Анотація
Обґрунтовано існування макроекономічного агрегату «неорганізовані накопичені заощадження» і розкрито зміст економічної категорії достатнього страхового запасу домогосподарства. Показані особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці. Наведена нова класифікація ощадних мотивів домогосподарств. Також запропонована класифікація факторів ощадної діяльності домогосподарств у довгостроковому періоді.
Згруповані і представлені у вигляді схеми фактори, які визначають перевагу вибору домогосподарством фінансових інструментів як форм приватного інвестування. Розкритий зміст ефекту споживчого лагу, і показана його роль у вирішенні парадоксу споживання. Розширене теоретичне обґрунтування негативного впливу прогресивної ставки оподаткування на схильність до організованої форми заощаджень у транзитивній економіці.
Annotation
Existence of macroeconomic aggregate «unorganized accumulated savings» is grounded and essence of economic category of sufficient insurance supply of household is exposed. Peculiarities of mechanism of transformation of private savings into investment in transitive economy are shown.
New classification of savings motives of households is resulted. It is also offered the classification of factors of savings activity of households in a long-term period. The factors of giving the advantage by households to the financial instruments as forms of the private investment are grouped and presented as a chart.
Maintenance of consumer break effect is exposed, and role of this effect in the solving of paradox of consumption is shown. Theoretical ground of the negative influence of progressive rate of taxation on propensity to the organized form of savings in a transitive economy is extended.
Актуальність теми дослідження
Для транзитивних економік завдання залучення інвестиційних ресурсів з метою модернізації засобів виробництва, побудови розвинутої ринкової інфраструктури, використання ефективних технологій є особливо актуальним. Одним з основних джерел інвестиційних ресурсів в економіці можуть виступати приватні заощадження, але через ряд об’єктивних причин – падіння реальних доходів домогосподарств, підвищення соціально-економічної нестабільності, пов’язаною з кризою, відсутність досвіду прийняття фінансових рішень в умовах ринкової економіки, недовіру населення до фінансових інститутів, тощо – ощадна і інвестиційна діяльність домогосподарств не змогли виступити локомотивом економічних перетворень у країнах із транзитивною економікою.
По визнанню провідних українських економістів, в транзитивних економіках надзвичайно важливо відновити роль заощаджень населення в інвестиційному процесі, оскільки механізм трансформації заощаджень домогосподарств в інвестиції в них є практично відсутнім.
Основною проблемою, з якою стикаються економісти при обґрунтуванні рекомендацій по стимулюванню організованих форм заощаджень, є відсутність відповідної інформації про механізми фінансової поведінки населення в трансформаційній економіці. Суттєвий внесок в фундаментальний аналіз заощаджень і механізму їх перетворення в інвестиційні ресурси у різний час зробили Д.Бернхейм, Р.Гол, А.Деатон, Дж.Дюзенбері, Дж.М.Кейнс, Л.Котлікоф, С.Кузнець, А.Лусарді, Ф.Модільяні, Дж.Скінер, А.Сміт, І.Фішер, М.Флавін, М.Фрідмен, М.Яарі.
Різні аспекти цієї проблеми знаходяться в полі зору українських і російських вчених, серед них значні дослідження провели Е.Авраамова, Н.Акідрінова, Т.Богомолова, О.Ватаманюк, А.Вожжов, Ю.Кащин, І.Крупка, О.Кузіна, М.Литвак, О.Марец, В.Марцин, С.Ніколаєнко, Р.Новікова, Н.Римашевська, Я.Рощіна, В.Стефанов, Д.Стребков, В.Тапіліна, М.Туріянська, С.Тютюнникова, І.Циденова та інші.
Однак, вже існуючі в рамках сучасної теорії моделі і механізми ощадних і інвестиційних процесів є неповними без урахування специфічних умов транзитивних економік. Це визначає актуальність дослідження особливостей ощадної поведінки домогосподарств і їх впливу на процеси інвестування у транзитивній економіці.
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення методологічного забезпечення макроекономічного аналізу приватних заощаджень і розкриття механізму їх утворення і трансформації в інвестиції в транзитивній економіці.
Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання:
- визначено, яке місце займають класичні і сучасні теорії заощаджень і інвестицій в аналізі транзитивної економіки;
- досліджено специфічні мотиви ощадної діяльності домогосподарств у транзитивній економіці і їх місце у механізмі трансформації приватних заощаджень в інвестиції;
- виявлено фактори, що визначають схильність домогосподарств до використання певного фінансового інструменту як форми приватного інвестування, а також впливають на ощадну активність домогосподарств у довгостроковому періоді;
- обґрунтовано необхідність врахування особливостей утворення організованої і неорганізованої форм заощаджень домогосподарств в транзитивній економіці;
- обґрунтовано постійність середньої схильності до споживання домогосподарств у довгостроковому періоді з урахуванням ефекту споживчого лагу;
- визначені особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці;
- визначено, якою повинна бути ефективна державна політика стимулювання трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці.
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єкт дослідження – соціально-економічні відносини щодо ощадної і інвестиційної діяльності домогосподарств.
Предмет дослідження – механізм утворення приватних заощаджень і їх трансформація в інвестиції в транзитивній економіці.
Наукова новизна результатів дослідження
Наукова новизна одержаних результатів, отриманих особисто здобувачем, полягає у розробці концептуальних основ теоретичного і методологічного обґрунтування трансформації приватних заощаджень в інвестиції у транзитивній економіці та полягає у наступному:
Вперше:
- обґрунтовано існування макроекономічного агрегату «неорганізовані накопичені заощадження» як суми коштів, які знаходяться в розпорядженні у домогосподарств, існують у вигляді готівки і в інших формах заощаджень, не інвестуються у цінні папери, депозити, паї і організовану підприємницьку діяльність;
- введена в науковий обіг і змістовно розкрита економічна категорія достатнього страхового запасу домогосподарства, як величини багатства, зосередженого в його фінансових активах і активах, що можуть бути переведені у фінансову форму без зміни розміру його поточного споживання, і є достатньою для забезпечення потреб, що задовольняються споживчим стандартом, до кінця життєвого циклу цього домогосподарства;
- розкриті особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці, заснованого на системі ощадних мотивів домогосподарств, фінансових інструментів і факторів, що визначають дію цього механізму у короткостроковому і довгостроковому періодах, яка дозволяє активізувати інвестиційну діяльність домогосподарств.
Удосконалено:
- уявлення про систему мотивів ощадної діяльності домогосподарств за рахунок виділення мотивів, що додатково можуть виникати у транзитивних економіках (збереження коштів в умовах високих темпів інфляції, оптимізації оподаткування через існуючі податкові стимули інвестування, відсутності товарів в умовах дефіциту споживчих товарів на ринку, невиплат доходу в умовах затримки виплати заробітної плати);
- класифікацію факторів ощадної діяльності домогосподарств у довгостроковому періоді в залежності від їх впливу на середню схильність до заощаджень за рахунок чинників, специфічних для транзитивних економік: рівня корупції у країні, порушення податкового законодавства, ступеню передбачуваності державної політики і динаміки макроекономічних показників, довіри до фінансових інститутів і наявності зручних інструментів інвестування, досвіду ощадної й інвестиційної діяльності;
- класифікацію факторів, які визначають перевагу вибору домогосподарством фінансових інструментів як форм приватного інвестування, що представлена у групах: критерії оцінки інвестиційних інструментів; особисті якості суб’єкту, який обирає відповідний інструмент; індивідуальні умови, на яких були сформовані вільні грошові кошти; якість інвестиційного середовища; бар’єри на шляху використання обраної форми – з метою обґрунтування рівня відповідності характеристик наявних фінансових інструментів потребам більшості домогосподарств.
Дістали подальшого розвитку:
- розкриття змісту ефекту споживчого лагу, який полягає у тимчасовій затримці реагування споживчої поведінки домогосподарства на зміну його поточного доходу, і показана його роль у вирішенні парадоксу споживання;
- теоретичне обґрунтування негативного впливу прогресивної ставки оподаткування на схильність до організованої форми заощаджень у транзитивній економіці.
