У дисертаційній роботі проведено ретроспективний порівняльний аналіз теорій трудової вартості, маржиналістської концепції, марксистської та інституціональної теорій, на їх основі обґрунтовано методологію вартісної оцінки факторів виробництва (землі та робочої сили), досліджено цінову їх динаміку та визначено специфіку становлення оціночної діяльності в трансформаційній економіці.
Виокремлено синтез теоретичних принципів означених теорій, як методологічної основи вартісного оцінювання. Обґрунтовано висновок про вплив інституційних чинників та недосконалості ринкової інфраструктури на формування засадних принципів теорії оцінювання при визначенні економічних параметрів трансформаційної економіки. Розроблено методику та запропоновано організаційні елементи механізму оцінювання землі та робочої сили для перехідних економік.
В роботі дана оцінка перспектив розвитку оціночної діяльності в Україні. Розкрито важливу роль оцінювання як додаткового інструменту моніторингу ринків нерухомості та праці, що дало змогу в значній мірі збагатити методологію економічної теорії в цілому, усвідомити логіку формування вартості та формування доходів.
Автором запропоновано низку рекомендацій методологічного і практичного характеру, спрямованих на підвищення ефективності оцінювання нерухомості в цілому та робочої сили. Частина цих рекомендацій має важливе значення для дисконтування доходу від цільових трансакцій. Таким чином, структура національних ринків нерухомості і праці залежать від впливу, як трансформаційних процесів світового масштабу, так і економічної перебудови національної економіки.
The thesis I the research info theoretical, methodological and practical aspects of production factors (land and labour force) evaluation and the dynamics of cost changes. It is recommended to consider the theoretical aspects of cost theories as a methodological basis for evaluation. The mechanism of evaluation of land and labour force is developed for objective markets conditions.
Dissertation gives a number of methodological and practical recommendations in order to increase the effectiveness of real estate and labour force evaluation as a whole. These recommendations may have practical use for profit discounting. Thus, the Ukrainian real estate and labour markets are influenced both by world scale transformation processes and the national economy reforming.
Ретроспективний аналіз історії економічної думки та економічної історії засвідчує про поступовий перехід виміру обсягів, структури та пропорцій економічного розвитку від натуральних до вартісних показників. Такі перетворення зумовлюють необхідність в розробці критеріїв та інструментів оцінювання. Вирішення завдань економічного зростання неможливе без застосування вартісної оцінки наявних в суспільстві факторів виробництва, серед яких земля, капітал і робоча сила є основними.
Ринкові перетворення в українській економіці призвели до недооцінки національного багатства під час приватизації, цінових спекуляцій на ринках землі, праці, енергетичних ресурсів, товарів та послуг, а маніпулювання валютними курсами та курсами різних видів цінних паперів стали наслідком не тільки ринкового реформування, а й відсутністю у суб’єктів господарювання глибоких знань та навичок з економічного оцінювання. Тому розробка теорії вартісного оцінювання набуває особливої актуальності та ваги для країн з постсоціалістичною трансформаційною економікою.
Сучасна економічна література характеризується невеликою кількістю праць, що присвячені теорії вартісного вимірювання економічних параметрів. Більшість праць зосереджена на дослідженні лише теорій вартості та визначення цін, тоді як комплексна теорія оцінювання всіх складових національного багатства залишилась поза увагою економістів.
Перші наукові погляди з теорії вартості ми знаходимо в працях фізіократів Ф. Кене, Ж. Тюрго, В. Мірабо, Г. Летрона, П. Дюпона (обґрунтування величини вартісного виміру землі), представників класичної політичної економії У. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Ст. Міля, Ж. Б. Сея, (трудова та факторна теорії вартості), К. Маркса (теорія вартості та експлуатації робочої сили), ідеологів маржинальної революції В.С. Джевонса, К. Менгера, Л Вальраса, Д. Б. Кларка (психологічна теорія цінності та граничної продуктивності факторів виробництва). Новим поштовхом в оцінюванні став неокласичний синтез А. Маршалла, Ф. Найта та праці Л. фон Мізеса, Дж. Р. Хікса, Дж. Стіглера, які радикальним чином вплинули на зміну цінностей в суспільстві.
Розгляду функціональної ролі економічних факторів і визначення їх цінності у відтворенні економіки присвятили свої праці такі вчені, як А. Алчян, Р. Барр, Г. Беккер, Д. Белл, Дж. М. Кейнс, Дж. Е. Стігліц (розглядали оцінювання як чинник стимулювання економічного розвитку), П. Чамплис, Т. Коупленд, Т. Коллер (оцінювання бізнесу), Вайс Керол Г. (оцінювання соціальної політики), У. Шарп, Г. Харрисон, Дж. Фрідман, Н. Ордуей, В. Гелаті, Дж. Аллавей, Р. Кайл, Дж. К. Эккерт, (впровадження методології оцінювання для управління портфелем економічних активів).
Серед російських та українських учених, що приділяють особливу увагу дослідженню проблем вартісних відносин і прикладної адаптації зарубіжної методики оцінювання для трансформаційної економіки, необхідно виділити О. Антіпіну, Т. Артьомову, Г. Башнянина, К. Вальтуха, В. Гейця, В. Григор’єва, А. Гриценка, О. Гриценко, А. Грязнову, А. Добриніна, В. Есипова, А. Іванова, В. Іноземцева, В. Іохіна, А. Євтуха, І. Малого, І. Маслову, О. Мендрула, Г. Микерина, О. Мухіна, В. Прорвича, Ф. Риполь-Сарагозі, М. Скулкіна. Новим підходом щодо вирішення проблем оцінювання є розробка Г. Башнянином метрологічної методології.
Разом з тим у країнах з трансформаційною економікою питання цілеспрямованого теоретичного дослідження вартісного виміру факторів виробництва залишаються недостатньо вивченим і потребують практичних розробок. Усе це й обумовило вибір теми дисертації та її структуру.
Метою є узагальнення еволюції теорій вартості, розробка методології вартісного виміру та засад оціночної діяльності в трансформаційній економіці України.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
- здійснити ретроспективний аналіз еволюції теорій вартості;
- розкрити субординацію економічних категорій в системі оцінювання;
- здійснити порівняльний аналіз методології теорій вартості та прикладних методик вартісної оцінки;
- виокремити специфіку впливу інституційних змін на цінову динаміку землі та робочої сили, що втягнуті в товарний обіг в країнах з перехідною економікою;
- описати та пояснити наявні протиріччя оціночних норм, які виникають між суб’єктами господарювання з приводу оцінки вартості економічних активів;
- розробити методи та інструменти державного регулювання процесів оцінювання.
Об’єктом дослідження є процеси оціночної діяльності.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні основи вартісної оцінки факторів виробництва в трансформаційній економіці.
Наукові результати, що визначають новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:
Вперше:
- на основі ретроспективного аналізу еволюції теорій вартості зроблено висновок про органічну єдність теоретичних поглядів на вартісні відносини з практикою оціночної діяльності, про еволюційність використання натуральних та вартісних показників для вимірювання параметрів економічного розвитку, автором сформовано концептуальне бачення процесу становлення вартісного оцінювання у функціонуванні економічної системи;
- обґрунтовано сутність та дворівневу субординацію економічних категорій, що відображають логіку вартісного оцінювання. Доведено наступну логічно підпорядковану систему форм вартостей: базовий рівень – споживча вартість, трудова вартість, мінова вартість, цінність та порівняльна цінність; похідний рівень – витрати, ринкова (справедлива) вартість, вартість у використанні, інвестиційна вартість, страхова вартість, кредитна вартість, залишкова вартість, ліквідаційна вартість, спеціальна вартість тощо;
- доведено взаємозв’язок між методологією теорій вартості та методичними підходами вартісного оцінювання. Доведено, що теоретичну основу витратного підходу оцінювання економічних активів складає методологічна база теорії витрат виробництва, доходного підходу – методологія теорії граничної корисності, порівняльного (ринкового) підходу – теорія неокласичного синтезу. Зроблено висновок, що за допомогою доходного підходу вартісного оцінювання визначається економічна цінність об’єкту, витратного – виробничі та трансакційні витрати, ринкового – справедлива вартість. Така класифікація дозволяє виділити переваги та недоліки при використанні кожного з підходів в залежності від цілей оцінювання;
Отримали подальший розвиток:
- наявність впливу на визначення оцінки вартості та на динаміку цін в трансформаційній економіці інституційних чинників, до яких слід віднести політичну владу, право, культуру, історичну пам’ять, традиції, звичаї, в тому числі й радикальну зміну цінностей людини (формування приватновласницької психології). Зроблено висновок, що дія цих чинників на початковому етапі реформи (наприклад, під час приватизації) мала вирішальне значення й тому спотворювала процес оцінювання, що призвело до заниження ціни об‘єктів приватизації, тоді як сьогодні відбувається зворотній процес – завищення цін (наприклад, на житло, землю, природні ресурси тощо);
- пояснення тенденцій невідповідності між вартістю та динамікою ціни робочої сили в трансформаційній економіці України: якщо вартість має тенденцію до поступового зростання, то динаміка реальної заробітної плати (як базового елементу ціни робочої сили) носить флуктуаційний характер і в кількісному вимірі не перевищує 50% від вартості. Сформульовано нову проблематику методологічного визначення вартості робочої сили як соціального капіталу;
- аргументація того, що стрибкоподібне підвищення вартості на землю та нерухомості в цілому в порівнянні з незначним зростанням доходів населення в економіці України пояснюється диспропорцією привласнення доходів між різними соціальними групами, тінізацією та корупцією в економіці, в якій поведінка суб’єктів господарювання базується не на капіталізації доходів, а на споживацькому характері використання доходів;
Удосконалено:
- методологію визначення вартості землі в трансформаційній економіці, яка включає не тільки принципи (методику) Європейських Стандартів Оцінки Нерухомості, а й вплив на оцінювання радикальної зміни політичних, правових та економічних інститутів, оціночних суджень та функціонального її використання у економічному зростанні. Визначено, що вихідним методологічним пунктом є факт переходу землі з режиму «мертвої руки» в режим товарного обігу, виконання землею в умовах трансформації економіки нової функції – функції збереження багатства та примноження «капіталу»;
- обґрунтування специфіки оцінки вартості робочої сили, яка повинна базуватись на чинниках відтворення людського капіталу (організаційних форм самовідтворення, генераційного, підприємницького та громадянського відтворення сутнісних сил), а також враховувати методику обчислення індексів людського розвитку;
- уявлення про оціночну діяльність в економіці України, як виду економічної діяльності, який повинен включати розробку методики та вітчизняних стандартів оцінювання, формування ефективної системи підготовки, атестації та переатестації кадрів, системи відповідальності за об‘єктивність оцінювання, використання оціночних вимірів в плануванні та прогнозуванні розвитку економіки. Обґрунтовано існування елементів суб‘єктивізму та формалізму в оціночній діяльності України, доведено необхідність її нормативного регулювання, визначено «проріхи» в методиці визначення вартості активів при інвестуванні, страхуванні, кредитуванні та капіталізації економіки.