systems which was done, grounded to assert, that exactly industrial regions need most attention, because it has great potential and numerous of problems. Taking this into account, author formed the strategy of sustainable development the region.
Актуальність теми дослідження
Процес вибору країною основного напрямку розвитку безпосередньо пов’язаний із трансформаціями, що відбуваються у світовій економіці. Сучасні економічні реалії переконливо свідчать про те, що перспективи, темпи і стратегічні напрямки соціально-економічного прогресу національних господарств в значній мірі залежать від досягнення ними сталого розвитку. Світова фінансово-економічна криза довела, що вирішення означеної проблеми є актуальним для більшості національних економік в світі, особливо для тих, які знаходяться на стадії розвитку (трансформацій). За даними ООН, ВВП країн, які розвиваються, на початку ХХІ століття зростав у середньому за рік на 4,3%, тоді як наприкінці ХХ – на 2,7%. Темпи середньорічного зростання ВВП розвинутих країн відповідно становили 2,3% та 3%.
У країнах з трансформаційною економікою відбувалося падіння ВВП: від 1,8% до 2,5% на рік, а падіння національного виробництва в них досягло критичної межі (50%). Щодо України, то середні темпи приросту (скорочення ) ВВП у 2000 – 2004р. мали стійкі тенденції до зростання (8,4%), у 2004 – 2009р. – до скорочення (1%), при відхиленні – 7,4%. Не заперечуючи негативного впливу кризи на економіку України, недоцільно економічні негаразди зводити тільки до неї. Різкий спад економіки України викликаний більш глибинними причинами, які пов’язані із незавершеністю економічних реформ, відсутністю стратегії в економічній політиці, домінуванням політики над економікою.
Цілі та задачі реформування української економіки мають двоїстий характер: з одного боку, необхідно подолати наслідки трансформаційної кризи, а з іншого боку, необхідно водночас створити умови та засади для подальшого розвитку. Для вирішення цих завдань необхідно розробити власний інструментарій (механізми і заходи), тому що не існує універсальної стратегії для визначення ефективного шляху розвитку. Отже, реформування трансформаційних економік має свою специфіку і особливості, тим більш, якщо мова йде про орієнтацію на сталий розвиток.
Розробка концептуальних засад сталого розвитку є відносно новим напрямом в економічній науці. Не дивлячись на це, аналіз численних теоретичних та практичних досліджень свідчить про значне різноманіття поглядів та підходів щодо визначення означеної проблеми. Від її пріоритетності і безальтернативності, до сприйняття її як „загального послання”, яке не має об’єктивних основ. Характерно, що прибічники такого твердження, як правило, належать до неоліберального напряму в економічній науці. І це не випадково, оскільки основні постулати неолібералізму за визначенням несумісні зі стратегією та принципами концепції сталого розвитку.
Національна стратегія сталого розвитку повинна формуватися на основі політичних, історичних, культурних, економічних, екологічних параметрів. Враховуючи контрастність і особливості окремих регіонів України, її першоосновою повинен бути саме мезоекономічний рівень, на якому означені параметри виділяються найяскравіше. Виходячи з цього, головною умовою сталого розвитку України є сталий розвиток мезоекономічних систем, що входять до її складу.
Значний вплив на формування уявлень щодо сталого розвитку і його реалізації на різних рівнях економіки здійснили праці вітчизняних та західних вчених-економістів: І. Александрова, С. Альохіна, В. Гейця, О. Горшеніна, В.Данілова-Данільяна, Е. Джурбіна, Д. Діксона, М. Долішнього, Г. Клейнера, Л.Кузьменко, Г. Монастирського, Д. Пірса, В. Приходько, А. Чаусовського, Л.Червової, Н. Чумаченка.
Але, не дивлячись на існуючий науковий заділ, деякі її аспекти є недостатньо дослідженими і розробленими, наприклад, питання щодо забезпечення сталого розвитку мезоекономічного рівня, зокрема економіки промислової мезоекономічної системи, стратегії забезпечення її стабільного розвитку на базі ефективного використання наявного природного і промислового потенціалу.
Таким чином, недостатній рівень дослідженості перелічених аспектів, суперечливість і динамічність поглядів на проблему, які визначають її актуальність, зумовили вибір теми, її мету, а також формування завдань дослідження.
Мета і завдання дослідження
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування можливості та необхідності сталого розвитку мезоекономічних систем, напрямів та умов його досягнення.
Відповідно до мети дослідження було поставлено і вирішено такі завдання:
- узагальнено та систематизовано теоретичні підходи щодо дослідження сталого розвитку соціально-економічної системи, які використовуються економічною наукою;
- проаналізовано взаємозв’язок між стабільним економічним зростанням та сталим розвитком економічних систем різного рівня;
- розроблено базові умови сталого розвитку економіки, визначено фактори, що на них впливають;
- розроблено метод оцінки рівня сталості трансформаційних соціально-економічних систем;
- ідентифіковано понятійний апарат та визначено політекономічний зміст поняття «мезоекономічні системи», їх характерні риси й особливості;
- розроблено метод оцінки природно-ресурсного, промислового, соціально-економічного потенціалу мезоекономічних систем як базових засад для переходу до сталого розвитку;
- розроблено стратегію реалізації сталого розвитку і функціонування мезоекономічних систем;
- сформовано механізми ефективного розвитку реального сектору мезоекономічних систем;
- розроблено заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості мезоекономічних систем;
- уточнено роль міжрегіональних відносин у забезпеченні сталого розвитку мезоекономічних систем.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження: економічні відносини, що формують стабільний і сталий розвиток мезоекономічних систем.
Предмет дослідження: сукупність теоретичних засад дослідження та реалізації сталого розвитку мезоекономічних систем.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання щодо розробки теоретичних засад сталого розвитку та функціонування мезоекономічних систем.
Це знайшло відображення у таких конкретних результатах:
вперше:
- обґрунтовано теоретичні засади сталого економічного розвитку на основі дослідження його сутності, умов, принципів і чинників, що дало змогу сформувати стратегію сталого розвитку мезоекономічних систем в трансформаційній економіці;
- розроблено теоретико-методологічне забезпечення засад функціонування мезоекономічних систем на базі ефективного використання природно-ресурсного, промислового та інвестиційного потенціалів, що сприятимє їх сталому розвитку;
уточнено:
- понятійний апарат концепції сталого розвитку, за рахунок уточнення понять „сталий розвиток”, „стале зростання економіки”, „сталість економічної системи”, що дало змогу адаптувати його до мезоекономічного рівня;
- поняття „мезоекономічної системи” на базі обґрунтування положення про необхідність переходу від дворівневої до багаторівневої системи економічного аналізу, що дало змогу його визначити як сукупність соціально-економічних підсистем середнього рівня, які об’єднано за певними параметрами;
- класифікацію факторів, що впливають на сталість розвитку соціально-економічних систем різних рівнів, на основі системи обґрунтованих критеріїв, що дало змогу ранжирувати їх за силою впливу;
удосконалено:
- методику оцінки рівня сталості економічної системи на основі уточнення вагової оцінки окремих факторів сталого розвитку в підсумковому інтегральному показнику для країн з трансформаційною економікою, що адаптована для застосування на мезорівні економіки;
дістало подальшого розвитку:
- оцінка ступеня впливу глобалізації на розвиток окремих національних держав на базі дослідження сутності, проявів, загроз глобалізації, що дало змогу визначити її позитивні і негативні наслідки для функціонування мезоекономічних систем.