Анотація
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретичних і практичних аспектів проблем взаємодії офіційного та тіньового секторів економіки. З’ясовані особливості соціально-економічних умов зародження та існування тіньового сектора економіки, а також причини девіантної поведінки економічних суб’єктів у межах морально-етичного підходу, що сприяє подальшому здійсненню процесу інституціоналізації тіньового сектора економіки. Визначені позитивні та негативні тенденції розвитку тіньового сектора економіки та обґрунтовані шляхи його легалізації.
Виявлено основні напрями взаємодії досліджуваних секторів в Україні через механізм взаємодії тіньового та офіційного секторів економіки, що включає економічні, правові, адміністративні регулятори. Доведено, що даний механізм є складовою частиною (елементом) механізму господарського регулювання економіки. Дію механізму розкрито через його функції (обмеження, стимулювання, спонукання, примусу, заборони), які випливають з його сутності.
Обґрунтовано та підтверджено, що ухиляння від сплати податків викликане, в першу чергу, великим податковим тягарем, перевищенням непрямих податків над прямими, недосконалістю механізму реалізації податкових реформ і репресивним характером податкового законодавства.
Annotation
The dissertation is devoted to a complex research of theoretical and practical aspects of problems related to official and shadow sectors of economy. Peculiarities of social and economic conditions of formation and existence of shadow economy are exposed and also the reasons of deviation behavior of economic subjects in the frames of ethical approach which helps the process of institutionalization of shadow sectors of economy to be developed. Positive and negative tendencies of shadow sectors economic development are defined and the ways of its legalization.
Basic directions of interaction of the explored sectors in Ukraine have been found out through the mechanism of interaction of shadow and official economies which include economic, legal, administrative regulators. It is proved that this mechanism is a component part of the mechanism of the economic regulation. Operation of the mechanism is exposed through its functions (limitation, stimulation, motivation, compulsion, prohibition) which form the essence of it.
It is confirmed that avoiding taxes payment is caused by a large tax load, exceeding direct taxes above indirect, imperfection of the mechanism of realization of tax reforms and repressive character of tax legislation.
Актуальність теми дослідження
Економічне становище України протягом останніх років характеризується значним розширенням масштабів тіньової економіки та посиленням її впливу на соціально-економічне життя суспільства. Тінізація економіки зумовлює структурні деформації і диспропорції суспільно-економічного розвитку, гальмує процеси державотворення в країні, не сприяє курсу демократизації суспільства та європейської інтеграції України. Паралельне функціонування двох секторів – легального та тіньового – ускладнює стабільний розвиток економіки країни. Поряд з офіційною діловою активністю існує і тіньова ділова активність, яка має величезний розмах, незважаючи на зростаючі економічні та адміністративні заборони.
Особливого значення на сьогодні набула проблема легалізації тіньового сектора, обумовлена певною сукупністю об’єктивних і суб’єктивних факторів. По-перше, в умовах переходу до ринкових відносин частка тіньової економіки збільшується. По-друге, за умов перехідних перетворень держава не володіє сталим і діючим механізмом звуження та легалізації тіньових процесів. Пошук вирішення протиріч впливу тіньового сектора економіки на господарські процеси лежить на шляху формування і вдосконалення механізму взаємодії неофіційного та офіційного секторів економіки в напрямку легалізації, виявлення форм і методів впливу на тіньові й офіційні відносини.
Механізм взаємодії між тіньовим та офіційним секторами економіки займає важливе місце в структурі механізму господарського регулювання. Через нього стримується дія негативних факторів і попереджається відтік ресурсів з легального сектора до неофіційного виробництва, вирішуються питання, пов’язані з підприємницькими ризиками, посилюється контроль за явищами даного роду з боку держави та суспільства. Тому дослідження процесу взаємодії тіньового та офіційного секторів економіки на сучасному етапі має велике теоретичне та практичне значення і є важливим напрямом соціально-економічного дослідження.
Теоретичні та прикладні аспекти проблеми тіньової економічної діяльності на заході вивчали П. Гутман, К. Морріс, Е. Фейг. Серед російських науковців дану проблему розглядали Г. Вєчканов, А. Гуров, С. Глінкіна, Т. Корягіна, В. Колесников, С.Ковальов, Ю. Латов, К. Привалов, А. Яковлева та багато інших. До вітчизняних науковців можна віднести: А. Базилюк, З. Варналія, С. Гончарова, В. Гончарову, Я. Жаліло, В. Жук, Г.Задорожного, П. Іваненка, С. Коваленка, І. Мазур, В. Мандибуру, О. Осипенка,I. Озерського, В. Поповича, В. Предборського, О. Турчинова, С. Тютюнникової, В. Ущаповського, А. Фукса та ін.
В працях цих науковців розглянуті основні підходи до вивчення проблеми існування і розвитку тіньового сектора економіки, а також методи розрахунку його обсягу. При такій різновидності робіт, присвячених проблематиці тіньового сектора, можна досить умовно виділити ряд основних підходів, кожний з яких пропонує своє тлумачення причин його існування і функціонування. По-перше, інституціональний підхід, за яким масштаби поширення тіньового сектора економіки пов’язані з наявністю неефективних формальних (правових) інститутів, стримуючих підприємницьку активність.
Індивіди приймають рішення про початок діяльності й її продовження в умовах легального або тіньового секторів економіки на основі співставлення витрат і вигод в обох секторах. По-друге, соціально-структурний підхід. Він випливає з передумов необхідності всебічного врахування особливостей соціальної структури суспільства, наявності каналів соціальної мобільності, масштабів економічної диференціації суспільства. По-третє, дослідження в галузі статистичної (кількісної) оцінки масштабів і динаміки тіньових процесів; проблем, пов’язаних з відтоком тіньового капіталу з країни, ростом корупції і хабарництва.
Незважаючи на активне вивчення науковцями проблеми тіньової економіки й до нині не надається достатнє методологічне обґрунтування, необхідне для проведення розрахунків тіньового сектора економіки, визначення регіональних особливостей неофіційної діяльності. Поки що немає єдиного визначення поняття “тіньової економіки”, неповністю розкрита його сутність. Досить спірним є питання про причини, джерела її існування та розвитку. Залишається не розробленою та науково дискусійною низка теоретичних і практичних положень щодо механізму взаємодії нелегального та легального секторів економіки в напрямку детінізації. Потребує теоретичного обґрунтування питання про складові регулятори механізму даної взаємодії.
Мета і завдання дослідження
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування економічної сутності тіньової економіки, її розвиток в умовах ринкової трансформації та з’ясування стану і перспектив розвитку механізму взаємодії легального та нелегального секторів з метою детінізації економіки.
Дослідження поставленої мети потребувало вирішення наступних дослідницьких завдань:
- уточнити сутність, структуру тіньового та офіційного секторів економіки;
- розкрити причини та джерела розвитку і дати оцінку масштабів сучасного тіньового сектора;
- з’ясувати причини девіантної поведінки економічних суб’єктів у межах морально-етичного підходу щодо визначення тіньової економіки;
- дослідити податкову систему як ключовий елемент економічного порядку і легалізації тіньової діяльності, визначити ступінь впливу фіскальних інструментів на економічну поведінку господарюючих суб’єктів;
- згрупувати основні ризики, які характерні для суб’єктів господарської діяльності , що працюють в “тіні”;
- запропонувати механізм взаємодії тіньового та офіційного секторів економіки з метою детінізації й провести аналіз його економічного змісту, виділити напрями реалізації даного механізму взаємодії;
- обґрунтувати економічні методи легалізації тіньового сектора економіки.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є система економічних відносин, що формуються в сфері взаємодії неофіційного та офіційного секторів та її вплив на легалізацію тіньової діяльності.
Предметом дослідження є взаємовпливи тіньового й офіційного секторів економіки.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні розвитку теоретико-методологічних підходів до розуміння природи тіньової економіки та механізму взаємодії офіційного та неофіційного секторів, спрямованого на детінізацію економіки. До найбільш вагомих результатів, що визначають наукову новизну дослідження, належать такі:
Вперше:
- науково обґрунтовано необхідність застосування окремого механізму взаємодії тіньового та офіційного секторів економіки з метою легалізації, який має включати різні економічні регулятори. Його дія розкривається через функції: обмеження, стимулювання, спонукання, примусу, заборони. Механізм являє собою соціально-економічні відносини. Через них здійснюється упорядкованість господарських зв’язків, приведення їх у відповідність з нормами, правилами і методами економічної діяльності, погодження всіх видів інтересів з державними і загальнонаціональними інтересами, дотримання форм відповідальності суб’єктів господарювання перед суспільством. Механізм допоможе: витіснити нелегальні економічні відносини на мікро- та макрорівнях, перетворити тіньові структури у законослухняних економічних суб’єктів господарювання, забезпечити раціональну організацію господарства країни;
Удосконалено:
- класифікацію причин виникнення та існування тіньового сектора економіки в Україні (економічні, політичні, правові, соціальні, соціокультурні, антропологічні причини, недосконалість податкової та бюджетної політики) на основі узагальнень основних положень, що представлені в економічній теорії при досліджені неофіційного сектора; групування основних ризиків, що характерні для підприємств, які працюють в “тіні”. Серед них: ризик при купівлі сировини і матеріалів, ризик процесу виробництва на неофіційно діючих підприємствах, ризик неплатежів покупців на тіньовому ринку. Враховуючи дані групування, можна точніше з’ясувати живильне середовище для тіньового сектору економіки;
- методику структуризації тіньового сектора економіки на основі узагальнень основних положень матричного методу, де критеріальною ознакою виступає тип економічних відносин, що складається в державному або підприємницькому секторі економіки. Матрична структура тіньового сектора дає можливість ширше бачити ініціативу юридичних і фізичних осіб у пошуках корисної економічної діяльності; охарактеризувати економіко-правові умови діяльності суб’єктів господарювання тіньового сектора, які призводять до несприятливих соціально-політичних наслідків;
Дістали подальшого розвитку:
- визначення таких категорій, як “тіньова економіка” та “офіційна економіка” на основі узагальнень основних концептуальних положень, представлених існуючими напрямами в економічній теорії, та враховуючи морально-етичний підхід, а саме: тіньова економіка – це економічна діяльність, що суперечить чинному законодавству, морально-етичним нормам суспільства, руйнує державні інститути, результати такої діяльності свідомо приховуються від державних та податкових органів управління з метою невиконання перед ними своїх обов’язків. Під офіційною економікою розуміється система регламентованих державою та законом економічних відносин, що виникають у виробництві, розподілі, обміні та споживанні товарів і послуг, які відбиваються офіційними, статистичними даними. Дані тлумачення дають змогу: з’ясувати причини девіантної поведінки економічних суб’єктів в межах морально-етичного підходу, що сприяє подальшому здійсненню процесу інституціоналізації тіньового сектору економіки; розглядати сучасну економічну систему як складну комбінацію офіційного та тіньового секторів;
- класифікація структури тіньового сектора економіки, виходячи з нової класифікаційної ознаки тіньової економіки – індикатора ступеня задоволення клієнта від наданих товарів та послуг тіньовим сектором економіки. Дана ознака дозволяє: з’ясувати позитивний та негативний результат від отриманих товарів і послуг на тіньовому ринку та показує ступінь задоволення споживачів від надлишку чи дефіциту товарів і послуг; виділити позитиви, до яких слід віднести те, що тіньовий сектор є тимчасовим засобом виживання значної кількості населення незалежно від соціального стану;
- напрями фіскальної політики, на основі обґрунтування позитивних та негативних аспектів легального та тіньового виду підприємництва, що поглиблені такими заходами, як: посилення стимулюючого впливу податкової системи на матеріальне виробництво шляхом зміни загальної структури податків в напрямку зниження в ній частки непрямих податків; врахування диференціації оподаткування виробництва в залежності від рівня соціально-економічного розвитку регіонів; впровадження в Україні “піонерних” підприємств з наданням їм “податкових канікул” терміном до 5 років. Їх застосування сприятиме більш раціональному розподілу податкового тиску, що дозволить легалізувати тіньові капітали підприємств.
